← Назад

Чому національісти пікетували дім Геннадія Гуфмана, керівника днепровської організації «Опозиційної платформи — За життя»

2020-07-17 07:51 · ОРД · littoria82
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Земля та забудова · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

У середу національісти пікетували будинок Геннадія Гуфмана, керівника Днепропетровської регіональної організації «Опозиційної платформи — За життя». Пікетування тривало недовго, але Гуфман переполохався, почав кричати про фашизм в Україні та навіть згадав Шарія. Незабаром після цього до офісу Гуфмана завітала СБУ. Служба цікавилася компанією «Женева». Акціонерами «Женеви» є Гуфман, Емиль Арутюнян, Корбан та Філатов. За інформацією видання, під час обшуків СБУ знайшла достатньо матеріалів, щоб Гуфман опинився у в'язниці. І не лише Гуфман.

Хто ж такий цей Гуфман, відомий лише у Дніпрі? Це днепровський «корейко», який захопився не лише махінаціями, але й політикою. Днепропетровська область — унікальний регіон України, який дав початок кар'єрі багатьом відомим політикам, науковцям та економістам. Імена деяких з них — наприклад, Леоніда Кучми, Павла Лазаренка, Юлії Тимошенко, Олександра Турчинова — відомі не лише в Україні, але й далеко за її межами. Водночас імена деяких з них до недавнього часу залишалися невідомими на всеукраїнському рівні, оскільки у великій політиці ці люди не робили активних кроків, а обмежувалися лише посадами на місцевому рівні. Одним із таких персонажів є Геннадій Гуфман, колишній депутат міської ради Дніпра, а нині — лобіст інтересів Вадима Рабіновича та Віктора Медведчука у Дніпрі. Деякі ЗМІ позиціонують цю людину як мецената та ініціатора низки соціально орієнтованих проектів.

Але ким він насправді є? Потрібно розбиратися. З чого все почалося? 28 серпня 1970 року в сім'ї жителів Днепропетровська Гуфманів народився син Геннадій. За словами самого Гуфмана: «батько займався телефонним зв'язком, але пішов з життя, коли мені було трохи більше трьох років, а мама спочатку працювала геологом-розвідником, пізніше працювала на машинобудівному виробництві як технолог». Згідно з офіційною біографією, Гуфман закінчив Днепропетровський національний гірничий університет (нині — Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») за спеціальністю «Економіка підприємств». Під час навчання проявив себе досить активно: виступав з доповідями в межах українських та міжнародних наукових конференцій, таких як «Дні науки — 2005» та «Економіка та маркетинг у XXI столітті», крім того, слив репутацію відмінника з успішності. Також є дані про те, що він закінчив Днепропетровський хіміко-механічний технікум (нині — Дніпровський політехнічний коледж) за спеціальністю «Експлуатація автоматичних пристроїв», однак у самому коледжі на наш запит відповіли негативно: «Гуфман у нас не навчався».

Трудовий шлях, бізнес та державна служба. Але була й інша сторона медалі: Геннадій Леонідович був так званим «важким» підлітком, тому першу роботу він знайшов у 16 років завдяки так званій «кімнаті міліції». За короткий період він змінив кілька професій — від робітника на заводі до директора кількох підприємств. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років Гуфман працював економістом та начальником відділу матеріально-технічного забезпечення та збуту на заводі, потім був менеджером спільного українсько-німецького підприємства «Диксико ЛТД», а пізніше став комерційним директором підприємства «Техінвест». Згідно з даними платформи «YouControl», Гуфман є власником та бенефіціаром низки підприємств. У їх числі — товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський краностробудівний завод». Це найбільший виробник вантажопідйомного обладнання у колишньому СРСР та незалежній Україні. До речі, у 2011 році цей завод був визнаний банкротом через борги перед кількома приватними підприємствами — «Даор» та «Анта». Сума заборгованості заводу перед «Даором» становила понад 180 000 гривень.

