Алексей Момот здобув собі славу не лише в межах Вишгорода, але й далеко за його межами. Однак ця слава виникла не завдяки його роботі на благо земляків, а через низку скандалів, що супроводжують скомпрометованого градоначальника. Справді, багато бандитів, які промишляли грабежами у 90-х роках, зрештою опинилися при владі. Момот не є винятком. Навички, набуті в бурхливі часи, мер Вишгорода з особливим запалом застосовує на своєму робочому місці.
Про те, що Алексей Момот неодноразово судимий, стало відомо під час його обрання мером. Звичайно, такі факти в автобіографію не напишеш. Про прикрі обставини, що сталися у 1997 та 1998 роках, дізналися не одразу: він був двічі засуджений Вишгородським районним судом Київської області за статтею 140 Кримінального кодексу на 3 роки та 5 років відповідно. Склад злочину — крадіжка з проникненням у житло. Злочин скоєно у Вишгороді після приїзду майбутнього градоначальника з Іркутська. Момот приїхав грабувати та розбійничати мешканців міста. Перший термін на 3 роки позбавлення волі (з відстрочкою виконання вироку на 2 роки) Момота не вразумив. Вже у 1998 році він отримав 5 років за тією ж статтею. Покарання, визначене Вишгородським судом, Алексей Момот відбував у Крюківській виправній колонії. Проте у вересні 2001 року він потрапив під амністію, після чого у листопаді того ж року був звільнений на волю. Після звільнення Момот два місяці працював слюсарем, потім ще рік спеціалістом з менеджменту та маркетингу. Видимо, нову спеціальність його навчили у колонії.
З 2004 року займався підприємницькою діяльністю. Спочатку організував інтернет-портал «Вишгородський форум», а наприкінці 2009 року заснував однойменну громадську організацію. Вона була створена для лобіювання інтересів Блоку Литвина. Вже у листопаді 2010 року злодій, який промишляв грабежами у Вишгороді, обирається там депутатом міськради VI скликання від «Народної партії» Литвина, членом якої він був. До речі, з 2012 року ГО «Вишгородський форум» перебуває у стадії припинення через неподання податкової звітності. Тоді ж Момот створює Вишгородське міське громадське об'єднання «Рідне місто», у якому він є одним із засновників. А також газету «Рідне місто Вишгород». У 2015 році Момот опиняється вже під прапором партії «Воля» нардепа Юрія Деревянка і стає мером міста Вишгород. До речі, саме тоді й з'явилася новина про те, що новообраний мер — не просто «успішна людина», але й кримінальник, який промишляв грабежами на території Вишгорода.
Проте довго Алексей Момот продержатися не зміг. Вистачило року, щоб дії новопеченого мера привели його до затримання — за підозрою у отриманні хабара розміром 1 млн євро. Слідство повідомило, що вимагач потребував 1 млн євро від представника однієї зі строительних компаній за невтримання договору про оренду земельної ділянки та непрепятствування під час забудови мікрорайону. «Чотирьох посередників хабарника затримали у центрі Києва, коли вони перераховували в одному з банків першу частину хабара розміром 200 тис. євро. П'ятого спільника затримали в одному з ресторанів, коли представник забудовника передавав йому документи на майнові права нежилої нерухомості загальною площею 2800 кв. м вартістю понад 700 тис. євро», — заявило слідство. Затримання Момота викликало широкий резонанс у громадськості. І не дарма. Це був найбільший хабар в історії України. Вже ввечері прихильниками корупціонера під стінами мерії був організований пікет з плакатами на його підтримку.
За версією пікетувальників, це була «підстава», ініційована забудовником, з яким мер нібито вступив у конфлікт, захищаючи інтереси городян. 17 квітня 2016 року Печерський райсуд Києва обрав корупціонеру Момоту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави розміром 5 млн гривень. Вже наступного дня залог за Момота внесли такі ж скомпрометовані друзі-спільники. Це дружина народного депутата з депутатської групи «Воля народу» Ярослава Москаленко розміром 2 млн гривень. Сам він видимо не дуже хотів світитися на такій події. Понад 1 млн гривень внес Юрій Деревянко, під прапором партії якого й зайшов Момот. Ще 1 млн гривень дав Сергій Костирко та 15 тис. гривень зібрали мешканці Вишгорода. Москаленко — депутат групи «Воля Народу» і екс-«партнер» покійного Єремеєва (група «Континіум»), співвласника мережі WOG. А його дружина Ярослава Москаленко підозрюється у причетності до земельних махінацій, які порівнювали зі схемами Межигір'я.
