Здається, що серед суперечок, дурниці та шуму, який виробляють Офіс Президента та Верховна Рада, ми не помічаємо головної проблеми. А проблема полягає в тому, що нинішній міністр оборони України робить усе можливе, щоб якомога серйозніше послабити Збройні сили України. І це відбувається на тлі того, що Російська Федерація активно готується до масштабних і небезпечних для України навчань. На тлі того, що обстріли на фронті постійно посилюються. Щодня прибувають борти з пораненими та загиблими до наших госпіталів. А міністр оборони в цей час свідомо зриває закупівлі боєприпасів для нашої армії. Тим самим робить її беззахисною в найвідповідальніший момент.
Цитуємо Юрія Бутусова: «Міністр оборони Андрій Таран проваліває поставки боєприпасів у Збройні сили. Зараз липень, але досі не укладено жодного контракту на поставку основних видів боєприпасів. Ключова проблема — не закуплені мінометні міни 120 мм — основний вид озброєння, найбільш витратний на Донбасі. Коли з Києва приїжджають військові чиновники та депутати на фронт і запитують, чим допомогти, їм на всіх рівнях кажуть — міни 120 мм та міномети.
Усі кивають, але нічого не робиться. Так ось — жодної міни 120 мм та жодного міномету 120 мм досі не закуплено. Навіть у планах немає. Чим тільки не стріляють на фронті — мінами різних серій, різної маси, пристрілку такими мінами вести дуже важко. Міни 82 мм — не закуповуються. А адже вибух 82 мм у 3-му полку — це наслідок неякісних боєприпасів. Гранати ВОГ — жодної штуки не закуплено. На фронті ВОГи видають аптекарськими дозами. У плані є, контрактів — немає. Снаряди 122 мм та 152 мм — жодної штуки не закуплено. У плані є, контрактів — немає. Виникає питання, а навіщо ж ви утримуєте стільки артилерійських частин, якщо ви не забезпечуєте їх боєприпасами?
А бойова підготовка як буде вестися? Абсолютно критична для армії ситуація із закупівлею тепловізійних прицілів — їх одиниці на фронті, тепловізійні далекомірі та бінокль — одиниці на фронті. Про таке не варто писати в пресі, однак як по-іншому вплинути? Вся вертикаль оборони країни у питанні боєприпасів та поставок необхідного озброєння виявилася абсолютно неспроможною. Уже липень, уже пройшли всі розумні та нерозумні терміни вивчення справ та уваги до проблеми. Складається враження, що військове керівництво намагається не помічати війну та займається своїми кабінетними інтригами, не розуміючи, що там хтось ведеться бій. Не бачать, що Росія забезпечує мінами та мінометами та снарядами свої війська без жодних питань. Кабінетна армія в Києві цинічно ставиться до захисту країни справжньою армією на фронті. Міністр Таран, як людина далека від війни, повністю відірвався від реальності. Таке розгильдяйство та безвідповідальність — це просто ганьба. І якщо ситуація з боєприпасами залишиться такою ж критичною, буду писати набагато жорстче, поки не дійде.»
На жаль, Юро, не дійде. Тому що це робиться цілком свідомо. І не тільки це. Таран цілком свідомо замінює в Генштабі бойових проукраїнських офіцерів на якусь блідо немічь, пенсіонерів або відверто «вату». Таран свідомо руйнує командний склад ЗС, і це йому вдається. Він ще не встиг дістатися до найелітнішого підрозділу ЗС — військової розвідки, але дуже хоче. Таран свідомо намагається зменшити ступінь співпраці з нашими західними партнерами. І відверто говорить, що членство в НАТО нам «не світить». По суті, Таран і не приховує своєї проросійської налаштованості. І навіть ніяк досі не відреагував на вчорашню трагічну загибель наших бійців, у тому числі військового медика. Уже й посольство США відреагувало й Президент. А Таран — мовчить. Ймовірно, тому що позиція «сепарів» йому ближча. Ймовірно й тому, що саме Таран цілеспрямовано борється з присутністю добровольців на фронті. І допомагає переслідувати їх у цивільному житті. І Зеленському потрібно зрозуміти, що він повністю розділяє відповідальність з Тараном за його діяльність.
І потрібно визначитися — або визнати, що діяльність Тарана — це державна політика Президента Зеленського. Або зробити відповідні кадрові висновки.