Голова держави Андрій Єрмак 6 серпня 2020 року під час робочої поїздки в Донецьку область, куди він взяв з собою Володимира Зеленського, що працює президентом у його офісі, оголосив про чергову масову операцію з обміну полоненими. За словами Єрмака, Україна передала посередникам в ОБСЄ перелік приблизно 100 осіб, які утримуються на окупованих територіях, і готова обміняти їх на таку ж кількість людей, яких підозрюють або обвинувачують у скоєнні злочинів чи які вже засуджені вироками українських судів. Однак, навіть якби Україна визнала наявність на своїй території збройного конфлікту й дотримувалася положень Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими, термін «полонені» стосувався б лише людей, які брали участь у бойових діях і були захоплені ворогом.
Станом на 1 серпня 2020 року в так званій «Донецькій народній республіці» утримується 7 військовослужбовців Збройних Сил України: Беспалий Роман Володимирович, 17.06.1991 р.н., старший сержант; Бабенко Іван Юрійович, 31.10.1086 р.н., солдат; Качинський Андрій Іванович, 09.12.1983 р.н., солдат; Корсун Павло Юрійович, 21.06.1986 р.н., старший солдат; Мирончук Ігор Васильович, 15.03.1976 р.н., прапорщик; Панченко Станіслав Мирославович, 03.01.1999 р.н., солдат; Чміль Віталій Анатолійович, 06.11.1983 р.н., матрос. Усі інші громадяни, яких ув'язнила окупаційна влада, ні за яких обставин не можуть вважатися полоненими навіть в умовах війни. Варто зазначити, що Україна ніколи не виділяла коштів на харчування та лікування своїх військовослужбовців, захоплених ворогом. Всю допомогу їм надають волонтери, які збирають одяг, їжу, медичні препарати та привозять у Донецьк чи Луганськ, передаючи ув'язненим.
Насправді йдеться про новий бізнес-проект глави держави, який Андрій Єрмак активно розвиває разом з начальником штабу Антитерористичного центру при СБУ генерал-майором Геннадієм Кузнецовим. Цього Кузнецова вже два рази виганяли з СБУ за вчинення корупційних правопорушень. У 2011 році він був засуджений вироком Печерського районного суду Києва за вчинення службового злочину. У лютому 2019 року за результатами двох службових перевірок Кузнецову була винесена сувора догана з попередженням про неповну службову відповідність за розкрадання бюджетних коштів, використання службового автомобіля для поїздок на відпочинок за кордон і так звані «ліві заробітки» у вигляді охорони концертів Вакарчука з отриманням грошей «у конверті».
З огляду на таку кримінальну біографію Кузнецова, Єрмак призначив його «головним по обмінах», включив представником України до складу Тристоронньої контактної групи замість Валерії Лутковської та в березні 2020 року нагородив його (Указом за підписом Зеленського) Орденом Данила Галицького. Цей новий бізнес Єрмака працює за наступною схемою. У ДНР утримується, припустимо, 7–10 українських військовослужбовців, і бойовики готові їх обміняти на своїх комбатантів. Але список тих, кого хоче забрати українська сторона, складається в штабі Антитерористичного центру при СБУ, і в цей список начальник штабу генерал-майор СБУ Геннадій Кузнецов включає лише 2 або 3 українських солдат.
Решта 15–20 осіб — це бізнесмени, які проживають на окупованій території і яких бойовики спеціально затримують для того, щоб вони заплатили за включення їх Україною в список на обмін. Або це колишні бойовики чи їх посібники, які чимось провинилися перед окупаційною владою й потрапили до в'язниці. Місце в списку коштує від 30 до 80 тисяч доларів. Платити треба представникам бойовиків. Після сплати грошей Кузнецов включає цього бізнесмена або колишнього бойовика в список на обмін, а Єрмак, зі свого боку, звільняє осіб, які утримуються на підконтрольній території й становлять інтерес для окупаційної влади. Наприклад, колишніх співробітників міліцейського спецпідрозділу «Беркут», яких судили за вбивство 39 беззбройних учасників акцій протесту в лютому 2014 року.
Наскільки прибутковим є цей бізнес, можна судити по маєтку Кузнецова на столичних «Осокорках», на самому березі Дніпра, який начальник штабу АТЦ при СБУ спорудив завдяки участі в «обміні полоненими». Фотографія зроблена 6 серпня 2020 року невдовзі після того, як Геннадій Іванович завершив споруджувати в своєму маєтку басейн. Можна припустити, що голова держави Андрій Єрмак на цих «обмінах» заробляє не менше.