Минулої п'ятниці частина кримінальних мільйонів, які колись випустила постмайданівська влада, повернулася в Україну. Ці гроші призначалися Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі за закриття кримінального провадження, але мають поповнити бюджет. Миколу Злочевського все ще прийнято називати екс-міністром Януковича. Насправді ж красень у малиновому піджаку — далеко не «колишній Коля». Він залишається впливовою фігурою. Після Майдану його компанія отримала нові ліцензії й стала другим в Україні приватним газовидобувачем. Фігурант записів олігарха Онищенка — «хороший хлопець Коля» витягує з України стільки газових доларів, що може дозволити собі приємний сюрприз на 54-річчя. За 6 мільйонів доларів він намагався «змити гріхи» й отримати можливість безперешкодно відвідувати Україну, де у нього багато планів і нових проектів.
Ярема, Шокін, Луценко плюс Коля, і мінус 6 кримінальних справ
Що сталося? Затримали як мінімум двох учасників передачі грандіозної хабара в 6 мільйонів доларів. Люди з оточення Миколи Злочевського намагалися здійснити трансфер через агента НАБУ. Для правдоподібності Назар Холодницький внесив зміни в ЄРДР і закрив справу на «хорошого Колю» за реабілітуючими підставами. Але постанова виявилася підробленою. За що вони були готові розкошелитися? Хотіли анулювати нове підозрення, висунуте Злочевському разом із Курченко восени попереднього року. Історія має кілька епізодів. Стосується кредиту, який був отриманий відмивальним банком Курченко у Нацбанку (отриманий = вкрадений). І пов'язана зі скандальним епізодом 2014 року. Тоді британська прокуратура арештувала 23,5 мільйона доларів на рахунку Злочевського в Лондоні. Мільйони надійшли від уже санкціонованого Курченко. Британці заморозили рахунок, розглядаючи ці 23,5 мільйона доларів як кошти злочинної організації В. Януковича. Але ГПУ, якою керував тоді В. Ярема, розвалила лондонське дело, видавши «хорошому хлопцю Колі» довідку про те, що він ні в чому не винен.
Хто такий Злочевський?
Житель Емірату, компанія якого Burisma Holdings за 7 місяців попереднього року видобула в Україні майже 500 мільйонів кубічних метрів природного газу. У скандальних записах, зроблених втікачем А. Онищенком, він фігурує як «хороший Коля», який готовий крастися й ділитися, за що П. Порошенко його хвалить. За часів Януковича Коля використовував посаду міністра, щоб видавати ліцензії собі. І тепер на сайті однієї з його компаній — Burisma Holdings можна прочитати, що це найбільша газовидобувна група з 35 ліцензіями. А також дізнатися, що «хороший Коля» — другий за розміром приватник, який видобуває в Україні газ, після ахметівської компанії ДТЕК. Українські природні ресурси давно стали головним багатством Коли. Але сьогодні нас більше цікавить, куди подалися ті 6 гучних кримінальних проваджень, які раніше відкривалися на «хорошого Колю». У пошуках відповіді на це питання можна почати з вивчення фото, яке відкриває цю публікацію.
На знімку, зробленому в Монако й любовно виложеному на сайті Burisma Holdings у 2017 році, яскравий представник «банди Януковича» насолоджується життям у оточенні віце-прем'єра Кістіона й голови податкового комітету ВР Південіної — найближчих осіб з оточення П. Порошенка, яких міністр-газовик запросив покутити за свій рахунок. Чому це важливо? Україна фігурує в темі американських виборів як футбольний м'яч, яким обмінюються «республіканці» й «демократи». І «хороший Коля» разом із маріонетками Порошенка грають у «україногейті» свої непривабливі ролі. Головний претендент на посаду президента США від «республіканців» хотів би довести, що Україна якось вплинула на хід минулих виборів у США, і зняти аналогічне звинувачення зі своїх російських друзів. Син його головного конкурента від «демократів» у 2014 році був членом наглядової ради тієї самої колиної «Буризми». І росіянам разом із Трампом було б приємно інспірувати розслідування на тему «українських зв'язків Гантера Байдена» й тиску Джо Байдена, який нібито перешкоджав порошенківським генпрокурорам Шокіну й Луценку чесно розслідувати махінації «Буризми».
