Вчора в нашій країні сталася низка жахливих і трагічних подій. Вранці у Луцьку терорист захопив рейсовий автобус із заручниками, Президент був змушений особисто спілкуватися з терористом, щоб звільнити людей. У Києві протягом дня надійшло понад 50 повідомлень про замінування низки адміністративних, комунальних та приватних будівель по всій території держави. Фактично паралізована діяльність державних установ, лікарень, транспорту, торговельних підприємств. І це лише за один день.
Чи це випадковість чи наслідок діяльності конкретних осіб та державних органів? Давайте на кілька хвилин абстрагуємося від емоцій і спробуємо розглянути всі причинно-наслідкові зв'язки, що привели до нинішньої ситуації. Всі в країні знають, що за боротьбу з тероризмом відповідає Служба безпеки України під керівництвом «найкращого голови всіх часів і народів» лейтенанта Івана Баканова. Якщо судити за останнім звітом, поданим нашою доблесною СБУ, то за останні півроку запобігнуто та ліквідовано кілька терористичних загроз і терактів, притягнуто до кримінальної відповідальності незліченну кількість шпигунів і терористів.
Що ж насправді сталося? Серед білого дня в обласному центрі озброєний до зубів колишній злочинець захопив автобус з людьми, серед яких дитина та вагітна жінка, і почав висувати вимоги до всієї країни та керівництва держави, намагаючись привернути до себе увагу. Одразу виникає питання — що робили наші борці з тероризмом із СБУ і як вони могли проспати такого терориста? Відповідь лежить на поверхні. Це логічний наслідок бездарної, некомпетентної та злочинної діяльності керівництва голови СБУ Івана Баканова та його оточення, які своїми діями (питання — свідомо чи через власну неспроможність) ліквідували та паралізували діяльність єдиного в країні державного органу спеціального призначення, покликаного боротися з зовнішніми та внутрішніми загрозами, включаючи тероризм. Сьогодні, завдяки «розумному та грамотному» керівництву «варягів», у Службі фактично ліквідовано таке поняття як агентурно-оперативна діяльність, відсутній інститут оперативних аналітиків, давно забуто та поховано поняття профілактичної діяльності.
Якщо піднімати ще не знищені нинішнім керівництвом СБУ відомчі накази, то у Волинському управлінні СБУ співробітники відділу «Т» мали давно помітити людину, яка спочатку відбула покарання за створення бандитської групування, вийшла на волю, написала та опублікувала книгу, де одним із тез сказано: «Що таке свобода? Це рай. Як туди потрапити? Стати злочинцем», потім цей персонаж скупував по всій області зброю, вибухівку, піарив себе в соціальних мережах — і що? Відповідь — НІЧОГО. Весь особовий склад Управління СБУ під керівництвом начальника Управління Паші-липкі ручки, до речі призначеного за наказом того ж лейтенанта Баканова, зайнятий охороною контрабандних караванів до Польщі через Ягодин і назад, а також пошуком бурштину. І це в той час, коли в місті з населенням понад 200 тисяч, де всі один одного знають, коли злочинця кілька разів притягували до кримінальної та адміністративної відповідальності, терорист протягом кількох років готував теракт.
Чи він упав з Місяця? Звичайно ні. Цей персонаж весь час жив, їв, пив, ходив і вів свою злочинну діяльність у маленькому провінційному містечку на очах спецслужби, що спала летаргічним сном. Давайте тепер проаналізуємо всі дії силовиків. Кожен керівник середньої ланки СБУ і вище не лише знає про план «Бумеранг», а й ретельно задокументував у свій наказний журнал його текст, у якому сказано: «При перших ознаках вчинення терористичного акту вводиться в дію план Бумеранг. У цьому випадку все керівництво операцією та наданими силами з числа правоохоронних та державних органів переходить спочатку до керівництва регіонального органу, а згодом до АТЦ СБУ під керівництвом першого заступника Голови СБУ». СБУ, і тільки СБУ організовує та реалізує заходи щодо ліквідації терористичної загрози та звільнення заручників. Що сталося насправді — одразу всі заходи почало проводити МВС, міністр особисто прибув до Луцька та організовував усі операції, проводив прес-конференції.
