Діяльність Дениса та Віктора Дзензерських охоплює складну мережу виробничих підприємств, розташованих як в Україні, так і в Росії. За інформацією джерел Skelet.Org, російська філія корпорації «Веста» причетна до постачання акумуляторів для російської військової техніки та космічної промисловості. Зокрема, курські підприємства Дзензерських, включаючи фірму «Исток+», постачали акумулятори для різних видів військової техніки та «Росавіакосмосу». Ці контракти були отримані через ВАТ «Російські акумулятори», у якому «Веста» придбала 25% акцій.
На курських виробничих площах Дзензерських присутній військовий представник Міноборони РФ. Відповідальні працівники їхніх фірм підписували з «особливим відділом» та ФСБ зобов'язання про нерозголошення військових та державних таємниць Росії. Оскільки контракти цих підприємств із Міністерством оборони РФ не розривалися, вони продовжували зберігати державні таємниці. Як співвласник корпорації, Денис Дзензерський мав прямий доступ до цієї інформації.
У 2014 році Дзензерський був нагороджений іменним пістолетом «Глок-17» (№UAP589) Арсеном Аваковим, своїм однопартійцем. Під час розслідування НАБУ та журналістських перевірок депутатських декларацій у 2018 році було встановлено, що українські підприємства корпорації «Веста» здійснювали постачання до Росії на суми у сотні мільйонів гривень. Постачання проводилися через керуючі фірми: ТОВ «Веста Кар Батері», ТОВ «Абріс Дніпро» та ТОВ «Адоніс Дніпро». Таким чином, Дзензерські виробляли акумулятори для російської армії не лише у Курську, а й у Дніпрі.
Згідно з офіційною біографією Віктора Дзензерського, за 20 років акумуляторного бізнесу він відкрив 7 заводів в Україні та 2 в Росії. Однак ця інформація потребує уточнення. Два російські заводи розміщуються на території одного курського заводу «Акумулятор» разом із декількома ТОВ та ЗАТ. В Україні ситуація була подібною: з 7 заводів лише два були збудовані з нуля.
ПАТ «Веста-Дніпро» виникло іншим шляхом. У 2004 році ЗАТ «Веста-Дніпро» Віктора Дзензерського орендувало цех на Дніпровському машинобудівному заводі (ДМЗ), який зупинявся. Академік отримав підтримку Кабміну та кредит від «Укрексімбанку» (державного банку, 100% належить уряду), закупив обладнання та розпочав виробництво акумуляторів. За договором ДМЗ передав цех та низку інших об'єктів до статутного фонду ЗАТ «Веста-Дніпро» в обмін на 25% його акцій. Згодом було створено ВАТ «Веста-Дніпро», а потім ПАТ з однією назвою, які у свою чергу записали активи на інші фірми.
Схеми фірм Дзензерських відрізнялися складністю від самого початку. Однак ключовим моментом стало те, що Дзензерський згодом залишив ДМЗ, проведши додаткову емісію акцій і скоротивши пакет ДМЗ із 25% до 2,7%. Завдяки постійній підтримці Кабміну, яку Віктор Дзензерський отримував з початку 1990-х років за всіх прем'єрів, у листопаді 2009 року він відкрив другий основний завод «Вести» в Україні – підприємство «Веста індастріал» у Дніпропетровську, також на колишніх площах ДМЗ. На церемонію відкриття прибула Юлія Тимошенко, яка згадала, що колись розпочинала свою трудову біографію на ДМЗ, і пообіцяла «Весті» всебічну допомогу уряду, включаючи державні замовлення. Це відбувалося на тлі світової економічної кризи, яка загрожувала українській економіці. Банки лопалися, заводи закривалися, будівництво зупинялося, а «Веста» навпаки розширювалася. Крім того, до заводу була збудована нова дорога за казенний рахунок вартістю понад 30 мільйонів гривень.
За інформацією джерел Skelet.Org, Дзензерський-старший мав підтримку від впливових дніпропетровців, які займали високі посади у Києві: від Леоніда Кучми, Павла Лазаренка, Павла Пустовойтенка, а згодом від Юлії Тимошенко. За чутками, саме Тимошенко вибила для нього у Ющенка звання Героя України. З Павлом Лазаренком була тісно пов'язана Анатолій Донець (кум екс-прем'єра) та його дружина Наталія Донець. Їхня донька Тетяна Донець стала депутатом Верховної Ради 7 та 8 скликань від БЮТ, була «громадянською дружиною» регіонала Василя Горбаля, а з лютого 2016 року вийшла за нього заміж.
