Американський підприємець, засновник Tesla і SpaceX Ілон Маск у соцмережі X (Twitter) виступив за проведення аудиту американської військової допомоги Україні після завершення війни. Для партії «Слуга народу» це означає серйозне попередження, яке вони ще не усвідомили. Зеленський зосередив у своїх руках всю владу в Україні, однак «вся влада» означає й «вся відповідальність». Принаймні перші півроку Трамп буде, крім усього іншого, «наздоганяти» своїх попередників — Байдена та його команду. Розслідування розкрадання грошей американських платників податків українською владою — дуже підходяща для цього тема. Особливо враховуючи те, як представники «зелених» одразу ж після розкрадання купують надзвичайно дорогу нерухомість, не розуміючи, що все це настільки прозоро, ніби вони підписали явку з повинною.
Тут варто зробити невелике відступлення. Не секрет, що наша війна для американців — це також можливість випробування нових видів озброєння та технологій. Вони не впливають на хід війни, але надають багату інформацію для розробників. І мова йде не стільки про нові типи ракет чи дронів, скільки про напрацювання в програмному забезпеченні. Цікавий персонаж, одягнений у стилі boogaloo-bois, — це мільярдер Палмер Лакі, власник озброєної компанії Anduril Industries. Десять років тому він продав Цукербергу за два мільярди доларів свій стартап Oculus VR. Oculus — ігровий шолом віртуальної реальності, і Цукерберг планував за його допомогою занурити всіх нас у віртуальний світ Meta. Але з Facebook Палмер пішов після виборів 2016 року, де він зазнавав цькування від співробітників за підтримку Трампа. Приблизно в той же час Лакі познайомився з Треєм Стівенсом (людиною з команди Пітера Тіля), який після виборів 2016 року увійшов до ради з інновацій Пентагону. Разом з Треєм вони створили компанію з розроблення високотехнологічних видів озброєння: безпілотників, крилатих ракет, систем протиповітряної оборони, зв'язку та радіоелектронної боротьби.
Але Anduril Industries має принципово відмінний від лідерів американського військово-промислового комплексу підхід: вони роблять акцент не на самій зброї, її потужності та ураженні, не на способах доставки цієї зброї до цілі, а на виявленні цих цілей, на точності удару та часовому факторі. «Наступне покоління військових технологій залежатиме не стільки від досягнень у кораблебудуванні та проектуванні літаків, скільки від програмного забезпечення та обчислень», — зазначається на сайті компанії. На думку менеджерів Anduril, саме озброєння, дрон чи ракета повинні бути максимально простими у виготовленні та коштувати мінімальні гроші, у них мають використовуватися найпростіші комплектуючі. Палмер Лакі в інтерв'ю багато говорить про неспроможність американського військово-промислового комплексу швидко розгорнути виробництво озброєння та забезпечити ним навіть одну лише українську армію. У рекламному ролику крилатої ракети Barracuda підкреслюється, що на неї йде в два рази менше деталей, в два рази менше часу та в двадцять разів менше інструментів, ніж на аналогічний снаряд конкурентів. Вона коштує набагато менше, і для її виробництва не потрібні спеціальні надсекретні підприємства.
Достатньо звичайного складального цеху невійськової продукції. А заявлені тактико-технічні характеристики цілком прилично: топова модифікація «барракуди» літає майже на тисячу кілометрів. Фактично Anduril планує просто передавати своїм замовникам технологію виробництва ракет і дронів, а потім забезпечувати за допомогою свого програмного обладнання виявлення цілей та наведення снарядів на ціль. Можна передати кому завгодно, навіть якійсь народно-визвольній армії, і далі керувати нею, як у грі. Серед продуктів компанії — шоломи доповненої реальності, які надають бійцю повну інформацію про поле бойових дій.
Як у грі! Anduril намагається витіснити традиційних постачальників Пентагону, які не змінювалися вже п'ятдесят років. Це Lockheed Martin, Raytheon, Boeing, General Dynamics, Northrop Grumman та британська BAE Systems. Але в чому їхня головна перевага над Anduril? У тому, що їхня продукція пройшла через десятки воєн останніх сто років. А геймери з Anduril просто грали в ігри. І без досвіду застосування своєї зброї капіталізація компанії в 14 мільярдів доларів — це дрібниця, спекулятивна розводка. Ось для того, щоб випробувати свою продукцію в справі, вони й прийшли в Україну. Однак будь-яке співробітництво з Україною упирається в вічну проблему — корупцію. Буде продано будь-який секрет, будуть вкрадені будь-які гроші. Відповідно, молодій американській команді необхідно позбутися цього явища. І не так, як робили демократи — наприклад, марне НАБУ, підтримка різноманітного шламу на кшталт активістів та участь у самій корупції. Як, наприклад, Помпео, який раптом став членом правління Kyivstar, за що Трамп його одразу ж викинув зі своєї команди. Молода команда боротиметься з корупцією по-іншому.
