Євген Анісімов — фігура, яка довгий час домінувала в криміналізованій структурі Запорізької області. За часів президентства Віктора Януковича цей діяч отримав у місцевих ЗМІ прізвисько «дивлячий» Запоріжжя — титул, який він привласнив собі всупереч традиціям злодійського світу, де такий статус мають лише досвідчені «злодії в законі», коронованих злочинним середовищем. Його партнерськими зв'язками називали відомого кримінального авторитета Юру Єнакіївського (Юрія Іванющенка). За чутками, без його дозволу місцева облрада не приймала жодних рішень. Враховуючи криміналізовану біографію самого Анісімова, його піднесення до позиції неофіційного «господаря» області не видається дивним — він активно застосовував протизаконні методи, набуті ще в рекетирські 1990-ті роки. Його вплив на регіональні процеси був надзвичайно значним, але це тривало до початку Євромайдану, який розколотив багатьох регіональних політиків та їхніх союзників. Проте Анісімов, очевидно, не мав наміру втратити розбудовані ним схеми. Нещодавно з'явилися відомості про те, що він намагається повернути втрачені позиції.Народження та перші кроки в бізнесі Євген Олександрович Анісімов (у кримінальних колах — «Анісім») народився у квітні 1975 року у Запоріжжі. Він здобув середню спеціалізовану освіту в Запорізькому металургійному технікумі. Офіційна біографія вказує, що його першим робочим місцем у 1999 році стала посада директора компанії «Діамант», засновником якої був його батько Олександр Анісімов. Цікаво, що пізніше цю ж компанію очолював Олександр Валиков, екс-депутат Запорізької міської ради від «Партії регіонів», який працював там за сумісництвом. Молодший брат Євгена В'ячеслав також був депутатом міської ради від тієї ж партії.З 2001 року Анісімов обійняв посаду генерального директора ТПК «Фаворит», яку раніше очолював його знайомий Саша Валиков. Основна діяльність компанії охоплювала роздрібну торгівлю, ресторанний бізнес та здавання майна в оренду. Серед активів «Фаворита» був ринок «Олександрівський» у Запоріжжі. За даними Skelet.Org, ця фірма виконувала функцію місцевого «легального» рекетира, контролюючи та «кришуючи» місцевий бізнес.У 2005 році Анісімов перейшов до компанії «Термінал-2005» на посаду заступника генерального директора з комерційних питань. За офіційною інформацією, це підприємство займалося торгівлею паливом, рудою та металом, а також виробництвом абразивів. До 2010 року Євгена Анісімова сприймали переважно як молодшого бізнес-партнера відомого запорізького бізнесмена Сергія Євтушенка. Вони спільно реалізовували проекти пасажирських перевезень та мали спільні інтереси на місцевих ринках. Після від'їзду Євтушенка з Запоріжжя Анісімов почав скуповувати збанкрутілі фірми (часто не без його власної участі в їхньому банкруцтві) та будувати власну бізнес-імперію.Піднесення під крилом кримінального авторитета Незважаючи на офіційний статус приватного підприємця, Анісімов мав потужні зв'язки як у владних, так і в кримінальних колах. До 2010 року він очолював одне з великих організованих злочинних угруповань Запоріжжя, яке займалося дрібним рекетом та вимаганням. Проте все змінилося, коли його «взяв в обіг» впливовий кримінальний авторитет Юра Єнакіївський (Юрій Іванющенко). Іванющенко фактично зробив Анісімова своїм представником у Запорізькій області. Завдяки зв'язкам впливового покровителя справи Євгена Олександровича стрімко розвивалися. Він навіть спробував розширити контроль на весь обіг кримінального бізнесу в регіоні. Для цього він змусив працювати на себе Андрія Гречковського (у кримінальних колах — «Грек»), який очолював велику організоване злочинне угруповання чисельністю близько 100 бійців.За чутками, «Грек» був особисто зобов'язаний Анісімову за те, що той допоміг йому уникнути в'язниці за вбивство директора ресторану Crowbar Володимира Кузьменка. Разом із Гречковським Анісімов розробив унікальну систему «бандитського оподаткування» місцевого бізнесу.По-перше, для спокійної роботи без наїздів з боку криміналітету бізнесмени мали платити за «кришування». По-друге, повернення ПДВ за фінансово-виробничу діяльність було можливим лише за умови ведення операцій через фірми, підконтрольні Анісімову, причому криміналітет забирав 25% від суми повернення. По-третє, для утримання підприємств у робочому стані платежі мали проходити виключно через посередників, яких визначав сам Анісімов. По-четверте, джерела доходу з тіньового обороту (ринки, кіоски, маршрутні перевезення, паркування) він взяв під повний контроль для легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. По-п'яте, кошти, які Анісімов виводив із легального обороту на різних рівнях, він проводив через власні центри конвертації.Фактично, нелегальна конвертація готівки у всьому Запоріжжі була можливою лише через його «контори». Цією схемою керували не сам Анісімов, який навіть не мав вищої освіти, а його друзі — генеральний директор «Діаманта» Олександр Валиков та Владислав Нечитайла. Довгий час правоохоронні органи не реагували на ці діяння завдяки куплену у тодішнього голови МВС у Запорізькій області Володимира Серби недоторканності.