Як взяти під контроль країну, де для двох третин населення телевізор залишається головним джерелом інформації, а президент — герой телесеріалу? Купити телеканали. Це висновок, який видається очевидним, але саме в тому й полягає фокус: складні рішення не потрібні, якщо працюють прості. Микола Янович Азаров колись сформулював принцип української бритви Оккама: все це робиться тупо й глупо, і робиться на наших очах. Але ж робиться.
Кремль руками Медведчука купує три інформаційні канали — ЗІК, Ньюсван, 112 — і протягом останнього року веде переговори про придбання провідних національних каналів, що входять до топ-5: «1+1», «Інтер», канали «Старлайт медіа» — ICTV, СТБ, Новий. «Інтер» і так проросійський, тут чистий міжусобойчик жаби й гадюки з ОПЗЖ. Набагато цікавіші більш рейтингові канали Коломойського та Пінчука.
За інформацією матеріалу, холдинг «Старлайт медіа» Пінчука проданий Медведчуку. П'ять із шести керівників холдингу — росіяни (крім Богуцького). До цього йшло давно. Пінчук — банкрут, справи в нього погані. Переговори розпочалися ще минулого літа, і весь цей час йшло переформатування холдингу під росіян. Тобто вони купили машину, на якій уже можна їхати, ремонт не потрібен. Про те, що Медведчук купує не для себе й не на свої гроші, свідчить той факт, що крім грошей за холдинг Пінчук отримає доступ на російський ринок труб і сприятливі умови кредитування в Альфа Банку. За іншою версією, близькою до першої, росіяни купили «Інтерпайп» Пінчука з обов'язковою умовою продажу телеканалів Медведчуку. Цікаво, що близькі до Медведчука ЗМІ розповсюджували чутку про те, що «Старлайт медіа» купує Фрідман, щоб збити інсайд про покупку Медведчуком. Як би там не було, але в інформаційній політиці, наприклад, СТБ уже видно дивні звоночки.
«Вікна-новини» вчора вийшли з сюжетом, де розповідалося про те, що «російська медицина творить чудеса» й від коронавірусу в РФ померло менше шести з половиною тисяч людей, тоді як у Великобританії, «чию медичну систему вважають чи не еталонною, не вдалося врятувати понад 40 000 пацієнтів, хоча інфікованих там удвічі менше». І вчора стало відомо про інші чудеса медицини: дружина Медведчука Оксана Марченко через компанію, раніше належну Суркісам, стала власницею близько 25% «1+1». Коломойський і менеджмент каналу роблять покер-фейс і кажуть, що для них це теж новина. Купили за нашою спиною й навіть не сказали. За інформацією матеріалу, все не зовсім так. Навіть зовсім не так. Пакет був куплений за ціною, що значно перевищує ринкову, як і у випадку з Пінчуком. І частиною домовленостей було те, що Коломойський буде заперечувати, що йому відомо про угоду. І в ситуації зі входом Медведчука на «плюси» все теж йшло до цього. Згадаймо, як Медведчук влітку 2018 року імплантував Оксану Марченко в тіло «1+1» — у шоу «Танці зі зірками». І імплантація пройшла успішно, незважаючи на колективні протести й листи журналістів ТСН.
Які, зазначимо, тоді не підписав і не підтримав, як завжди знаючий більше, Саша Дубинський. А потім Саша поїхав в Австрію, де відбулася історична зустріч Гужви-Портнова-Дубинського. А тепер Оксана стала власницею чверті цієї самої ТСН. І приблизно з початку цього року на «плюсах» і у Саші Дубинського — ніякого негативу щодо Медведчука, хоча до цього Коломойський був дуже невдоволений трубою з російським дизелем у Медведчука й навіть через Геруса запровадив мита на трубопровідну доставку. А тепер лобіює мита на автогаз і дизель, що ущемляє інтереси Медведчука. Але ніякого негативу. Дубинський аналізує декларацію Медведчука, але робить це безстрасно й не знаходить у ній Оксану Марченко. Натомість «1+1» і Дубинський починають працювати за одними темниками зі ЗМІ Медведчука. Яскравий приклад — «військові біолабораторії Пентагону» в Україні, де проводять досліди над бідними українцями. 15 квітня на сайті ОПЗЖ виходить публічне звернення Медведчука до президента, Кабміну й СБУ, де йдеться про те, що в «Україні діють 15 військових біолабораторій». Розгін теми роблять ЗІК, канал 112, «Країна», Портнов, а також Саша Дубинський і «1+1» у програмі «Секретні матеріали».
