Фальшиві інтерв'ю годували Гордона з 90-х років. За їхньою допомогою він перетворював шарлатанів на цілителів, відмивав репутацію мафіозних лідерів, а сьогодні прославляє злочини проти людяності та просуває ідеологеми агресора.
Гордон і Гіркін: інтерв'ю з міжнародним терористом
Дмитро Гордон у прямому ефірі наділив Ігора Гіркіна характеристиками «освіченої людини, інтелектуала, сентиментальної людини, людини ідей, а не грошей». Це були характеристики того самого терориста, якого судять за збиття МН17 — прихильника насильницького «возз'єднання слов'янських народів», православного джихадиста, фанатика «збирання російських земель». Офіцера ФСБ Гіркіна так званий український журналіст Гордон привітав словами: «Я віддаю належне вашій мужності». Протягом майже 4 годин Гордон кивав, заискливо посміхався і не перебивав, коли міжнародний терорист видавав чорне за біле. Гордон цитував радянських поетів, кивав і заискував у своєму звичному стилі «облизування зірок». Наче адвокат, попереджав, що на питання, які не подобаються, Гіркін може й не відповідати.
Таких питань практично не було. Натомість Гордон занурювався в деталі біографії терориста, цікаві лише фанатикам «Новоросії», і смакував гіркінські «скрепи». Посмішка майже не залишала обличчя Гордона — навіть у моменти обговорення злочинів, від яких українці досі відчувають страждання й жах. Перебуваючи у теплій ванні, убивця цитував Євангеліє й хрестився, розповідав, що «живе духовним життям». Під керівництвом цього «православного воїна» у Славянську казнили й грабували місцевих протестантів, під прапорами керованої ним «Російської православної армії» з подвір'я церкви УПЦ МП у Славянську обстрілювали українські блокпости, але ці деталі залишилися за кадром. Напевно, якби Гордон брав інтерв'ю у Андрія Чикатила, його глядачі дізналися б, що коли той ходив у школу, він був розсіяною й сором'язливою дитиною, а службу проходив у прикордонних військах КГБ СРСР — адже такі рядки про маніяка є у Вікіпедії.
Але головне — суть. Виходячи з тез полковника ФСБ Гіркіна, РФ не має жодного стосунку до подій в Україні, а Путін взагалі захисник українського суверенітету — не дозволив Гіркіну дійти до Києва.
На фіналі Гіркін дав зрозуміти, що вже переміг українців, тому що противник, передусім, «повинен бути переможений морально». Хто розв'язав війну на Донбасі? «Ніяких наказів Кремля я не виконував. Все спланував сам. Для мене майданна влада залишається смертельним противником», — заявив міжнародний терорист. За його версією — «в Україні досі йде громадянська війна», яку «не підтримала РФ». Екіпіровував його російський мільйонер К. Малафеєв у приватному порядку, а зброї не дав — скаржився Гіркін Гордону. Тож довелося «простим донецьким шахтарям з трактористами» відбирати зброю у ЗСУ.
А насправді? «Туристи» з Ростова й Белгорода почали масово прибувати в міста південного сходу взимку 2013–2014. А з 1 березня Донецьк наводнили тисячі людей з російським акцентом, які не орієнтувалися в місті. Крім прапорів РФ ці громадяни були забезпечені символікою «НОД», яку не купиш у магазині. Серед зачинщиків помічені, зокрема, помічники координатора цього нацистського руху в РФ депутата Держдуми Євгенія Федорова. Варто нагадати відео, на якому вперше на Донбасі засвітилися озброєні до зубів «ввічливі люди». Вони з'явилися одночасно з Гіркіним у Краматорську й Славянську 12 квітня 2014 року й були ідентифіковані як спецназ із Санкт-Петербурга. «Відійдіть за поребрик», — видали себе «іхтамнети» загадковою для місцевих фразою (на Донбасі бордюри називають бордюрами). Крім того чути акаючий говір російських журналістів: «Ребята, мы с вами приехали. Мы со Славой». Лише після того як приїжджі обстріляли горвідділ міліції, краматорські алкаші зірвали український прапор.
