У середу, 29 липня о 16:53 телеграм-канал «Новина» оприлюднив повідомлення про розстріл на трасі Київ-Харків неподалік міста Пирятин Полтавської області водія чорного «Mercedes-Benz S-класу». Журналісти поширили фото автівки з простреленими вікнами, що зупинилася на узбіччі дороги, а також знімок скривавленого водія. За годину в мережі назвали ім'я загиблого чоловіка, відомої в злочинному світі особи — 35-річного уродженця міста Горлівка Олександра Мазура. О 17:30 поліція Полтавської області підтвердила факт розстрілу донеччанина 1985 року народження. Було зареєстровано кримінальне провадження про умисне вбивство за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
Міністерство внутрішніх справ звернуло увагу на цю непересічну подію, після чого ЗМІ почали активно висвітлювати вбивство донецького «кримінального авторитета». Проте два повідомлення, що ввечері 29 липня з'явилися в телеграм-каналі «ТРУХА Харьков», вибивалися з загального тону матеріалів. Автори харківського ресурсу стверджували, що «вбивство Мазура» було інсценуванням, влаштованим для затримання замовника ліквідації Олександра Володимировича. Жодне ЗМІ не ретранслювало цю інформацію, хоча аналогічні відомості від вечора 29 липня повідомляли журналістам Dетектив-Info окремі співрозмовники з силових структур. За добу її офіційно визнали в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції.
До цього моменту від самого ранку 30 липня 2020 року знайомі Мазура повідомляли про початок організаційних заходів з його похорону. Зі слів цих співрозмовників випливало, що віддати останню шану 35-річному авторитету зголосилося чимало його знайомих, на кшталт братів Василя та Валентина Костикових на прізвисько «Одинаковые», які наразі мешкають на Київщині.
Шахтарське виховання Костикових, Мазура та ще кількох достойників у зведеннях правоохоронців десятирічної давнини окремі ЗМІ заносили до переліку широко відомих у вузьких колах людей з «обійми» народного депутата 6-7 скликань Юрія Іванющенка — Армена Саркісяна на прізвисько «Армен Горлівський» та так званого «смотрящего» за Горлівкою Олександра Батуріна («Батура»). Як згадує один із колишніх мешканців шахтарського міста, що зростав поруч з Мазуром, останній у складі відповідного злочинного угруповання виступав улюбленцем старших товаришів. «Мазур прибився до «Батури» та Ко на початку 2000-х років, коли після 9 класу Саша кинув навчання в школі та почав проходити «кримінальні університети». Відтоді футбол та бойові мистецтва в його житті поступово були посунуті на друг план новими захопленнями — гральними автоматами, покером, казино тощо. А у поведінці Олександра почали з'являтися піжонські риси та самозамилування», — каже співрозмовник Dетектив-Info.
Колишні співробітники Горлівського УБОЗу згадують про ті часи так: «Мазур був дуже близькою до Батуріна та Саркісяна людиною. Саме Олександру вони доручали «вирішення» цілого спектру спірних питань. Ми його активно розробляли та неодноразово затримували, але після цього включалися зв'язки вищезгаданих покровителів у найвищих ешелонах влади».
За «горлівського» етапу біографії Мазура до обвинувального вироку дійшла одна історія, пов'язана з рекетом. 21 серпня 2009 року Олександра Володимировича було вперше засуджено до двох років та 26 діб ув'язнення за звинуваченнями в вимаганні за частиною 1 статті 189 Кримінального кодексу України та примусі до виконання цивільно-правових зобов'язань за частиною 1 статті 355 Кримінального кодексу України. Після відбуття покарання Мазур повернувся до рідного міста та звичного способу життя. Горлівкою ширилися легенди, буцімто «Батура» на честь звільнення одного з своїх улюбленців подарував Олександру престижний «Mercedes-Benz». На ньому «авторитет» регулярно приїздив до розважальних закладів міста та приділяв чимало уваги представницям протилежної статі.
Цікаво, що останніх Мазур переконував, що його деякий час не було в Горлівці зовсім не тому, що він сидів у в'язниці. Дівчатам Олександр розповідав, як деякий час мешкав у Сполучених Штатах Америки, але згодом повернувся на Батьківщину.
