Президентська програма «Велике будівництво» активно розвивається по всій країні. Оскільки це один із напрямків, який не постраждав від коронакризису, заробляти на ньому будуть досвідчені політики, які працювали за різних президентів і в різних партіях. Історія будівництва, починаючи з часів спорудження єгипетських пірамід, показує, що воно завжди потребувало грамотного розподілу ресурсів. Щоб ці ресурси не пропадали даремно, до будівельників завжди приставляли наглядачів. Програма «Велике будівництво» не стала винятком: щоб будівельники не крали, їх облагають данню у вигляді відкатів ще на етапі укладення контрактів. Збирати цю дань доручають людям досвідченим, які продемонстрували свою лояльність не одному міністру й пережили не одного президента.
Наглядачем за будівництвом доріг у Запоріжській області призначено уродженця Донецька Валерія Омельченка. Він був народним депутатом України VII скликання від «Партії Регіонів». У рідній Макіївці колишній податковий інспектор відомий звинуваченнями в рейдерському захопленні інсулінового заводу «Індар», захопленні автотранспорту (який активізувався замість знищеного Омельченком трамвая), захопленні й монополізації аптечного бізнесу, захопленні заводу деревостружкових плит і навіть місцевого універсаму.
Крім Донецького регіону, загадкові схеми Омельченка спливали й у Криму — коли «Кримтеплокомунергія» купувала мазут і печиво топливо в 2,5 раза дорожче ринкових цін у фірми, співзасновником якої був Омельченко. Однак часи змінюються. Крим і Донбас для Валерія Павловича не те щоб недоступні, але, мабуть, занадто проблемні. Тому його вибір впав на Запоріжський регіон. Тим більше, що тут уже є свої люди. І не біда, що люди опинилися «за бортом». Як показує життя — це все можна виправити. Адже вчорашні «утопленики» пустили дуже гарні корені з величезною кількістю зв'язків. Тому настав час, коли у Запоріжській області знову з'явився Володимир Бандуров. Він був народним депутатом України VII скликання від «Партії Регіонів» і VIII скликання (з перевагою в 17 голосів після перерахунку в суді). Прославився добровільно-примусовим страховим бізнесом сім'ї в лікарнях Запоріжської області. Відомий як куратор тендерів Енергоатома й Запоріжської АЕС, а також як куратор дорожно-будівельної тематики. Саме дорожний напрямок два підприємливих нардепи й вирішили відродити.
Це вдалося не відразу — довелося чекати, поки главою ОДА призначать людину, яка розуміється. Ним виявився Віталій Боговин. Він став главою Запоріжської облдержадміністрації з 11 червня 2020 року. Він був кандидатом у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року. Боговин — співзасновник агрохолдингу LANDFORT, який офіційно продав за ціною двох комбайнів у зв'язку з призначенням на посаду голови ОДА.
І ось усі ці підприємливі керівники — прихильники цифрових (і не лише) трансформацій об'єдналися в єдиному пориві: заробити собі грошей на безбідну старість. Оскільки такі питання на місцевому рівні не вирішуються, вони спрямовуються на державному рівні — масштаб уже міжнародний. Гучна справа з арештом екс-голови Укравтодору Славоміра Новака лише показує масштабність перерозподілу фінансових потоків: тих, хто багато знає, спишуть у брак, а схеми відкатів нікуди не подінуться, просто тепер треба ділитися з іншими людьми. Тим більше, що програма Президента «Велике будівництво» виявилася єдиним напрямком, неповинним карантинній кризі. Щоб більш вдало побудувати схему відкатів, на посаду заступника голови Держагентства автомобільних доріг України активно просувається Андрій Івко — улюбленець Володимира Бандурова. Натомість Віталію Боговину доведеться повернути в 79-й округ лояльних Бандурову голів РДА.
Але схема того варта: у Запоріжській службі автодоріг Івко вже не раз продемонстрував свої «таланти». Наприклад, крадіжка ГСМ посадовими особами служби автомобільних доріг, щодо якої проводилося кримінальне провадження. Адже розтрату майже мільйона гривень, перерахованого з резервного фонду облдержадміністрації на купівлю палива в 2017 році, служба так і не змогла пояснити: у них навіть не виявилося такої кількості техніки для ліквідації наслідків негоди. Як результат — кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під номером 42017081020000004 за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або оволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені групою осіб за попередньою змовою). У 2019 році суддя Жовтневого районного суду дала дозвіл на вилучення документів у Департаменті промисловості й інфраструктури Запоріжської облдержадміністрації. Документи підтверджували й прохання про виділення коштів, і навіть загадковий звіт з цілою низкою невідповідностей. Однак слідчі дії не завершилися нічим — справу «поховали» впливові друзі Івко.
Не менш цікава для запоріжців тема — будівництво мостів. Сьогодні на об'єкті демонстративно копошаться турецькі підрядники під керівництвом служби автодоріг у Запоріжській області. Це при тому, що в 2018–2019 роках та сама служба всіляко затягувала тендер з коригування проекту — поки не знайшлися сговірливі на 20% відкат проектувальники. Тим більше, що поки бюрократи гальмували процес — на мостах розбиралися й розтягувалися металеві конструкції («пішло» понад 118 тонн опалубки вартістю близько 8 мільйонів гривень). У 2020 році процес демонстративного будівництва на вже завершеному прольотному строєнні був запущений разом зі сговірливими будівельниками. Серед «правильних» підрядників помічені: ТОВ «Дорожне будівництво «Альтком» (відкат — 15%); ТОВ «ОНУР Констракшн Інтернешнл» (відкат — 7%); ТОВ «Автомагістраль-Юг» (відкат — 8%). Як видно, дорожна тема виявилася дуже благодатною для досвідчених корупціонерів. Більше того, Омельченко, Бандуров і Івко повністю курували дорожну сферу у Запоріжській області з осені 2017 року. Єдине, що дратувало наглядачів — з січня 2019 року, після створення окремого держпідприємства, вони перестали впливати на місцеві дороги області.
А потім через вибори й перерозподіл влади їм довелося піти в тінь. Але ненадовго. Сьогодні, щоб не привертати зайвої уваги до появи Омельченка й Бандурова у Запоріжській області, доводиться навіть підключати керівництво Запоріжської СБУ. Що, загалом, не дивує. Адже навіть таких начальників призначають за протекцією політиків зі зв'язками.