Україна в зоні підвищеної небезпеки: аналіз загроз від Росії в червні 2020 року

Серія дій російського президента на початку червня — ядерні загрози, стаття про Другу світову війну з військовими натяками, військовий парад 24 червня, референдум щодо змін до Конституції для продовження влади до 2036 року, продовження обстрілів на Донбасі та мобілізація резервістів наприкінці місяця — створили передумови для говорення про безпрецедентне зростання ризиків застосування Росією військової сили проти України. Ці ризики, ініційовані особисто президентом РФ, були помічені в Україні. 29 червня заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар заявив, що українці повинні бути готові до повномасштабного наступу РФ. Дипломат назвав причинами такого сценарію внутрішню нестабільність у Росії через невдоволення результатами голосування за зміни до Конституції РФ та питання постачання води до окупованого Криму. Особиста активність президента Путіна зазнала критики у травні через неспроможність впоратися з пандемією та падіння довіри до нього.Багато аналітиків почали говорити про те, що влада під керівництвом Путіна похитується. Колишній розвідник Юрій Швець висловив думку, що найбільше зацікавлені в усуненні чинного президента секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев та глава ФСБ Олександр Бортников. Справи у Путіна нині не у найкращому стані. Є ознаки того, що він дратує впливових людей силового блоку та так звані нові еліти, які бажають справжнього розвитку держави на нових засадах. Задля демонстрації своєї сили та набуття нових можливостей Путін вдався до інтенсивної особистої активності. Попри пандемію, президент РФ не відмовився від військового параду, підписав указ про основи російської політики у сфері ядерного стримування, вирішив провести ризиковане волевиявлення. Усе це він робив на тлі погроз світові та сусідним країнам. У світових аналітичних центрах, штаб-квартирах політиків та ЗМІ зросли розмови про підвищення неадекватності та непередбачуваності російського лідера. Саме тому різко зросли ризики для України, а напруження досягло передвоєнного рівню.Не виключено, що Путін вдасться до справжньої масштабної агресії проти України задля відвертання уваги від внутрішнього дисбалансу та кризи відносин із Західним світом.Програмна стаття Путіна про Другу світову війну була опублікована 18 червня в американському журналі National Interest — виданню з сумнівною репутацією та, як подейкують, зв'язками з російськими спецслужбами. За задумом, вона мала надати президенту РФ авторитету державного лідера, що диктує умови співіснування своїм опонентам. Путін намагався зрівнятися з іншим кровавим диктатором — Сталіним. Борис Соколов, професор з Москви, вважає: «Головна мета статті президента РФ про Другу світову — легітимізувати не стільки російську офіційну картину, скільки сьогоднішню імперську політику». Олександр Литвиненко, директор Національного інституту стратегічних досліджень, говорить про намір посадити опонентів за стіл переговорів на рівних. Він наводить цитату Путіна: «Переговори «великих» — це шанс уникнути силового врегулювання спорів. Силове вирішення, за наявності ядерної зброї, що може фізично знищити Землю, — вкрай небезпечне. Відповідальність лідерів п'яти держав полягає в тому, щоб скористатися цим шансом». Литвиненко робить висновок: «Прагнення сховатися в минулому від майбутнього та реакційне світосприйняття еліт — класична ознака періоду напередодні великих потрясінь. І це слід усвідомлювати».Редактор відділу «Лівого берегу» Олександр Демченко побачив у статті кремлівського чекіста пряму погрозу масштабною війною: «Велика війна неминуча, вона, ймовірно, може незабаром початися. Це — та червона лінія, яка проходить крізь тіло статті Путіна. І він навіть не натякає, а прямо каже». Демченко доповнює свою думку цитатою: «Змінюється все: від глобальної розстановки сил і впливу до соціальних, економічних і технологічних основ життя суспільств, держав, цілих континентів. У минулі епохи зрушення такого масштабу практично ніколи не обходилися без великих військових конфліктів, без силової сутички за вибудовування нової глобальної ієрархії».У ланцюгу погроз та послань стаття Путіна посідає визначне місце та має свою небезпечну кодифікацію. Хазяїн Кремля намагається переконати, що штучно утворені зміни в РФ загрожують серйозними викликами усьому світові.