Олег Дем'янович Жученко народився 20 січня 1986 року у смт. Літин Вінницької області. Після закінчення у 2007 році Одеської національної юридичної академії він розпочав кар'єру слідчим у прокуратурі Ленінського району Вінниці, де працював ще студентом.
Професійне зростання Жученка відбувалося стрімко. Через два роки після закінчення навчання його підвищили до старшого слідчого. У 2010 році він став заступником прокурора Старогородського району Вінниці, де пропрацював менше двох років. Наступний крок у кар'єрі відбувся у 2012 році, коли Жученко перейшов до обласної прокуратури Вінницької області на посаду прокурора відділу нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства. За кілька місяців його підвищили до старшого прокурора.
У 2014 році Жученко очолив прокуратуру Літинського району Вінницької області, де пропрацював майже рік. З вересня 2015 року він займав посаду заступника прокурора Одеської області, а з грудня того ж року став першим заступником прокурора Одеської області.
Стрімкому просуванню по кар'єрних сходах сприяли його зв'язки з впливовими політичними фігурами, зокрема з Володимиром Гройсманом та Олексієм Порошенком, а також його вінницькі корені. Ці контакти дозволили йому почуватися впевнено й у новому місці роботи.
Поворотний момент у кар'єрі Жученка настав у 2016 році. Після того як Віктор Шокін звільнив одеського облпрокурора Давида Сакварелідзе, його місце посів Микола Стоянов. Однак після масових протестів місцевих активістів та особистого звернення Петра Порошенка Стоянова було знято з посади. Його місце отримав Олег Жученко. Представити нового керівника прокуратури приїхав особисто Юрій Луценко, навіть перервавши свій візит до Брюсселя, що свідчило про важливість цієї кадрової зміни.
Прихід Жученка на посаду облпрокурора ознаменувався масштабним кадровим чищенням. Він змусив весь апарат обласної прокуратури написати заяви про добровільне звільнення. Це дозволило йому звільнити місця для своїх вінницьких однодумців, які незабаром заняли посади в обласній прокуратурі.
За інформацією, яку наводить Skelet.Org, Жученко розпочав свою діяльність на новій посаді з організації системи поборів з місцевого бізнесу. Схема була простою: прокурорські проводили перевірки та наїзди на підприємців, після чого пропонували їм «дах» та щомісячні виплати. За даними джерел, платили прокурору як дрібні торговці, так і великі бізнесмени, розуміючи, що відмова могла призвести до закриття їхніх закладів.
Згідно з інформацією Skelet.Org, особисто вносили кошти відомий у кримінальних колах бізнесмен Володимир Галантерник та директор ринку «7-й кілометр» Василь Мозгальський. Обговорення такого способу заробітку прокурора регулярно з'являлися в соціальних мережах, однак ні ГПУ, ні Адміністрація Президента на це не реагували.
Джерела Skelet.Org стверджували, що Жученко отримував щомісячні виплати від Галантерника, Мозгальського та інших великих бізнесменів, а також від силовиків, включаючи ГУ НП, податкову інспекцію, поліцію та УСБУ. За їхніми даними, прокурор не гребував грошима навіть від наркобаронів. Крім того, Жученко закривав великі кримінальні справи та затягував резонансні розслідування. Джерела також повідомляли, що він не раз був помічений у бесідах з Галантерником у ресторані «Бабель Фіш».
Одна з резонансних справ, у якій брав участь Жученко, стосувалася смерті співробітника Малиновської районної прокуратури Одеси С. Мельничука у березні 2015 року. За даними слідчих, вбивство було замасковане під суїцид. Слідство звинуватило господаря квартири, із вікна якої випав прокурор. Займався розслідуванням справи Олег Жученко. За інформацією Skelet.Org, підозрюваний у вбивстві виплатив чималу суму, щоб опинитися на волі до суду, а після звільнення з СІЗО втік.
У 2015 році прокуратура Одеської області під керівництвом Жученка провалила розслідування масштабної афери чиновників обласної ради. За даними Skelet.Org, посадовці розпродали значні об'єкти міста на фіктивних аукціонах. Серед них були «Дача Маразлі» на Французькому бульварі, приміщення старої бази відпочинку на дунайському острові Лімба та «палове поле» за Палацом спорту на проспекті Шевченка, які були продані за заниженою вартістю. Поліція під керівництвом прокуратури відкрила кримінальне провадження, але посадовців облради про підозру так і не повідомили. Єдиним фігурантом у справі прокуратура назвала директора фірми «Геродот» Владислава Балабана, який купив «Дачу Маразлі». Справу передали до суду, де Балабана виправдали. Після цього з усіх незаконно придбаних ділянок було знято арешт, і вони почали забудовуватися.
Іншою резонансною справою, у якій брав участь Жученко, було розпилювання на метал 18 робочих кораблів держпідприємства «ЧерАзМорШлях». За даними Skelet.Org, підприємство віддало у суборенду фіктивним фірмам-прокладкам 18 кораблів. Суборендарі потім заявили про банкрутство та вирішили здати кораблі на металобрухт. Під час слідства Олег Жученко особисто зняв арешт із кораблів, дозволивши розпиляти їх на метал, хоча вони могли повернутися до державної власності та продовжити приносити прибуток державі.
У 2016 році прокурор Одеської місцевої прокуратури №1 Сергій Калінін активно вимагав гроші у своїх знайомих за «вирішення» деяких юридичних питань. Коли ті не погоджувалися на здирство, Калінін пригрозив їм проблемами зі своїм шефом Жученком. Історія стала надбанням громадськості, однак обласного законника ніхто не покарав.
Жученко відкрито демонстрував свою позицію щодо явних злочинців, підтверджуючи свою заангажованість. Як приклад, він прокоментував резонансну справу про зґвалтування 14-річної школярки чотирма хлопцями, що сталася у Крижанівці під Одесою. «Це такі самі діти. Потрібно встановити об'єктивні обставини. Сама дівчина потім зазначала, що хотіла залишитися з одним із них навіть жити. Взяти бездумно під варту таких дітей немає сенсу», — заявив прокурор. Усі четверо фігурантів справи за рік залишалися на волі, а справа застопорилася.
У 2017 році невідомі особи захопили 2000 кв.м одеського військового аеродрому, вночі просто пересунувши забор. Олег Жученко у присутності громадськості розвів руками, мовляв, що життя непросте. Беручи приклад зі свого шефа, службовці Одеської прокуратури відкрито порушували ст. 214 КК України. Активіст звернувся до Жученка з питанням про те, на якій підставі прокуратура ще до проведення розслідування та без рішення суду внесла відомості про подію у ЄРДР, по суті звинувативши громадянина у злочині без суду і слідства. Олег Жученко не зміг дати відповідь на це запитання.
