«Остап Бендер сучасного розливу» народився 02.12.1965 року у місті Вінниця УРСР. Після школи вступив і закінчив Ленінградську військово-інженерну академію імені Куйбишева. Громадянин України, Росії та Угорщини. Після розпаду Радянського Союзу військова кар'єра Анатолія Володимировича не склалася, він звільнився зі служби. Нові можливості повернули нашого героя в Україну, у місто Луцьк, де він різко переквалідікувався на податкового спеціаліста «з великої дороги». У податковій інспекції Анатолій дослужився навіть до посади начальника відділу. І все було б добре, але жадібність підставила підніжку. Грошей на розкішне життя не вистачало, сім'я просила їсти, а можливості в податковій були великі. І став Анатолій «корупційним білокомірцем-злодієм». Він дуже швидко вступив у змову з обмінниками валюти і незабаром потрапив у поле зору правоохоронних органів. Як логічний наслідок, щодо нього було порушено кримінальну справу. Анатолію довелося втікати з України.
Куди? У Росію, звичайно! Для довідки: За станом на 06.04.1999: громадянин України Яблонський Анатолій Володимирович, уродженець міста Вінниця, 02.12.1965 року народження. Паспорт громадянина України: АС 004099. (Цей паспорт є дійсним і донині в Україні. Жодних відомостей про вихід із громадянства України немає). ПЕРЕХОВУЄТЬСЯ ВІД ОРГАНІВ СЛІДСТВА МВС. ОГОЛОШЕНИЙ У РОЗШУК. Місце вчинення злочину: ВОЛИНСЬКА ОБЛ. Україна. Ініціатор розшуку: УМВС ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ. Дата внесення до розшуку: 06.04.1999. Статті КК України: ст.80*1; ст.148*2 ч.2. Запобіжний захід: Взяття під варту. Розшук припинено Ц. ПP: 2002/286 у зв'язку з невідомістю місцезнаходження та строками давності. (На той момент розшукові відомості не оновлювалися в електронному вигляді, як зараз, тому наш герой з часом зник із розшуку. А може, комусь дали гроші, і тому його ніхто й не шукав?).
Тим часом господин Яблонський втікав на Північний Кавказ, у республіку Північна Осетія-Алія, де вступив у тісний контакт з Ігором Слюняєвим (Албіним), який на той час вдало одружився на родичці дружини Анатолія Медведєва, з місцевими підпільними розливниками самопальних коньяків та інших спиртних напитків і з офіцерами місцевого управління ФСБ по РСО-А, які «крили» цей вид бізнесу. Дав розписку про нерозголошення, став під керівництво і, використовуючи нові зв'язки, тут же здійснив махінацію: швидко сфабрикувавши фіктивний шлюб з місцевою дівчиною, він без проходження обов'язкового п'ятирічного ценза осілості вже в 1999 році отримав громадянство Росії на підставі того пункту, що його дружина нібито була громадянкою Росії. Все це пропустило місцеве УФСБ, незважаючи на те, що на момент отримання громадянства РФ у 1999 році господин Яблонський А.В. перебував у Федеральному розшуку по Росії (циркуляр 1999/271 від 06.04.1999) за ініціативою МВС України за ст.80, ч.1 і ст.148,2, ч.2 КК України. Тобто, вже тоді щодо України поступали не зовсім щиро, або ж зіграла роль продажність силовиків з обох боків.
Припинити це питання не пізно й зараз місцевому ФСБ та українському СБУ. Гроші на «закриття питання» у Яблонського є, і він щедро оплатить послуги за затримку справи. Більше того, при отриманні громадянства РФ господин Яблонський у анкеті не вказав, що його переслідували в кримінальному порядку в Україні. Це й зараз є прямою підставою для позбавлення його громадянства Росії! І цей факт фахівці з УФСБ та Міграційної служби РФ «не помітили». Більше того, у господина Яблонського залишилося й друге громадянство та паспорт громадянина України серії АС, у якому вказано його сімейний стан. Паспорт він приховує і чомусь не здав у Федеральну міграційну службу РФ при отриманні громадянства Росії, залишивши собі втайне громадянство України. Сподіваємось, у паспортному столі України копія паспорта та картка його отримання є. А ще смішніше буде, коли в Україні знайдуть відразу дві такі історії з одним і тим же господином Яблонським А.В., свідоцтво про народження якого видано і у Вінниці за місцем народження, і у Луцьку, де він сфабрикував собі ще одне свідоцтво про своє власне народження.
