Рекордний бюджет для вітчизняних доріг: у 2020 році в Україні на будівництво та ремонт автошляхів виділили 107 мільярдів гривень. З них 85 мільярдів призначені для «Укравтодору», який озвучив плани відремонтувати 4 тисячи км доріг. Проте виникає питання: кому саме «Укравтодор» планує довірити цю місію? І за допомогою яких схем компанії-гіганти «пиляють» бюджетні мільярди?
Найпопулярніша схема — економія на будівельних матеріалах, що відбувається на об'єктах будівництва доріг і сьогодні. За словами колишнього співробітника правоохоронних органів, який розслідував розкрадання бюджетних грошей, поліція, СБУ та НАБУ розслідують декілька кримінальних справ щодо порушення технології будівництва автошляхів та ДБНів дочірніми компаніями турецького гіганта «Онур» в Україні. «Онур» — це турецька група дорожніх компаній, до складу якої входять українська дочірня фірма «Онур Конструкцiон Інтернешнл» та Представництво «Онур Тааххют». Ці компанії будують та ремонтують автошляхи в Україні з середини 2000-х років.
Як розповів екскерівник сектору інфраструктури Офісу ефективного регулювання BRDO Владислав Притоманов, ТОВ «Онур Конструкцiон Інтернешнл» працює з вітчизняними коштами дорожнього фонду, тоді як турецька компанія має справу з грошима міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР та ЄІБ. Група компаній «Онур» успішно заявила про себе у світі, проте в Україні зарекомендувала себе неоднозначно. Якщо вітчизняні чиновники задоволені роботою дорожників зі світовим ім'ям, то у правоохоронців і представників громадськості чимало запитань до роботи «Онура».
Ці дорожні фірми — фігуранти щонайменше 30 кримінальних проваджень, більшість із них — за розтрату державних грошей, нелегальний видобуток матеріалів для будівництва, підробку документів тощо. Ще у 2006 році Генпрокуратура порушила справу проти компанії за привласнення державних коштів. За версією ГПУ, «Онур» перерахував пів мільйона двом фірмам за щебінь, що не поставили, на ремонт траси Київ-Одеса. Прокурори три роки намагались довести, що це крадіжка бюджетних грошей, а з 2009 року згадки справи у реєстрі припинились.
У 2011 році проти керівника компанії «Онур» Їлдиза Бірола відкрили справу за підробку довідок про вартість виконаних робіт та акт їх приймання. Дороги будувалися в рамках Євро-2012. Суд визнав винним Бірола, але до відповідальності його так і не притягнули у зв'язку із закінченням строку давності. Був і другий вирок для Їлдиза Бірола за службову недбалість, але він і досі керує «Онуром». У 2014 році провадження проти українського «Онура» почали за завищення вартості робіт під час ремонту столичних проспектів Бажана та Перемоги і за виведення 119 млн гривень на рахунки фіктивних фірм. А вже за рік порушили справу за виведення в готівку 101 млн гривень через фіктивні фірми. У 2017 році, за даними столичних слідчих, «Онур» перерахував ТОВ «Інгран» кошти на придбання бордюрів, надалі ці гроші вивели в готівку і привласнили. Вкрасти більшу частину грошей вдалося завдяки зменшенню щільності асфальту приблизно на 40%. У справі також фігурують посадовці «Київавтодору». Та всі кримінальні справи та викриття розслідувачів, вочевидь, ніяк не лякають і не зупиняють дорожників, які продовжують замовляти «онурівцям» роботи бюджетним коштом.
Скандальна фірма «Онур» отримала майже 40 мільярдів гривень з дорожнього фонду України. Замість піску за 180 гривень за тонну компанія використовувала нелегально видобуту ґрунтову суміш. За підрахунками експертів, лише на одному дорожньому об'єкті на Полтавщині недобросовісний підрядник поклав до кишені щонайменше 260 млн гривень. За об'єкти з ремонту й будівництва доріг у Полтавській області «Онур», згідно з опублікованим тендером, отримає 372 млн гривень. За таку кругленьку суму якість робіт мала б бути відповідною. Хоча велика вартість — аж ніяк не гарантія якості. «Чим сильніше вони відчуватимуть відсутність конкуренції, тим більше будуть «економити» і більше заробляти. Так працює монополія, так працює будь-який картель», — коментує екскерівник сектору інфраструктури Офісу ефективного регулювання BRDO Владислав Притоманов. А «Онур» і справді відчуває себе поза конкуренцією. Турецька група дорожніх компаній входить до трійки фаворитів «Укравтодору» серед підрядників.
