Комітет Верховної Ради визначився з новими кандидатами у комісію з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На цей раз комітет без проведення співбесід з кандидатами обрав представників, запропонованих ОПЗЖ, Слугою народу та групою Довіра. Обрані комітетом кандидати будуть винесені на голосування до Верховної Ради. Деякі з поданих кандидатів фракціями є тими самими, яких комітет подавав раніше та яких не було підтримано.
Жоден із нових кандидатів, поданих Довірою та ОПЗЖ, а також раніше поданих Слугами народу, знову не відповідає закону. У них відсутній досвід у антикорупційній сфері, а також вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних та моральних якостей, суспільного авторитету. Крім того, за публічною інформацією в НАБУ та САП є кримінальні провадження, у яких фігурують депутати з ОПЗЖ та Довіри. Це створює потенційний конфлікт інтересів у цих груп та фракції і може свідчити про намагання отримати вплив на призначення прокурора, який надалі прийматиме рішення у таких провадженнях.
Від ОПЗЖ комітет обрав Андрія Гуджалу. До 2019 року він працював в органах прокуратури, а після став адвокатом. Гуджала оскаржує своє звільнення з прокуратури восени 2019 року, коли розпочалося очищення прокуратури. Ймовірно, він відмовився від проходження атестації або не пройшов її. У експрокурора, який претендує на участь у виборі керівника САП, явно є проблеми у декларуванні майна. У декларації за 2016 рік він не вказав жодного житла у Києві або передмісті, хоча вже з березня 2016 року почав працювати у ГПУ.
Починаючи з 2017 року Гуджала декларує користування квартирою у Софіївській Борщагівці площею 86 кв м, власницею якої є Гуджал Ніна Петрівна, вірогідно його мати. При цьому вартість на дату набуття та саму дату експрокурор не зазначив, а вартість за останньою оцінкою складає 305 тис грн, що є значно нижче за ринкову ціну квартир у цьому житловому комплексі. Роки, достатніх легальних доходів для придбання цієї квартири у неї не було. У своїй декларації вона не зазначала, що є депутаткою місцевої ради у Вінницькій області. Натомість писала, що вона «пенсіонер», намагаючись приховати хоча б частково свої декларації від зайвої уваги. Проте є на що звернути увагу – за 2016 рік при пенсії у 24 000 грн грошові активи її складали 20 000 доларів США.
У своїй автобіографії Андрій Гуджала зазначив, що його дружина є лаборантом у «Сінево»: у одному році її дохід становив близько 7 тис. грн, у наступному – близько 10 тис. грн, а у третьому – 12 тис. грн. З такими доходами у останній декларації вона зазначає про наявність 18 тис. дол готівки. При декларуванні автомобіля Гуджала не вказав модель своєї «Мазди» та значно занизив її вартість, вказавши 8 тис. доларів, хоча ціна навіть для найбільш дешевих і малих моделей вищі.
Від Довіри обрали Ганну Власову та Богдана Романюка. Ганна Власова входить до редколегії Криміналістичного вісника, який заснували Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС та Національна академія внутрішніх справ. Так само входить до редколегії Вісника академії прокуратури і редколегії Міжнародного юридичного вісника, яку схоже очолює її батько. Власова є співзасновницею АО «Гришаков, Власова і партнери» і хоча це бюро згідно даних Юконтролу зареєстровано у жовтні 2019 року, адвокатську діяльність вона поновила у 2016 році, а доходів від неї не зазначила.
У декларації за 2018 рік, яку подавала як кандидат до ВККС, ВРП та ДБР, вказані син та дочка. Квартира за декларацією належить дочці, але вказала, що власник не надав інформації про вартість на дату набуття. Дата набуття – 31.12.2018. Вік дітей невідомий, але оскільки отримувала у 2018 році аліменти від колишнього чоловіка, то дочка схоже була неповнолітня на той час, бо платник аліментів має таке ж прізвище як дочка. Так само на доньці в декларації зазначений автомобіль «Тойота» за 49 тисяч гривень, набутий 16.10.2018 року.