Хто збив малайзійський «Боїнг»? «Ополчення боїнг не збивало, для мене ця інформація була ударом, загинуло 300 невинних. Питання кому це вигідно очевидне — не сумніваюся в участі української сторони у знищенні цього боїнга», — і цю версію терорист озвучив не вперше. А насправді? Продовжимо фактчекінг, яким знехтував Гордон. Колишній «міністр оборони ДНР» Гіркін на цих записах теж присутній. Переживає — повернувся чи «Бук» до Росії. Але про це Гордон його не розпитував.
Гіркін був першим, хто з радістю повідомив про збиття «українського АН». Зі ссилкою на нього російські телеканали взахлеб передавали повідомлення про чергову «перемогу ополчення», поки до Гіркіна й його товаришів не дійшло, що збили цивільний літак. Але Гордон задовольнився відповіддю: «Мене тоді не було ВКонтакті». «Журналісту» невідомо, що канал «Зведення від Стрілкова Ігоря Івановича», який раніше за всіх повідомив новину, не обов'язково вів сам Гіркін. Для цих потреб у терористичній банді був, наприклад, Геннадій Дубовой — один із творців легенди «про 300 стрільців, які протистояли всій українській армії». І цей Дубовой — колега друзів Гордона С. Крюкової й І. Гужви з пророссійської газети «Вести».
Газету у 2014 році редагував Гужва, і під його керівництвом виходили репортажі Дубового зі Славянська (так, таку продукцію безплатно розповсюджували в Києві). Гордону Гіркін розповів, що «жалкує про невинних», але раніше називав родичів загиблих у МН17 мутантами, коментуючи рішення суду в США, винесене проти нього заочно.
За що казнили героїв Небесної сотні? «Війна — це страшна річ, мені шкода всіх загиблих, — лицемірив терорист в інтерв'ю. — Без крайньої потреби вбивати не можна, я завжди керувався цим». Тоді як війна на території інших країн — його професія. І він щедро ділився з Гордоном спогадами про «славні походи». Але в описі своїх злочинів був стислий. Гіркін визнав участь у вбивствах 42-річного жителя Горлівки Володимира Рибака, 18-річного столичного студента Юрія Поправка й його 25-річного друга з Львівської області Юрія Дяковського. І це Гордон оголосив своїм досягненням, хоча Гіркін і раніше неодноразово визнавався у позасудових казнях, включаючи ці.
«Природно, Рибак, як людина, активно виступила проти ополчення, у моїх очах був ворогом, і його смерть певною мірою під моєю відповідальністю, — розповів Гіркін. — Ці люди проникли на територію Славянська й були розстріляні за моїм наказом, живими їм ніхто живіт не вспарював, вони були ворогами, прибули з диверсійною метою й з зброєю». Всього він визнав близько 8 жертв: «Казнено за трибуналом було 4, і ще стільки ж приблизно».
Яким чином Рибак «виступав проти ополчення», Гордон не поцікавився. А даремно. Депутат міськради навіть не встиг дізнатися про існування Гіркіна, а тим більше перешкодити йому. Депутата викрали 17 квітня в Горлівці й вивезли у Славянськ люди російського терориста Безлера. Володимир Рибак в одиночку пробивався до міськради крізь натовп титушок «авторитета» Армена Саркісяна, щоб зняти прапор «Донецької республіки» й повернути на козирок прапор України. Ось єдина причина, по якій громадянин України Рибак був піддан страшній і мучительній смерті — за наказом громадянина РФ Гіркіна.
Тіла Рибака й Поправка були виявлені в річці Сіверський Донець 22 квітня. Обом вспороли животи. Експертиза дійшла висновку, що причина смерті й Юрія, й Володимира — комбінована травма тіла внаслідок катувань з подальшим утопленням ще живих потерпілих, які перебували без свідомості. Тіло ще одного замученого хлопця з тими самими ознаками катувань знайшли 28 квітня в тій же річці. Двох Юріїв захопили в околицях Славянська 17 квітня. Вони познайомилися на Майдані й вважали себе членами «Правого сектора», але у Славянськ відправилися за власною ініціативою й не вміли поводитися зі зброєю. «Хотіли подивитися — що там відбувається, Славянськ бачили в новинах, хотіли провести розвідку», — розповідав авторові вцілілий Віталій Ковальчук, якому вдалося повернутися з полону. Щоб вижити, він погодився на «правильне інтерв'ю» для пропагандистського «Лайфньюз», а Поправко й Дяковський відмовилися. «Вогнали кінчик ножа в кість і почали крутити, кульок на голову надягали. Добивалися, щоб визнав, що я приїхав убивати місцевих. Три стволи автомата в голову. Кілька дублів зробили, поки відповів так, як їм треба», — розповів Ковальчук про інтерв'ю російському ТБ.