Путінський «парад перемоги» 24 червня завершився у Москві. Парад був присвячений 75-річчю закінчення так званої «Великої Вітчизняної війни». Попри пандемію, у ньому взяли участь понад 13 тис. військовослужбовців, у тому числі представники іноземних держав. Красною площею пройшли 234 одиниці військової техніки, серед яких 24 новинки. Завершив парад проліт 75 літаків і вертольотів. Російська пропагандистська преса з пафосом відзначила, що «24 зразка новітньої техніки — рекордна кількість». Новинки включали бойову машину піхоти «Армата», береговий ракетний комплекс «Бал» і важку вогнеметну систему «Тосочка». Можна припускати, що Путіну парад був потрібен для закріплення громадської думки про себе як про могутнього державного менеджера, здатного забезпечити створення новітньої техніки всупереч санкціям.Водночас Путіну потрібно було замаскувати парадом низку проблем та програшів: втрату космічного ринку на користь приватної компанії Ілона Маска, негаразди з розробкою ракети «Буревестник» з її важкою аварією та загибеллю людей у 2019 році, неспроможність «суперлітака» Су-57, провал проектів танка «Армата» і платформи «Бумеранг», розробок військово-транспортної авіації та багатьох інших невдалих проектів. Серед гостей на параді можна виокремити лише Китай та Індію, решта — колишні республіки СРСР, які через небезпеку Росії намагаються реалізовувати гнучку політику. Справи у Путіна не такі вже й добрі, як він намагається представити.25 червня в Росії відбувся старт так званого «референдуму» — театралізованого дійства, в ході якого мало бути вирішено питання повної концентрації влади в руках діючого президента РФ. Путіну потрібно було зафіксувати для всіх, що альтернативи йому в РФ немає. Тому він наважився ініціювати «референдум» напередодні президентських виборів. Цей крок передбачає високу ймовірність посилення агресії в суміжних з Росією країнах. Тектонічні зсуви у світі і самій Росії цьому сприятимуть. Для Путіна більш перспективними виглядатимуть справи «збирання земель», які самі по собі мають зліпити з озлобленої, деструктивної особистості історичну постать. Це справжня причина агресивного висловлення хазяїна Кремля про колишні союзні республіки та намір відібрати те, що надійшло до них під час життя радянської імперії. Готовність Путіна до подальшої агресії висловлена синхронно, і вона напряму стосується й України. У інтерв'ю телеканалу Росія Путін зазначив: «Виникає питання: якщо та чи інша республіка увійшла до складу Радянського Союзу, але отримала в свій «багаж» величезну кількість російських земель, традиційних російських історичних територій, а потім раптом вирішила вийти зі складу Союзу. Ну хоча б тоді виходила з тим, з чим прийшла, і не тягла б з собою «подарунки» від російського народу. Адже нічого цього не було прописано». Тут навіть коментарі зайві.Російські оглядачі заговорили про новітні виборні технології, вкрай небезпечні для майбутнього. «Під кінець плебісциту щодо поправок до Конституції влади стали визнаватися, що цей захід використано в тому числі й як полігон для обкатки нових електоральних технологій. Крім розтягнутого терміну це ще й свобода вибору місць для голосування, набір спостерігачів через громадські палати, спрощена форма підсумкового протоколу», — зазначила «Независимая газета».29 червня Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори. Фахівці одразу побачили у цьому кроці продовження лінії ризиків та ймовірність підготовки до авантюри російським лідером. Борис Бабин, відомий експерт і юрист, написав у Facebook, що указ Путіна — це прихована масова мобілізація в російську армію. «Вперше за багато років указ не встановлює жодних термінів тривалості призову. Фактично особи із запасу призиваються владою РФ до особливого розпорядження. Таким чином указ можна вважати прихованою формою масової мобілізації в ВС РФ запасу, на невизначений термін і в невідомому поки обсязі», — заявив експерт.Зростання небезпеки напряму може бути пов'язане з проведенням Росією стратегічних командно-штабних навчань ЗС РФ «Кавказ-2020». Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький зазначав, що військові маневри «Кавказ-2020», активна фаза яких відбудеться в кінці вересня, підвищують загрозу відновлення Росією широкомасштабних бойових дій проти України.