А що СБУ? Голова закрився в кабінеті та перервав зв'язок із зовнішнім світом. Перший заступник голови СБУ невразумливо промимрив кілька слів у відповідь на запитання журналіста, прес-центр видав незрозуміле заявлення про те, що спецслужба, виявляється, «таємно все вирішує та організовує, але нікому не скаже, тому що не можна». Крім того, за їхніми словами, в секретному порядку до Луцька стягнуто весь особовий склад Штабу АТЦ, якого там ніхто не бачив і не чув. Таким чином, спецслужба в притаманній їй манері намалювала на сайті гарну картинку, вигадала перед Президентом і народом і чекає, коли після ліквідації терориста та звільнення заручників, скориставшись черговий раз дружніми та особистими зв'язками Вані з Офісом, звітуватиме про героїчні дії, нагородить усіх потрібних людей орденами та медалями, а також нагородною зброєю за ліквідацію чергового теракту.
А що в Києві? У столиці другий за тиждень підрив вибухового пристрою в місцях громадського користування, правда другий завдяки пильності громадян ліквідувало МВС, третій вибуховий пристрій знайдено в сміттю. Злочинці з гранатами входять у магазини та грабують людей — і це за кілька днів. Тоді потрібно зрозуміти, чим займається центральний апарат СБУ, якщо, як ми вже зрозуміли, регіональні управління не можуть прокинутися, то, мабуть, Центр у поті лиця ліквідовує терористичну загрозу? Насправді в Центрі все ще гірше. Потік крадіної зброї в країну з зони АТО не ліквідовано, а в окремих випадках навіть супроводжується нашою контррозвідкою. ДЗНД (це основні борці з тероризмом) рахують, скільки людей прийшло на мітинги, і в WhatsApp докладають п'яному в хлам Дублику, який таким же каналом звітує вгору. ГУ К не встигає рахувати, скільки на день скрутили НДС і скільки контейнерів та машин пройшло контрабандою через кордон. Економіка кошмарить ворогів Голови та збирає данину для Наумова з бізнесу. Весь ресурс ДОТЗ зайнятий прослуховуванням депутатського корпусу та виконанням замовлень Офісу.
ДКІБ шукає власників електронних гаманців та відбирає в них гроші, а також створює видимість бурної діяльності симпатиків влади в соцмережах, використовуючи ресурс ботоферм, відібраних у Петра Порошенка. Ось, по суті, короткий зріз щоденної діяльності СБУ. Голова, у свою чергу, разом зі своїм апаратом, у якому не залишилося не лише жодного співробітника, знайомого з агентурно-оперативною діяльністю, а взагалі жодного кадрового працівника спецслужби, стурбований переїздом у новий кабінет ліквідованого ним ситуаційного штабу СБУ, а також змінюванням відомчого сайту. Видимо, в країні більше немає інших проблем. Друге питання — скільки ще телефонні та інтернет-терористи мінуватимуть будівлі в країні, адже у розпорядженні лейтенанта Баканова є два серйозні інструменти: Департамент кібербезпеки та Департамент оперативно-технічних заходів? Якби «найкращий голова» звільнив від комерційної діяльності хоча б 15% особового складу цих департаментів, то сьогодні було б нікому мінувати будівлі.
А тепер давайте запитаємо себе — це могло статися лише в Луцьку? Звичайно ні. Це, як сказано вище, результат бурної та героїчної діяльності керівництва СБУ, яке зайнято малюванням гарних плакатів та звітів, пошуком внутрішнього ворога, заробленням грошей з усього функціоналу СБУ. Поговорюють, що скоро й госпіталь матиме нести малу частку Наумову «Для Вані» зі своїх нетрудових доходів. Сьогодні ми бачимо повний паралич Служби безпеки України, яка неспроможна вирішувати покладені на неї завдання, а злочинні дії керівництва спецслужби дискредитують державну владу та сприяють діяльності злочинців. Я думаю, вже пора керівництву країни застосувати стару шофёрську приказку: «Якщо машина не їде і ламається, потрібно міняти прокладку між рулем і сидінням». Ігор Паторжинський, для «ОРД"