На початку червня 2020 року мала відбутися засідання робочої групи, створеної Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Група розглядала напрацювання Служби безпеки України щодо Проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України», у якому пропонувалися напрями удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ. Готуючись до обговорення як член робочої групи, 29 травня 2020 року було проведено зустріч із колегами, за результатами якої прийнято звідомлення (з окремою думкою щодо деяких висновків).
19 травня фракція партії «Слуга народу» внесла до порядку денного Верховної Ради України довгоочікуваний президентський законопроект про Службу безпеки України. Нинішній етап реформування СБУ розпочався 11 січня 2016 року, коли при СБУ створили Міжнародну дорадчу групу за участю Консультативної місії ЄС, офісу зв'язку НАТО і посольства США. Реформи в СБУ назріли давно. Це розуміють і в самій Службі: реформування вимагає українська громадськість, про необхідність змін в українській спецслужбі наголошують також іноземні партнери з ЄС та НАТО.
Але не можна допустити, щоб перетворення СБУ стало черговою профанацією. Реформи заради «галочки» дуже дорого обходяться суспільству. Неможливо миритися з тим, що нинішня спецслужба має ознаки враження згори до низу вірусом корупції — він перетворив співробітників на банальних «рішал», які «кошмарять» бізнес. Саме такими перевертнями у погонах будь-якій недоброчесній владі легко маніпулювати в своїх інтересах: ставити завдання переслідувати політичних опонентів та активістів; тиснути на опозиційно налаштованих підприємців; прослуховувати журналістів тощо.
Більшість тих, хто мріє пишатися українською спецслужбою, вважають, що в результаті нинішньої реформи першочергово необхідно позбутися надмірних повноважень та функціоналу як «чисто радянського» анахронізму. Базовими функціями СБУ мають стати: контррозвідка, захист національної державності та боротьба з тероризмом; захист державної таємниці; можливо, захист інформаційної безпеки держави. Потрібно знайти дієві інструменти для боротьби з корупцією в середині структури; позбавити Службу від впливу політиків; налагодити сучасні методи контролю над спецслужбою з боку суспільства; суттєво оновити СБУ, залучивши молодих та фахових людей — патріотичних, порядних, професіональних; підняти підготовку співробітників Служби до світових стандартів; забезпечити достойний рівень матеріального забезпечення співробітників, належний соціальний статус офіцерів та членів їхніх сімей.
Разом з тим вважається за доцільне зважено підійти до рекомендацій іноземних партнерів щодо демілітаризації СБУ. Адже жодна із країн НАТО чи ЄС не перебуває у стані протидії іноземній збройній агресії та безперервній збройній боротьбі з окупантом її територій. При цьому спецслужби низки країн ЄС комплектуються військовослужбовцями: Румунська служба інформації, Федеральна розвідувальна служба ФРН, Відомство захисту Конституції Угорщини та інші.
Видаються неприпустимими намагання окремих осіб із керівництва Служби зберегти та «зашити» в новий Закон «економічні» та «контрабандні» функції. Не сприймаються будь-які намагання уникнути закріплення законом обов'язкового е-декларування. Більш того, аналіз запропонованих «реформаторських змін» свідчить не тільки про прагнення зберегти «лінію К» та «економіку», але й спроби необґрунтовано посилити повноваження.
Наприклад, Генеральному прокурору (або його заступнику) передбачається надати право за поданням СБУ передавати в Службу будь-яке кримінальне провадження, «якщо воно загрожує національній безпеці», тобто, за великим рахунком, будь-який «резонансний» злочин, в першу чергу — корупційний і/або «економічний». Це питання складне й неоднозначне, воно неодмінно потребує широкого громадського обговорення, консультацій із експертним середовищем, й у жодному разі не може мати політичного підтексту.
СБУ може мати додаткові повноваження щодо отримання інформації за запитом. Усі юридичні і фізичні особи будуть зобов'язані відповідати на запити СБУ в письмовому вигляді в триденний термін, без рішення суду. За перешкоджання роботі СБУ у цьому напрямі (включаючи надання неповної або помилкової інформації, навіть порушення триденного терміну, визначеного для відповіді на запит) пропонується доволі суворе покарання. З таким підходом до реформи складно побудувати сучасну спецслужбу. Це нагадує анекдот радянських часів, коли робітник виносить із заводу різні деталі від побутових пристроїв в надії зібрати вдома холодильник чи м'ясорубку, але в нього весь час виходить… автомат Калашникова. Схоже із нинішньою реформою Служби — намагаємося створити сучасну, ефективну спецслужбу, але на повірку виходить виключно варіант «КДБ».
Можливо, це закономірний результат, коли законопроекти про зміни пишуть ті, кого народ пропонує реформувати. Не стверджується, що це однозначно погано, але, погодьтесь, — збоку видніше. Коли розпочинається дискусія з приводу того, чи потрібно залишати за СБУ функції слідства, то не варто забувати, що реформа СБУ є ще й частиною вимог ЄС згідно з Планом дій з візової лібералізації (ПДВЛ). Відповідно до нього Україна мала систематизувати свої органи з досудового розслідування, й реформа прокуратури дещо зменшила претензії за цим блоком, але не прибрала їх. Україна має «суттєво скоротити повноваження Служби безпеки з досудових розслідувань…» — йдеться у одному із звітів партнерів. Слідство має бути в СБУ, але з відповідною підслідністю.
При цьому звертається увага, що у своєму висновку від 16 грудня 2019 року №7-в/2019 Конституційний Суд України наголосив, що перебування органів досудового розслідування навіть під опосередкованим підпорядкуванням Президента України (маються на увазі слідчі органи в СБУ, яка прямо підпорядкована Главі держави) створює загрозу незалежності цих органів й призводить до концентрації виконавчої влади у Глави держави. Це порушує баланс конституційних повноважень між Президентом та Кабінетом Міністрів, й фактично створює паралельну виконавчу владу. Якщо сьогодні такого впливу й відповідних загроз немає, то це не значить, що вони не можуть проявитися завтра.
Відзначаючи важливість реформи СБУ для іноземних партнерів, звертається увага на побажання тимчасово повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора, які він висловив у серпні 2019 року в інтерв'ю «Європейській правді» та адресував керівництву України взагалі та СБУ зокрема: «Продумана реформа СБУ здатна змінити дуже багато. Вона буде кроком вперед у боротьбі з корупцією, вона стане поштовхом для економіки і підвищить інвестиційну привабливість України… Ми знаємо, що працює, а що ні, що є ефективним і як зробити краще. Якщо Україна прийме наші поради до уваги — чудово, це допоможе нашим спецслужбам співпрацювати. Якщо ж буде зроблений інший вибір — ну що ж — так і буде, це ж ваше рішення…».
Василь Вовк — експерт з питань державної безпеки, генерал-майор юстиції.