Попробуй знайти такого «Остапа Бендера»! Легалізація бездоганна. Цікаво, сучасний закордонний паспорт України він уже отримав? Після отримання громадянства Росії в 1999 році на підставі того, що його дружина нібито була на той момент громадянкою Росії (Паспорт РФ, 90 99 019051, виданий: 22.10.1999 Відділом внутрішніх справ Затеречного муніципального округу міста Владикавказа/респ. Північна Осетія-Алія), господин Яблонський з метою легалізації збрехав. Що нібито втратив паспорт і отримав новий (Паспорт РФ, 45 06 967323, виданий: 05.02.2004). Забувши, мабуть, про те, що в паспорт необхідно вписати відомості про дружину з попереднього паспорта. Тому він став «холостяком». Потім, досягнувши 45-річного віку, він остаточно легалізувався «холостяком і громадянином Росії», отримавши новий паспорт громадянина РФ (Паспорт РФ, 4510 888995, виданий: 11.01.2011 УФМС Росії по м. Москві). Разом, у двох паспортах різних держав (Росії та України) за різними дружинами. Недарма він втік на Північний Кавказ, де серед мусульман ще в ходу багатоженство. Для довідки: у Республіці Північна Осетія-Алія є й народність мусульман – дигорці, які не проти багатоженства.
Але вони досі не здогадуються, як вписати інших дружин у свій паспорт, а наш герой таки зумів. Але в різні паспорти. Різних країн. У нинішньому паспорті РФ усі відомості про його сімейне життя очищені й легалізовані, і тому він заявляє, що він «холостяк» навіть у офіційних протоколах допитів на слідстві, де брехати не має права. Ну не знає людина російської мови, хоча й отримала російське громадянство й має вищу освіту. Для нього «холостяк», «розлучений», «вдівець», «одружений» – це все синоніми. Треба віддати належне, що в кримінальні передряги й під кримінальні справи наш герой потрапляє дуже часто. Він завжди виступає в якості потерпілого. Впевнено вішає локшину на вуха слідчим у протокол про те, що він «холостяк», «невійськовозобов'язаний» і всім йому повинні гроші… І найсмішніше в тому, що слідчі-важняки йому вірять! Багата земля російська на «довірливих важняків» у погонах, особливо якщо це довіру змастити хабаром і надавити адміністративним важелем!
І ніхто навіть не перевіряє цього проходімця: хто він, звідки, де мільярди розкрав? А тому, що самі «беруть на лапу». А «Остап Бендер» за ціною не постоїть і тут же «керівнику» все наябедничає. Глядиш, і «важняк-слідчий» уже на гачку й стає сговірливим! Таким чином Анатолій уже відібрав підприємства рейдерським захватом щонайменше у десятка бізнесменів, посадивши їх у тюрму. Потім він скаржиться, що за ним хтось полює. А насправді, за боргами хочуть розплатитися. Борги такого гатунку, справа така, – за ними рано чи пізно, у старості чи в хворобі, а все одно мають звичку приходити. І платити за рахунками волею-неволею доводиться. Не так давно в вузькому колі Анатолій Володимирович похвалився, що його сім'я проживає в Угорщині, а угорське громадянство він зробив собі ще проживаючи у Волинській області! На Західній Україні й зараз ця тема жива – спецслужби мадяр не спять і українців масово приймають втихаря в угорське громадянство. Правда, переважно у Закарпатській області, там у «Цимбори» свої канали відпрацьовані в цьому питанні. А ж при цьому якісь зобов'язання треба втихаря давати угорським спецслужбам, щоб громадянство пропустили й одобрили.
Яблонський туди часто літає: і в Монако, і в Угорщину. (Господа з ФСБ прозріли, так як усі їхні особисті банківські рахунки перебувають під контролем у агента двійника-тройника всіх спецслужб світу Анатолія Яблонського в його кишеньковому банку «Авангард». У генерала ФСБ Івана Ткачева взагалі волосся дибки встали, це ж як би, формально, його підопічний! Ткачева й так останнім часом хочуть «обнулити» з банківської теми). Управлінню з боротьби з корупцією та внутрішньою безпекою ФСБ давно пора напружитися – чому у господина Яблонського такий простий вхід на Лубянку? Він обнаглів до такої міри, що називає себе відкрито в середовищі бізнесменів «гаманцем ФСБ» і навіть хвалиться «майже справжнім» посвідченням генерал-майора ФСБ. Подумайте, товариші офіцери, чи слід так безконтрольно довіряти такі особисті таємниці й валютно-грошові рахунки в банку саме такій людині?