Чергова дірка від бублика була представлена агентами Кремля зовсім недавно. Скандал із «російським слідом» у виборах США, пов'язаний із приходом до влади самого Трампа, має більш вагомі підстави: екс-глава передвиборчого штабу Трампа П. Манафорт отримав у Америці суворий вирок, засвітившись у «чорній бухгалтерії» Януковича. А ми пам'ятаємо, як пан Трамп намагався надавити вже на нинішнього президента В. Зеленського, сподіваючись отримати якісь підтвердження інсинуацій «генерального брехуна України» Ю. Луценка, який постачив його адвокату сумнівний компромат. У ситуації ж із 6 мільйонами доларів наша країна виглядає цілком гідно. Мішки з рекордним хабаром — це ніби ілюстрація слів В. Зеленського про те, що Україна — це не корупційна країна, а та країна, у якій борються з корупцією. І яка саме тому заслуговує західної підтримки. А давня історія з роботою Байдена-молодшого у «Буризмі» (де він, за чутками, отримував по 50 тисяч доларів на місяць за роль весільного генерала) нехай послужить уроком не лише для України.
Деталі
Ключова фігура справи про хабар — ветеран податкової служби Микола Ільяшенко, єдиний із 3 підозрюваних, ім'я якого А. Сітник із Н. Холодницьким розкрили на брифінгу після затримання. Ільяшенко пропонував НАБУ 1 мільйон доларів за передачу справи на Злочевського в інші правоохоронні органи, де її можуть закрити «дешево». Коли цей варіант був відхилений, людям Злочевського довелося мати справу з САП і НАБУ. Допомагала злочинцям співробітниця Офісу Генпрокурора. Поки вони редагували постанову про закриття провадження на «хорошого Колю», дама моніторила ЄРДР. Лише переконавшись, що постанова про закриття провадження внесена, готівку передали агентові НАБУ. Комісійні «вирішувача» з столичної податкової становили 20% від суми хабара.
А тепер вашій увазі — репортаж із залу засідань Вищого антикорупційного суду, у якому першому заступнику начальника ГУ ДПС Києва Миколі Ільяшенку обирали запобіжний захід. 14.06.2020. ВАКС транслює засідання онлайн. У Ільяшенка 6 адвокатів. Сам він сідає не на звичайному для підозрюваного місці, а ніби глядач — у залі суду.
Прокурор САП: — У цьому кримінальному провадженні Ільяшенко підозрюється в пособництві у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 369 КК України («Надання неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає особливо відповідальне становище» — карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років). За прийняття процесуальних рішень по «справі Злочевського». 1 червня 2020 року Ільяшенко сконтактував А. Кічу зі співробітника «Буризми» з Романом Харченком (псевдонім агента НАБУ Євгена Шевченка, якого напередодні розкрили на прес-конференції Холодницький і Сітник), з яким був знайомий з 2016 року. Ільяшенко надіслав у месенджері Telegram файл з інформацією про зазначене провадження й повідомив Харченку, що деякі особи пропонують 1 мільйон за передачу цієї справи в поліцію або 2 мільйони доларів за закриття провадження в НАБУ. 2 червня Харченко відмовив.