З 2017 року до квітня 2020 року, як свідчить система Prozorro, «Онур Конструкцiон Інтернешнл» та представництво «Онур Тааххют» виграли підрядів на 37 мільярдів гривень. Та у чесності боротьби за усі ці тендери у представників громадськості є сумніви. У своєму аналізі ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів» засвідчила змову «Онура» та спорідненої з ним фірми під час торгів за найбільший тендер 2020 року. Йдеться про будівництво магістралі через Дніпро в Запоріжжі вартістю 12 мільярдів гривень. Заявки на участь у торгах подало 6 міжнародних компаній, та усіх з незрозумілих для них причин комісія відхилила, залишивши турецькі фірми «Онур Тааххют» та «Гьочай». Як виявила громадська організація, дві допущені до аукціону фірми пов'язані. Керівник ТОВ «Гьочай» — Ольга Красовська, вона ж за довіреністю представляла інтереси засновника «Онур груп» Онура Четінджевіза. Проєктну документацію для тендера «Онуру» готувала фірма, підписантом якої є та ж пані Красовська. Цілком імовірно, що дві компанії завчасно погодили свої цінові пропозиції, що й забезпечило перемогу «Онуру».
Чому замовник закриває очі на такі порушення? У своїй відповіді голова «Укравтодору» фактично визнав, що це порушення антимонопольного законодавства. «Це має розглядати Антимонопольний комітет, що на різних ринках проводить розслідування щодо якоїсь змови, монополізації та інших речей. Це не зовсім функція Укравтодору», — стверджує голова Державного агентства автомобільних доріг України Олександр Кубраков. Своєю чергою, АМКУ неодноразово надходили звернення з приводу зловживань «Онуром» під час тендерів, але ці факти досі не встановлені. Як повідомила перша заступниця Голови Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська, факт порушення може бути встановлений тільки рішенням комітету, але на сьогоднішній день такого рішення щодо «Онуру» немає. Наразі проводиться перевірка, за підсумками якої й буде прийняте рішення щодо подальших дій. Правоохоронці з'ясували неофіційні прайси «Київавтодору» — 10% від вартості тендеру. Проти фірми «Онур» порушені десятки кримінальних справ щодо нечесно проведених тендерів, але Антимонопольний комітет усі ці роки не бачив фактів змови, і тільки зараз начебто розпочав перевірку.
Чому за роки зловживань «Онуром» монопольним становищем АМКУ жодного разу не відреагував на ці факти? Компанія «Онур» неодноразово вигравала тендери завдяки попередній змові та узгодженості дій з іншими учасниками торгів, стверджує колишній очільник сектору інфраструктури і транспорту офісу ефективного регулювання BRDO Владислав Притоманов. І якщо менш популярні компанії не допускають до торгів через довідки не тієї форми, то у випадку з «Онуром» тендерні комісії ладні закрити очі навіть на «липові» документи фінансової звітності, як це було у 2016 році. Цим епізодом зацікавилися працівники СБУ, справа перебуває у львівській поліції, але, як не дивно, до відповідальності нікого досі і не притягнули. У замороженому стані й справа проти «Київавтодору», що, за версією слідства, безпідставно відхиляв більш вигідні пропозиції на користь «Онура» та інших компаній-гігантів за «відкат» у сумі 10-15% від ціни договору. На гальмах сьогодні й торішня справа проти «Онура», що виграв тендер на ремонт столичних автошляхів завдяки змові з іншими компаніями. Вартість тендеру — понад 202 млн гривень. Завдяки цьому, за версією слідства, «Київавтодору» вдалося вкрасти понад 13,2 млн гривень.
У листопаді 2018 року правоохоронці затримали директорів «Онур Тааххют», радгоспу «Хорольський» і товариства «Захід-Інвест Груп» за розкрадання ґрунтів у Полтавській області, що завдало державі збитків на 240 млн гривень. Як зазначають інсайдери, «Онур» має високих покровителів у владних кабінетах, і тому правоохоронцям просто не дозволяють розслідувати кримінальні провадження щодо турецького підрядника чи тиснуть на них згори, аби «зам'яти» справи. Подейкують, що компанію «Онур» лобіює сам Президент і його оточення, а дружина генерального координатора «Онур Груп» Емре Каррахметоглу Олена Кравс, як повідомляють ЗМІ, — близька подруга дружини Президента Олени Зеленської.