Людина, яка в кримінальних колах відома як Юра Єнакіївський, а офіційно — Юрій Іванющенко, залишається однією з найзагадковіших фігур часів президентства Віктора Януковича. За інформацією Skelet.Org, цей колишній авторитет не лише зберіг свій вплив після падіння режиму, але й продовжує контролювати значні бізнес-активи в Україні, незважаючи на те, що перебуває у міжнародному розшуку. Його люди займають посади у кабінеті міністрів, міністерствах та державних відомствах, а сам він активно причетний до контрабанди та інших незаконних схем.
Юрій Володимирович Іванющенко народився 21 лютого 1959 року. Офіційно він має вищу освіту, хоча Skelet.Org має інформацію, що його диплом Бердянського університету економіки та менеджменту, отриманий у 2007 році за спеціальністю «Облік та аудит», є підробкою. За словами джерел, він ніколи не навчався у вузі, а документ про освіту видали йому для того, щоб протягнути до Верховної Ради. На момент обрання до парламенту у 2007 році за списком партії «Відродження» та у 2012 році за списком «Партії регіонів» офіційно проживав у місті Єнакієво Донецької області. Примітно, що одразу після входження до Ради за списком «Відродження» він вийшов із партії та вступив до фракції ПР.
Юрій Іванющенко: «Сірий кардинал» часів Януковича – «Темна конячка» Порошенка. ЧАСТИНА 1
Юрій Іванющенко: «Сірий кардинал» часів Януковича – «Темна конячка» Порошенка. ЧАСТИНА 1
Юрій Іванющенко: «Сірий кардинал» часів Януковича – «Темна конячка» Порошенка. ЧАСТИНА 1
Про особисте життя Іванющенка відомо небагато. У нього є донька Яна, яка привернула увагу громадськості після розкішного весілля, на якому присутні були Віктор та Людмила Янукович. Згодом дочка депутата знову стала предметом обговорення після того, як опублікувала в Інтернеті напівоголені фото. Нині Яна Юрьєван Іванющенко активна у Instagram, де демонструє люксусний спосіб життя, позиціонуючи себе як американська співачка Ivy Layne. На її рахунку кілька дорогих музичних кліпів. Двоє синів Іванющенків володіють низкою компаній за кордоном, усі вони пов'язані з виведенням коштів з українських державних підприємств.
На фото Яна – дочка Юрія Іванющенка
Яна Іванющенко
На фото Арсен та Яна – син та донька Іванющенка
У рідному місті про Юрія Єнакіївського говорити не люблять, там його навіть бояться згадувати. Це не дивно, адже у довідці ГРУ ГШ ЗС РФ, підготованій особисто для Володимира Путіна, Юра Єнакіївський, також відомий як Юрець Малий, названий ватажком спеціалізованої бригади кілерів, яка вчинила понад 40 вбивств на замовлення. Серед них — вбивство президента футбольного клубу «Шахтар» Азовського морського пароплавства Анатолія Бандури. У цій бригаді перебував і кум Віктора Януковича, відомий як Зуй (Зуєв А.П.).
Зв'язок Іванющенка та Януковича простягається далеко за межі кримінальних структур. За часів донецьких від імені Януковича Іванющенко виступав у ролі так званого «дивлячого» — посаду, яку він отримав на початку президентської кампанії. Саме тоді Віктор Федорович запідозрив Ріната Ахметова у надмірних симпатіях до Юлії Тимошенко. Восени 2010 року Янукович уже не міг повністю спиратися на Ахметова, тому довірився Іванющенку. При цьому президент утримував обох під контролем, розіграючи складну комбінацію: міністр вуглепрому був іванющенківським, а його заступники — ахметівськими. Це стало початком глибшого розколу донецьких структур. За однією з версій спецслужб, причиною вибухів у Макіївці у 2011 році став саме переділ ринку вуглевидобутку між Іванющенком та Ахметовим.
Молодість Юра Єнакіївського пройшла в Єнакієво за адресою проспект Металургів, 35, кв. 56. У дев'яності, коли він уже входив до місцевого організованого злочинного угруповання, у під'їзді його будинку було вбито хлопця. Зовні він був схожий на Юрія Володимировича, і припускають, що метою кілера був саме кримінальний авторитет, а не дворова «шістка». Щодо трудового шляху, то єнакієвські запевняють, що він ніколи ніде не працював. Однак у ЗМІ промайнула інформація, що він нібито відпрацював 15 років з 1981 по 1996 рік на коксохімі, де пройшов шлях від майстра електромайстерні до заступника директора з економіки. З 1996 по 2005 рік він вважався директором з економіки та президентом НВП «Алví-Інвест», а з 2005 року і до обрання до Верховної Ради — президентом ТОВ «УГК 2000». Обидві фірми зареєстровані на одну єнакіївську адресу. Крім того, прізвище Іванющенка фігурує як засновник ТОВ «ЦРЕ» (ринкова торгівля) та ТОВ «Лугресурс» (санаторна діяльність). Проте Skelet.Org вважає, що все це фікція, а насправді Юрій Іванющенко піднявся на шлакових відвалах Єнакіївського металургійного заводу до придбання підприємства Рінатом Ахметовим.