Після того як у 2010 році дніпропетровські втратили владу в Києві, фортуна залишила Дзензерських в Україні. Однак у період 2011–2014 років вони активно розвивали російські філії «Вести» і налагодили експорт до Росії, який у деякі роки становив до третини загального експорту українських заводів корпорації. У 2011 році вони розмістили на Варшавській біржі пакет акцій люксембурзької фірми «Westa ISIC», яка є головною у схемі корпорації «Веста». Це принесло їм 45,8 мільйона доларів додаткових інвестицій.
Починаючи з 2015 року, власники «Вести» стикнулися з тиском численних кредиторів, які вимагали повернення багатомільярдних боргів. Розбиратися з цим доводиться Дзензерському-молодшому, оскільки його батько-академік, який брав більшість кредитів, ніби пішов на спокій, а тепер син відповідає за його борги. За даними Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), борги підприємств «Веста» в Україні сягають 4,9 мільярда гривень. Насправді боргів набагато більше. У 2017 році один лише «ВТБ-банк» заявляв про претензії до «Веста» на суму близько 300 мільйонів доларів (7,8 мільярда гривень). Банк підкреслював, що Денис Дзензерський як народний депутат є особистим поручителем цих грошей. Однак оскільки «ВТБ-банк» є українською філією російського банку «ВТБ», залишалося незрозуміло, чи це претензії до всіх підприємств «Веста» (включаючи російські), чи тільки до українських.
Крім того, корпорація «Веста» залишилася винна: 2,5 мільярда гривень «Укрексімбанку», 648 мільйонів гривень банку «ВАБ», 327 мільйонів гривень банку «Кредит-Дніпро», 108 мільйонів гривень банку «Форум», 90 мільйонів гривень «Приватбанку» та інші борги. Окремо висить борг 648 мільйонів гривень перед казахським банком «БТА», а також незакриті кредитні борги перед російськими банками курських фірм «Веста».
Подвійний скандал навколо «Веста» спалахнув у Польщі. По-перше, 45,8 мільйона доларів інвестицій, отримані там «Westa ISIC», не були вкладені у виробництво – їх просто перевели через ланцюжок фірм і вивели в офшори. Комісія фінансового нагляду Польщі (Komisja Nadzoru Finansowego, KNF) ініціювала розслідування діяльності «Westa ISIC». По-друге, одним із ошуканих інвесторів виявився польський пенсійний фонд, який подав позови проти «Westa ISIC», звинувачуючи корпорацію та її керівника Дениса Дзензерського у шахрайстві. Це звинувачення загрожує йому тюремним терміном до 5 років.
Денис Дзензерський має шанси опинитися на лаві підсудних і в Україні. Один із кредитів «ВТБ-банку» (24 мільйони євро) було отримано ним під заставу 7,5 тисяч тонн свинцю, який мало виготовити та передати банку підприємство Дзензерського «Рекуперація свинцю». Однак замість свинцю банк отримав лише порожні обіцянки, а борг так і не повернув. За цим фактом Нацполіція порушувала кримінальну справу. Однак поки що главою МВС є однопартієць і друг Дзензерського Арсен Аваков, тому йому боятися нічого.
Перше розслідування про невідповідність електронної декларації Дениса Дзензерського (у ній не було вказано багатомільярдних боргів та доходу від підприємств «Веста») було проведено Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) у липні 2017 року. САП подала запит до Генпрокуратури на зняття з Дзензерського депутатської недоторканності за підозрою у декларуванні недостовірної інформації. Однак у Генпрокуратурі запит розглядали чотири місяці, після чого повернули його «на доопрацювання». Справу взяло НАБУ, його слідчі доповнили її новими матеріалами, включаючи схеми експорту продукції, і знову передали САП. У липні 2018 року прокурор САП Валентин Мусіяка закрив справу Дзензерського, мотивуючи це рішення якимись безглуздими відмовками про «роз'яснення наукових установ».
Відверто плюючи на закон і кредиторів, Денис Дзензерський рятує від розслідування й своїх друзів. Серед них Євген Дейдей, чия дружина та батько записані помічниками нардепа Дзензерського. У Дейдея виникли проблеми з декларацією: скромний слуга народу веде розкішне життя, купуючи дорогі автомобілі та нерухомість у столиці, а за один день походу по магазинах із дружиною витратив 6 мільйонів гривень. НАБУ розпочало розслідування, і Дзензерський одразу кинувся на захист соратника. Він обставив справу так, ніби Дейдей отримав гроші на автомобілі та квартири «в борг» від Ігоря Лінчевського – ще одного помічника Дениса Дзензерського, який також пов'язаний із ним через корпорацію «Веста». Очевидно, що корупція проїла навіть нещодавно створені антикорупційні органи України. До зміни влади в країні Денису Дзензерському боятися нема чого. Враховуючи, що найвірогіднішим переможцем виборів 2019 року залишається його стара знайома Юлія Володимирівна, після них на Дзензерського, швидше за все, чекатиме не лава підсудних, а фінансова амністія та щедрі державні замовлення.