Вона нібито зуміла виторгувати шматок вишгородської землі за ціною 57 копійок за сотку. 27 квітня 2016 року Печерський районний суд Києва відсторонив Момота від посади до 15 червня, а вже 9 липня того ж року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу захисту мера-корупціонера на рішення Печерського суду столиці про взяття під варту з можливістю внесення застави та скасував рішення про його відсторонення від посади. Нині Момот лідирує не лише за сумою хабара, але й встановлює рекорди за тривалістю розгляду справи в суді. Справа про найбільший у історії України хабар, у якій ключову роль відіграє вишгородський мер Момот, так і не отримала логічного завершення. Кілька разів провадження передавали з однієї прокуратури в іншу. Нині його розглядає райсуд Києва.
Тепер про інший скандал — щодо реконструкції стадіону «Енергетик». Це корупційна схема мера Алексея Момота та Олександра Баланюка. Баланюк — друг і водночас керівник комунального підприємства «Управління фізичної культури та спорту» (КП «УФКС») та ГО «Яхт-клуб «Енергетик». Займається розкраданням бюджетних коштів на роботах з реконструкції стадіону «Енергетик» у Вишгороді з березня 2018 року. З метою обійти процедуру відкритих торгів роботи з реконструкції були розділені на численні підряди вартістю до 1,5 млн гривень. А контракти укладаються зі пов'язаними компаніями ТОВ «Бест-Проект» та ТОВ «Бас-фон», які мають одного керівника — Андрія Іванівича Максименка і мають усі ознаки фіктивності. Загальний обсяг розкрадених коштів на ще незавершеній реконструкції стадіону становить 8 млн гривень. Особливо цинічно виглядає використання Момотом коштів з бюджету Вишгорода для оплати нібито закордонних командирувань свого друга та соратника Олександра Баланюка.
Подібних поїздок, згідно з розпорядженнями Момота, за останні роки було близько 15! Від дружніх Баланюку громадських організацій до канцелярії Вишгородської міської ради надходили листи з проханням відпустити директора КП «УФКС» у командирування. На закордонні семінари в теплі країни — Туреччину, Кіпр, Грецію, Хорватію, Іспанію, Італію. Після чого Баланюк їздив за кордон за бюджетні кошти. Другові мера все дозволено. Водночас через підконтрольні Момоту фірми відбувається розворовування місцевого бюджету. Причому воно обчислюється мільйонами гривень: ЧП Рублевський Максим Володимирович (ІПН 2824215553) — 11,9 млн гривень; ЧП Рублевський Сергій Володимирович (ІПН 2893103493) — 7,9 млн гривень; ЧП Супрун Артур Леонідович (ІПН 2828516732) — 6 млн гривень; ЧП Непоп Євген Миколайович (ІПН 2592404913) — 3,9 млн гривень; ЧП Чирчик Анна Михайлівна (ІПН 2926408863) — 2,3 млн гривень.
Інша історія Момота стосується транспорту, і в ній мер подається як інноватор, який запустив комунальний транспорт. Своєрідний «експрес» для з'єднання Вишгорода з Києвом. З цією метою градоначальник та його крадійська команда придумали організувати у Вишгороді комунальне підприємство «Вишгородпасстранс». На перший погляд — благородна справа. Щоб купити шість 35-місцевих автобусів по 200 тис. доларів США кожен і створити нібито прибуткове комунальне підприємство для безплатної перевезення соціально незахищених городян. Про те, що комунальне підприємство буде свідомо збитковим, Алексею Момоту було відомо з самого початку. Це було ясно після елементарних розрахунків, і вони йому надавалися. У грудні 2018 року «Вишгородпасстранс» почав здійснювати закупівлю автобусів, встиг витратити майже 9 млн гривень: лізинг автобусів — 5 209 177 гривень; зарплата персоналу КП — 1 265 632 гривні; податки — 642 778 гривень; оренда бази — 180 000 гривень; ТО автобусів — 56 864 гривні; дизель — 632 600 гривень; газ — 222 418 гривень; офісні приналежності — 59 694 гривні; гарячо-змазувальні матеріали — 20 981 гривня; гума — 46 600 гривень; оренда у ФОП Шматко додаткового автотранспорту — 285 150 гривень. