Якщо на президентських виборах 2019 року перемогу здобуде Юлія Тимошенко, Україна може отримати нового впливового кримінального авторитета в особі депутата від «Батьківщини» Валерія Дубіля. Цей чоловік контролює Троєщинський ринок у Києві, частка якого дісталася йому після вбивства його попереднього господаря Валерія Прищика. Він також вважається лідером чернігівського кримінального угруповання «Європа». У ЗМІ його називають «православним рейдером» через активну участь у заходах УПЦ МП та організацію захоплень підприємств. Однак його причетність до цих дій видається менш серйозною порівняно з іншими звинуваченнями, які висуваються проти нього.
Біографія Дубіля розпочинається у Прилуках Чернігівської області. Він народився 26 вересня 1973 року. Його батько, Олександр Петрович Дубиль (1952 р.н.), служив прапорщиком на авіабазі важких бомбардувальників Ту-160. Сім'я проживала у Військовому містечку-12, спеціально побудованому для військовослужбовців. Крім Валерія, у сім'ї були його брати Сергій та Олександр (1976 та 1982 р.н.).
На відміну від батька, Валерій спробував здобути професію. Після школи він вступив до місцевого медичного училища, яке закінчив у 1992 році з дипломом фельдшера-акушера. Військової служби за ним не значиться, хоча син прапорщика мав би її пройти. У жовтні 1992 року, у віці 19 років, він влаштувався до приймального відділення центральної міської лікарні Прилук, де працював до січня 2002 року, коли переїхав до Києва.
Однак офіційна робота в лікарні була лише прикриттям. За інформацією джерел Skelet.Org, Валерій Дубіль розпочав із так званого «сімейного бізнесу» разом зі своїм батьком: вони крали та вивозили кольоровий метал з авіабази. На цій ниві він зблизився зі своїм сусідом Сергієм Варнавським (1962 р.н.), який був підручним місцевого кримінального авторитета Чебикіна. Чебикін у 90-х роках підпорядковувався Сергію Кунцевському, колишньому псковському десантнику, який очолив одну з рекетирських банд у Прилуках.
Прилуки того часу кишили бандитами. Городяни знали імена Шурика Шукліна, Толика Книшенка, Володі Гладенького, Олега Глобуса, Вітька Лисого, Саші Кирячека та багатьох інших. Кожен із них прагнув контролювати «грошові теми»: бензин, авторинок, торгівлю алкоголем, базари, магазини та пункти прийому металу. Саме Чебикін «кришував» у місті пункти прийому металобрухту. З його дозволу батько і син Дубілі відкрили власний пункт, і їм більше не доводилося самим тягти метал з авіабази — у них з'явився офіцер аеродрому, який став їхнім компаньйоном.
Але Валерій не задовольнився цим. Він зарекомендував себе перед Чебикіним як енергійний і жорсткий «пацан» і був прийнятий до складу бригади Варнавського, яка займалася боротьбою з конкурентами. Так він став членом прилуцького ОЗУ «Європа».
Угруповання отримало свою назву від дискоклубу, який працював у місті ще з 80-х років. За однією версією, його заснували музиканти та діджеї, які влаштовували там дискотечні вечори. За іншою — молоді люди, які часто там бували, зробили дискоклуб своєю базою. Прізвисько «європейці» вони отримали ще до того, як стали організованим угруповання, і це стало їхнім фірмовим брендом. Згодом вони називали «Європа» спортивні та вечірні клуби, магазини, готелі, благодійний фонд та навіть місцеву телерадіокомпанію, які відкривали або контролювали.
Молодий Дубіль виявляв таку ініціативу та жорсткість, що незабаром сам очолив бригаду, і вже Варнавський підпорядковувався своєму сусідові. Тим часом бізнес Чебикіна розширювався на всю область. За повідомленнями ЗМІ, ОЗУ «Європа» контролювала скуповування металобрухту у Київській, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій та Миколаївській областях.
