Невдовзі після початку роботи новою Генеральною прокуркою України Ірина Венедіктова почала займатися встановленням контролю над корупційними та злочинними грошовими потоками. Однак такий важкий обов'язок вона передала своїм наближеним помічникам. Частина цих помічників залишилась у ДБР, куди Венедіктова без відкритого та прозорого конкурсу протягнула своїх земляків на посади заступників – Олександра Соколова та Олександра Бабікова.
Олександр Соколов мав тривалий досвід роботи в правоохоронних органах. Працюючи у ВБ ГУ МВС в Харківській області, він опановував навички роботи касиром із збору щомісячної данини. Потім протягом 2015–2019 років, працюючи в ГУ контррозвідки УСБУ в Харківській області, постійно отримував кошти від керівництва оборонних підприємств Харківської області (ДП «Завод Імені В.О. Малишева», Харківський бронетанковий завод та інші), закриваючи очі на факти корупції та використання контрабандних запчастин із Російської Федерації.
За підтримки Першого заступника Голови СБУ Руслана Баранецького в серпні 2019 року Олександра Соколова призначено Першим заступником начальника УСБУ в Харківській області. Після цього він почав примушувати підлеглих керівників брати участь у корупційній діяльності та вимагати від них частину незаконно зароблених коштів для скерування керівництву СБУ. При цьому Соколов більшу частину коштів залишав собі, а Баранецькому щомісячно привозив лише 50 тис. доларів США. Після призначення Венедіктової в.о. Директора ДБР Соколов був призначений її заступником.
Дружина Олександра Соколова – Ганна Вікторівна після звільнення в квітні 2018 року з посади старшого слідчого ГУ ДФС у Харківській області працювала в юридичній фірмі Венедіктової ТОВ «Перегрін Кепітал Груп», засновником якої є свекруха останньої – Колесник Наталія Габідівна. Кошти, отримані від корупційної діяльності, Соколов вкладає в об'єкти нерухомого та рухомого майна, які оформляє на своїх батьків – Соколова Володимира Володимировича (працює начальником РСВ Харківського метрополітену) та Соколову Тетяну Петрівну (пенсіонерка).
Родина Соколових володіє майном, яке не відповідає рівню отриманих нею доходів. Це включає придбання криптовалюти, вартість якої на крипто-ринку перевищувала офіційну в сотні разів, і позику у розмірі 270 тис. грн. від Олександра Черепинського (наближена до Євгена Жиліна особа, якій після загибелі останнього перейшли усі бізнес активи та контроль над контрабандою та діяльністю конвертаційних центрів у Харківському регіоні).
Про Олександра Бабікова вже багато написано у ЗМІ щодо його кар'єри в органах прокуратури та адвокатурі по захисту Віктора Януковича. Інших помічників Венедіктова переводить за собою у якості радників та помічників.
Одним із них є Євген Устименко, який раніше був радником Венедіктової в ДБР, а зараз обіймає аналогічну посаду в Офісі Генерального прокурора. Колишній прокурор Головної військової прокуратури Устименко нічим не запам'ятався під час своєї роботи в органах прокуратури. Однак виявилось, що його дружина – Олена Устименко є досить наближеною до Венедіктової і зараз обіймає посаду завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського університету ім. Каразіна. Прокурорська кар'єра Устименка дала новий стрімкий поштовх.
На даний час Євген Устименко під час зустрічей із своїми знайомими активно вихваляється особливою наближеністю до Генерального прокурора України, заявляючи, що на нього покладено обов'язки проводити переговори із зацікавленими особами щодо закриття (зупинення) за матеріальну винагороду будь-яких кримінальних проваджень, а також лобіювати призначення зацікавлених осіб на керівні посади в органах прокуратури.