Тоді ж був призначений управляючий заводу — ним став Олександр Єрмак. Цікавий той факт, що на сайті YouControl існує два підприємства з однаковою назвою — ТОВ «Торговий дім Нікопольський краностробудівний завод», яке позначено як банкрут, а також власне ТОВ «Нікопольський краностробудівний завод», статус якого вказаний як «Не перебуває у стані ліквідації». Засновником цих підприємств є все той же Гуфман. У 2009 році в житті Гуфмана сталася несподівана поворотна подія: він став депутатом міської ради Днепропетровська. Паралельно він став відповідати за майнові права та роботу з нерухомістю, зайнявши посаду директора відповідного комунального підприємства. Незабаром після цього він очолив комісію міської ради з питань комунальної власності.

Однак досі немає відповіді на питання — що сприяло його успіху? Особисті якості? Авторитет? Чи підтримка з боку Партії регіонів, від якої він балотувався до міської ради? Перебуваючи на цій посаді, Гуфман перевів із комунальної у приватну власність 96 об'єктів нерухомості, оціночна вартість яких становила майже 43 000 000 гривень. Офіційно ці приміщення належали комунальному підприємству Гуфмана, поки у 2012 році їх не передали на баланс комунального підприємства «Спеціалізований ремонтно-будівельний участок» (СРБУ). Фактичним одним із власників приміщень виявилося ТОВ «Соляріс», угоди з яким оформила Яна Гуфман, його дружина та за сумісництвом — юристка. Причиною передачі приміщень стало рішення Господарського суду Днепропетровської області, згідно з яким СРБУ було визнано банкротом. За даними деяких ЗМІ, воно нібито задолжало кредиторам із числа приватних компаній майже 67 000 000 гривень, а розраховуватися було нічим, тому вирішили віддати борги не грошима, а приміщеннями. Природно, ця історія не могла залишитися непоміченою — міська мерія розірвала кабальний договір з новими власниками та повернула частину об'єктів у власність громади Дніпра.

Що стосується самого Гуфмана, то у вересні 2013 року він був звільнений з посади голови комісії. Тим не менше, Геннадій Леонідович не визнав звинувачень на його адресу та вважає, що рішення про продаж об'єктів приватним компаніям було правильним, оскільки «Комунальні підприємства задолжали перед Пенсійним фондом, а люди не отримували зарплату».

Конфлікт з Корбаном, Вілкулом та Рабіновичем. Геннадій Гуфман прийшов у політику завдяки покровительству Олександра Вілкула, екс-голови Днепропетровської ОДА, першого віце-прем'єра у уряді Миколи Азарова, народного депутата спочатку Партії регіонів, а потім — «Опозиційного блоку». Йому приписують ще одну не менш відому махінацію з державним підприємством «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Осади» (НІТІ). Це підприємство займається виготовленням стволів для систем залпового вогню «Смерч» та «Град». Протягом 3 років (2012–2015 рр.) люди Вілкула та Гуфмана вивели з власності підприємства два будинки виробничих приміщень державного підприємства, пристосувавши їх під комплекси «громадського харчування» та «спортивно-оздоровчий».

Про це красномовно говорять документи Агентства України з питань державного майна. І знову не обійшлося без участі дружини Геннадія Леонідовича — завдяки їй ці два приміщення купила фірма «Інвест-Груп». Орієнтовна сума угоди тоді становила близько 5,5 мільйонів гривень, тоді як ринкова вартість цих об'єктів нерухомості становила близько 30 000 000 гривень. Одним із засновників цієї фірми є Євген Ліфшиць, бізнес-партнер Гуфмана, за сумісництвом — власник відомої будівлі Товариства Червоного Хреста, яка раніше входила до реєстру об'єктів культурної спадщини Дніпра. У листопаді 2018 року депутати міської ради Дніпра своїм рішенням дозволили Ліфшицу пустити унікальну будівлю під знесення. На її місці нині будується житловий комплекс «Женева» і вже оголошено про продаж квартир. На початку 2015 року спалахнув конфлікт між «УКРОПОМ» та «Опозиційним блоком», причиною якого став передел власності. Однак у жовтні того ж 2015 року один із основних опонентів Гуфмана — Геннадій Корбан — був затриманий у себе вдома співробітниками СБУ.

