Аналіз оперативної обстановки, що склалася в Державній митній службі України (Держмитслужба), свідчить про появу низки чинників, які можуть призвести до падіння щомісячних надходжень до державного бюджету та створити негативний імідж діючій владі. Після створення наприкінці попереднього року нової Держмитслужби її керівник Максим Нефьодов, представник так званої «групи Сороса», був призначений за вказівкою колишнього прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Не маючи досвіду організаторської і управлінської роботи та не розуміючи принципів діяльності Служби, він прийняв ряд хибних рішень. У результаті було знищено управлінську вертикаль та територіальний принцип побудови митної системи, розбалансована координація внутрішніх зв'язків між підрозділами Центрального апарату (ЦА), втрачено контроль за діяльністю регіональних митниць. Як наслідок, різко скоротилися надходження до бюджету — лише за перші чотири місяці на загальну суму 34 млрд грн. Відомство перестало виконувати свою основну функцію по забезпеченню економічної безпеки держави.
Спільно з Нефьодовим Міністерство фінансів України допустило до Держмитслужби групу сторонніх осіб у якості так званого «Офісу реформ». Ці особи фінансуються не з державного бюджету, а на гранти закордонних приватних фондів, зареєстрованих у Сполучених Штатах Америки, які нібито очолює Джордж Сорос. Під гаслом реформування Держмитслужби відповідно до нових реалій зазначені особи почали впроваджувати різноманітні управлінські, кадрові та інші проекти. Одним з таких є розробка новітніх програмних продуктів для подальшого їх впровадження в програмно-інформаційний комплекс Держмитслужби (ПІК). Цей проект виконує група ІТ-технологій під керівництвом Євгена Єнтіса, колишнього начальника ІТ-відділу «ProZorro». З моменту створення Держмитслужби всі програмні продукти вироблялися відповідним ІТ-підрозділом (нині Департамент інформаційних технологій і митної статистики), і авторські права на них належать державі. За задумом Нефьодова та Єнтіса, ці програми мають бути замінені на інші, що розробляються приватним порядком комерційними підприємствами. Однією з таких є ТОВ «Інновейшен девелопмент хаб», співзасновник якої Ігор Янковський мешкає в Князівстві Монако, м. Монако, на бульварі Реньє III, буд. 8.
На кінці квітня Кабінет Міністрів України призначив виконуючим обов'язки голови Держмитслужби Ігоря Муратова. У перші дні після свого призначення він провів продуману і виважену кадрову політику, спрямовану на заміну значної кількості керівників митниць і підрозділів ЦА професійними фахівцями, не пов'язаними з політичними, бізнесовими чи злочинними групами впливу. Завдяки ряду вірних управлінських рішень і заходів, спрямованих на ліквідацію діючих контрабандних і корупційних схем, в тісній взаємодії з Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України, була налагоджена стабільна робота Держмитслужби та відновлено контроль центру над регіонами. За три місяці керування відомством Муратовим щомісячні надходження в дохід держави зросли з 22 млрд грн до 31 млрд грн. Значно зросла кількість припинень незаконного перетину через державний кордон товарів, наркотичних речовин, тютюнових виробів. Однак за даними джерел, з перших днів роботи Муратова керівництвом Міністерства фінансів України було організовано жорсткий спротив його зусиллям по реорганізації діяльності Держмитслужби, і всі його починання постійно блокувалися.
Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко, який працював заступником міністра фінансів в уряді Гройсмана, займав посаду заступника глави Адміністрації Президента України Петра Порошенка та балотувався у Верховну Раду України 9-го скликання від партії «Українська стратегія Гройсмана», від координації діяльності Муратова і прийняття відповідних рішень самоусунувся. За три місяці із 43-х погоджень на призначення осіб, запропонованих Муратовим на керівні посади і направлених до Мінфіну, Марченком не було підписано жодного. За даними джерел, він кожного разу відправляв Муратова «домовлятися» зі своїм заступником Юрієм Драганчуком, близьким зв'язком Нефьодова, представником «групи Сороса» по співпраці в англійській компанії «London Registrars Limited», який був радником міністра фінансів в уряді Гройсмана. Драганчук постійно вимагав від Муратова призначати на ті чи інші посади своїх кандидатури з числа осіб, раніше задіяних в налагодженнях корупційних схем і протиправних оборудках. На зауваження Муратова щодо неприпустимості таких кадрових рішень і його прохання запропонувати більш порядних фахівців як Марченко, так і Драганчук заявляли, що його робота їх не задовольняє.
19 серпня Кабмін під формальним приводом звільнив Муратова від виконання обов'язків голови Держмитслужби. За даними джерел, основною причиною звільнення Муратова став його спротив впровадженню в Держмитслужбі продуктів, розроблених Єнтісом і компанією, у тому вигляді, як їм забажалося. Навпаки, Муратов намагався заставити їх розробити такий кінцевий продукт, який може бути інтегрований в уже діючий ПІК, і відповідно авторські права залишалися б за державою, а не приватними структурами. Крім того, Муратов вимагав організації роботи підрозділу Єнтіса згідно державних стандартів, тобто з розробкою технічної документації, встановленням строків виконання та інших вимог. Звільнивши Муратова, Кабмін поклав виконання обов'язків голови Держмитслужби на Андрія Павловського, який обіймає посаду заступника голови з 3 червня і є креатурою Марченка. До призначення Павловський був заступником директора одного із департаментів у Мінфіні, а до того заступником генерального директора «Укрвуглереструктуризації» — компанії, в якій пов'язані інтереси Ігоря Коломойського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля і колишнього нардепа Ігоря Шурми, яка спеціалізується на ліквідації державних шахт і розкрадає державні кошти через тендери на «ProZorro».