Ільяшенко запропонував збільшити суму до 5 мільйонів доларів. Харченко не дав ні згоди, ні відмови, — продовжує прокурор, — повідомив у НАБУ й було розпочато досудове розслідування. 3 червня Харченко повідомив, що згоден. 5 червня у службовому кабінеті Ільяшенка в приміщенні управління державної податкової служби, де Ільяшенко займає посаду першого заступника начальника податкової Києва, Ільяшенко отримав інформацію від Харченка про те, що Злочевський проходить за 2 епізодами. За статтями 191 («Розтрата») і 209 («Легалізація злочинних доходів»). Ільяшенко при Харченку подзвонив особі, щодо якої є підстави вважати, що це ще одна співучасниця, й дізнався, як має бути закрита справа. «Щоб Злочевський міг повернутися в Україну до 14.06.2020», — пояснив Ільяшенко. 14 червня Злочевському виповнилося 54 роки й він хотів увійти в цей рік свого життя «чистенький». — Повідомив, що 5 мільйонів доларів будуть надані в обмін на закриття, — продовжує обвинувач, — дізнався, що гроші готові передати вже зараз. Також Ільяшенко повідомив, що планує отримати за свої послуги 50 тисяч доларів. 10 червня відбулася наступна зустріч у приміщенні міської податкової на вулиці Шолуденка в Києві. У кабінеті Ільяшенка Харченко йому повідомив, що закрити може голова САП Холодницький. Ільяшенко повідомив, що треба підготувати клопотання про закриття, й отримав текст, який згодом передав Харченку. Також повідомив, що сам отримає гроші для подальшої передачі в обмін на постанову про закриття. Наступна зустріч відбулася 12 червня. Ільяшенко втретє зустрівся з Харченком у своєму кабінеті й отримав постанову. Присутній на зустрічі Андрій Кіча (представник «Буризми») висловив невдоволення тим, що провадження закрито «у зв'язку з відсутністю доказів». Хотіли «у зв'язку з відсутністю складу злочину». Кіча запропонував свої правки й подав електронну версію постанови про закриття провадження, яка їх задовольнить. Після обіду 12 червня 2020 року, переглянувши новий варіант постанови, Ільяшенко провів Харченка в підземний паркінг, куди під'їхав автомобіль із грошима. Харченко оглянув кошти. Ільяшенко повідомив, що було не 5, а 6. Один мільйон Ільяшенко залишив собі.
Після цього вони повернулися в кабінет, через третю особу (співробітницю ГПУ) перевірили, що в ЄРДР відображено закриття кримінального провадження за підставами (реабілітуючими), які вони хотіли, після чого знову спустилися в гараж. Де в авто до Харченка-Шевченка з мікроавтобуса Ільяшенка перевантажили три валізи з 5 мільйонами доларів. А 1 мільйон Ільяшенко залишив у багажнику свого авто. Харченко почав виїжджати й у цей час співробітниками НАБУ була здійснена спроба затримання Ільяшенка. Ільяшенко чинив опір, намагався втекти, коли детектив йому сказав, що він повинен зупинитися, дістав і намагався застосувати своє вогнепальну зброю проти детективів НАБУ. Прокурор говорить, що всі переговори з 5 по 10 червня фіксувалися, проводилися негласні слідчо-розшукові дії, аудіо- й відеоконтроль.
25 об'єктів нерухомості й 25 мільйонів — «все, що нажито непосильною працею»
Прокурор цитує декларацію Ільяшенка за попередній рік, у яку той внесе фантастичні для його легальних доходів фінанси. Говорить, що його нерухомість і готівка допоможуть Ільяшенку втекти, якщо його залишити на волі. Просить відправити податківця в тюрму або взяти заставу в розмірі 101 мільйона 350 тисяч гривень. Декларація у податківця справді вражаюча. Все життя, починаючи з 90-х років, він на державній службі. І лише «живих» грошей у декларації — 24,6 мільйона гривень. Це показує, наскільки сміливо почував себе податківець. Навіть не вважав за потрібне якось пояснювати багатство, яке не корелює ні з його зарплатою, ні з доходами дружини, з яких сплачувалися податки: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_ea71b3a6-bf74-4322-abf8-9d5a5cc39e03
Наші джерела говорять, що розквіт кар'єри Ільяшенка пов'язаний із кримськомакіївськими бандитами. Відданий «регіоналам» чоловік вірно служив їм «пральною машиною». Він утримався при Порошенку й зовсім відірвався від землі при Зеленському. За останній рік офіційно він отримав 495 тисяч гривень зарплати й 87 тисяч гривень пенсії, а дружина задекларувала заробіток у 7,9 мільйона гривень — від бізнесу й здачі нерухомості в оренду. Але на додачу до готівки сім'я податківця умудрилася придбати аж 25 об'єктів нерухомості. А якщо проаналізувати всі декларації за попередні 6 років, можна з'ясувати, що накопичувати «бережливому» податківцю вдавалося більше, ніж заробити.