Після того як Славянськ перейшов під контроль України, з підвалів НКВД (так самі «ДНРівці» називали свою питочню) вийшли на волю десятки вцілілих в'язнів Гіркіна.
Чому не знищили колону при виході зі Славянська? За версією Гіркіна, ночі на 5 липня він здійснив блискучу операцію переходу зі Славянська до Донецька. Його колону не знищили з повітря, тому що «дороги були забиті цивільним транспортом, а перешкодити маневру українські військові не могли через свою низьку кваліфікацію». Але від людини, яка була в колоні Гіркіна як полонена, ми знаємо, що більше за все «обмін Донецька на Славянськ» був схожий на договірняк. «З Краматорська сто відсотків можна було не випустити колону до Донецька, заблокувати. Тоді фактично ЗСУ вже війшли у Славянськ, а той батальйон, у якому мене везли, був у центрі Краматорська ближче до години ночі. Можна було до світанку, поки не почали розповзатися в Горлівку, Макіївку й Донецьк, заблокувати гіркінців», — поділився з «ОРД» колишній житель Єнакієва Олександр Чернов. Він також звертає увагу, що у виступі Гіркіна є слова про те, що до його появи в Донецьку цей город «ніхто не збирався оборонювати».
«Заходи й бери — це ще раз підтверджує, що натовп орків Гіркіна створив погоду в Донецьку. Місто по суті було здано», — вважає Чернов.
Оцінки й реакція
Після того як його офіс забросали яйцями невдоволені інтерв'ю з Гіркіним, Гордон, виправдовуючись, заявив, що вже «передав флешки для Гааги». Мовляв, агент СБУ-КГБ Гордон діяв за завданням. Українські спецслужби виконання Гордоном завдання заперечують. Але знайшовся один — близький до «авторитета» Ангерту й навіть друга Путіна Ільхама Алієва — цілий заступник Генпрокурора Гюндуз Мамедов, який подякував Гордону. Каже Мамедов, що помітив цінні показання в словах Гіркіна — зокрема про крушення малайзійського літака. Страшно уявити, до яких наслідків може привести приєднання наведених вище «показань» до справи про МН17 представником України (Мамедов — член міжнародної слідчої групи). А тим часом Гіркін отримує привітання «з великою удачею». «Увійти на територію ворога й, використовуючи ресурс Гордона, вести пропаганду на територію УРСР — велика удача!», — захоплено сказав у своєму ефірі деякий М. Калашніков.
На останній прес-конференції Володимира Зеленського зібрався весь цвіт антиукраїнських ЗМІ, працівники яких у свою чергу щедро дякували Гордону. «Хочу подякувати за ваше останнє інтерв'ю. З келихом вина отримую задоволення», — ведуча телеканалу кума Путіна — Гордону. «Ми живемо в унікальний період повного розквіту журналістики», — редактор пророссійського сайту — Гордону й колегам із телеканалів Медведчука. «Я застав такий світанок у 88–91 році. Тоді було можна просто все», — Гордон — колегам із антиукраїнських пропагандистських каналів. Дивіться чудовий міні-сюжет на цю тему Громадського ТБ: https://www.facebook.com/hromadskeua/videos/288327245897845/
Підтримали Гордона, як не дивно, й деякі пристойні колеги. Мовляв — свобода ж слова! Беззасадний Гордон, завжди наближений до влади, при Порошенку перефарбувався на прихильника Майдану, і тим, хто не знайомий з його біографією, діалог з Гіркіним міг здатися розмовою представників різних цінностей. Ось для таких «упавших з Місяця» ми розповімо — хто такий Гордон.
