Амірханяни та їхня мережа: як одеська сім'я контролює дорожний бізнес

Араїк Амірханян

Розкрадання державних коштів, виділених на ремонт доріг, набуло в Україні масштабів, які вимірюються мільярдами гривень. Одна з найбільш організованих схем такого розграбування пов'язана з одеською сім'єю Амірханянів та їхніми численними родичами. На відміну від традиційної корупції, ця група розробила комплексний підхід: коли легальні способи здобути державні підряди не спрацьовували, вони блокували роботу «Укравтодору» та місцевих дорожних служб, організовували зривання тендерних конкурсів, застосовували погрози та фізичний тиск через своїх людей.

Араїк Амірханян, якого часто називають лідером цієї групи, ще у 2017 році був оголошений у розшук за такі дії. Це не завадило йому разом зі своїми помічниками вриватися в офіси державних установ. У квітні 2019 року після одного з таких інцидентів у одеському «Облавтодорі» його затримала поліція, але незабаром відпустили. Кілька місяців потому, у червні 2019-го, СБУ заарештувала Амірханяна, висунувши йому серйозні звинувачення: шахрайство, фінансування антидержавних дій та незаконне переправлення людей через кордон. Йому загрожувало до 12 років позбавлення волі. Однак уже за кілька днів він вийшов на волю під заставу у 20 мільйонів гривень і невдовзі повернувся до своєї діяльності, знову займаючись тендерними махінаціями.

Сім'я Амірханянів не розповідала про себе журналістам і не публікувала офіційної біографії, крім короткої інформації на російській соцмережі «Однокласники». Це породило чутки про причетність сім'ї до етнічної вірменської організованої злочинної групи. Однак джерела Skelet.Org стверджують, що це не етнічна, а скоріше сімейна мафія, що складається з кількох впливових багатих сімей, пов'язаних родинними та бізнесовими зв'язками. Їхня корупційна діяльність розповсюджувалася не лише на Одещину, а й на Миколаївську та Полтавську області, а також на територію Росії.

Історія сім'ї Амірханянів в Одесі сягає своїм корінням далеко в минуле. Патріарх сім'ї, Рушан Асоїєвич Амірханян (1911–1988), був героєм Великої Вітчизняної війни, служив у розвідці, був поранений і став інвалідом, а потім працював сторожем колгоспу. У нього було троє синів: Грачик Рушанович (народ. 1946), Хачик Рушанович (народ. 1950) та Вагінак Рушанович (народ. 1953).

Грачик Рушанович Амірханян у 1974 році переїхав з Вірменії до Криму, де, за інформацією джерел Skelet.Org, працював із так званими «шабашниками». У 1987 році він легалізував свій бізнес, відкривши кооператив «Покрівельник». Згодом він переселився до Одеси, де створив кілька підприємств, включаючи КМП «Агросинтез» (ЄДРПОУ 20945033). Його помічниками та компаньйонами стали його брати Хачик та Вагінак, а також його сини Едік (Едуард), Андранник (Андронник) та Олег.

Старший син Грачика, Едік Грачикович Амірханян (народ. 1969), почав свою кар'єру в Одесі раніше за інших. У 1984 році він вступив до Одеського технікуму нафтової та газової промисловості. Після військової служби з початку 1990-х років він став першим помічником батька у бізнесі. Однією з фірм, яку вони заснували, було ТОВ СК «Дорсевіс» (ЄДРПОУ 22507018), яким нині володіють Едік Амірханян, Ірина Іванова та Анжела Амірханян (Стерницька).

Анжела Амірханян (Стерницька) походить з впливової сім'ї Стерницьких, яка мала значні зв'язки в регіоні. Її батько, Володимир Григорович Стерницький (народ. 1949), закінчив вищий навчальний заклад і став агрономом, а потім очолював один із радгоспів Миколаївського району Одеської області. Він одружився з Галиною Коновальченко, дочкою члена райкому ВКПб–КПРС, яка працювала економістом колгоспу. Патріарх сім'ї Стерницьких, Григорій Юхимович (1921–1980), був ветераном Великої Вітчизняної війни, дійшов до Берліна, був членом ВКПб і одним із керівників колгоспу в селі Ясенове Любашівського району Одеської області.

Рушан Асоєвіч Амірханян з дружиною

Едік Грачикович Амірханян

Коли у 1990-х роках радгоспи розпалися, сім'ї Стерницьких та Амірханянів створили на їх руїнах власні агрофірми. У тому ж районі сімейство Амірханян заснувало фермерське господарство «Каріна» (ЄДРПОУ 24538419). Володимир Стерницький у 1990-х роках став головою Миколаївської районної державної адміністрації, займаючи цю посаду до 2009 року. Його дочка Анжела на початку 1990-х років вийшла заміж за Едіка Амірханяна, надавши сім'ї всі адміністративні ресурси свого батька.

Другий син Грачика Амірханяна, Андранник Амірханян (народ. 1976), виділявся своєю безсоромністю навіть на тлі одеських корупціонерів. У 2017 році його, як директора СК «Дорсервіс», було заарештовано у справі про розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, яка стосувалася тендерів у Миколаївській області. Йшлося про викрадення 644 тисяч гривень з бюджету. Однак у січні 2018 року Центральний районний суд Миколаєва відпустив його без застави, лише під особисте зобов'язання. Справа так і залишилася невирішеною. Влітку 2019 року Андранник Амірханян балотувався у депутати Лиманського району як член Партії розвитку, позиціонуючи себе як благодійник. Він потрапив до цієї партії через свого друга та компаньйона Миколу Скорика, колишнього голови Одеської обласної ради (2006–2010) та колишнього голови Одеської обласної державної адміністрації (2013–2014). Ці зв'язки демонструють складну мережу корупційних відносин сім'ї Амірханянів.