Подальші кардинальні зміни в життя Мазура, як і багатьох інших представників злочинного світу України, принесли події Євромайдану та початок збройного конфлікту на Донбасі. Наслідуючи приклад окремих представників кримінальної еліти регіону, авторитет змінив місцеперебування. Одні співрозмовники переконували автора цих рядків у тому, що надалі в Мазура прокинувся «патріотичний потяг». Буцімто достойник обійняв проукраїнську позицію, через що відійшов від Батуріна та Саркісяна (вважалося, що після початку бойових дій у Горлівці «Батура» та «Армен Горлівський» перебралися до Москви, але згодом почали повертатися на непідконтрольний Донбас та сьогодні начебто виступають його «тіньовими власниками»). Другий інсайдер додає, що у певний проміжок часу після оголошення Антитерористичної операції на Донбасі Мазур дійсно співпрацював з українськими бійцями та його бачили в середовищі бійців «Азову». Сам «авторитет» дійсно повідомляв про наявність в нього численних подяк від формувань Збройних сил України.
Такого «туза» Олександр дістав з рукава після того, як на початку серпня 2015 року його було затримано та взято під варту за не зовсім типовими для кримінального світу претензіями. Тоді Мазуру було оголошено про підозру в незаконному обігу зброї за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, порушенні порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України за частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу України та фінансуванні тероризму самопроголошеної «Донецької народної республіки» за частиною 2 статті 258-5 Кримінального кодексу України. Мова йшла про його спільні з уродженцем Дзержинська Євгеном Вергелесом звитяги по організації «коридорів» для безперешкодного проїзду фур з продуктами харчування на тимчасово окупований Донбас, оминаючи контрольно-пропускні пункти.
Від самого початку слідство вважало, що «продуктовим рейсам» давали зелене світло співробітники СБУ та військовослужбовці 17-го окремого батальйону територіальної оборони Збройних сил України, які влітку 2015 року дислокувалися в Дзержинську (після перейменування — Торецьку). У судових матеріалах залишилася згадка про конкретного спільника «контрабандистів» — такого собі Ярослава на прізвисько «Жулік». Та в подальшому він, а також інші військовослужбовці перетворилися на «невстановлених слідством» поплічників Вергелеса та Мазура.
Останніми також вдалося відбутися малою кров'ю — на шостому місяці перебування за ґратами достойники зголосилися на угоду зі слідством. Як наслідок, чоловікам було суттєво пом'якшено обвинувачення — з нього вимарували закиди в фінансуванні тероризму. 15 лютого 2016 року Іллічівський районний суд Маріуполя визнав Мазура та Вергелеса винними в змові та неодноразовому порушенні організації порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави за частиною 3 статті 27 та частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу України. Чоловіків засудили до 4 років позбавлення волі, але одночасно звільнили від відбуття покарання на період дворічного іспитового строку. Одразу після цього горлівський «авторитет» вийшов на волю та, як зазначають поінформовані співрозмовники Dетектив-Info, відправився шукати кращої долі для себе в Києві.
Подейкують, що українська столиця непривітно зустріла новоспеченого переселенця. Тут Олександр Володимирович перманентно перебував у фінансовій скруті та знову опинився в фокусі уваги правоохоронців. «Його почали розробляти після того, як з'ясувалося, що вже в Києві Мазур увійшов до оточення так званого «злодія в законі» Георгія Лобжанідзе на прізвисько «Куцу», — розповідає інсайдер Dетектив-Info.
Напередодні Євромайдану «Куцу» також мешкав на Донеччині, а після початку бойових дій на Донбасі (так само як й інші «королі злочинного світу» з «донецькою пропискою») перебрався до Києва. Це спричинило ефект доміно — наслідуючи приклад «злодійських генералів» змінювати місце облаштування кинувся й «кримінальний обоз» їх земляків. Десь таким чином на «підхваті» в Лобжанідзе й опинився Мазур. А разом із ним — інші, не менш відомі у вузьких колах екс-мешканці Горлівки з кримінальним минулим, на кшталт 37-річного Ігоря Гриценюка. У досьє останнього наразі наявний тягар трьох судимостей, а його ключиці та груди прикрашають татуювання з недвозначним натяком щодо обраного ним у житті шляху.
Відповідні принади Гриценюк демонстрував правоохоронцям 10 травня 2016 року, коли його, ще 7 «авторитетних переселенців», а також Георгія Лобжанідзе було затримано під час спроби проведення так званої «сходки» в столичному ресторані «Марко Поло» на Оболоні. Існує версія, що під час відповідного зібрання тоді мав брати участь і Олександр Мазур, який мешкав у Києві буквально в парі кілометрів від місця призначеної «сходки». Але чи то припізнився, або ж встиг вчасно накивати п'ятами.
Тим не менш, існує додатковий факт на підтвердження приязних та дружніх стосунків Мазура з іншими «горлівчанами» з оточення «злодія в законі» «Куцу». У розпорядження Dетектив-Info потрапила серія фото, які було зроблені в Одесі у серпні-вересні минулого року. На них Олександр Мазур позує в компанії колоритних земляків — вищезгаданого Гриценюка та Бакура Шонія. У горлівських можна зустріти чимало згадок про останнього в іпостасі тренера з боксу. Зведення правоохоронців не менш колоритні — згідно із ними 38-річний уродженець Грузії вважається особою, яка підтримує так званий «злодійський рух». Важливим є те, що на фото зразка річної давнини Олександр Мазур виглядає впевненою у власних силах та здоровою людиною.
Втім, після переїзду до Києва так було не завжди. Прямо на вулиці гуртом відлупцювала його компанія молодиків. «Він тоді прямував по вулиці та тримав у руці кейс, коли поруч зупинився мікроавтобус, звідки висипали чоловіки та почали гамселити Мазура битами. Після закінчення екзекуції вони хутко втекли, але сумку жертви — прихопили з собою. Олександр тривалий час лікувався», — згадує цей прикрий інцидент співрозмовник Dетектив-Info.
Dетектив-Info не вдалося встановити, хто саме і чому тоді наважився псувати життя та здоров'я Мазуру. Проте джерела видання повідомили окремі частини пазлу щодо обставин упередженого замаху на його життя 29 липня 2020 року. На офіційному рівні Департамент стратегічних розслідувань повідомив про затримання у четвер на Троєщині 45-річного мешканця Київської області. Цього чоловіка слідство називає організатором замовного вбивства Мазура, яке було «оцінено» в 50 тис. дол. У свою чергу джерела видання інформують, що це не зовсім відповідає дійсності.
«Справжній організатор та замовник, які «качали тему» ліквідації Мазура, давно відомі та встановлені. Це «Армен Горлівський» і людина з його кола оточення на ім'я Іссаі, що безпосередньо курував процес підготовки до злочину в Києві. Їх наміри та дії документували протягом двох місяців, а сам Мазур дізнався про наміри його вбивства в останній момент. Згоди на участь у «постановці» під Пирятином «авторитет» не давав та участі в ній не брав. Його банально «закрили» силовики, взяли автівку Мазура та влаштували подальшу комбінацію з імітацією вбивства. Наразі Іссаі пішов у біга», — розповідає інсайдер видання.
Щодо мотивів замовного вбивства, то на офіційному рівні в Нацполіції обмежуються тільки кліше про спробу «перерозподілу сфер впливу». З цього приводу автору цих рядків довелося чути, мовляв Мазуру могли винести смертний вирок після конфлікту з авторитетними представниками вірменської спільноти в Києві. Але й це ще не все. Розповідають, що горщики зі «старими знайомими» (Саркісяном та Батуріним) Мазуром було вщент розбито ще на початку 2014 року.
Мовляв після подій Євромайдану він відмовився долучатися до втілення в життя сценарію «русской весны» на Донбасі та потягнувся до грузинських «злодіїв у законі». Такі дії авторитета було розцінено його колишніми опікунами як зрада. З того часу спливло чимало води, але хтозна, чи загоїв час душевні рани «хрещених батьків». Якщо цього не відбулося і вони дійсно причетні до спроби вбивства Мазура, то у їх діях простежується пряма аналогія з кредо персонажа Миколи Гоголя: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!». З урахуванням того, що постановочне вбивство кримінального авторитета відбувалося на Батьківщині класика літератури — Полтавщині, коло можна вважати замкненим.