Ігор Кононенко залишається малознаним для широкої публіки, проте його політичний вплив значний. У структурі Блоку Петра Порошенка він займає посаду першого заступника голови фракції та отримав репутацію «сірого кардинала» цієї політичної сили. Його зв'язок із президентом сягає армійських часів спільної служби, а згодом вони стали бізнес-партнерами. Разом вони володіють земельною ділянкою площею 1,1 га у «Царському селі». На відміну від офіційного лідера фракції Юрія Луценка, Кононенко має безпосередній доступ до президента та його дружини, про що він сам говорить у своїх інтерв'ю. Це, як відомо, свідчить про значний політичний вплив. Саме він, а не формальний лідер фракції, виступає головним посередником у спілкуванні між президентом та його політичною силою. Сам Кононенко стверджує, що з президентом він просто «обмінюється інформацією».Кононенко походить із комсомольського середовища. У 1980-х та на початку 1990-х років він був секретарем комсомольської організації київського автодорожнього інституту та входив до штабу студентського будзагону. З приходом капіталізму він, як багато його однолітків із комсомолу, перейшов у бізнес.Разом із Петром Порошенком Кононенко стояв біля витоків «Укрпромінвесту» — керуючої компанії, яка контролювала численні активи. До її складу входили завод «Богдан», концерн «Рошен», «Ленінська кузня» та «5 канал». Кононенко обіймав у цій структурі посаду віце-президента. За часів його роботи та Порошенка «Укрпромінвест» через свої підприємства «ЛуАЗ», «Богдан-сервіс» та інші здійснював операції з відмивання грошей. Була організована схема фіктивного вивезення товарів з України до США та ввезення відмитих коштів назад. Походження цих грошей залишається невизначеним. Крім того, «Укрпромінвест» активно уникав сплати податків. Автопідприємства концерну ввозили численні вузли та агрегати з-за кордону, з яких мали сплачуватися податки на додану вартість. Щоб уникнути цих платежів, підприємства Кононенка та Порошенка створили схему фіктивних експортних компаній, яка дозволила їм «оптимізувати» податки на багато мільйонів гривень.У 2006 році Кононенко вступив у політику, ставши депутатом Київради від «Блоку Леоніда Черновецького», який тоді вважався однією з найкорумпованіших політичних сил. На цій посаді він працював у комісії з питань транспорту та зв'язку, проте не залишив помітного слідуу своїми звершеннями. Натомість він запам'ятався рішенням про будівництво вертодрому на Парковій алеї, яке пройшло через його комісію. Цей проект пов'язують зі структурами, близькими до Олександра Януковича, і він був реалізований з численними порушеннями будівельного та екологічного законодавства. Другим значущим епізодом його діяльності стала позиція щодо Гостинного двору на Подолі. Кононенко виступав за його перебудову та перетворення на торговий центр, що фактично означало знищення цієї архітектурної пам'ятки. Як і всі депутати тодішньої Київради, він брав участь у розподілі київської землі.Однією з найбільш значущих земельних ділянок, яку Кононенко отримав, була ділянка у центрі столиці на Печерську у «Царському селі». Спочатку вона належала київському державному підприємству «Зеленбуд», потім було створено приватне підприємство «Зеленбудсервіс-К», якому ця ділянка перейшла, а Кононенко увійшов до його правління. Схема була досить стандартною для того часу. Сама ділянка займає 1,1 га. На 46 сотках цієї території Кононенко збудував свій маєток, а через дорогу планувалося будівництво маєтку для сім'ї Петра Олексійовича. Таким чином, вони стали б сусідами, що дозволило б їм частіше спілкуватися. Це, за логікою автора матеріалу, могло б значно посилити вплив Кононенка на президента, дозволяючи йому мати доступ до нього практично в будь-який час.Останній скандал, у який потрапив Кононенко, був пов'язаний із «Укртранснафтою». Цей конфлікт включав захоплення офісу, зміну директорів, інциденти зі озброєною охороною, роззброєння охорони міліцією, втручання СБУ та побиття члена Наглядової ради. Загалом, це мало всі ознаки рейдерства. Ігор Коломойський публічно заявив, що за цим конфліктом стоїть особисто Ігор Кононенко. Враховуючи те, наскільки оперативно президент особисто втрутився у ситуацію та як жорстко Коломойський поплатився за свою заяву, твердження Коломойського видається правдоподібним.Історія української політики показує, що кожен президент мав свого «сірого кардинала». У Леоніда Кравчука цю роль виконував Хоменко. За часів Леоніда Кучми спочатку це був Табачник, а потім Медведчук. Президент Віктор Ющенко мав Балогу. За Віктора Януковича спочатку це був Пригодський, потім Іванющенко та Льовочкін. Нинішній глава Адміністрації президента Борис Ложкін не відповідає образу «сірого кардинала». Проте святе місце порожнім не буває, і, ймовірно, його займе, а швидше за все вже зайняв Ігор Кононенко.