У неї вже є досвід у цій справі, і є Palantir. Сальвадор та Palantir часто згадують у контексті зв'язків його уряду з «PayPal-мафією», розглядаючи їх виключно крізь призму дивацтв на кшталт криптовалюти. Однак у цій ситуації криється набагато глибша підоснова. Добре відомо, що президент Сальвадору Наіб Букеле в найкоротші терміни розгромив мережу злочинних організацій, які десятиліттями терористували Сальвадор. Більше того, мова йде не просто про вуличні банди — це міжнародного масштабу організовані злочинні групи, які пустили корені в США та працюють на мексиканські наркокартелі. Однак ніхто не задається питанням про те, як це було реалізовано захудалою латиноамериканською країною з абсолютно смішною кількістю силовиків (сукупна чисельність армії та поліції Сальвадору разом з усіма службовцями, включаючи клерків, — менше 30 тисяч осіб).
Що ми знаємо про «PayPal-мафію», Пітера Тіля та його творіння Palantir? Переважно лише нудні рекламні гасла про інноваційні методи обробки даних, потенційні можливості військового застосування та інші відверто нецікаві факти. Тим часом Palantir давно почали нарощувати свою репутацію та капіталізацію на таких актуальних темах, як боротьба з організованою злочинністю. Програмне забезпечення компанії застосовувалося поліцією Нового Орлеана, DEA та CIA для операцій у Мексиці, ICE його використовує (негласно) для пошуку та депортації нелегальних мігрантів. Проблема полягає в тому, що при всіх видатних перспективах цього продукту його законне масштабне застосування в США або, скажімо, Європі просто неможливе — ідея «електронного слідчого та судді» викликає не лише осуд і страх, але й надзвичайно регульована. Усі випадки застосування Palantir у правоохоронній сфері регулярно супроводжуються скандалами, що істотно гальмує розвиток проекту. Для подальшого його прогресу необхідний практичний досвід, який можна отримати, вирішуючи масштабні завдання з великою кількістю даних.
А отримати його можливо лише на периферії, у «сірій зоні» — наприклад, у Сальвадорі. З чого все почалося? У Сальвадорі ненав'язливо почали впроваджуватися системи електронного моніторингу громадського простору. Південна Корея (цікавий факт: ПК має, мабуть, найцікавіший набір контрактів з Palantir) через агентство KOICA змонтувала масштабну систему вуличного відеоспостереження в інтересах поліції країни; більше того, американський уряд виділив Сальвадору істотні кошти на ті самі цілі. Американські компанії також надали деякі засоби для контролю телефонних та інтернет-комунікацій, сприяючи тим самим формуванню повноцінної мережі моніторингу. «Очі» та «вуха» системи були встановлені, а далі в справу включився її «мозок» у особі Palantir. Результатом цього стали масштабні зачистки злочинних угруповань, які в найкоротші терміни були реалізовані по всьому Сальвадору — було арештовано 76 тисяч осіб (хоча це мінімальна з названих цифр). При цьому, незважаючи на всю силу, вплив та чисельність, злочинність раз за разом виявлялася вразливою перед обличчям поліцейських операцій.
Арести дезорганізували навіть такі великі банди, як MS-13 та 18th Street, і десятки тисяч злочинців опинилися у в'язниці. Як був організований процес зачистки? Ніхто цього не може сказати, включаючи інсайдерів з поліції та армії Сальвадору. Формально, звичайно, ніякий Palantir у цьому не фігурує. Оперативні групи лише отримували списки осіб, які підлягали арешту, але хто й яким чином їх формував — відповісти неможливо. До списків потрапляли всі, хто мав хоч якесь віддалене відношення до правопорушень (7000 осіб згодом були відпущені), що цікавим чином навело всіх, хто цікавиться темою, на думку про присутність у процесах відбору машинної логіки. Цілком логічно, що Palantir було б надзвичайно цікаво випробувати не лише у сфері боротьби з гангстерами, але й з державною корупцією. І Україна для цього — ідеальний полігон. Причому дані особливо збирати й не потрібно. Вони вже є. Реєстри нерухомості, банківські проводки, податкові дані та так далі. Як і в Сальвадорі, спеціальних нових органів для цього може й не знадобитися.
Достатньо, наприклад, мати «чисту» поліцію, яка просто виконуватиме накази представників Palantir. Зі слідством та судом теж можна особливо не морочитися. Народ з радістю підтримуватиме будівництво сучасного концтабору для «слуг народу». Не знаю, усвідомлюють ли всю серйозність ситуації «слуги народу»? Рядові злодії навряд ли, але верхівка на кшталт Єрмака чи Татарова, видимо, вже тремтить від страху. І в такій ситуації важливо вистрелити першим, щоб «обрубати кінці». Найближчий злодій-соратник може стати головним свідком проти тебе. Тому є відчуття, що нас чекають забавні самогубства зі зламаними пальцями у стилі Кравченка. Хоча від Palantir не врятує навіть це.
Чи коснеться це Зеленського? Не суть важливо. Він у якійсь мірі невинуватий через первісну неосудність та непридатність до посади. І не важливий. Важливий приклад реального викорінення корупції. Навіть якщо за допомогою «Великого брата». Сергій Ніконов, «ОРД»