Наприклад, його декларація за 2015 рік: дохід сім'ї — 2,4 мільйона гривень (включаючи соціальну допомогу) й ще мільйон гривень позики, яку податківець отримав від своїх батьків. А готівки на той момент подружжя Ільяшенка накопило лише 800 тисяч. Проходить 5 років і ось уже в скарбничці у подружжя — у 30 разів більше: https://public.nazk.gov.ua/declaration/dcedf88b-026e-4e61-8097-a4d5a092c566
Цікаво, як же Ільяшенко познайомився зі своїм майбутнім «прокляттям» агентом НАБУ Євгеном Шевченком. У 2016 році колеги з «Слідство.інфо» виявили у Ільяшенка 4 незадекларовані квартири крім 11 квартир і заміської вілли, яку той внесе в декларацію. І тоді ж закликали НАБУ звернути на цього податківця увагу. Аптека дружини, якою прикривався Ільяшенко, приносила до мільйона гривень на рік легальних доходів. І робити цей сюжет журналістам допомагав… той самий агент НАБУ Євген Шевченко, який «упакував» Ільяшенка у 2020 році. Тоді вони й познайомилися. Але податківець не сприймав Шевченка інакше, ніж як вимагача, через якого можна «порішати в НАБУ».
Але повернемося в зал судового засідання!
Слово захисту. Перше, з чого починає адвокат № 1 — турбується про життя й здоров'я Харченка (агента Шевченка). Говорить, раз він агент під прикриттям, не можна розглядати в откритому судовому засіданні, щоб не зашкодити агентові НАБУ. Загрожує слідчому судді дисциплінарною відповідальністю «за розголошення даних», які давно розкриті.
Адвокат № 2: «САП і НАБУ намагаються виправдати ті величезні видатки, які держава витрачає на їхнє утримання. Ми отримали папірці, а не докази. Треба було отримати дозвіл на проведення негласних дій, взяти обладнання, встановити на особу й зняти інформацію належним чином. Огляд телефона цієї особи не містить підтверджень того, що там є зв'язок із моїм підзахисним. Це може бути штучно створена картинка». Тут глядачеві хочеться вигукнути: «Але 6 мільйонів доларів і пістолет, з якого мав намір стріляти ваш підзахисний — справжні?». Судді ж не дозволено емоції. Агента Шевченка адвокати називають заслуженим провокатором України, який підбурював порядних людей давати хабари. Щодо опору, який чинив податківець, адвокат пояснює, що той дістав нагородну зброю, тому що злякався. Думав, що здійснюють напад. Говорить захисник, що показавши народові купу грошей на прес-конференції, Холодницький і Сітник викликали ненависть до податківця.
Адвокат № 3: «Чому прокурор оцінює нерухомість мого клієнта? Він не експерт». Говорить, що на прес-конференції Сітник і Холодницький створили «образ злочинця Ільяшенка». Слідчий суддя заспокоює: «Прес-конференцію не дивилася».
«Від імені Ільяшенка міг переписуватися Джокер» — захист податківця
Інші адвокати повторюють сказане вище й прогнозують, що в суді справа все одно розвалиться. — Ми всі можемо захворіти на коронавірус. Мій підзахисний здав тест, — один із адвокатів «заходить з козирів». — А як це впливає на клопотання? – перепитує суддя. — Йому треба на самоізоляцію. На домашній арешт. — Зараз пандемія, вдома шансів захворіти менше, — це вже Ільяшенко. Але, здається, половина його адвокатів сумнівається в заразності податківця — судячи з того, що вони порушують масковий режим — на відміну від судді, прокурора й поліцейських. — Бізнес у дружини стоїть, а зарплати платити треба, так що сума застави, яку просить обвинувачення — неподйомна. У мене маленька дочка, літні батьки. Тому я прошу вас, — вимовляє Микола Ільяшенко вже практично навзрид. Після перерви захист знову заводить пісню «про провокацію» й «ненадлежні докази». Витягають ще один козир, згадуючи слова самого Н. Холодницького на адресу Євгена Шевченка — про те, що той провокатор. А також — публікацію Шевченка у Facebook — де той сподівається отримати за свою роботу в НАБУ винагороду в 600 тисяч гривень. — Я прошу подивитися сюжет, щоб усі зрозуміли, що вони зробили собі лавочку для заробляння грошей. І такі провокації він робив раніше – про що висловлювався Холодницький, — говорить захисник № 1.