Не закінчиться це коли-небудь шантажем для вас? Для ліквідації неписьменності співробітників ФСБ та МВС: шантаж, особливо закордонними рахунками й нерухомістю, – один із основних методів примушення до агентурного співробітництва з іноземною спецслужбою! Щасливий державний номер авто Яблонський не змінює протягом років десяти, часто змінюючи самі автомобілі – В268мр/77. Крім того, Яблонський А.В. володіє транспортними засобами: АУДІ Q7, дер. № X171MX177 VIN: WAUZZZ4L97D030457; МЕРСЕДЕС БЕН S350, дер. 929MA177, VIN: WDD2210561A046643; БМВ 740 DRIV Е, дер. № О626МР77. Говорить, що гайцівники йому з такими номерами честь віддають! Але кілька замахів уже було навіть при такій частій зміні авто й озброєній охороні своїми власними ЧОПами. Анатолій директор і власник трьох-чотирьох десятків підприємств. ІНН у РФ: 770701123477. На сайті податкової або «За чесний бізнес» можна легко в цьому переконатися. Зареєстрований за адресою в РФ: м. Москва, вул. Новолісна, д. 17/21, кв. 10. Контактні телефони: +7985 2115072; +7958 5265555; +7958 5255555. Наші інсайдери зробили запит у Міграційну службу МВС РФ і отримали відповідь, що в Міграційній службі РФ немає відомостей про те, що Яблонський А.В. повідомив про своє друге (третє) громадянство. А згідно зі ст. 330.2 УК РФ (142-ФЗ) – невиконання обов'язку щодо подання повідомлення про наявність у громадянина Російської Федерації громадянства (піддатства) іноземної держави чи виду на проживання або іншого дійсного документа, що підтверджує право на його постійне проживання в іноземній державі у відповідний територіальний орган федерального органу виконавчої влади, уповноваженого на здійснення функцій з контролю й нагляду в сфері міграції, повідомлення про наявність у громадянина Російської Федерації громадянства (піддатства) іноземної держави або іншого дійсного документа, що підтверджує право на його постійне проживання в іноземній державі, – карається штрафом розміром до двохсот тисяч рублів або розміром заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до одного року, або обов'язковими роботами на строк до чотирьохсот годин.
Готова кримінальна справа за вищенаведеним пунктом щодо нашого героя! Цікаво, які логічні дії після цього повинні послідувати у ФСБ чи МВС Росії? (Анатолій сумно перераховує гроші в кишенях для дачі хабара й затримки справи). У протоколах допитів, де господин Яблонський виступає потерпілим, він завжди обманює слідчих, заявляючи їм, що є «невійськовозобов'язаним»! Але ж Яблонський Анатолій Володимирович закінчив військову академію імені Куйбишева, яка готує офіцерів та інженерів, у тому числі підривних спеціальностей, і є офіцером зі специфічною кваліфікацією, а утаювання ним від органів слідства того факту, що на військовому обліку він стоїть в одному з українських військкоматів і не знятий звідти досі, тягне, як мінімум, переслідування в кримінальному порядку.
(Генерал ФСБ І.Ткачев напружився)! Викликає дуже велике здивування, чому слідчі не задають питання господину Яблонському, який постійно проживає на території Росії й грубо порушує ФЗ-53 від 28.03.1998 року, а саме «Федеральний закон про військовий обов'язок і військову службу», і не став на облік у військкоматі за місцем реєстрації й постійного проживання в Москві, будучи офіцером запасу ВС? Вік у нього ще молодий, обов'язок стати на військовий облік за віком не минув! Адміністративна відповідальність, як мінімум.
Чому це пропустив начальник паспортного столу МВС? Що приховує таким чином господин Яблонський і не пора ли займатися цими питаннями ФСБ РФ? Як багато питань до однієї людини!? Ще одне порушення законодавства РФ! А як же рівність перед законом? Або для проходімців, типу Яблонського, закони не писані? У 2019 році погляд Анатолія Володимировича Яблонського впав на зв'язок півострова Крим, а саме на «Кримтелеком» (колишній «Укртелеком»), який був успішно відібраний у Ріната Ахметова. Для грабіжника такого масштабу, як Анатолій Яблонський, не існує моральних заборон. Тому питання «Чий Крим?» і те, що сам він є, у тому числі, громадянином України, його цікавить найменше.