Гордон у 90-х: виробництво фейків у виробничих масштабах
Загальновідомо, що Гордон торгував «золотими» пірамідками й «чудо-снадобями від раку». Підробки він не лише просував у своєму виданні, але й особисто розхвалював у рекламі властивості «приладу». І пірамідка справді допомагала Гордону — висмоктувати останні гроші з нещасних: 100 грн. — щоб полежати кілька хвилин у великій піраміді, 2 тисячі грн. – щоб купити собі маленьку штучку з дроту й прикладати до хворих місць.
Так само Гордон пропонував біодобавку шилентин під виглядом ліки від раку й інші фальшиві препарати. А почав заколачувати гроші з раскрутки дуже успішного проекту на ім'я Анатолій Кашпіровський. Подивіться, як цей естрадний гіпнотизер кидав серцевиків на підлогу й який потік нісенітниці вливав у голови у 2001 році.
Гордон був серед тих, хто створив «легендарного екстрасенса» з провінційного лікаря. Інтелектуально й морально обділеного, але з амбіціями лідера секти. Надалі МОЗ України заборонив масові сеанси Кашпіровського через неконтрольовані наслідки для психіки людей. Докази якої-небудь користі від телешоу цього гіпнотизера відсутні, зате відомо, як Кашпіровський використовував вплив на своїх фанаток. Скориставшись безпорадним станом психічно нестійких жінок, вчиняв з ними дії, які можна кваліфікувати як зґвалтування під гіпнозом. Такого роду заяви на екстрасенса надходили в міліцію, але хто посмітиме образити «зірку», та ще й депутата Держдуми?
Автору це відомо, тому що у 90-х довелося відбиватися від атак Кашпіровського в суді. І таки виграти суд — після того як на засідання в Донецьк приїхала з Києва одна колишня пацієнтка Кашпіровського з дитиною. Найцікавіше — Гордон нещодавно записав з головним екстрасенсом СРСР чергове мракобісне інтерв'ю – про те, що вакцинація може бути страшніша за коронавірус, про внесення Бога в Конституцію, про те, який чудовий людина Жириновський, і про те, що «об'єднання колишніх республік СРСР – шанс до спасіння України». Зараз це здається дичиною, абсурдом, але на початку 90-х мода на екстрасенсів і гадалок була величезна. Ось Гордон і поставив виробництво лже-знахарів на потік. Був промоутером у А. Чумака — жулика, який здогадався «заряджати воду», розмахуючи руками. Пристроїв у банду шарлатанів «провидців», які колесили СНГ, свою колишню дружину, родичів і працівників «Бульвара». Авторові доводилося стикатися з наслідками й цього роду діяльності Гордона.
Афера виглядала так: лисий «розводила», який «до контакту з космосом» працював у Гордона то чи то шофером, то чи то садівником, у «Бульварі» був оголошений контактером. «Прибулець» разом з гастролями «оновлював органи» за 70 грн. і торгував «лікувальними» фото — своїми й своєї лисої кішки.
Але головна дія розгортувалася на індивідуальному прийомі. «Космічний» Петро (у миру Петро Розтоцький, чиї мати й дружина теж працювали цілительницями у Гордона) «проникав у майбутнє» клієнта й малював мрачні картини. Наприклад: «Твоя дочка хвора, через 3 місяці у неї знайдуть пухлину, але я можу допомогти». Залякуючи страшними передбаченнями, лисий Петя вимагав величезні суми. І якось після гастролей у Донецьку міліція отримала вал заяв з вимогою: «Поверніть наші гроші». Але у Гордона «було все за законом». А охочі потрапити до «контактера» знаходилися навіть після того, як Петрові заборонили виступати. Для облапошування народу Гордон публікував вигадки про неймовірні здібності Петра й фальшиві листи подяки «від спасених». За тією ж схемою працювала й «провидиця Тетяна» по прізвищу Мороз, яку разом з однофамилицею адміністратором арештували в Петрозаводську у 2004 році. Обидві мали посвідчення кореспондентів київської газети «Бульвар». «Ясновидиця» шантажувала клієнтів жахливими прогнозами, які можна змінити за допомогою «обряду». Так «відьми Гордона» вимагли 2,5 млн. рублів.
І отримали 6 і 7 років тюрми, а їхній шеф уникнув покарання, хоча слідство підозрювало його у створенні ОПГ.