Слідчий суддя відмовляє в клопотанні подивитися відео з Холодницьким. Говорить, що висловлювання, які звучать не від учасників судового процесу, не повинні впливати на суд. Захист продовжує твердити, що Шевченко провокатор і фантазер. Все спілкування між Ільяшенком і Шевченком відбувалося в месенджерах, і захист стверджує, що хто завгодно міг від імені Ільяшенка переписуватися з Шевченком у WhatsApp і Telegram. — Ми не розуміємо, чиї це номери, за якими хтось зв'язувався з Шевченком. На айфоні є додаток, який дозволяє імітувати телефонні номери. Ми знаємо приклади з Джокером, який слав повідомлення від імені Генпрокурора, — адвокат підкреслює, що ніяких телефонних розмов Ільяшенко не вів. А решту можна було підробити. І знову балакучість Холодницького й Шевченка використовує захист податківця. Нагадуючи, як керівники НАБУ й САП, які раптово об'єдналися заради «справи про 6 мільйонів доларів», обмінювалися «люб'язностями» раніше. — Холодницький не раз говорив про злочинну діяльність Шевченка, а той говорив про корупцію Холодницького. Прокурор зачитує красномовні фрагменти переговорів у кабінеті у Ільяшенка.
Представники Злочевського, говорять від його імені: «Нас цікавить можливість в'їжджати в Україну». Хвилюються, як би встигнути до 14 червня (день народження Злочевського). «Я у неї гроші забрав, мені вона більше не потрібна», — а це фраза Ільяшенка про хабар, який йому вручила представниця Злочевського. Передачу грошей антикорупціонерам і «гарантії порядності» агента НАБУ податківець узяв на себе. У переговорах, які цитує прокурор, Ільяшенко й Шевченко обговорюють, що для транспортування такої купи готівки їм знадобиться охорона. Перед угодою Ільяшенко радиться й отримує благословення у священика. — Немає проблеми виготовити аудіозапис із подібним голосом, — адвокат № 4 згадує «майора Мельниченка, який нісся чушею» по справі Кучми. Прокурор виглядає сонним — розгляд наближається до ночі. — А в цей час у іншому провадженні, яке йде зараз, обвинувачення просить убивці домашній арешт. Якщо життя коштує менше, ніж сумнівна репутація антикорупційних органів… Ще один колега просить не сажати Ільяшенка, щоб той міг спілкуватися з друзями: «Просимо не позбавляти волі й дати можливість захищатися. Перебуваючи в місцях обмеження волі, він не зможе мати нормальні зв'язки з друзями, які можуть знайти істину в цій справі», — відчуття, ніби адвокат натякає на впливових друзів Ільяшенка в Офісі Президента. «Я став жертвою ситуації, спровокованої агентом Шевченком», — завершує підозрюваний.
«У СІЗО немає навіть туалетного паперу» — юрист «Буризми»
Напередодні з ранку обирають запобіжний захід представнику «Буризми» Андрію Кічі. Burisma від нього відмежовується: «Він уже займається індивідуальною адвокатською діяльністю й входить до Національної асоціації адвокатів України». Але до затримання значився директором з правових питань. З переговорів у кабінеті Ільяшенка відомо, що адвокат Кіча фігурував й у інших провадженнях, пов'язаних із «Буризмою», але не отримував підозри. Запобіжний захід Андрію Кічі обирають у порожній залі. Лише суддя, прокурор, підозрюваний і його адвокат. — У СІЗО немає навіть туалетного паперу, — так Кіча пояснює, чому йому не можна під варту. Прокурор, пояснюючи, у чому його вина, наводить цитату з записів переговорів, де Кіча говорить, що часу для перерахування грошей якраз вистачить, щоб поправити постанову про закриття кримінального провадження.
Проект постанови з позначками Андрія Кічі — серед доказів. Кіча не заперечує: готував проект. Але говорить, що це було зроблено заздалегідь, а він працює над «справою Злочевського» з 2014 року. Прокурор же говорить про «особливий цинізм: «Вважали, що досягнуть успіху саме з урахуванням величини суми. За їхніми уявленнями — якщо запропонувати високу ціну, можна досягти будь-якого результату». Підозрюваний нервує й заїкається. Говорить, що переслідування — «політична ганьба». Обвинувачення: «Ми бачимо факт закриття кримінального провадження щодо Злочевського – тобто те, про що договорювалися за 6 мільйонів доларів». Захист: «Це провокація». Обвинувачення: «Спровокувати на передачу такої суми неможливо, і друге зауваження – небезпека не в тому, що вони хотіли отримати неправомірну постанову, а в тому, що вони були готові піти на підкуп. Зламати САП і НАБУ посередництвом величезних грошей».