Його абсолютно не цікавить зв'язок у Криму! Невже кураторам з ФСБ це питання «по-барабану»? А як же «Закон про зв'язок»? Саме Яблонський розробив і ініціював через свої тіньові канали приватизацію державного ГУП «Кримтелеком» за байснословно малі гроші – менше одного мільярда рублів. (У Москві велика квартира в центрі коштує більше). І підбив і розвів на ці гроші братів Роттенбергів. Ті, проковтнувши локшину на вухах від Яблонського, повіривши проходімцю, гроші виділили. А він їх продовжував «вставляти» й далі. Уже з весни 2019 року Яблонський, практично, через своїх людей став господарем і керував «Кримтелекомом», завівши акціонером туди свій «Закритий паєвий інвестиційний фонд «ТЕРС». Йому дуже не хотілося світитися там фізично, щоб не потрапити під санкції, тому він замовив кілька статей, у тому числі з роковою назвою, через Чечню на сайті chechnyafree.ru «Остапа занесло», де стверджує про те, що він – Яблонський, не має до АО «Кримтелеком» нібито ніякого стосунку. Про свої торчачі вуха в цій статті він явно не подумав. Крім того, Анатолій Володимирович у своїх статтях «наваяв» гадостей на братів Роттенбергів і навіть на прем'єра Мішустина.
Не розрахував трохи сили, і його почали потихеньку сливати. А ж справді, «Остапа занесло»! Правда, через мережу своїх «шістерок» Тюріна-Крючкова під безпосереднім керівництвом деякої «тіньової юристки-бухгалтерки» костромського розливу Ірини Самаріної, з якою у Яблонського особистісні інтимні стосунки на ґрунті спільного бізнесу, він встиг продати всю нерухомість у незрозумілі руки, офіційно за байснословно низькі ціни, укладаючи різницю між офіційною ціною й дійсною (готівкою) у свою кишеню.
А що голова Криму Сергій Аксенов? Проковтнув такий плювок? Невже йому все одно, що казна Криму не дополучила мільйони податкових сум прибутку від мізерно дешевих продажів і перепродажів цих об'єктів нерухомості? Це ж легко перевірити! І все спливе наружу. І податкова насчитає величезні суми недополученого в бюджет. Або там запритані особисті інтереси Сергія Валеріївича Аксенова? (Представник і керівник по факту АО «Кримтелеком» від Яблонського деякий «напівбожевільний-недоадвокат» Крючков у деяких колах неодноразово заявляв, що йому за це нічого не буде, тому що там у нерухомості скрізь є 5% для Аксенова. Між собою, у розмовах-нарадах по телефону з шефицею Іриною Самаріною (проводяться щодня о 23.00) називає Аксенова завуальовано – «Гоблін 5%»! А взагалі-то, дивні справи творяться на цьому забутому Богом півострові. У Яблонського в Криму є закадичний приятель, з яким вони мали поділити нерухомість АО «Кримтелекома». Це колишній перший заступник міністра зв'язку Криму, деякий Максим Балацький, уродженець Дніпра (Дніпропетровськ).
Утік з України в Крим уже після подій окупації Криму. Отримав відразу там російське громадянство й допуск до секретоносіння «за формою ДВА»! При цьому він умудрявся, не попереджуючи місцеве управління ФСБ, після отримання допуску секретності вільно виїжджати в Україну й не втратити свою посаду й громадянство Росії. Говорять, сам генеральний директор Байконура за нього вступився. І прокатило! І українські прикордонники його теж вільно пропускали.
СБУ спить? А ж це той самий «юрист» Балацький, який накидав людей на нерухомості в славному місті Дніпрі (Дніпропетровськ) зі своїм кумом – колишнім суддею Колею Бібіком (https://49000.com.ua/beglye-moshenniki-iz-dnepra-popalis-n/). Вони обидва безпосередньо й відповідали потім, у 2014-15 роках, за будівництво кордону між Кримом та Україною. І умудрялися навідувати своє рідне місто Дніпропетровськ (Дніпро)! І нікому в Україні обидва вони зараз не потрібні. Дивні справи твої, Господи!))