Родина Устименко мала неабиякі досягнення у «рішалові». Зокрема, незаконне звільнення від іпотеки АКБ «УКРСОЦБАНК» (правонаступник – ПАТ «Альфа-Банк») нежитлових помешкань за адресою: м. Харків, провулок Короленка, буд. 19, загальною площею 410 кв. м., які належать дружині Євгена Устименко. Завдяки впливу матері Євгена – Устименко Валентини Євгеніївни (на той час Секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) судові інстанції відмовляли АКБ «УКРСОЦБАНК» у задоволенні позовів. Устименко Олена Анатоліївна і надалі володіє зазначеною нерухомістю та отримує дохід від оренди, а самому банку нанесено збитки у розмірі 1 млн доларів США.
Олександр Ватутін працював прокурором Відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України. Неодноразово за матеріальну винагороду він незаконно закривав кримінальні провадження щодо «відомих королів контрабанди» та повертав їм раніше вилучені предмети контрабанди. Вказані корупційні успіхи Ватутіна неодноразово розглядались Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Не пройшовши атестацію, він звільнився на початку січня 2020 року.
Однак наближені зв'язки Ватутіна до «королів контрабанди» Вадима Альперина та Віктора Шермана стали до нагоди Венедіктовій. Олександр Ватутін майстерно контролював весь ринок постачання в Україну кавової продукції, здійснюючи тиск на окремі компанії та примушуючи платити останні за невтручання в їх діяльність у ході досудового слідства у кримінальному провадженні №32018000000000009 від 19.02.2018 за ч. 3 Ст., ч. 1 ст., ч. 2 ст. 364 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ряду суб'єктів господарської діяльності при проведенні митного оформлення в режимі імпорту кавової продукції, службового підроблення та зловживання службовим становищем службовими особами ДФС. На Ватутіна покладено «важкий обов'язок» налагодження тісного співробітництва з основними контрабандистами України, щоб потоки грошових коштів від контрабанди не оминали Офісу Генерального прокурора.
Дмитро Літкевич – колишній співробітник СБУ, бізнесмен та відомий шахрай з Харкова – зараз у невідомо якому статусі бере участь у нарадах, що їх проводить Генеральний прокурор Венедіктова. На Літкевича покладено налагодження співпраці з основними представниками ІТ-ринку, щоб потоки коштів від завищення виконання ними тендерних закупівель протікали через Офіс Генерального прокурора. Однак родина Літкевичів розвела на гроші багато бізнесменів як в Україні, так і за її межами, а обіцянки Дмитра перед Венедіктовою так і залишаться обіцянками.
Батько Літкевича – Олександр Іванович понад 10 років переховувся від слідства у кримінальному провадженні № 12012200040000048 (Зарічний РВ УМВС України в Сумській області) за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шахрайським шляхом у 2008 році коштами в сумі 100 тис. доларів США. Крім того, родина Літкевичей незаконно звільнила від іпотеки житловий будинок літ. «А-2» загальною площею 568,2 кв.м., житловою площею 164,2 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовані по вул. Самокіша, 17, у м. Харкові. Самому банку нанесена збитки у розмірі 410 тис. неповерненого кредиту.
Дмитро Літкевич, зловживаючи своїм становищем, ініціював вручення слідчими ДБР 15 квітня 2020 року незаконної підозри колишньому начальникові УСБУ в Харківській області Олександру Полковниченку, який 12 червня 2015 року вчинив хуліганство (ч.1 ст. 296 КК України). А саме – рухаючись на автомобілі «Volkswagen Touareg» по вул. Лаврській у м. Києві, обігнав та примусово зупинив автомобіль активіста ГО «Автомайдан». Після цього експравоохоронець завдав тілесні ушкодження потерпілому.
Однак у вказаному кримінальному провадженні немає матеріальної зацікавленості Дмитра Літкевича, а лише банальна помста Олександру Полковниченку за себе та свого батька. Зараз Літкевич ініціював незаконне витребування та подальше закриття усіх кримінальних проваджень щодо себе та членів своєї родини, у т.ч. щодо незаконно виведеного майна родиною Літкевичей, що перебувало у заставі АТ «Укрсоцбанк».
Отже, постає питання перед Іриною Венедіктовою: генпрокурор новий, але хабарі та схеми залишаються старими?