Гуфману вдалося вийти «сухим з води», однак він зник з публічної політики на деякий час і повернувся лише у 2018 році. Громадська діяльність та благодійність: на що живе та чим займається Гуфман. Як ми вже повідомляли раніше, у 2018 році він повернувся у політику, цього разу як голова днепровської міської організації партії «Опозиційна платформа — За життя» (лідери — Вадим Рабінович та Віктор Медведчук). Невдивовижно, що ця партія має спільний електорат та близька за поглядами до «Опозиційного блоку» — адже обидві політичні сили з'явилися на обломках Партії регіонів. Починаючи з літа 2018 року ім'я Гуфмана знову стало на слуху у Дніпрі. Варто відзначити, що з цього часу багато засобів масової інформації Дніпра згадують Геннадія Леонідовича у позитивному ключі. За його ініціативою у місті відбулася меморіальна акція «Дякуємо за життя» (на честь 75-ої річниці визволення України від нацистів), спортивні заходи «Дворові ігри» (проходять щороку на різних житлових масивах Дніпра для дорослих та дітей), молодіжний квест «ЗА_ЖИгай», де молоді люди мали можливість виграти «iPhone X» та інші гаджети.

Також за ініціативою громадської організації «Народне партнерство», засновником та головою якої є все той же Гуфман, у Дніпрі проводиться щорічний конкурс «Міські квіти». Суть його зводиться до наступного: городяни повинні двічі на місяць фотографувати квітучі клумби біля своїх будинків та надсилати фотографії до групи заходу «Міські квіти» у Facebook. Далі організатори вибирали трьох переможців та нагороджували їх призами у вигляді нових саджанців. І це — далеко не повний список проектів Гуфмана, реалізуючи які він не просто намагається відбілити свою репутацію після гучної історії з об'єктами нерухомості, а активно працює на розкручування позитивного іміджу в очах виборців (як свого, так і партії, до якої входить одіозний кум Путіна Медведчук). Цікавий той факт, що більшість проектів була реалізована на житловому масиві Тополь, де власне й пройшло дитинство екс-депутата міської ради Дніпра. Перефразовуючи фразу з культового фільму «Бріліантова рука», Гуфмана можна назвати «людиною контрастів».

Дійсно, його ім'я та репутація цієї людини — далеко неоднозначні та викликають дискусію у Дніпрі. І все ж таки, мало хто знає відповідь на питання: на які кошти живе сім'я Гуфмана? Згідно з даними газети «Особи», у 2013 році Геннадій Леонідович заробив майже 130 000 гривень при зарплаті у 18 000. Увагу привертає той факт, що у декларації за 2013 рік були вказані всі члени сім'ї Гуфмана — він сам, дружина Яна та четверо дітей, тоді як у 2011 році екс-депутат задекларував лише себе та дружину. Крім того, того ж року він відкрив банківський кредит розміром 120 000 гривень, що дорівнює його доходам. Гуфману належить квартира площею 467,6 кв.м, два гаражі площею 29,1 та 23,3 кв.м, а також автомобіль Lexus RX-300 2002 року випуску. Його дружина у тій же декларації вказала дві квартири площею 52,4 та 115,8 кв.м та два автомобілі марки Mazda-3 та Lexus GX-470.

Але скільки ж задекларував Гуфман у 2012, 2014 та 2015 році? З метою з'ясувати це, ми звернулися з запитом до міської ради Дніпра, а також до Національного агентства з питань протидії корупції, однак в обох випадках нам прийшла відмова у задоволенні запиту. Причому у міській раді Дніпра причину відмови пояснили таким чином: «Геннадій Гуфман не є діючим депутатом міської ради Дніпра, отже, ми не уповноважені давати коментарі з цього приводу». А ось яку відповідь ми отримали від НАЗК: Також нам поки невідомо, звідки беруться гроші на реалізацію благодійних проектів та у яку суму вони йому обходяться. Сам Гуфман у численних інтерв'ю журналістам замовчує свої видатки на благодійність.

#Гуфман #Дніпро #корупція #махінації #ОПЗЖ #СБУ #розслідування #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування