Державні структури за часів Зеленського все більше перетворюються на вульгарний цирк. Здається, що його підлеглі, знаючи про любов Президента до шоу, активно йому в цьому сприяють. Достатньо згадати недавнє «представлення» Валерія Кондратюка на посаді голови Служби зовнішньої розвідки. Спочатку, дивлячись на фотографії, я подумав, що Кондратюк виходить заміж. Його особисто представляє Президент, чого ніколи в історії СВРУ не було. Запрошено безліч послів іноземних держав та якихось незрозумілих типів. Просто якась благодійна вистава секретної служби.
І навіщо? Щоб потішити самолюбство Кондратюка та підкреслити його статус? Чи Кондратюк, «найнявши» собі на весілля Президента, послів та інших, вирішив яскраво позначити свої амбіції? Які явно не обмежуються посадою голови зовнішньої розвідки. Може, він претендує на крісло Баканова, який не справляється зі своїми обов'язками? Або сподівається заповзати на крісло секретаря РНБО Данилова, якого вже за замовленням почав критикувати «ручний» для цієї компанії Гордон?
Цікаво, чим так очарував Кондратюк Зеленського? Його послужний список ж не надто вражаючий. Він просто зрадив свого шефа Порошенка, який йому все дав. Чи не страшно Зеленському, що «Упир» на новій посаді вже почав збирати інформацію про нього? Кажуть, що Кондратюк пообіцяв Зеленському знайти закордонні активи Порошенка та олігархів, а також з'ясувати, хто писав Байдену та братові Єрмака. Звичайно, це круто, але яке це має стосунку до СЗР? Логічніше припустити, що Кондратюка підкинули Зеленському давні друзі «Упира» з числа демократів у силових структурах США. І завдання Кондратюку поставили цілком конкретні. По-перше, шпигунство на посольствами країн ЄС в Україні та за її межами. Сітник з цією функцією вже не справляється. По-друге, збір та передача інформації про Зеленського. По-третє, створення навколо нього потрібного для американських демократів «інформаційного поля». Адже Зеленський досі наївно вірить у те, що той «океан інформації», який йому поставляють спецслужби, є чистим і ніким не керованим. Кондратюк — майстер інтриг та маніпуляцій. І скоро Зеленський просто потоне в океані відвертої дезінформації.
Яку, з одного боку, будуть поставляти демократи, а з іншого — сам Кондратюк у своїх особистих корисливих інтересах. Тут йому доведеться конкурувати з агентом ФСБ «Тихим», нинішнім «другом» Єрмака. Але в політиці ж немає друзів. Не сумніваємося, що незабаром «смачні» посади отримають Бриль та інші «кіровоградці». А решта піде за високою ціною, як це було, коли Кондратюк працював в адміністрації Президента Порошенка. Кадри, як казав Йосип Виссаріонович, вирішують все. У випадку Зеленського його кадри наблизять серйозну системну кризу, яка особисто для Зеленського закінчиться дуже погано. Сергій Ніконов, «ОРД"