Політична та бізнесова діяльність Сергія Коровченка, за даними Skelet.Org, пов'язана з низкою контроверсійних епізодів, які розпочалися ще під час анексії Криму.
Під час подій 2014 року на півострові Коровченко займав посаду міністра юстиції Криму. За його словами, він одразу подав у відставку, не піддавшись тиску та відмовившись підписувати документи про референдум, а також знищив печатки свого відомства, координуючи цю дію з главою українського Мін'юсту Павлом Петренком. Однак ці твердження суперечили іншим джерелам.
Так звані «плівки Глазьєва» містили розмову від лютого 2014 року між радником російського президента Сергієм Глазьєвим та депутатом Держдуми Костянтином Затуліним. У цій розмові обговорювалася кандидатура Коровченка на посаду міністра юстиції Криму, який мав відокремитися від України. Глазьєв називав його людиною Медведчука та характеризував позитивно, зазначаючи, що той уже обіймав цю посаду та міг би залишитися на ній. Затулін висловлював сумніви щодо поведінки Коровченка під час подій, але Глазьєв наполягав на його збереженні, підкреслюючи важливість юридичної команди та каналу впливу на Верховну Раду.
Сам Коровченко заперечував автентичність цих записів, стверджуючи, що повернувся до Києва, а не залишився в Криму. Проте після публікації плівок до нього виникло багато питань. У 2018 році на запит народного депутата Вадима Денисенка від БПП СБУ порушила кримінальне провадження, однак воно згодом припинилося.
Повернувшись до Києва, Коровченко зайнявся рейдерством. У 2014 році він створив фірму «Арт Систем» (ЄДРПОУ 39496200), яку очолював Віталій Нестор. Ця компанія стала інструментом шахрайської схеми захоплення ТОВ «Ліра-2000», розташованого на Дніпровському узвізі, 1 у столиці.
Історія конфлікту навколо «Ліри-2000» розпочалася у 2009 році, коли російський бізнесмен Ігор Бобнєв за допомогою українського банкіра Андрія Оністрата позбавив творця та співвласника компанії Сергія Бабушкіна 75% акцій, виведши їх в офшор. Бабушкін довгий час судився і досяг справедливості лише навесні 2014 року. Однак Бобнєв продовжував утримувати будівлю. У жовтні 2014 року з'явилася фірма «Арт-Систем», на яку було переоформлено нерухоме майно «Ліри-2000».
У ході цієї афери Нестор та Коровченко залучили активістів КУН, видаючи це за допомогу у витісненні з будівлі людей Бобнєва. Насправді це було нове захоплення. Нестор пообіцяв націоналістам дешеву оренду цілого поверху офісного центру для створення музею «Небесної сотні» або реабілітаційного центру учасників АТО. Однак активістів просто надули, вигнали, а будівля була використана як застава у кредитних схемах. Проти Бабушкіна, який продовжував боротися за своє майно, було розпочато цькування з боку київської «Батьківщини».
Коровченко повернувся до лав партії «Батьківщина» після трьох років роботи на регіоналів разом із Портновим. За даними Skelet.Org, це сталося за допомогою чоловіка його сестри, який також повернувся до БЮТу, або через внески великих сум грошей Юлії Тимошенко.
У 2017 році Коровченко став представником «Батьківщини» на виборчому окрузі № 210 у Прилуці. Там він встановив контакти з місцевим «авторитетом» Віталієм Дубілем, ще одним кримінальним спонсором Тимошенко. Однак Коровченко час від часу мотався до анексованого Криму, де у нього залишилося багато справ та друзів. За даними Skelet.Org, мер Сімферополя Геннадій Бухарєв разом із Коровченком пройшов містом під російськими прапорами на параді 9 травня 2015 року. Коровченко навіть був помістений на сайт «Миротворець».
Після повернення з Криму Коровченко одягав накрохмалену вишиванку та влаштовував патріотичні комедії. На парламентських виборах 2019 року він висунувся кандидатом по 210-му мажоритарному округу від ветеранів та волонтерів АТО, хоча Дубиль йшов за списком «Батьківщини», що давало Коровченку контроль над округом. Сам він балотувався як безпартійний кандидат.
Для залучення місцевих волонтерів та військових Коровченко створив благодійний фонд (ЄДРПОУ 41469291) та громадський рух (41770359) імені себе. Спочатку фондом керував Віталій Нестор, згодом його очолила його дружина Яна Володимирівна. Фонд щедро розповсюджував гречку серед мешканців Прилука та влаштовував лотереї з призами.