Володимир Стерницький з донькою Анжелою

Андранник Амірханян

Хачик Рушанович Амірханян, середній син патріарха, виглядав менш впливовим порівняно з успіхами свого брата та племінників, виконуючи роль їхнього помічника. Його сім'я, включаючи дружину Седу Єрвандівну та сина Араїка, оселилася у селищі Крижанівка, мальовничій околиці Одеси на березі моря. У цьому ж селищі жили також Едік Грачикович та Вагінак Рушанович зі своїм сином Артуром (народ. 1976). Артур Вагінакович Амірханян у 1990-х роках був громадянином Росії і залишився таким, маючи подвійне російсько-українське громадянство. Він проходив термінову військову службу у російській армії в частині 14245, ракетній частині Бологе-4.

Араїк Амірханян

Араїк Хачикович Амірханян, головний герой цієї історії, народився 2 жовтня 1981 року. З 2002 по 2007 рік він навчався у Харківському медичному університеті, а у 2007 році отримав диплом Харківського університету імені Карамзіна. Однак медициною він так і не займався, повернувшись до Одеси та включившись у сімейний бізнес. Хоча його часто називають справжнім власником скандальних будівельних фірм, за інформацією джерел Skelet.Org, Араїк Амірханян є лише співвласником та «кризовим менеджером» сімейного бізнесу, вирішуючи питання та розв'язуючи проблеми. Проте його постійно супроводжує група міцних людей, що надає йому імідж авторитету або голови сімейної мафії. За словами людей, які його знають, цей імідж близький до дійсності. Хоча Араїк Амірханян далеко не головний у сімейній ієрархії, саме він є «кулаками сім'ї» у всіх сенсах.

Перечень фірм, якими володіють Амірханяни, їхні родичі та компаньйони, досить широкий. Знайти їх усіх так само важко, як і перелічити всіх членів сім'ї Амірханянів, яких налічується більше 20 осіб. Основні компанії, які так чи інакше згадувалися у ЗМІ, включають:

ТОВ СК «Дорсевіс» (ЄДРПОУ 22507018) – одна з найстаріших та найскандальніших фірм Амірханянів, якою нині володіють Едік Амірханян та його дружина Анжела Володимирівна.

КМП «Агросинтез» (ЄДРПОУ 20945033) – одна з перших фірм Амірханянів, заснована Грачиком Рушановичем на початку 1990-х років. Сьогодні нею володіють він та його син Олег.

ТОВ «СПМК-17» (ЄДРПОУ 01353551) – власниця Сєда Єрвандівна Амірханян, директор її син Араїк Амірханян. Фірма виробляє шляхову емульсію і часто фігурувала у скандалах. У 2017 році під час ремонту траси Одеса–Рені, проведеного фірмами, пов'язаними з Геннадієм Трухановим і викритими в розтратах грошей, вона постачала дорожну емульсію за майже вдвічі завищеною ціною.

ТОВ «Первомайський спеціалізований кар'єр» (ЄДРПОУ 03443655) – контрольний пакет акцій було викуплено (або видурено) сім'єю Амірханянів і він належить контрольованому ними ТОВ «СПМК-17».

ФГ «Каріна» (ЄДРПОУ 24538419) – створене сім'єю Грачика Амірханяна у Миколаївському районі за допомогою голови РДА Володимира Стерницького.

ТОВ «Ін Віа Анте» (ЄДРПОУ 42969789) – фірма, яка належить Андранніку Амірханяну.

ТОВ «Трансбудоїлсервіс» (ЄДРПОУ 39548447) – одна з дорожних фірм Араїка Амірханяна, директором якої є Гарнік Погосян, один із компаньйонів Амірханянів.

ТОВ «Миколаївбудцентр» (ЄДРПОУ 40984166) – ще одна скандальна будівельна фірма Араїка Амірханяна, директором якої працює його дядько Вагінак Амірханян.

ФГ «Кирилл» (ЄДРПОУ 30821019) – агрофірма у Миколаївському районі, яка належала Вагінаку Амірханяну, нині закрита.

ТОВ СК «Дорлідер» (ЄДРПОУ 37468590) – скандальна будівельна фірма Хачіка Амірханяна, яка раніше належала громадянинові РФ Вагінаку Аватесяну.

Князь Хачатрян

ТОВ «Південьюгтех» (ЄДРПОУ 32863396) – колишнє ПП «Дорлідер», яке раніше належало громадянинові РФ Завену Степаняну. Нині її бенефіціарієм є Гарнік Погосян.

ТОВ «Полтавабудцентр» (ЄДРПОУ 24565511) – формально належить Гарнику Петросяну, який був директором ТОВ «Миколаївбудцентр». Реально підприємство контролює Араїк Амірханян.

Серед пов'язаних з ними фірм слід назвати ТОВ «Березівка АгроДорбуд» (ЄДРПОУ 03579041), яке належить братам Роберту та Князю Хачатрян – ще одному сімейству одеських вірмен. Ця фірма неодноразово брала участь у тендерах разом з підприємствами Амірханянів, і тендер отримував один із них. Існує інформація про те, що Хачатряни та Амірханяни домовилися між собою про монополізацію та поділ ринку дорожніх робіт, і їхні фірми разом беруть участь у тендерах за схемою «договірний переможець – підставний конкурент». Князь Хачатрян є депутатом Одеської обласної ради від «Опоблоку» та був помічником народного депутата Миколи Скорика.