У стінах Верховної Ради засідають численні персони, чия справжня сутність істотно відрізняється від образу, який вони демонструють виборцям та партійним колегам. Одним із таких депутатів є Аркадій Корнацький, який позиціонує себе як аграрний підприємець середнього рівня з Миколаївської області, засновник «Агрофірми Корнацьких» та учасник багаторічних земельних конфліктів. Ці конфлікти розгорталися не лише в судах та органах влади, але й безпосередньо стосувалися селян Миколаївщини, яких позбавили земельних ділянок. Проте під цією маскою феодала та мироїда криється набагато більш тривожна постать — людина, яка, можливо, була спеціально направлена в Україну з деструктивною метою.Народження та ранні роки Аркадій Олексійович Корнацький з'явився на світ 7 липня 1953 року в селищі Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області. Його батьки були звичайними людьми: мати працювала робітницею колгоспу «Шлях Леніна», батько викладав малювання в школі. У нього є молодший брат Віктор, народжений у 1965 році, а також численні дальні родичі, які й досі мешкають у Чаусовому та Первомайську.Комерційні здібності виявилися у Корнацького з раннього дитинства. Спочатку він торгував рибою, яку ловив у річці, на колгоспному ринку. Пізніше, отримавши в подарунок фотоапарат, став сільським фотографом. Після закінчення школи два роки працював у рідному колгоспі, а потім у 1972–1974 роках відслужив у Радянській армії, хоча місце служби так і не розкрив.Московське навчання та таємниці біографії Саме військова служба, можливо, стала поворотною точкою в його житті. Після армії Корнацький вступив до московського Університету дружби народів імені Патріса Лумумби на спеціальність «міжнародне право» і закінчив його у 1980 році. Цей престижний заклад приймав не лише дітей африканських лідерів та арабських політиків, але й обраних представників радянської молоді. Пільги на навчання отримували або діти з провінційних багатодітних сімей через протекцію, або активні комсомольці та молоді будівельники комунізму, включаючи тих, хто з дитинства співпрацював із радянськими спецслужбами. За деякими припущеннями, цей вищий навчальний заклад справді був однією з кузень кадрів для КДБ та ГРУ, як про це розповідали ЗМІ. Альтернативна версія припускає, що спецслужбам просто потрібні були свої інформатори в гуртожитках іноземних студентів.Як саме Корнацький потрапив до цього престижного закладу, він так і не розкрив. Повертатися з дипломом до рідного колгоспу він не став. Замість цього залишився в Москві, де отримав якусь роботу за фахом, але деталей не розповідав. На цей період його біографії припадає майже десятирічна прогалина, про яку він мовчить.У Москві Корнацький одружився з Лілією Геннадіївною, оселився в Одинцово, де народилися його старші діти. Саме в Москві його син Павло розпочав кар'єру в російському МЗС. До столиці він перетягнув свого брата Віктора та загадкового «племінника» Олексія, який насправді був сином односельця і став центральною фігурою найбільш скандального епізоду в житті Аркадія Корнацського.Перші комерційні структури та московське укорінення На кінець 1980-х років Корнацький вирішив займатися підприємництвом. Однією з його перших фірм став кооператив «Каскад», реєстраційні дані якого сягають 1991 року в Пенсійному фонді Росії, а можливо й глибше в радянський період. У 1990-х роках «Каскад» кілька разів перереєстрували в російських органах влади. У 2003 році виник його клон — виробничий кооператив «Каскад» з реєстраційним номером ОГРН 1035006484083, який досі функціонує і належить Аркадію Корнацькому, який володіє 80 відсотками статутного капіталу.