Столицю завалили агітаційні борди з портретом Сергія Думчева та гаслами про «еру Думчева» та «забрати і поділити». Паралельно розповсюджується безкоштовна газета «Київський Носоріг» тиражем п'ятдесят тисяч примірників, яка також присвячена цьому політику. Проте кілька місяців тому про нього практично ніхто не знав.
Думчев охоче розповідає про себе: він киянин, його батько займався реконструкцією київських будинків, він мав стосунок до морської справи в Одеській мореплавці. Це типовий набір біографічних деталей, обробленої піарниками, але за цим образом криється зовсім інша реальність. Якщо розглянути його політичну діяльність, то виявляється, що він далеко не новий політик, а його команда складається з людей, які мають сумнівну репутацію.
Перший раз Думчев з'явився у політиці у 2014 році, коли потрапив двадцятим номером у виборчий список партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. У цьому списку він опинився поруч із рейдером Вадимом Грибом та екс-регіоналом Геннадієм Федоряком. Список містив багато одіозних постатей часів Януковича і навіть Кучми, але партія не подолала виборчий бар'єр і не потрапила до Верховної Ради.
Після цього Думчев вирішив створити власну політичну структуру під назвою «Рух за реформи». Його команда складається з осіб, чиї імена та діяльність викликають питання. Леонід Хоменко, директор Солом'янського ринку з 2004 року, пов'язаний з господарем ринку Максимом Конобасом, який має зв'язки з депутатами Шкурко та Андрієвським. Ці депутати, за інформацією, також контролюють елітний борідель «Зоряний носоріг».
Наталія Кореневич за часів мера Попова контролювала договори оренди з Фондом Держмайна в Києві. За словами орендарів та орендодавців, вона брала хабарі, змушуючи одних платити більше, а інших здавати площі за мізерні суми. Владислав Сова, відомий як борець із наркоманією, за інформацією кількох колишніх наркоманів, робив бізнес на залежних людях під дахом Першої міської наркології на вулиці Фрунзе, 103, де замість лікування дозволялося майже легально вживати наркотики.
Сам Думчев має цікаву біографію, пов'язану з часами Віктора Януковича. У своїй автобіографії він скромно згадує, що був головою наглядової ради банку Преміум. Цей банк не є звичайною фінансовою установою. Через своїх акціонерів він пов'язаний з іншими банками — банком Класік, ТОВ Тікер та Торговим домом Новатор. За часів «Сім'ї» ці підприємства показували непогане зростання, оскільки функціонували як конвертаційні центри, через які проходили величезні суми грошей.
Після падіння режиму Януковича потреба у конвертаційних центрах не зникла. Цю діяльність очолив тодішній генпрокурор Віталій Ярема. Залишається неясним, чи нова влада просто захопила цей ліквідний бізнес, чи була в ньому з попередніх часів, але факт залишається фактом: Думчев, за деякими даними кум самого Яреми, не вийшов з цього бізнесу. За словами бізнесменів, у «прокурорському» конвертцентрі брали менший відсоток, ніж у аналогічній структурі фіскальної служби.
Ще один скандал, у якому майже засвітився Думчев, пов'язаний із компанією БРСМ. Про це заявила Олена Яхно, яку звільнили з посади речниці прокурора Києва. Розлючена звільненням, вона опублікувала пост, у якому звинуватила Ярему у прикритті скандально відомої компанії БРСМ, а Думчева — у тому, що він є фінансистом цієї схеми. Хоча вона швидко видалила цей пост, він залишився у кешу соціальних мереж.
Думчев постійно кричить про необхідність приходу до влади нових людей, натякаючи на себе. Однак він далеко не новий політик. Його команда також складається не з нових осіб — це люди, які широко засвітилися у багатьох корупційних скандалах. Тому «ера Думчева», незважаючи на барвисті борди та гучну агітацію, не обіцяє киянам нічого принципово нового.
Це особливо помітно, якщо згадати недавню історію його колеги, також банкіра Леоніда Черновецького, який обіцяв киянам реформи та «молоду команду професіоналів», але насправді грабував місто і врешті-решт втік до Грузії. Думчев обіцяє те ж саме, що обіцяв Черновецький. Це суцільне політичне дежа-вю.
Політичні технологи, які працюють на київських виборах, чекають, коли ж Думчев протиставить себе нинішньому меру Віталію Кличку якоюсь оригінальною концепцією. Залишається побачити, наскільки глибоко вміють працювати політтехнологи команди Думчева та чи здатні вони грати на таких збігах, які розуміє київський виборець.
