У 2015 році в Волновасі сталася резонансна злочинна подія: люди, які представляли себе добробатівцями та членами «Правого сектору», вбили капітана СБУ. Слідство швидко вийшло на основного підозрюваного — «проукраїнського активіста» з Дніпропетровська Дениса Гордєєва. Незабаром з'ясувалося, що це вбивство було лише одним із численних злочинів цілого організованого злочинного угруповання, до якого входили представники патріотичних організацій правого спрямування, бійці добробатів та посадовці місцевої влади. Розслідування спочатку здавалося успішним, і здалося, що країна повертається до верховенства закону. Однак згодом справа розпалася, і більшість фігурантів вийшли на волю.
До 2014–2015 років Денис Гордєєв залишався малознаною фігурою, про яку українські ЗМІ практично не писали. Навіть після початку гучного процесу його біографія залишалася невідомою, і Skelet.Org довелося збирати інформацію про нього по окремих фрагментах.
Українські медіа повідомляли лише те, що Гордєєв був адвокатом, який у 2014 році приєднався до «патріотів» та брав участь в АТО, а також був помічником скандального дніпропетровського нардепа-націоналіста Андрія Денисенка. Така дивна відсутність інтересу до персони вбивці спантеличує — можливо, певні впливові сили не лише гасили резонанс навколо справи, а й не бажали, щоб хтось розслідував деталі біографій її учасників.
Денис Олександрович Гордєєв народився 19 жовтня 1979 року у місті Лебедін Сумської області. Примітно, що його прізвище має російське походження, попри його радикальний український націоналізм. Деталі його освіти та військової служби залишаються невідомими. У 1997 році він прописався у Дніпропетровську на вулиці Слави — про це свідчать скрини його паспорта, які у 2014 році викладли в Інтернеті ошукані клієнти Гордєєва. З цих же документів видно, що у 2006 році він одружився з Оксаною Квітченко (народжена 1965 року), але у 2012 році їхній шлюб розпався. За інформацією знайомих Оксани, причиною розлучення були численні недоліки самого Гордєєва.
У січні 2014 року, під час розпалу Майдану, Гордєєв готувався до нового одруження. Його найближчий друг та діловий партнер Кирило Харахулах виклав у своєму блозі фото, на якому Гордєєв у костюмі з квіткою у петлиці тримає за руку дівчину у білій весільній сукні. Коментарів до фото не було, але після цього Гордєєв почав називати себе одруженою людиною.
За інформацією деяких джерел Skelet.Org, його нареченою була Тетяна Анатоліївна Моргун, яка на той час працювала у Дніпропетровській обласній прокуратурі. Влітку 2014 року Гордєєв та Моргун разом провернули так звану «волонтерську аферу».
Однак найбільший інтерес викликає не наречена, а друг нареченого. Кирило Харахулах, син відомого інженера-металурга та екс-голови об'єднання «Металургпром» Василя Харахулаха, відіграв величезну роль у житті Дениса Гордєєва. Вони були близькими друзями щонайменше з 2002 року, коли Харахулах був лідером міської організації «Соціалістичний молодіжний союз», членом якої був і Гордєєв. На той час вони ще не були націоналістами.
Потім обидва активно брали участь у першому Майдані. Однак незабаром вони різко змінили свою політичну орієнтацію. У лютому 2005 року Гордєєв, Харахулах та Андрій Цезарєв заснували та зареєстрували Дніпропетровську міську організацію «Молода Батьківщина» (ЄДРПОУ 33383959). Гордєєв досі залишається її співзасновником — цікаво, яку позицію щодо цього займає керівництво БЮТ та особисто Юлія Тимошенко.
Михайло Рашник, Андрій Бук, Денис Гордєєв, Тетяна Моргун (?), Кирило Харахулах (зліва направо)
Але найбільший інтерес викликає не наречена, а друг нареченого. Кирило Харахулах, син відомого інженера-металурга та екс-голови об'єднання «Металургпром» Василя Харахулаха, відіграв у житті Дениса Гордєєва величезну роль. Вони були близькими друзями ще, як мінімум, у 2002 році: тоді Харахулах був лідером міської організації «Соціалістичний молодіжний союз», і в ній був і Гордєєв. Зрозуміло, що жодними націоналістами вони ще не були! Потім вони разом «гасили» у лавах активістів на першому Майдані. А потім різко змінили свою політичну орієнтацію: у лютому 2005-го Гордєєв та Харахулах, а також Андрій Цезарєв, заснували та зареєстрували на своє ім'я Дніпропетровську міську організацію «Молода Батьківщина» (ЄДРПОУ 33383959). До речі, Гордєєв досі є її співзасновником – цікаво, що з цього приводу думає керівництво БЮТ та особисто Юлія Тимошенко?
Кирило Харахулах
Гордєєв та Харахулах мають й інший, старіший спільний проект — ТОВ «Харгор» (ЄДРПОУ 23374068), назва якого складена з перших букв їх прізвищ. Це підприємство було створене на початку 1990-х років та зареєстроване за місцем прописки Гордєєва. Можливо, воно дісталося їм у спадок від батьків. Дружба Гордєєва та Харахулаха сягає ще 1990-х років.