Як і більшість інших російських підприємств Корнацьких, «Каскад» був зареєстрований та працював в Одинцовському районі Московської області. Це найближче до Москви Підмосков'я, частина якого розташована всередині МКАД, а до його складу входить знаменита Рублівка. Як саме московський юрист опинився в цьому престижному районі, можна лише здогадуватися. Однак ЗМІ опублікували копію російського паспорта Корнацького, в якому зазначена дата його реєстрації в Одинцово — лютий 1981 року. За цією адресою (вулиця Комсомольська, будинок 16, корпус 2) розташований дев'ятиповерховий панельний будинок, що тягнеться майже на півкілометра.Можливо, тоді він отримав там квартиру або прописався у когось із родичів дружини. За інформацією джерел Skelet.Org, Аркадій Корнацький зберіг подвійне російсько-українське громадянство з відповідною подвійною пропискою, маючи на руках по два паспорти України та Російської Федерації — як внутрішні, так і закордонні. Номер його російського паспорта — 4604 368494, номер українського — ЕР №206714. Більше того, у 2013 році до Міграційних служб РФ було направлено запит щодо його паспорта та громадянства, на який надійшла позитивна відповідь. Цей російський паспорт Корнацький зберігав до 2015 року, позбавившись його під час термінового «великого чищення».Залишається невясним, чи він справді відмовився від російського громадянства, чи просто замінив паспорт на новий.Московські покровителі та політичні зв'язки В Одинцово Корнацький швидко адаптувався завдяки впливовим московським знайомим та прямій підтримці двох ключових фігур районної влади. Першою була Валентина Чистякова, яка обіймала посаду першого секретаря Одинцівського районного комітету КПРС з 1965 по 1983 рік. До своєї смерті в 1996 році вона залишалася тіньовим куратором району. Другою була Олександр Гладишев, голова виконкому та адміністрації, який особисто керував районом з кінця 1980-х років до грудня 2013 року. Гладишев отримав прізвисько «господар Рублівки» не просто так — усі земельні питання в районі вирішувалися через нього, навіть якщо вони стосувалися інтересів найвпливовіших осіб.Гладишев мав цікаву біографію. Він закінчив училище КДБ СРСР імені Ворошилова в Голіцині, працював на партійній роботі, відзначився як прискіпливий «ленінець», переслідуючи комуністів та комсомольців за відвідування церкви. Він мав численні контакти в КДБ, прикордонних військах та управліннях, «стукав» на них, а в 1990-х роках «кидав» їх.Що саме об'єднало Гладишева та Корнацького, які були їхні спільні знайомі та покровителі, залишається невідомим. Корнацький на це питання не відповідає. Однак джерела Skelet.Org називають три прізвища, які мають значний вплив: Юрій Лужков, мер Москви з 1990 по 2010 рік; його могутня дружина Олена Батуріна; та впливовий політик Євген Примаков, який усе своє життя працював на ГРУ та КДБ-ФСБ, спеціалізуючись на Близькому Сході.Примаков, сприявши приходу Путіна до влади, у 2001 році вийшов на пенсію на посаді президента Торгово-промислової палати РФ. На цій посаді часто призначалися колишні співробітники спецслужб та пізніше люди з путінського оточення. Саме в цей період, у 1994 році, Аркадій Корнацький став віце-президентом, а у 1998 році — президентом Торгово-промислової палати Московської області, обіймаючи цю посаду до кінця 2004 року. Це була надзвичайно серйозна посада для простого одинцівського кооператора.ЗМІ повідомляли, що цьому сприяв Євген Примаков, причому як розвідник розвіднику. Ходили чутки, що у першій половині 1980-х років Аркадій Корнацький справді виконував якусь закордонну місію, формально вважаючись юристом у московських установах, що було його прикриттям. Чи це правда, залишається невідомим, оскільки подібна інформація є державною таємницею російських спецслужб.