Захист: «Навіщо туди був покликаний адвокат Кіча? Передавати гроші? Якщо ні, то мотив?». Просить відпустити Андрія Кічу додому. «Я не усвідомлював, коли готував текст», – умоляє підозрюваний, заїкаючись. Просить врахувати наявність неповнолітніх дітей і мами пенсіонерки.
Корупційна вертикаль «все»?
У схвального народом сюжету про спіймання хабарників («Нарешті почали сажати») достатньо й скептиків. Далеко не всіх змогли переконати НАБУ й САП. По-перше, через те, що Н. Холодницький і А. Сітник гризлися як кіт із собакою й не демонстрували очікуваної ефективності. По-друге, дивує особистість агента, про «таємну діяльність» якого знала вся Україна (з його численних інтерв'ю). Прелесть у тому, що керівники САП і НАБУ об'єдналися перед обличчям спільного «ворога» Ірини Венедиктової. Вважаючи, що над ними нависла загроза підстави й нова генпрокурорка їх ось-ось «проковтне» (включаючи за їхню нікчемність), вони до останнього думали, що рекордний хабар — спроба підставити їх самих. Що ж стосується Є. Шевченка, незважаючи на комічність його особистості, він спрацював на славу.
Ільяшенко на ментальному рівні не міг собі уявити, що в природі існує хтось, хто устоїть перед 6 мільйонами. Говорять, він вів себе й почував себе в останній час так, ніби Бога спіймав за бороду. Адже, здавалося, близький до самого А. Єрмака. Але виявилося, що корупційної вертикалі більше немає. Замість неї — хаос і зросла конкуренція органів. І за дзвінком судді вже не вирішується питання. Ось від цього прикрого відкриття, здається, й розплакався багатодосвідчений податківець прямо в суді.
Те саме стосується й динозавра корупційної системи Миколи Злочевського. Екс-міністр звик пиляти ресурси й розглядати кримінальні справи як форму вимагання — так було за Януковича, так було за Порошенка, й так мало залишатися. Як Порошенко «обійшов» Злочевського, можна прочитати в матеріалах ОРД. Ми писали й про те, як «хороший хлопець Коля» й друг Президента на прізвище Кононенко стали «спадкоємцями» газових схем Януковича. Стара мафіозна гвардія рвала Україну на шматки, відчуваючи абсолютну безкарність усі роки незалежності. І у них не було причин переглядати свої погляди. Адже на їхній пам'яті ще ніхто не відмовлявся від 6 мільйонів доларів. Так що у «хорошого Коли» були «залізні» підстави сподіватися на подарунок до дня народження. Але Коля промахнувся.
Його людей «хлопнули» з його грошима – вітаємо! Не може не радувати й удар по легендам, типу: «Україна керується з-за океану, через Байдена постраждав чесний Генпрокурор Шокін», тощо. Обидва кума Порошенка — і Шокін, і Луценко — закривали справи на «хорошого Колю» лише тому, що на лобі у кожного з них золотими літерами написано: «Дайте грошей». А тепер спробуємо уявити – скільки коштувало Злочевському постанова про скасування державного розшуку, яку Генпрокуратура винесла у 2018 році. У скільки обійшлося закриття кримінального провадження про незаконне збагачення й ухилення від податків на мільярд гривень — про що кричав Луценко. На скільки мільйонів потягнув розвал справ про газові схеми «Буризми» й справи про незаконне завладіння державним майном — тієї Херсонської нафтопереваги, яку Злочевський відібрав у держави й продав Курченку за 23,5 мільйона доларів. І як змінилося благополуччя Яреми, Шокіна й Луценка після «схлопування» всіх цих справ? Нарешті — скільки коштувало «злити» УД про незаконне отримання ліцензій на розробку газу, якою займалося відомство Назара Холодницького?