Ця кампанія є відлунням кампанії в російських ЗМІ проти програм США в країнах колишнього СНД. Чергова її вершина припала на квітень 2020 року — цього року закінчується термін одного з договорів між Україною й США. Тобто Коломойський і Медведчук відпрацьовують спільну повістку. І слова Коломойського про те, що Суркіси продали акції Медведчуку за його спиною — останні спроби зберегти обличчя. Альянс Коломойського з Медведчуком — логічне продовження шляху Ігоря Валеріївича. З ким же ще кооперуватися, якщо закликаєш взяти кредит у Кремля й торгувати з РФ, говориш про громадянську війну на Донбасі й пропонуєш проводити там вибори без виведення окупаційних військ? Тільки з Медведчуком. Ігор Валеріївич сьогодні тремтить перед Кремлем і його українськими аватарами. Росія для Коломойського — фол останньої надії, останній шанс зберегтися в нинішньому статусі й на волі в п'ятирічній перспективі. Американське правосуддя невідворотне, але ще невідворотніше воно стане у разі перемоги Байдена, що сьогодні виглядає дуже правдоподібно. Кіпр і Ізраїль не врятують. Тільки Москва.
Але її лояльність доведеться заслужити. Ось так «найпатріотичніший олігарх» перетворюється на вірного путінця. Кремль грає довгу гру. Там уже зрозуміли, що Зеленський з Ермаком хочуть, але не можуть. І купують український телевізор, щоб непомітно формувати нову громадську думку й нового виборця. Захід Медведчука на «плюси» теж має великі перспективи. У якийсь момент у Коломойського не буде грошей на утримання каналу, який коштує йому до мільйона доларів на день. Гроші, якими Коломойський годує канал — переважно корупційні, від паразитування на бюджеті. Рано чи пізно це закінчиться. У разі перемоги Байдена — рано. Не забудемо й про суд у Лондоні. І ось коли Ігорю Валеріївичу стане зовсім погано, Медведчук викупить решту — в обмін на недоторканність, наприклад, у Росії й можливість вести там бізнес. Втім, можливо, доступ до управління каналом Медведчук отримає раніше, побачимо. У світлі участі Медведчука у володінні «плюсами» новими фарбами заграла історія плівок Деркача. Це виглядає як робота російських агентів проти США.
Плівки й, наприклад, кампанія про біолабораторії Пентагону як явища одного порядку. А Зеленський? Він, як пам'ятаємо, обіцяв кари небесні Медведчуку й ОПЗЖ, говорив, що знає, з якої країни фінансується партія й її лідер, і навіть анонсував «гучну історію, яка погано закінчиться». Наша маленька хрипава Ванга була права. Таки погано закінчується. Але тільки не для Медведчука й ОПЗЖ. А для країни й самого Зеленського. Його єдиний актив — рейтинг, як показав опублікований сьогодні опитування КМІС, впав нижче психологічної позначки в 40% — до 37,6%. А оплотом цього рейтингу були лояльні телеканали. Що Ссаниця мимоволі й визнав у інтерв'ю УП — що нічого, мовляв, Гончарук, по фейсбуках ходити, там усі давно все про нас зрозуміли, ти простим людям через телевізор поясни, щоб вони тобі повірили!
Телеканали — наше все! Ну а тепер — вжух — і дуже істотна частина телеканалів переходить у зовсім інші руки. І ці руки явно стануть інструментом тиску, шантажу й пропаганди. Чи чекає нас спецоперація з примушення Зеленського до російського світу на Донбасі й в Україні взагалі під загрозою повного обвалу рейтингу — покажуть найближчі часи. Ясно одне: покупка росіянами українських телеканалів — це явно не бізнес-проект.