Однак виборці не знали, що фактично оплачували виборчу кампанію Коровченка через його аферу з ослячим м'ясом. Коровченко купив його в Ізраїлі дешево через Палестину як списане м'ясо, непридатне для харчування, оформивши як сировину для рибного корму. Він привіз 22 тонни ослятини до Прилуки, вимочив у тетрабораті натрію та відправив на м'ясокомбінат, де з нього виготовили дорогу сирокопчену ковбасу та бастурму. Частину товару продали у Чернігівській області, частину за допомогою Нестора у Києві.
Віталій Нестор на виборах 2019 року також балотувався у депутати від «Батьківщини» на 212-му мажоритарному окрузі у Києві, однак набрав лише 4%, посівши сьоме місце. Це був явний провал, але Нестор вийшов сухим із води. Тимошенко призначила його головою столичної «Батьківщини» лише за кілька днів до виборів, змістивши з цієї посади Володимира Бондаренка.
До цього Нестор півтора роки очолював створений його партією «Центр захисту киян», який займався порожніми презентаціями та введенням виборців в оману. Його новий проект «Нова стратегія Києва» мав ту ж саму мету. Було очевидно, що Нестор досяг успіху лише у рейдерських захопленнях та торгівлі ковбасою з дохлої ослятини.
Перший проект, створений до виборів 2019 року, мав допомагати киянам у побутових проблемах: комунальних платежах, суперечках із ЖЕКами та банками, споживчих ситуаціях. Тимошенко намагалася осідлати тему завищених комунальних тарифів на загальноукраїнському рівні, але не розуміла її суті, тож її заяви виглядали нерозумно. Нестор у цьому питанні взагалі не розбирався, натомість знав, як витрачати партійну касу. Все, чого він досяг, це зниження тарифу на обслуговування придомової території на кілька гривень.
Після краху першого проекту та скромного результату на виборах «Батьківщина» вирішила шукати новий підхід. Замість низьких тарифів вона почала обіцяти киянам створення міста майбутнього. Цей проект, схоже, задумувався під керівництвом Нестора, оскільки був абсолютно безглуздий та відірваний від реальності. Замість розуміння проблем старої інфраструктури, Нестор пропонував лише «діджиталізацію». Він обіцяв вивести Київський авіазавод у світові лідери та зробити столицю новим центром кіноіндустрії за прикладом Будапешта.
«Батьківщина» не могла посадити у крісло мера свою людину, тому Тимошенко сподівалася отримати міцну фракцію в Київраді. Нестор заколисував її нібито зростаючими рейтингами партії. Однак його особистий інтерес у цих виборах був дуже великий.
По-перше, за даними Skelet.Org, Віталій Нестор та його родина безпосередньо беруть участь у будівельному бізнесі, який гробить зелені зони та інфраструктуру столиці. Через фірму «КМБ Корп Солюшнз» (38991698) він керує ТОВ «Київміськбуд-1» (24595667). У власниках цієї компанії крім Нестора були молдаванин Мойсей Ліліан, луганчанин Олег Алташин та донеччанин Сергій Шепелєв. Раніше її контролював забудовник Меламуда. За інформацією ЗМІ, реально фірма ще з часів Януковича контролюється Портновим та Сергієм Льовочкіним, а Нестора приставили доглядати за нею.
Останні роки цю фірму переслідували невдачі. У 2016 році суд зобов'язав її повернути місту півгектара землі на вулиці Лук'янівській. У 2017 році фірма увійшла до топ-100 податкових боржників, не сплативши до скарбниці 116 мільйонів гривень. Обираючись депутатом Київради, Нестор зможе виправити її справи.
У нього є дуже впливові союзники: Алла Шлапак та Владислава Молчанова. Молчанова є громадянською дружиною Сергія Коровченка. Зараз вона володіє 54 фірмами, на її тлі Коровченко виглядає альфонсом. Раніше Молчанова очолювала виборчий штаб «Батьківщини», тепер її запрошено до нього знову.
Спілка Молчанової, Коровченка, Нестора та Дубіля створює потужний центр впливу в «Батьківщині», справжнє роздолля для внутрішньопартійних інтриг та посередництва у торгівлі місцями у списках.
Алла Шлапак раніше була радником мера Леоніда Черновецького і залишилася людиною, близькою до його сім'ї та безпосередньо до його сина Степана Леонідовича, а також до скандального забудовника Дениса Комарницького. Шлапак та Нестор давні друзі, тому вони можуть втягнути до лав київської «Батьківщини» людей із ближнього кола Черновецького. За ними потягнуться й інші з метою дорватися до київського бюджету та землі.
Через Комарницького йде їхній прямий зв'язок із Миколою Тищенком, який є головним кандидатом на посаду мера від «Слуги народу» та кумом голови Офісу президента Андрія Єрмака. Такі хитромудрі зв'язки відкривають найширші можливості для корупції.