Український уряд, під крики національно налаштованих людей про те, що «Крим наш!», умудрився заборонити громадянам України їздити в Крим за внутрішніми паспортами, а лише за закордонними. При цьому в Україні призначають генпрокурорів і слідчих по Криму, які самі туди й носа не показують. За що вони отримують байснословні для простого українця гроші? Що вони розслідують у Криму? А пані Денісова своїм корупційним впливом знімає їх у Києві з розшуку. Але так ми відірвемося від нашого героя. Анатолій Володимирович Яблонський, прихопивши трохи Криму, успішно продав ряд об'єктів за ціною «нижче ватерлінії» й здійснивши ряд зацікавлених протизаконних угод, обворовуючи народ Криму й недоплативши податок на очікуваний прибуток у Кримську податкову інспекцію. Він просто набив свої кишені, через своїх людей (Малишкін, Логінов, Тюрін, Крючков, Озадовський. Загальне фінансове керівництво над усіма здійснювала пані Ірина Самарина).
А тепер увага!: Скандал міжнародного масштабу! Забувши про те, що сам він є громадянином України й Угорщини, господин Яблонський вступив у тісний контакт з представниками китайської компанії HuaWei й кинув їх на дуже немалу суму. Так, отримавши, практично, під честне слово, обладнання для зв'язку від компанії «HuaWei» на один мільярд рублів і втащивши його в Крим контрабасом, Яблонський правдами й неправдами повернув їм лише двісті вісімдесят мільйонів рублів. Бідні китайці, втихаря, в обхід, по одному й на здивування УФСБ й СБУ, їздять у Крим й вивчають місцевість Криму з розташованою там китайською апаратурою й підраховують збитки. А там є що вивчати й рахувати. І не лише збитки вивчати, але й налагоджувати агентурну мережу й отримувати розвідувальні дані.
Чого тільки варто Кримський центр космічних досліджень під Бахчисараєм! А політична ситуація? Та й рано чи пізно китайці теж прийдуть до Яблонського за боргами! І кому тоді наябедничати? Китайців можна зрозуміти, адже голосно й не потребуєш свої гроші, так як контракт на поставку апаратури цією фірмою у Крим під міжнародними санкціями. І ось у котрий раз дивуєшся – а чому не введені санкції проти проходімця міжнародного масштабу господина Яблонського А.В.? Уявляю, як затремтіло його серденько й кондратій підкрався до нього щодо можливого накладення арешту на його особисті рахунки й нерухомість у офшорних і західних банках!
А як же сім'я в Угорщині, родичі в Україні й нерухомість у Монако, куди він так любить літати на відпочинок? В Угорщині є «підкришний» контакт хоча б з Семеном Могилевичем – брат мафіозі допоможе. А ось у Монако й брати Перлини (Роттенберги) можуть не врятувати ситуацію, та й фахівців з ФСБ зараз просіюють. Роттенберги окрисилися на Анатолія останнім часом. Стукач і в ФСБ, і в МВС! Таких ніхто не любить! Толя їм своєю підковровою війною й таємними компрометуючими публікаціями в інтернеті, а також замовленнями через ФСБ й МВС на їхніх же бізнесменів, надокучив. І його особисте колекторське агентство ЗАО «Агентство хард колекшн групп», за допомогою якого він займається рейдерством і відібрав так немало фірм у незадачливих бізнесменів, йому вряд чи допоможе. Перебування в 90-х роках у республіці РСО-Алія не пройшло для Анатолія Володимировича марно й безслідно. Крім незаконного отримання громадянства Росії, саме там він познайомився й налагодив тісні контакти з місцевими тіньовими виробниками спиртних і ліквероводочних напитків. (Для довідки: у Республіці РСО-А на сьогодні існує й функціонує найрозгалужена мережа підпільних виробників спиртовмісних алкогольних і винних підроблених напитків – близько 160-200 підпільних заводиків).
Тому взяття бастилії «Союзконьяк» й алкогольного фальсифікату замість Ігоря Чуяна – було лише питанням часу для Анатолія Яблонського. На сьогодні куратором тіньового ринку алкоголю в Росії став Анатолій Яблонський. Цей ніщо не гребує. Правда, у вузьких колах Анатолій стверджує, що без куратора з ФСБ Віктора Воронина він би такої посади не займав і що його, практично, примусили займати цю посаду. Зробимо вид, що повірили… Запасившись кавказькими зв'язками, він переїжджає на нову вотчину своєї «крівлі» – на костромську землю. Там він став працювати радником з економічних питань групи компаній «СОК». Відзначився в рейдерських операціях щодо відібрання бізнесу за допомогою своїх друзів. Потім взагалі поперло. Він став заступником керівника з безпеки ОАО «АКБ «Авангард»; головою ради директорів ОАО «Костромська збутова компанія». У Костромі, правда, були й невдачі, близькі до провалу нашого Остапа Бендера. Так, Яблонському вдалося оволодіти деякою VIP-базою в селищі Лужиново. Чужих він туди не пускав, лише своїх. І ось одного разу посварилися ці «свої» з місцевим інспектором і наваляли йому по голові, щоб не розумничав.