Тим часом Захід тримає курс на всебічне стримування намірів Кремля. 28 червня стало відомо, що Конгрес США планує виділити 3,8 млрд доларів на стримування Росії в Європі. Комітет з питань збройних сил Палати представників США в проекті виділення коштів зазначив про необхідність додатково виділити 3,789 млрд доларів на підтримку зусиль ЄС щодо стримування дій Росії. Мова йде про розвиток підводного флоту, систем супутникового зв'язку, стратегічну підготовку засобів для перекидання військовослужбовців морським транспортом. Також пропонується виділити 250 млн доларів як військову допомогу Україні, а 50 млн з них передбачено витратити на фінансування летального озброєння.У документі зафіксовано заборону фінансування будь-якої діяльності, що сприяє визнанню російської влади в окупованому Криму. Конгрес пропонує й далі обмежувати військове співробітництво США з Росією за винятком тих випадків, коли мова йде про зменшення ризику конфліктів. 17 червня міністри оборони країн НАТО на саміті прийняли рішення посилити системи ППО і ПРО альянсу, щоб протистояти російській ядерній ракетній загрозі. Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні до 16-ти патрульних катерів Mark VI та пов'язаного устаткування на загальну суму 600 мільйонів доларів. 29 червня було оприлюднено рішення щодо продовження санкцій проти Росії. Рада Європейського Союзу окреслила продовження санкцій, спрямованих проти окремих економічних секторів Російської Федерації на наступні шість місяців, до 31 січня 2021 року. У документі зазначається, що такі обмежувальні заходи були введені у 2014 році через дії Росії з дестабілізації України та спрямовані проти російських фінансового, економічного, енергетичного та оборонного секторів, як і у сфері використання товарів подвійного призначення.Введені санкції обмежують доступ до первинного та вторинного ринків капіталів ЄС для певних російських банків і компаній, а також забороняють фінансову допомогу та брокерські послуги для фінансових інституцій Росії. Обмежувальні заходи також забороняють прямий або непрямий імпорт, експорт або передання всіх матеріалів, що пов'язані з обороною, та вводять заборону на всі товари подвійного призначення, які можуть використовуватися російськими військовими як кінцевими користувачами. Санкції також стримують подальший доступ Росії до певних чутливих технологій, що можуть бути використані в російському енергетичному секторі.З іншого боку, Німеччина почала готувати санкції проти США через Північний потік-2. Зазначається, що вони будуть введені в дію, якщо Вашингтон представить нові заходи проти Північного потоку-2. Bloomberg написав: «Німеччина готується завдати у відповідь удару по США в тому випадку, якщо президент Дональд Трамп виконає свою погрозу вбити газопровід «Північний потік-2» за допомогою додаткових санкцій». Уряд Меркель розглядає варіант надання тиску з метою прийняття координованих дій на рівні Євросоюзу. Санкції проти США канцлер хоче ввести комплексно з іншими країнами ЄС. У Берліні стурбовані, що нові американські санкції можуть вдарити по набагато більшій, ніж раніше, кількості німецьких і європейських компаній.Будівництво російського газопроводу Північний потік-2 було припинено через введені США в грудні 2019 року санкції проти підрядників газопроводу. Кремль пообіцяв завершити проект власними силами і запустити його в роботу трохи пізніше, ніж було заплановано. У Сенаті США був зареєстрований проект закону про введення додаткових санкцій проти компаній, які пов'язані з реалізацією проекту Північний потік-2. У разі прийняття санкцій, під американське ембарго можуть потрапити компанії, які надають проекту Північний потік-2 юридичні та страхові послуги.Перебіг подій свідчить про те, що світ вступив у зону турбулентності й конфронтації. Зросли ризики превентивних дій та загального протистояння Західного світу з Росією, однак поглибилися й протиріччя між окремими гравцями західного табору. Попри зростання підтримки України через російську агресію виникли й нові виклики по відношенню до самої України. Це вимагає більш активної та динамічної підготовки оборони, покращення ситуації з оборонним плануванням та реформами ЗСУ і оборонно-промислового комплексу.