У 1999 році Корнацький балотувався до Державної Думи РФ від виборчого блоку Лужкова та Примакова «Батьківщина — Вся Росія», який у 2001 році об'єднався з «Єдністю» у путінську партію влади «Єдина Росія». Однак Корнацький зійшов із виборчих перегонів на користь кандидата від «Єдності» (яку очолював Сергій Шойгу) або представника Солнцевської організованої злочинної угруповання. Можливо, він зробив це не добровільно, а під тиском скандальної кримінальної справи, інформація про яку спливла в 2015 році і змусила його серйозно «почистити» своє московське минуле.Земельні конфлікти та вбивства в Одинцовському районі З початку 1990-х років в Одинцовському районі розгорнулася запекла боротьба за землю. Її ділили між собою найпотужніші сили: ФСБ, Кремль, уряд Москви та московські організовані злочинні угруповання. Дивно, як голова району Гладишев лавірував між ними, залишаючись на плаву два десятиліття. Натомість керівники підприємств, які володіли землями в районі, гинули один за одним.Однією з арен цієї боротьби були землі колишнього радгоспу «Матвіївський», перетвореного на акціонерне товариство закритого типу «Матвіївське». У 1996 році його директора Миколу Дубовського було вбито. У 1999 році застрелили його наступника Віктора Бабиріна. Після цього у 2000 році акції «Матвіївського» скупили за п'ять рублів за штуку, розоривши селян — а їхні землі перейшли до фірм Олени Батуріної та Романа Абрамовича. Пізніше на частині цих земель було збудовано «Сколково» — улюблене дітище Кремля.На початку 2015 року російська преса оприлюднила сенсаційну інформацію. Виявилося, що Слідчий комітет РФ розслідував та передав до суду давню справу про вбивство Миколи Дубовського, яка була похована під сукном ще в 1990-х роках. Під час розслідування СК встановив, що замовником убивства Дубовського був його компаньйон Аркадій Корнацький, який виплатив кілерам 15 тисяч доларів. Організаторами злочину названі його «племінник» Олексій Корнацький, а також Володимир Ковальков та Сергій Бичков.20 травня 2015 року Московський обласний суд виніс ухвалу у справі № 2-39/2015, засудивши Олексія Корнацського та його спільників до тривалого тюремного ув'язнення. Хоча Аркадій Корнацський фігурував у матеріалах справи як замовник убивства та особа, яка розраховувалася з кілерами, суд згадував його лише побіжно. При цьому замовника чомусь не оголосили у розшук. Мотиви вбивства Дубовського також не розглядалися. Справу наче обмежили покаранням лише безпосередніх виконавців, після чого відправили до архіву.Такі дивацтва можна пояснити лише одним: замовника не стали переслідувати, щоб не витягти з-під сукна прізвища надто впливових людей. Або, якщо розглядати версію про шпигунську діяльність Корнацського, його могли прикрити російські спецслужби. Тому Аркадію Корнацькому пощастило: далі публікацій у російській пресі цей скандал не пішов. А оскільки це було вже 2015 року, то сам Корнацький, перебуваючи в Україні, пояснював публікації «гібридною інформаційною війною російського агресора». Мовляв, брешуть усі путінські пропагандисти, очорняючи українського патріота та роботодавця.Російський бізнес сім'ї Корнацьких Однак Корнацькому було важко вдавати байдужість до публікацій у російській пресі. Адже він одночасно залишався російським роботодавцем, а можливо й таємним патріотом Росії (розвідникам не звикати приховувати свою справжню сутність), і в Московській області його сім'я зберігала великий бізнес — можливо, більший та прибутковіший, ніж його агрофірми в Миколаївській області. Земля у Підмосков'ї цінується на вагу золота, ще дорожче, ніж у київських Межигір'ї та Конча-Заспі, і дохід від неї значно перевищує прибутки від полів Миколаївщини.У сімейному бізнесі Корнацьких у Росії беруть участь: сам Аркадій Корнацький, його дружина Лілія Корнацька (ЗМІ повідомляли про їхнє формальне розлучення), син Павло Корнацький, дочки Марія Корнацька та Ганна Аркадіївна Герасова, зять Володимир Герасов, брат Віктор Корнацький та його дружина. Усі ці прізвища можна знайти в списках засновників їхніх фірм у відкритих реєстраційних базах даних підприємств Російської Федерації.