Валерій Дубіль брав участь у війні за переділ ринку металу. За чутками, він був особисто замішаний як мінімум у двох вбивствах, однак ці справи залишилися невирішеними, ймовірно, завдяки зв'язкам «європейців» у правоохоронних органах. Поки син ламав комусь щелепи та пальці, його батько-прапорщик грабував авіабазу. Після того, як літаки передали Росії, а решту пустили на металобрухт, базу закрили. Під особистим «дахом» Валерія Дубіля її розікрали до нуля: викопали підземні кабелі, вивезли сталеві листи підлоги з ангарів. Викорчовані бетонні плити журналісти потім знайшли покладеними навколо заміського маєтку Дубіля та його підручних. Допомагав у цьому Олег Авер'янов, офіцер бази, який із самого початку увійшов у бізнес батька та сина Дубілей. Саме він і прапорщик Дубіль були ключовими постатями, які організували пограбування.
До кінця 90-х років ОЗУ «Європа» була не найпотужнішою в Прилуках. Набагато більшу вагу мав кримінальний авторитет «союзного масштабу» Ігор Круглов на прізвисько «Шпала». Колишній прилуцький гопник після армії влаштувався у Москві шофером у великого начальника зі Слідчого управління МВС, незабаром одружившись з його донькою. Круглов потоваришував із московськими ОЗУ, зокрема із «солнцевськими». Отримавши великі зв'язки в Москві, він став впливовою людиною у своєму місті. У 80-х роках він контролював місцеву мафію, а з початком «перебудови» почав відкривати кооперативи та розгортати бізнес.
Цей бізнес не давав спокою Чебикіну, який поклав йому своє око. Але Круглов був Чебикіну не по зубах. Натомість його бізнес зумів відтяпати Валерій Дубіль наприкінці 90-х років. Дубіль, який все ще офіційно вважався фельдшером міської лікарні, відкрив свої перші ТОВ. У 1998 році він обирався депутатом Прилуцької міськради. Він став людиною номер три в ОЗУ «Європа». У угрупованні у нього з'явилося багато «корешів», решта його боялися та поважали.
Спочатку у ДПТ загинув Чебикін, причому матеріали у цій справі потім зникли. Потім хтось підставив Сергія Кунцевського під арешт, і його подальша доля була трагічною. Коли Кунцевський після відсидки повернувся до Прилуки, у 2008 році його та ще двох старих членів ОЗУ «Європа» заарештували у старих справах угруповання «у зв'язку з новими фактами, що відкрилися». 2 жовтня 2008 року спецназ «Сокіл» заарештував Кунцевського, доставив до Прилуцького міськвідділу УМВС, де його побили на смерть під час допиту.
З цього простежується версія про те, що Валерій Дубіль досяг лідерства в ОЗУ «Європа» не без допомоги своїх «кураторів» у правоохоронних органах. Можливо, пролити світло на це могла б діяльність колишнього чернігівського прокурора Володимира Стеценка, який працював там з 1984 по 2001 рік, а потім у 2014–2015 роках. За свідченням журналістів, він мав дуже близькі стосунки з «європейцями» та особисто з Валерієм Дубілем. У 2015 році Стеценка було призначено помічником генпрокурора Віктора Шокіна, і його називали дуже впливовою людиною в Генпрокуратурі, яка «доглядає» за Чернігівською областю.
Ставши наприкінці 90-х головним «європейцем», Валерій Дубіль дуже швидко прибрав до рук бізнес Круглова спочатку в Прилуках, а потім і в області. При цьому використовувалися не лише бандитські «стрілки»: підривали автомобілі, ламали ребра. Поставленого Кругловим «дивлячимся» за містом Василя Собчука (Вася Кримський) почала пресувати міліція. Напівкримінальні бізнесмени, які працювали на Круглова, почали переходити під «дах» Дубіля та «європейців». Першим це зробив Радалов, який контролював оптову продовольчу базу. Він навіть перейменував свою фірму на «Єврорад» (Європа-Радалов), щоб наголосити, що працює на нового господаря міста.
Незабаром під контроль «Європи» перейшли два міські ринки, підприємство «Чернігіввторчермет» та лісоторгова база. Це дозволило «європейцям» монополізувати ринок металу і здійснювати операції з ним через свої фірми ТОВ «Мікшер» та ТОВ «Екоресурс». Одним із епізодів того переділу стало вбивство у 2000 році Василя Дегтяра, директора Прилуцького птахокомбінату. На той момент підприємство майже не працювало, займаючись лише переробкою яловичих шкур для галантерейної промисловості.
Дегтяра вбили після того, як він відмовився призначити своїм заступником прапорщика Олександра Дубіля та переписати на нього контрольний пакет акцій. Сім куль впритул обірвали життя директора прямо у його власному під'їзді. Одразу після його похорону новим керівником та власником птахокомбінату став Дубіль-тато, який пізніше переписав підприємство на сина його компаньйонів. І це вбивство теж залишилося невирішеним.
Найзагадковішим у цій війні було те, що Круглов не зміг скористатися ні своїми зв'язками у правоохоронних органах, ні допомогою «сонцівських». Місцеві органи влади та московська «братва» взяли на бік Дубіля та його «європейську» команду. Чому так сталося, залишається невідомим. Але з того моменту, за даними Skelet.Org, Валерій Дубіль став не лише лідером потужного ОЗУ Чернігівщини, а й «авторитетом» всеукраїнського масштабу зі зв'язками у Росії. Існує припущення, що подальший політичний вибір Дубіля у бік «Батьківщини» було зроблено не без участі «сонцівських». Одним із кураторів «Солнцевської» ОЗУ був міжнародний мафіозі Семен Могилевич, а про зв'язки Могилевича і Тимошенко журналісти говорять уже давно.
На початку 2000-х років Валерій Дубіль переїхав до Києва разом з кількома «європейцями». Вони дуже швидко освоїлися у столиці. Дубіль обирався депутатом Дніпровської райради Києва, а його друг та найближчий соратник Варнавський пізніше став депутатом Київради від фракції БЮТ.
Але найпершим і найоглушливішим успіхом Дубіля у Києві був Троєщинський ринок. Всі столичні ринки того часу перебували під контролем відомих кримінальних авторитетів. Троєщинським розпоряджався Валерій Прищик (прізвисько Прищ), лідер дуже відомого київського ОЗУ. Юридично ринок був оформлений на фірму ТОВ «Ринок 1», співвласниками якої були сам Валерій Прищик, його зведений брат Ігор Цішковський, та найближчі його «кореші» Сергій Онопрієнко (прізвисько Салоєд) та Олександр Ліщенко (Ліча), яких Прищик знав з дитинства.
1 грудня 2003 року Валерія Прищика було вбито. Щодо замовників будувалося чимало різних версій. Його мама вважала, що вбивство організували Ліщенко та Онопрієнко. Серед інших версій називали слід у корумпованому київському УБОЗ та можливу причетність до цього Валерія Гелетея, Віталія Яреми та Олексія Савченка. Говорили також про можливу причетність до вбивства Прищика «донецьких» і «сонцевських».
Що цікаво, після смерті Прищика склад власників ТОВ «Ринок 1» змінився. Крім Цішковського, Ліщенко та Онопрієнко, який продовжив контролювати половину акцій ринку через ТОВ «Комфорт-Люкс» (ЄДРПОУ 32246123), його співвласниками стали прилуцькі фірми «Асфа-Лайн» (ЄДРПОУ 37632505) та «4буд7». Фірма «ІТС-Лондон технолоджен компанії» (ЄДРПОУ 34479827) належить Віталію Присяжнюку, сину Василя Присяжнюка, який на момент вбивства Прищика займав посаду заступника генерального прокурора України. Незабаром заступником директора ТОВ «Ринок 1» офіційно став Валерій Дубіль, якого почали називати новим господарем Троєщинського ринку.