Власова зазначає фактичне місце проживання у Ірпені, проте не зазначає жодного об'єкта нерухомості у цьому місті, навіть в оренді чи на праві користування. У декларації Ганна Власова не вказала батька сина і цивільного чоловіка Андрія Власова. Він завідувач відділу експертного центру МВС і вказав її у своїй декларації за 2019 рік.
Богдан Романюк – доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидат юридичних наук, генерал-лейтенант. Протягом 1977–1994 років Романюк обіймав керівні посади в центральному апараті МВС України: заступника, першого заступника начальника Головного слідчого управління, першого заступника начальника Головного штабу МВС України. Від 1994 до 1997 років він був начальником УМВС у Львівській області. У 1997 році відряджений до Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, який підпорядковується Раді національної безпеки і оборони України. За повідомленнями ЗМІ, свого часу Романюка «попросили» піти з посади очільника Львівської міліції за нібито причетність до побиття учасників масових акцій націоналістичних сил.
Від Слуги народу комітет обрав Віталія Куца, Євгена Соболя, Олексія Дрозда та В'ячеслава Навроцького. Віталій Куц є проректором з наукової роботи Національної академії прокуратури України. Дружина Куца Триньова Яна у декларації кандидата на посаду за 2016 рік вказала, що зареєстрована і проживає в селі Чайки. Проте вона не вказує жодного нерухомого майна за цією адресою, хоча за даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно Куц став власником квартири у с. Чайки ще у грудні 2015 року. Нагадаємо, що академія прокуратури ліквідована законодавством, зокрема, через низьку ефективність. Наразі їй на заміну утворено Тренінговий центр.
Куц вказав, що його антикорупційний досвід полягає у причетності до роботи із антикорупційним законодавством з 1995 року. Співпрацюючи з академією МВС, він працював з тодішнім скандальним проректором академії МВС і колишнім депутатом Бандуркою О. М., а також розробляв спецкурс для прокурорів з антикорупції. На запитання щодо скандалів із зупинкою поліцією його сина через стан наркотичного сп'яніння Куц відповів, що сина виправдали і суд не призначив покарання через неналежно складений протокол поліцією. Водночас у реєстрі судових рішень є декілька справ щодо таких порушень його сином, за одне з яких у 2017 році він був визнаний винним та отримав штраф.
Євген Соболь – завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права ЦДПУ ім. Винниченка. У квітні 2019 року разом із дружиною придбав однокімнатну квартиру, ринкова вартість якої у тому ж районі складає близько 100 тис доларів.
Олексій Дрозд працює начальником відділу докторантури та ад'юнктури Національної академії внутрішніх справ України. У своїй декларації вказує придбання земельної ділянки площею 0.24 га за 49 594 грн у с. Хотів Київської області у 2017 році, хоча ринкова вартість земельної ділянки може бути значно вищою. Також у 2018 році дружина придбала авто Volkswagen Golf 2015 року випуску за 179 тис грн. Сьогодні вартість уживаного автомобіля такої ж марки коливається від 265 тис грн до 415 тис грн.
В'ячеслав Навроцький – професор кафедри теорії права та прав людини Українського Католицького Університету, є засновником та керівником громадських організацій Львівський форум кримінальної юстиції та Західноукраїнський центр примирення та правозахисту «Консенсус».
Голосування за сумнівну комісію та кандидатів, що не відповідають закону з обрання керівника САП, порушує умови безвізу з Європейським Союзом і може запустити механізм його призупинення, а то й перегляду. У середу, 15 липня, депутати провалили голосування за сумнівних кандидатів, яких пропонував правоохоронний комітет. Більше того, ці кандидати не відповідали абзацу 3 частини 2 статті 8-1 Закону «Про прокуратуру»: «Членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції». Згодом того ж дня комітет з питань правоохоронної діяльності проголосував за те, щоб впродовж 24 годин депутатські групи та фракції подали свої нові пропозиції щодо кандидатур.