Колишній заступник генерального прокурора Віталій Вікторович Касько останнім часом активно привертає увагу медіа своїми гучними заявами. Він критикує прокуратуру за незаконне видання бізнесмена В'ячеслава Платона Молдові, звинувачує ГПУ у переформатуванні НАБУ та висловлює скептицизм щодо змін у системі Генпрокуратури. Однак його критика залишається досить абстрактною — він атакує установу на Резницькій, але уникає називання конкретних імен та прізвищ. Це дозволяє припустити, що Касько прагне повернутися до тієї самої будівлі на Резницькій 13/15, готуючи грунт для свого повернення, але так, щоб не образити потенційних союзників. Така тактика не нова для українських антикорупціонерів — достатньо згадати скандал із квартирою Сергія Лещенка. Сам Касько також опинився в центрі подібного скандалу, пов'язаного з житлом.Кар'єру Касько розпочав 1998 року у Львові, де працював слідчим місцевої транспортної прокуратури, а згодом перейшов до обласної прокуратури. У той же період у Львові служив майбутній генпрокурор України Віталій Ярема, який тоді займав посаду начальника УМВС на Львівській залізниці. Невідомо, чи перетинались їхні шляхи в той час чи пізніше, але факт залишається фактом — Касько працював заступником саме у Яреми. Після того як Касько залишив посаду, Ярема публічно його захищав, стверджуючи, що звинувачення проти нього абсолютно безпідставні. Однак у Львові Касько не залишив помітного сліду — він не розкривав резонансних злочинів і не засвітився у великих корупційних скандалах. 2002 року він переїхав до Києва, де розпочав роботу в апараті генеральної прокуратури.У центральному апараті Касько працював до 2005 року, період його служби збігся з роками роботи генпрокурора Святослава Піскуна. Обидва прийшли в 2002 році. Потім Піскуна на кілька років змінив Геннадій Васильєв, який також був бізнесменом від юстиції. Касько залишався на посаді весь цей час. Згодом Піскун повернувся і просидів у кріслі до 2005 року. Коли генеральним прокурором став Олександр Медведько, Касько залишив відомство і займався комерційною діяльністю. Однак 2007 року Піскун повернувся до генпрокурорського крісла втретє, і того ж року Касько повернувся до будівлі на Резницькій.Після виходу з генпрокуратури 2010 року Касько займався приватною юридичною практикою в адвокатському об'єднанні «Арцингер» — відомій юридичній компанії з багатьма впливовими клієнтами. За словами Тетяни Чорновол та Андрія Дзіндзі, серед клієнтів були фірми, пов'язані з «гаманцем Януковича» Сергієм Курченком, хоча це довго не випливало на поверхню. 2014 року, після Євромайдану, коли Касько повернувся до генпрокуратури на посаду заступника, активісти виявили, що фірма просувала зняття арешту з активів олігарха-втікача. Йшлося про зняття арешту із 1180 тонн газового конденсату та 65733 тонн нафтопродуктів. За інформацією, цю справу просували Касько та його колишній колега з «Арцингера» Сергій Шкляр, який став заступником міністра юстиції. Позивачем була компанія «Роснефть», і справа, яка слухалася Печерським судом столиці, була виграна на користь позивача.2015 року Касько призначили керівником міжвідомчої комісії з повернення активів, вкрадених за часів Віктора Януковича. Тетяна Чорновіл розповідала про іншу справу — у латвійських банках було виявлено гроші Курченка, виведені з України. Латвійська республіка була готова повернути ці кошти Україні. Чорновіл добилася особистого прийому у генпрокурора Віктора Шокіна, який передав цю справу Каску. Однак замгенпрокурора два місяці просто мовчав, і Україна втратила 80 мільйонів доларів. Те саме сталося й з іншими активами.Жоден долар, вкрадений попередньою владою, не повернувся до України. Микола Азаров, Едуард Ставицький, Олександр Янукович, Сергій Клименко та інші одіозні постаті залишилися при своїх грошах і навіть судяться з Україною за свої активи та пенсії. Тепер у них набагато більше шансів виграти, ніж було 2015 року, коли діяла робоча група під керівництвом Каська.