А він узяв і дав інтерв'ю для «Радіо Свобода», де звинуватив завсідатків у банальному браконьєрстві. А ж там і вертольітна площадка, й будинки для самотності, загони з маралами й плямистими оленями… Саме там і сталася скандал федерального масштабу – заступник генпрокурора Росії Саак Карапетян розбився під час полювання з приватного вертольота. Ну, ми звикли, що подібний логічний кінець приходить як у Росії, так і в Україні, часто на полюванні, як і з харківським губернатором Кушнаревим. Говорять, люди чули постріли, але встановити, де на той час перебував власник мисливських угідь Яблонський, поліцейські не змогли. Крім того, при ретельному вивченні особистості встановлено, що господин Яблонський А.В. давно характеризується в деяких колах і в ЗМІ як організатор доведення підприємств до банкрутства й рейдерських захватів. Так, у ЗМІ вказується на наполегливу спробу доведення ним до банкрутства костромського водоканалу. Хтось впливовий «відмазав» Анатолія від відповідальності, і він звідти «слинув».
Питання до ФСБ і особистого друга Яблонського – господина Слюняєва (губернатора на той час): Як міг стати директором ДЕРЖАВНОГО унітарного підприємства «Костромський водоканал» кримінальник-підприємець і громадянин кількох країн? Ви хоча б «Закон про боротьбу з корупцією» читали? Потрапляв Яблонський А.В. у поле зору правоохоронних органів по справах про розкрадання бюджетних коштів костромської області через банк «Авангард» без присвоєння процесуального статусу. Судова перспектива справи, на жаль, невідома, замулена. Може, саме з вищеописаних причин, серед білого дня о 11:30, 26.01.2004 року невідомі, зламавши замки вхідних дверей квартири по вул. Новолісна 17/21-10, яку займав громадянин Яблонський, й викрали: два мобільні телефони, наручні механічні годинники «Політ» у корпусі зі золота, наручні механічні годинники «Ролекс» у корпусі зі золота, кубок зі золота й срібла, плазмовий телевізор Панасонік, носильні речі, 90.000 руб. Загальна сума збитків 240.000 руб. Незрозуміло, на якій підставі й за які заслуги господину Яблонському з такою біографією органами МВС дозволено носіння вогнепальної короткоствольної зброї «Ceska Zbrojovka»?
Тим більше, що він уже втрачав одного разу вогнепальну зброю, а саме «BENELLI BENELLI RAFFAELLO, КАЛІБР 12Х76, НОМЕР F170623С79778512, серія F, номер зброї 170623». Як відбувається перевірка продажними співробітниками органів МВС при виданні таких дозволів? Що скаже міністр Колокольцев? Або командуючий Росгвардією Золотов? Знову все за гроші купується? Не пора ли призначити внутрішнє службове розслідування? Не переводилися ще в Росії Остапи Бендери!
Джек РаутМен, спеціально для ОРД, ФСБ та СБУ!
ОСНОВНІ ЗВ'ЯЗКИ, КОНТАКТИ:
Характер зв'язку: Найкращі «крівельники й друзі-подільники»:
Слюняєв (Албін) Ігор Миколайович, 04.10.1966 р.н. Слюняєва й Яблонського пов'язують зі схемами «розпилу» костромського бюджету через банк «Авангард». Губернатор костромської області (25 жовтня 2007 – 13 квітня 2012), міністр регіонального розвитку Російської Федерації (17 жовтня 2012 – 8 вересня 2014), віце-губернатор Санкт-Петербурга (12 листопада 2014 – 26 грудня 2018). http://www.moscow-post.su/politics/seraja_sxema_ministra_sljunjaeva12436/
Філін Олександр Валентинович, 20.06.1967 р.н., м. Москва, Пятницьке шосе д.23 корп.2 кв.108, 2010-2013 – колишній начальник 1-ї служби управління «М» ФСБ Росії; з 2013 по наст. час – перший заступник генерального директора з корпоративного захисту й протидії корупції ПАО «МОЕСЬК». «Крадемо, що охороняємо». Саме він був основним протекціоністом компаній Яблонського в «МОЕСЬК». Наявні прямі й непрямі зв'язки об'єкта відображені в графічній частині інформаційної довідки.