«Російська мафія» й «герої ДНР» — хто «крише» Гордона
Щоб «лікувати» людей від зайвих грошей у такому масштабі — відправляючи в усі кінці постсовітського простору аферистів, треба мати серйозну «крішу». І така «крыша» у Гордона була. Люто путіністський, сталініст, кримнашист і «герой ДНР» — Йосип Кобзон, на якого були накладені європейські санкції. Саме він і його колега Олександр Розенбаум заступилися за Гордона в Петрозаводську у 2004 році. З 1994 року через зв'язки з так званою російською мафією Кобзону було відмовлено у в'їзді до США, а поліція Ізраїлю внесла його до списку громадян РФ, чиє перебування в країні небажане. Зі ссилкою на ФБР, американські ЗМІ звинувачували Кобзона у причетності до незаконного обороту зброї й наркоторгівлі, де його партнером був кримінальний «авторитет» Анзор Кікалішвілі. Ви легко можете знайти розлогле інтерв'ю Гордона з цим кримінальним діячем у комплементарному, фірмовому стилі Гордона. Кікалішвілі в ньому представлений великим меценатом, політиком і громадським діячем.
Кобзон був у тісних стосунках із «законниками» Тайванчиком (Тохтахуновим), Япончиком (Іванькових) й Отариком (Квантришвілі). З Квантришвілі у співака теж був бізнес. В інтерв'ю Гордону Кобзон відстоював версію всього московського кримінального світу — про те, що Квантришвілі у 94 році застрелили за замовленням голови московського УБОПу. І Розенбаум в інтерв'ю Гордону розповідав про те, як обожнював покійного Квантришвілі й що той нібито незаконно відбув у СРСР 9 років за зґвалтування («З 10 зґвалтованих 8 хотіли самі», — припустив Розенбаум, «як лікар»). А у 91 році вони обидва, й Розенбаум, й Кобзон, клопотали про звільнення з російської тюрми «вора в законі» Япончика. І менше ніж через рік після звільнення той розстріляв у московському ресторані трьох громадян Туреччини. Але Мосгорсуд… визнав його невинним. Нахвалювали в газеті у Гордона й київського «авторитета» Бориса Савлохова. Як мецената, покровителя спорту й мистецтв, заслуженого тренера СРСР. І навіть зараз називають покійного «Солоху» не рекетиром, а просто «українським тренером з вільної боротьби» й другом Гордона.
У своїй діяльності Гордон користується тим же методом, що й «авторитетні» бандити. Дружба з артистами потрібна їм не лише «для форсу». Ніхто не любить уголовників, але всі люблять артистів. Від такого симбіозу «зірки» отримують щедрі дари від мафії, а бандити — легітимізацію в очах суспільства. Гордон же — два в одному. Ну хто підозрюватиме, що такий «респектабельний чоловік» й «зірка журналістики», до якого на ювілей приходить перший президент України Л. Кравчук, може бути вульгарним жуликом? Ось для чого на «днюхе» у Гордона у грудні 2019 були потрібні Кличко, Саакашвілі, Подкопаєва… А також Надія Савченко й Василій Грицак, який її сажав у тюрму. З нинішніх «слуг народу» — М. Радуцький (кажуть, Гордон є його партнером). Хоча у 2012 році було веселіше: Тоді Гордон зібрав весь цвіт «російського світу» — Кобзона, Говорухіна, братів Суркисів, Анну Герман…
Спецоперація чи ні?
Ітак, що ж нам «продав» Гордон, записавши розмову з Гіркіним? Головне в його інтерв'ю не нові факти, яких там немає, а ідеологічна складова, яку Гордон не піддавав сумніву в кадрі. Ось головні пропагандистські месиджі, трансляцією яких Гордон завдав (на думку автора) значної шкоди Україні:
1) Усі дії Гіркіна в Криму й на Донбасі — «зов серця». Формулювання підказав собесідникові сам Гордон. Тобто — власна ініціатива, «народний ентузіазм». І підлеглі Гіркіна пішли воювати «не за російські рублі». «У всіх громадянських війнах завжди беруть участь сусідні держави».
2) «Україна почала розпадатися внаслідок Майдану» (Гіркін). «Якби не окремі мужні люди, як Аксьонов, не було б ніякого приєднання Криму».