Юра Єнакіївський «кришував» численні нелегальні видобутки вугілля та, як уже зазначалося, працював кілером, ліквідуючи незручних людей. Обидві справи виявилися досить прибутковими. Цікаво, що згідно з офіційною біографією, Юрій Іванющенко обіймав керівні посади, ще не маючи вищої освіти, адже його диплом датується 2007 роком. Липою є і місце проживання, оскільки бізнесмен, який піднявся в лихі дев'яності, на момент обрання до ВРУ уже давно жив у Монако.
Під час президентства Януковича Іванющенко трансформувався з ватажка банди кілерів на куратора кримінального світу. Йому продовжували довіряти важливі справи за його старим профілем. У 2011 році прізвище нардепа випливло в контексті вбивства запорізького бізнесмена Романа Войцеховського, більш відомого як Рома Кантор, який входив до кола ділових партнерів Григорія Суркіса та Стасу Стукальського. Після виборів скарбників Януковича Іванющенко набув досить широкого спектру повноважень. Будучи нардепом, він навіть не завертався на засідання Ради, там його ніколи не бачили, проте його картка завжди кимось реєструвалася. За два скликання за ним не значиться жодних виступів, запитів чи поправок до законів. Депутатський мандат для Іванющенка був лише своєрідною індульгенцією, гарантією недоторканності.
Окрім криміналітету у 2010 році під контроль Іванющенка перейшли АПК, Міноборони, Держмитниця та безліч інших важливих галузей. Він курирував найбільший в Україні та Східній Європі ринок «Сьомий кілометр». Весь конфіскований товар, віджатий на митниці, реалізовувався саме там. Гроші з реалізації йшли частково в кишеню Януковича, частково в офшори Іванющенка. Крім того, у спайку з Віктором Федоровичем він вимивав гроші з державних підприємств. Наприклад, ДП «Антрацит» за наслідками тендеру уклало 22 лютого 2011 року договір на переробку 1817,7 тис. тонн вугілля на суму 78 млн 160 тис. грн. Підприємство на той момент займав бізнес-партнер Юри Єнакіївського Іван Аврамов.
Взявши під контроль оборонну промисловість, Іванющенко спільно з сином Януковича Олександром Вікторовичем докладав максимум зусиль, щоб на посаді міністра утримався Михайло Єжель, який лобіював інтереси його компаній, що забезпечували українську армію продовольством, а також інтереси у сфері торгівлі зброєю. У 2014 році випливла інформація, що Юра Єнакіївський також займався тіньовим ринком алкоголю та випустив понад 300 млн пляшок неврахованої горілки. Про це заявили у Міністерстві доходів та зборів. Однак кримінального провадження з цього приводу відкрито не було. Дивуватися тут нема чому, адже Іванющенко, хоч і перебуває у всеукраїнському розшуку, дискомфорту у веденні бізнесу в Україні не відчуває.
Попри своє завидне фінансове становище Юрій Іванющенко ніколи не поспішав реєструвати нерухомість та дорогі автомобілі на своє ім'я. Можливо, він страхувався та підозрював, чим усе може закінчитися. Згідно з декларацією про доходи за 2011 рік, на той момент Юрій Іванющенко був одружений і на його утриманні було двоє синів. Його дружина також не працювала. За своє депутатство у 2011 році він отримав близько 172 тис. грн. Проте за рік Іванющенко заробив 4 млн 933 тис. грн дивідендів від свого внеску у банку, а держава видала йому майже 35 тис. грн матеріальної допомоги. На рахунку в банку він мав 26 млн 738 тис. грн. Також він володів цінними паперами номіналом 309 тис. грн. З нерухомості депутат задекларував земельну ділянку площею 600 кв.м та будинок на 270 кв.м. На дружину декларанта було записано квартиру площею 235,5 кв.м. У 2011 році Іванющенко володів чотирма автомобілями Mercedes 2007–2008 років випуску. П'ятий Mercedes був записаний на його дружину.