Причина неефективності робочої групи криється у внутрішньовідомчих розбірках. З моменту призначення генпрокурором Віктора Шокіна у лютому 2015 року і до його відставки у квітні 2016 року проти нього діяла «опозиція» у вигляді двох його заступників — Касько та Давида Саквалерідзе. Обидва представляли потужні угруповання: Касько був близький до сил Ігоря Коломойського, а Саквалерідзе був креатурою Михайла Саакашвілі. Замість роботи прокуратура займалася внутрішніми розбірками, викидаючи компромат на Шокіна, креатуру Петра Порошенка. За підсумками цієї боротьби президент відставив Шокіна, але слідом за ним полетіли обидва заступники.Їхні високі покровителі швидко про них забули — кому потрібні «збиті льотчики»? Тим більше що на них знайшлося чимало компромату. Виявилося, що у Касько чимало нерухомості. Хоча він не може похвалитися розмахом, як Віктор Пшонка, але враховуючи, що він працював у приватній фірмі лише близько п'яти років, а решту часу провів на держслужбі, виникає питання — як він міг за ці п'ять років заробити на триповерховий особняк у передмісті Києва, неподалік Межигір'я в елітному селищі Нові Петрівці, та ще й на позашляховик Toyota RAV4?Квартирне питання стало найбільшою проблемою для Касько. На цьому наголошував і Віктор Шокін, який ініціював проти свого колишнього заступника кримінальну справу щодо махінацій з квартирами. Касько, переходячи з львівської прокуратури до генеральної, отримав однокімнатну квартиру, в яку прописав свою матір. Коли 2005 року він залишив прокуратуру, приватизував цю квартиру. Потім повернувся до прокуратури і знову отримав квартиру, мабуть, переписавши попередню на матір та виставивши себе «бомжем». Коли знову звільнився, другу квартиру також приватизував. Можливо, у цих діях немає нічого протизаконного, але виникають питання: за які заслуги відомство вручило Каску квартири одну за одною в перші ж дні його приходу, коли люди стоять у квартирних чергах десятиліттями? І чому людина так дріб'язково відстоює свої квадратні метри? Генпрокуратура зобов'язала НАБУ порушити справу проти Касько.За іронією долі, справу слухав той же Печерський суд, де розглядалася справа щодо нафтових активів Курченка. Цікаво й те, що підтримати Касько прийшли народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко — що також можна назвати іронією долі. На суд тиснули представники європейських посольств та люди, зібрані на мітинг під будівлею суду. Касько апелював до того, що інші заступники генпрокурора теж отримали квартири та їх приватизували. Його адвокати стверджували, що квартири видаються «направо та ліворуч» і намагалися довести неправомочність вручення повістки. Однак про невинність Касько на суді не було сказано жодного слова. Суддя Білоцерковець відпустив його без застави під підписку про невиїзд. Справу зам'яли. У травні 2016 року Апеляційний суд зняв арешт з його квартири, і тепер Касько може спокійно у ній жити.Сьогодні Касько, за його власною заявою, займається приватною юридичною практикою. Однак жодних оголошень чи реклами про надання таких послуг виявити не вдалося. Це дивно, якщо він не має на увазі під «юридичною практикою» вирішення питань для колишніх чиновників, які використовують свої зв'язки. У такому «бізнесі» дійсно потрібно дотримуватися інкогніто. Натомість Касько опинився у керівництві якоїсь політичної сили без назви, до якої увійшли такі ж «збиті льотчики» Давид Саквалерідзе та Єгор Фірсов, якого позбавили депутатських повноважень приблизно водночас. Крім них, туди ж увійшов колишній член БПП народний депутат Віктор Чумак. Піар-підтримку цієї «політичної сили» надає Савік Шустер, вони часті гості на його ефірах. Єгору Фірсову навіть намагалися зібрати гроші на довибори у Чернігові через краудфандинг, і Касько у роликах закликав народ здавати гроші на кампанію Фірсова. Ходять чутки, що Касько готується йти у народні депутати і йому готовий надати місце у списку «Демократичний альянс», до якого входять молоді демократи, включаючи Сергія Лещенка. Цінності у них, як свідчить практика, дуже схожі.