За два місяці перебування у митниці Павловський перебував на роботі лише декілька днів і абсолютно не розуміється в митній справі. За даними джерел, він не володіє організаторськими здібностями, не вникає в суть проблем і, в силу своїх слабких ділових, моральних і вольових якостей, не здатен самостійно приймати управлінські рішення. Відразу після його призначення біля нього з'явилися два посередники: Ігор Рєзнік, який перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, і Михайло Мірошніченко, нині призначений заступником начальника Київської митниці. Вони весь робочий час перебувають поряд з ним, підказуючи що і як він повинен робити. Під їх впливом Павловський нашвидкоруч розпочав в Держмитслужбі кадрові ротації, які миттєво узгоджуються міністром Марченком. Характер розпочатих ним кадрових змін і оперативна інформація, що надходить із достовірних джерел, свідчить про те, що Марченком і Драганчуком, задля особистого збагачення, спільно з групою однодумців із числа колишнього та нинішнього керівництва Кабміном, розпочато активну роботу по створенню в системі Держмитслужби організованої злочинної групи (ОЗГ) на кшалт тієї, що діяла в митниці під проводом так званого «офісу Грановського».
Створення ОЗГ доручено колишньому працівнику ДФС Генадію Романенку. Останній є вихідцем з Вінничини, близьким зв'язком Володимира Гройсмана. За час керування Романенком київською митницею мав місце факт викриття правоохоронцями хабара на суму 1 млн доларів США. Він організовував доставку в Україну з РФ боєприпасів та спецзасобів для розгону Майдану. Саме Романенко займався розбудовою і організовував роботу так званого «паралельного офісу» в структурі ДФС за часів Романа Насірова, який впроваджував контрабандні і корупційні схеми для поповнення передвиборчих кас представникам попередньої влади. За даними джерел, діяльністю Павловського управляє саме Романенко через своїх наближених Рєзніка і Мірошніченка. На даний час вказана ОЗГ швидко призначає на керівні посади в ЦА та регіональних митницях своїх виконавців. Майже всі вони свого часу працювали на «офіс Грановського», мають значний досвід організації тіньових схем, контрабандних потоків, мінімізації платежів, і більшість з них неодноразово попадала в поле зору правоохоронних органів, є або були фігурантами кримінальних проваджень.
За даними оперативних джерел, що потребують додаткової перевірки, фінансування так званого «Офісу реформ» відбувається з американських нібито благодійних фондів, засновниками яких насправді є громадяни України, що наповнюють їх незаконно виведеним з України капіталом. Одним з таких є колишній нардеп В. Хомутинник. Оскільки це нібито благодійні кошти іноземців, вони не контролюються державою, що дає непомітно організаторам цієї схеми поступово брати під контроль різні галузі народного господарства. Тими ж Нефьодовим і Єнтісом раніше, за сприяння Порошенко-Гройсмана під гаслом боротьби з корупцією, впроваджена системна реформа тендерного процесу в електронних публічних закупівлях в Україні «ProZorro». І хоча саму «ProZorro» передали державі в користування безкоштовно, приймати участь в тендерах учасники можуть лише з зареєстрованих торгових майданчиків, як-то «Prom.ua», «SmartTender» або «Tender.Uub.com.ua», котрі за свої послуги беруть відповідну комісію, що приносить їх власникам надприбутки з державних коштів.
Впровадження в системі Держмитслужби комерційного програмного продукту, з огляду на близько 400 мільярдний в гривнях її нинішній профіт, дасть можливість зацікавленим особам отримувати мільярдні прибутки, які не дійдуть до бюджету держави. Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що організованою злочинною групою з числа представників «групи Сороса», колишнього «офісу Грановського» і «донецько-луганського клану», за попередньою змовою та за активної підтримки керівництва Мінфіну, фактично відбувається рейдерське захоплення Держмитслужби з метою особистого збагачення. У разі досягнення ними поставленої мети, для існуючої влади виникне ряд загроз, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Однією із таких є цілком імовірне поступове зниження надходжень до бюджету, що призведе до пошуку коштів державою у якості позик з відсотками.
З огляду на постійну пильну увагу до діяльності Держмитслужби з боку іноземних урядових структур, міжнародних місій, громадських і експертних організацій, особливо США і ФРН, у разі відходу новим керівництвом від політики, що проводилася митницею останні три місяці на міжнародному рівні, можливе різке падіння іміджу держави в очах світового товариства. Це також може посилитися у разі, якщо буде викрита афера з нібито благодійними громадськими фондами, що проводиться громадянами України під прапором США. Неминуче висвітлення перед громадськістю діяльності нового керівництва Держмитслужби по впровадженню в її діяльності контрабандних і корупційних схем цілком очікувано нанесе удар по іміджу влади і Президента України особисто, що вкрай небажано на фоні майбутніх виборів до органів місцевої влади.