Народний депутат Сергій Каплін нещодавно покинув фракцію «Блок Петра Порошенка», обіймаючи посаду заступника голови комітету з питань соціальної політики у Верховній Раді. За його словами, причиною розриву став провал голосування щодо відставки Кабінету Міністрів. Каплін переконаний, що в Україні відсутня опозиція, здатна протистояти пропрезидентським силам, і заявив про намір взяти на себе роль опозиційного лідера та створити відповідну політичну структуру. Однак його «Партія простих людей», яку експерти розглядають як чергову політичну конструкцію впливового бізнесмена та політика Сергія Льовочкіна, викликає серйозні сумніви щодо здатності Капліна стати справжнім лідером опозиції.
Біографія Капліна, яку склали політтехнологи, містить суперечливі версії його походження. За офіційною розповіддю, його батько був одним із ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС і помер від раку. Проте журнал Forbes наводить іншу інформацію: батько Сергія, Микола, у середині 1990-х років працював особистим радником прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка. Саме цей факт, за твердженням експертів, став вирішальним для початку політичної кар'єри Капліна.
Сергій Каплін народився у селі Опришки Полтавської області. Вищу освіту здобув в Українському державному університеті харчових технологій. У 19 років його призначили радником Держкомітету України з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики. Паралельно він працював помічником голови Верховної Ради з питань промислової політики. У 1998 році Каплін ініціював створення Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга молодих підприємців», яка займалася захистом бізнесменів-початківців. З 2001 року він обіймав посаду виконавчого директора Кременчуцького шкіряно-сідельного комбінату, одночасно входячи до політичної ради «Партії промисловців та підприємців України». У 2006 році Каплін заснував громадську організацію «Союз вкладників».
Протягом своєї громадської діяльності Каплін, як і багато активістів, мав репутацію людини, яка розпоряджалася фінансовими ресурсами організацій, у яких працювала. Його помітили впливові політики та їхні союзники. З 2007 до 2010 року він одночасно працював помічником народного депутата з «Партії регіонів» Анатолія Кінаха та помічником депутатки від БЮТ Наталії Королевської. Королевська згодом перейшла до «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна. Обидва вони залишалися під опікою Льовочкіна, що підтверджує припущення про те, що «Партія простих людей», офіційно зареєстрована Капліним у січні 2015 року, є його політичним проектом.
Кожна публічна заява Капліна спрямована на критику чинного уряду, президента Петра Порошенка та прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. За своєю кар'єру він працював у численних організаціях та державних органах: директором Інституту проблем води та енергозбереження, членом громадської колегії Державної митної служби та Міністерства закордонних справ. У 2012 році він вперше став народним депутатом у складі партії УДАР від 144-го виборчого округу у Полтавській області. У 2014 році знову обраний до парламенту, але вже від партії «Блок Петра Порошенка».
Дії Капліна часто нагадують ранні політичні вчинки Олега Ляшка. Хоча інтернет активно очищується від інформації про його попередні «подвиги», деякі факти залишилися. Зокрема, його голодування на території підприємства «Нафтохімекологія» у Луганську, де він прикував себе наручниками до батареї протягом 9 днів. За його твердженням, працівники луганської прокуратури разом із охоронною фірмою «Сек'юріті Бізнес Компані» тероризували колектив компанії «Інститут Водоочисних Технологій», яку приписують йому у власність, перешкоджаючи відшкодуванню державного боргу за неправомірне використання торгової марки державного підприємства.
Фінансовий стан Капліна ґрунтується на бізнесі, пов'язаному з очищенням води та торгівлею реагентами для цих цілей. Як голова корпорації «Енергетичні ресурси», він отримує значні дивіденди від фінансової діяльності компанії. У Сєвєродонецьку, де Каплін проводив своє голодування, розташована компанія «Інститут проблем води та енергозбереження». Цей бізнес контролює дніпропетровський підприємець Анатолій Караул, малознаний громадськості, але впливовий у колах водоочисного та енергетичного бізнесу. Для лобіювання своїх інтересів Караул створив «Міжнародний інститут води» та «Енергетичний альянс», у яких Каплін раніше обіймав керівні посади.
Цей бізнес зазнав труднощів з приходом до влади Олександра Вілкула, який фактично припинив фінансові потоки з державного бюджету. Тоді спонсори Капліна спрямували його до Верховної Ради для критики уряду. Він піднявся з критикою дій кабінету Азарова, за що його вивели охорона із залу засідань парламенту. Саме тоді у нього виникла ідея стати «опозиційним радикалом», реалізацію якої довелося відкласти через революційні події в Україні.
У листопаді 2014 року Каплін увірвався до будівлі Полтавської міської ради з сокирою під час візиту інвесторів до будівництва соціального будинку. Він виламав двері до кабінету начальника капітального будівництва, кабінету мера Полтави Олександра Мамая та його першого заступника. Охорона та правоохоронці не перешкоджали його діям. Каплін засипав кабінет Мамая сіллю, назвав його «регіоналом» та вказав на портрет президента Віктора Януковича, який висів на стіні. Експерти припускають, що метою цих дій було дискредитувати Мамая в очах громадськості, оскільки Капліна розглядали як можливого кандидата на посаду мера Полтави.
ЗМІ висвітлили цей інцидент по-різному. Позитивно про дії Капліна висловилися лише телеканал «Інтер» Сергія Льовочкіна та канал 112 Україна, на якому Каплін часто з'являється. Не дивно, що Каплін захищав телеканал «Інтер» у парламенті, коли готувалася до прийняття закон, який забороняє іноземним компаніям володіти часткою українських телерадіокомпаній.
«Партія простих людей» Сергія Капліна зібрала в своєму складі цікавий контингент членів. Деякі з них — впливові діячі, інші — малознайомі громадськості особи. Першим головою партії був Петро Фаріло, який у 2014 році був конкурентом Капліна на 144-му окрузі у Полтаві. Каплін переміг на цьому окрузі, тоді як Фаріло набрав лише 112 голосів — найгірший результат в окрузі. Фактично він виступав технічним кандидатом для імітації виборчого вибору.
Членом партії є господар телеканалу «112-Україна» Андрій Підщипков. ЗМІ пов'язують цей канал із колишнім головою МВС Віталієм Захарченком. Підщипков часто з'являється в ефірі каналу з антиурядовими заявами. Дивним фактом є те, що у складі «Партії простих людей» практично немає впливових підприємців, що свідчить про сумнівні джерела фінансування партії, включаючи «внесок» Сергія Льовочкіна.
Єдиним «впливовим» бізнесменом у партії є Іван Надєїн, пов'язаний із будівельною компанією «ЗЕНАКО», Українською асоціацією виробників альтернативного твердого палива та «Комітетом енергетичної незалежності України». У 2012 році він разом із Капліним балотувався до Ради від партії УДАР, але не переміг на своєму окрузі.
Сергій Каплін — одна з найактивніших медіаперсон в українській політиці, часто з'являється на телеекранах з радикальними пропозиціями, критикуючи президента, прем'єра та намагаючись знизити рейтинг чинної влади. Однак його «ідеї» не знаходили підтримки в опозиції через їхню безглуздість та неспроможність. Його недавні заяви про готовність стати новою особою опозиції виглядають безглуздо. Хоча він може бути готовий до такої ролі, мало хто в опозиції чекає саме на нього.