3) «Русини, українці й білоруси — один народ». «Київ — російське місто». «Росія — це всі країни, де живуть слов'яни» й, рано чи пізно, їм усім доведеться об'єднатися. Гіркін отримав можливість «виговоритися», піднести вище свої злочинні ідеї й гордо внести їх в українське інформаційне поле.
І це ті ідеї, під прикриттям яких в Україні досі й прямо зараз продовжують убивати українців! У нашій країні все ще льється кров через божевільні хотіння російських нацистів типу Гіркіна, які завдяки Гордону отримали виправдання в очах глядачів. І результат досягнутий — це підтверджують коментарі під «інтерв'ю» зі словами «подяки за правду» про «сильну особистість», «яка виросла в очах».
Жанр, у якому виступає Гордон, — це не журналістика, це те, чим у звичайному виданні займається відділ реклами. Називається жанр «іміджеве інтерв'ю», завдання якого показати собесідника в максимально вигідному для нього світлі. У ситуації з Гіркіним — прикрити квітками те, що в міжнародному праві називається злочином проти людяності. У сукупності з некритичною подачею інформації — неприкрита антиукраїнська пропаганда. Героїзація міжнародного вбивці й людей з його оточення, яких раніше прославляла газета «Вести» (легенда про «трьохсот стрільців»). Пряме відбілювання країни агресора. Як відомо, найефективніша форма недобросовісної реклами — та, споживач якої не здогадується, що його «намахали».
Можна припустити, що й гордоновська «праця» є «джинсою» (це коли замовник і виконавець домовляються, що споживачу скормлять іміджеве інтерв'ю за чисту монету, а оплату проведуть неофіційно, в кишеню джинсів). Однак проукраїнська публіка розділилася в думках: чи є інтерв'ю Гіркіна — інформаційною операцією, чи містить «лише» моральний конфлікт. У першому випадку завдання може виглядати як: привчити суспільство до нових стандартів.
Пам'ятаєте науковий анекдот про жабу, яку варять повільно? Так і публіка — поступово, поволі привчається до нової реальності, у якій — Гіркін це не той ФСБшник, який за власними словами, збирався «визволити Україну від української нації», а… «мужня людина». У другому ж випадку важливо не забувати, що «проблеми з мораллю» у Гордона трапляються регулярно. Раніше Гордон розмовляв по душах з злочинницею Н. Поклонською й інтерв'ював Є. Бондаренко. Він улюблений на російських телеканалах, а про «героя ДНР» Й. Кобзона досі каже: «Це була грандіозна людина за масштабом особистості, я його люблю, він любив мене, він любив Леніна й Сталіна, а в тому, що сталося після 2014 — не розібрався, був дуже наївний». Нарешті, у найближчих планах досвідченого «фармазонщика» — взяти інтерв'ю у В. Януковича, у якому гість виступить у ролі «жертви». У Гордона «є стійка думка, що Янукович — жертва розіграної навколо нього комбінації». Такий анонс він зробив на телеканалі соратника Януковича — Р. Ахметова. Ось і Гіркіна Гордон теж спробував представити дуже наївним, безкорисливим, романтиком.
Який, правда, причетний до казней й катувань, але який — «безумовно, історична фігура»…
Спеціаліст з інформаційної безпеки Анатолій Кравчук вважає, що на спецоперацію інтерв'ю з Гіркіним все-таки не тягне. «Ця тема багатогранна й думаю, що він відпрацював одночасно кілька векторів. Один із яких — демонстрація світові й Росії готовності України до істотних змін (про які ніхто не міг мріяти при Порошенку, а ми, типу, можемо). Це багатоходовка, але спланована нашими, а та сторона лише погодилася з цим планом. Більше того, думаю, без взаємної згоди великих дядь з обох сторін це взагалі навряд чи могло статися», — вважає Анатолій Кравчук. А потерпілий від банди Гіркіна Олександр Чернов дотримується іншої точки зору: «З боку Гіркіна це стопроцентна спецоперація ФСБ. Тільки ідіот може цього не розуміти, — поділився з «ОРД» Олександр Чернов. — Гіркін, Безлер — вони можуть критикувати Путіна, але це говорячі голови ФСБ. Тому всі 4 години Гіркін говорить, що в Україні громадянська війна, регулярної російської армії немає, і «ополчення не збивало боїнг». Ось для чого знадобилося це «інтерв'ю».