Політична та силова підтримка Анісімова Справи Анісімова йшли добре до того моменту, коли його покровитель Юра Єнакіївський зіткнувся з серйозними проблемами та припинив його підтримувати. До силового угруповання Єнакіївського входили Володимир Серба, голова Запорізького РВВС Ігор Богданов, голова відділення боротьби з економічними злочинами Сергія Натахіна та начальник відділу кримінальних розслідувань Володимир Герман. У політичних колах Анісімов мав підтримку від Олени Бондаренко, Олександра Валикова, Андрія Нетреби, Олега Серовського та свого молодшого брата В'ячеслава Анісімова. Skelet.Org готовий стверджувати, що його особисто підтримував тодішній президент України Віктор Янукович.Анісімову також приписують тісну дружбу та партнерство з колишнім мером Запоріжжя Олександром Сіним (прізвисько «Корейчик»). За чутками, саме Анісімов переконав Сіна перейти з опозиційної «Батьківщини», від якої той був обраний мером, до «Партії регіонів».Свою кримінальну діяльність Анісімов розпочав із «розробки» шлакових відвалів підприємства «Дніпроспецсталь». З приходом до влади лояльного до нього Володимира Серби він вирішив більше ні з ким із місцевих не ділитися. Він оголосив своїм кримінальним «партнерам-конкурентам» (Кальцеву, Чернякові, «Демікові», «Сокірі», «Францу»), що відтепер працює безпосередньо з «татом» (Віктором Януковичем) і щомісяця відвозитиме йому персонально 1 млн доларів. Решта членів угруповань могли ділити між собою залишок, але мали «відстебнути» Анісімову солідний відсоток. Згодом Євген Олександрович домігся того, що з ним ділилися не лише часткою з відвалів, а й з усього місцевого бізнесу.Напад та розслідування У середині серпня 2013 року на Євгена Анісімова було скоєно напад. У Запоріжжі неподалік ресторану «Рибальський стан» його кортеж розстріляли з двох автоматів. В автомобіль потрапило близько 20 куль, проте жодна не влучила в мету, і Анісімов не постраждав. Під час розслідування слідство розглядало дві версії: замах на вбивство або обстріл з метою залякування. За висновками експертів, Анісімову врятував життя навігатор, що висів на рівні грудей водія і прийняв на себе постріл, призначений для бізнесмена. Замах підозрювали близько 50 видатних діячів (бізнесменів, політиків), яким Анісімов встиг насолити. Замах на нього не здивував нікого, адже в Запоріжжі традиційно практикується «кровна помста», а ворогів Анісімов нажив собі достатньо. Проте його «закляті друзі», особливо Євген Черняк, стверджували, що це було простим інсценуванням.Враги та конфлікти Володимир Кальцев — екс-заступник голови Запорізької ОДА та голова холдингу «Олександр». Він та його брат Сергій (нардеп від «Партії регіонів») були давніми ворогами Анісімова. Його підручні віджали у Кальцевих офіс на вулиці Патріотичній, а також постійно організовували наїзди на їхню фірму з боку криміналітету та правоохоронних органів.Сергій Вальтер — колишній мер Мелітополя. За словами експертів, Анісімов нацькував на міський виконавчий комітет Мелітополя правоохоронців з обшуками, в результаті яких було заарештовано майже половину команди мера. У лютому 2013 року його усунули з посади за хабарництво. Вальтер чотири рази сидів у в'язниці ще за радянських часів, що дало йому колосальний авторитет у кримінальних колах. Саме тому Анісімов «прибрав» його за допомогою владних структур, а не злочинців.Євген Черняк — бізнесмен, власник алкогольного холдингу Global spirits з основною торговою маркою «Хортиця». У 2010 році Анісімов шантажував Черняка, вимагаючи у нього 50% акцій одного з його підприємств.Геннадій Фукс — колишній заступник голови Запорізької ОДА. Анісімов вимагав у нього 5 млн євро, погрожуючи в разі невиплати відкрити серйозну кримінальну справу. Ці погрози змусили Фукса втекти на ПМП до Ізраїлю, де він проживає й досі. У Запоріжжі проти нього було порушено кримінальну справу, яку через його відсутність у країні не вдалося довести до кінця.Брати Сидоренка — Володимир та Валерій, відомі боксери з міста Енергодара, були його головними опонентами у боротьбі за владу в місті. Люди Анісімова намагалися вивести їх із гри, заарештувавши одного з наближених до них осіб за незаконне носіння зброї, яку йому підкинули самі міліціонери під час затримання.Ігор Дворецький та Артур Абдінов — колишні господарі підприємств «Індустріалбанк» та «Запоріжсталь». Бійці, підконтрольні Анісімову, з дозволу підгодованої ним місцевої влади повністю заблокували роботу їхніх підприємств, змусивши їх продати їх соратникам Анісімова.Володимир Кокойло — його компанія «Ост-Вест» зазнала масованої атаки з боку структур, підконтрольних Анісімову. Люди Анісімова зняли про Кокойло фільм під назвою «Шакали», в якому звинуватили його в корупції, зловживаннях та множинних порушеннях законів. Згодом суд спростував ці звинувачення, проте конфлікт між ними тривав.Затримання та втеча У жовтні 2013 року Анісімова затримали в аеропорту Бориспіль при спробі втечі з країни. Його було взято під арешт і відправлено до СІЗО. За матеріалами слідства, йому загрожувала близько 12 років в'язниці за звинуваченнями у здирстві, створенні організованого злочинного угруповання, співучасті у замахах та відмиванні доходів, отриманих злочинним шляхом. Однак під час «революції гідності» йому вдалося вийти з СІЗО та втекти від правоохоронних органів. Він був оголошений у міжнародний розшук Генеральною прокуратурою та Міністерством внутрішніх справ.Нещодавно його ім'я зникло зі списків розшукуваних, і подейкують, що його навіть бачили в рідному Запоріжжі. Це може означати лише одне — колишній «дивлячий» Запорізької області знову береться до справи.