«Харгор» є засновником ТОВ «ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 38678231), яке займається збиранням відходів. Співзасновником та директором цієї компанії є Андрій Бук — ще один друг та компаньйон Гордєєва.
Зі сторінки Кирила Харахулаха на Фейсбуці можна дізнатися цікаву деталь: він більше не сповідує християнство і називає себе «рідновіром» — прибічником однієї з течій неоязичництва, особливо популярної серед радикальних націоналістів України, Росії, Білорусі та Прибалтики. «Рідновірство» є частиною карго-культу наслідування німецьким нацистам, які також звертались до неоязичництва та популяризували рунічні знаки. За наявною інформацією, «рідновіром» називав себе й Денис Гордєєв. Можливо, його релігійні переконання зіграли роль у вбивстві офіцера СБУ — адже «рідновіри» відкидають християнські моральні цінності.
Це тим більш дивно, що раніше Харахулах та Гордєєв були палкими захисниками українського православ'я. У 2009 році Харахулах став співзасновником Дніпропетровського корпусу «Гвардія українського козацтва», організація входила до координаційної ради при Дніпропетровській єпархії УПЦ КП (нині ПЦУ) і неофіційно називалася одним із «кулаків Філарета». Тепер один із засновників цієї організації заявляє, що зрікся православ'я та порвав із християнством, захопившись поганством.
Гордєєв та Харахулах не мають постійних політичних, ідеологічних та моральних орієнтирів і цілком можуть змінити їх знову. Невідомо, ким вони оголосять себе завтра — можливо, талібами чи «новоросами». Це тим більш вірогідно, що вони навіть не є етнічними українцями.
У 2000-х роках Денис Гордєєв отримав диплом юриста, не без допомоги своїх знайомств у політичному бомонді, обіцяючи займатися професійною правозахисною діяльністю. Йому навіть допомогли стати членом Київської міської муніципальної колегії адвокатів. Однак до 2012 року про його успіхи на адвокатській ниві нічого не відомо. У грудні 2011 року він відкрив власну юридичну фірму «Юрінтер» (ЄДРПОУ 37988993), зареєстровану у власній квартирі. За кілька місяців його запросили до участі у гучній справі «дніпропетровських терористів», де він став адвокатом Віталія Федоряка.
Саме ця справа зблизила його з Андрієм Денисенком — на той час ще одним адвокатом-громадськиком, але більш активним і відомим у Дніпропетровську, захопленим ідеями націоналізму. Можливо, саме Денисенко захопив цими ідеями Гордєєва.
Андрій Денисенко
На початку 2014 року Дніпропетровськ був розколотий на прихильників та противників другого Майдану. Основні дійові особи тих подій — «титушки» та «чопівці», які перебували під командою місцевих «авторитетів» та бізнесменів, використовувалися обома сторонами і не мали чіткої політичної орієнтації. Наприклад, ПОП «Леон» Михайла Кошляка, колишнього бригадира Олександра Налекрешвілі, відомого як «Нарик», спочатку охороняв обласну ОДА від майданівців, а потім перейшов на бік «революції» та записався до «Правого сектору». Туди ж подалися й Денисенко з Гордєєвим.
Критична ситуація виникла у перших днях березня 2014 року. Думка про «проукраїнськість» більшості жителів Дніпропетровська дещо перебільшена: навіть місцеві націонал-патріоти визнають, що більшість городян були проти Майдану, а чимало людей підтримували сепаратистів.
Після того, як місцеві націоналісти зруйнували пам'ятник Леніну, у місті розпочалися проросійські мітинги, які очолили сепаратисти. Розповідали, що деякі співробітники МВС уже ходили з «георгіївськими стрічками». Виходячи із загрози «російської весни» у регіоні, у Києві вирішили зробити єдиний можливий, на їх погляд, крок: вони віддали область на відкуп Ігорю Коломойському, призначивши його губернатором. Той придушив сепаратизм, мобілізувавши для цього всі сили. Крім прихильників Майдану та «проукраїнських» активістів, «під рушницю» було поставлено всі підконтрольні Коломойському та його людям «тітушки», «ультрас», ЧОПи та навіть кримінальний світ регіону.
Українські ЗМІ досі мовчать про подробиці швидкої перемоги над сепаратизмом у Дніпропетровську, але самі учасники тих подій, включаючи соратників Гордєєва, розповідали, що використовувалися «всі кошти». Комусь просто «наполегливо порадили сидіти вдома», комусь нам'яли шию, а хтось просто зник.
Щодо Гордєєва, то, за його словами, він брав участь у захисті будівлі обласного управління СБУ, а потім організував «наліт» додому Олега Царьова, який тоді пропагував ідеї «Новоросії». За словами самого Гордєєва, захищати СБУ від можливого штурму сепаратистів він прийшов із власною зброєю. Однак він не уточнив, яка це була зброя, чи мав він на неї дозвіл та де він її взяв.