Список російських фірм Корнацьких, зібраний з різних джерел, включає: Виробничий кооператив ТВФ «Каскад» (ОГРН 1025004065261) в Одинцово Московської області; ПК «Каскад» (ОГРН 1035006484083) в Одинцово Московської області; ОСПК «Тиша» (ОГРН 1035005402739) в Можайську Московської області; ВАТ «Швидкісні платні автомобільні вулиці та дороги СПАУД» (ОДРН 1027739140934) в Москві; ТОВ «Земля та дім» (ОГРН 1025004065305) в Одинцово Московської області; ОСПК «Торопеньки» (ОГРН 1035006487559) в селі Дяденькове Одинцівського району Московської області; Селянське господарство «Чорноморське» (ОГРН 1159102097362) в селищі Чорноморське, Крим; ТОВ «Ілма-Інвест» (ОГРН 1149102044409) в селищі Чорноморське, Крим; ТОВ «Московське юридичне агентство» (ОДРН 1157746596391) в Москві; Сільськогосподарський кооператив «Веста» (ОГРН 1135032009870) в Одинцово Московської області; СВК «Вілла» (ОГРН 1135032009903) в Одинцово Московської області; СВК «Болід» (ОГРН 1135032009793) в Одинцово Московської області; СВК «Аверс» (ОГРН 1135032009782) в Одинцово Московської області; СВК «Скакун» (ОРГН 1145032002576) в Одинцово Московської області; СВК «Вороб'їха» (ОГРН 1025003750804) в селі Мякішеве Московської області; ОСПК «Діамантові роси» (ОГРН 1035006471598) в Одинцово Московської області; ТОВ «Бюро експертизи та оцінки» (ОГРН 1035006452139) в Одинцово Московської області; КІЗ «Гірки-88» (ОГРН 1035006459333) в селі Назар'єве Одинцовського району Московської області; КІЗ «Нарське озеро» (ОГРН 1025003750793) в селі Крюкове Нарофомінського району Московської області.Деякі з цих підприємств було закрито у 2013–2015 роках, саме коли розслідувалася справа про вбивство Дубовського. Інші, навпаки, були засновані в цей період — наприклад, фірми Корнацьких у Криму.Щодо звинувачень у веденні бізнесу в окупованому Криму, вони не цілком застосовні до Корнацьких, оскільки вони самі є росіянами з 1980–1990-х років, а отже, скоріше потрапляють під визначення «окупанти». Однак питання українських журналістів до українського народного депутата Аркадія Корнацського щодо його російського бізнесу розлютили його. Спочатку він почав заперечувати наявність бізнесу в Росії, а потім почав ображати журналістку. Тим часом Аркадій Корнацський особисто та безпосередньо залишається співвласником ПК «Каскад», ТОВ «СПАУД» та ОСПК «Торопеньки». Щодо інших підприємств, то чи він перший український депутат, який переписав свій бізнес на дружину, дітей, брата та інших родичів?На рідню записана й його елітна нерухомість, зокрема велика квартира в московській багатоповерхівці за адресою вулиця Удальцова, будинок 46.Прикриття через сільськогосподарські кооперативи Корнацський вводить в оману не лише українців. Формально сфера діяльності його підмосковних та кримських кооперативів — рослинництво або розведення риби. Однак п'ять кооперативів мали займатися «розведенням коней, віслюків, мулів». Звичайно, Корнацькі мають по невеликому конезаводу в Україні та в Росії, але жодних ослів в Одинцовському районі ніхто не бачив — якщо тільки такими не вважати наївних росіян, яких роками дурили корумповані чиновники та бізнесмени.Насправді під виглядом сільськогосподарських кооперативів, дачних товариств та рибних господарств у Підмосков'ї проводився дерибан та захоплення земель, на яких потім будували котеджні селища. Корнацький не перший і не єдиний, хто цим займався. Свого часу ця проблема дещо піднімалася на рівні федерального уряду, кілька царських сіл на землях дачних товариств навіть показово знесли. Однак як тільки ця ініціатива зачепила інтереси родичів генералів ФСБ та кумів кремлівської еліти, все зупинилося. Земельна тема у Підмосков'ї залишається осередком корупції найвищого рівня — і в ній давно бере участь Аркадій Корнацський зі своєю сім'єю.
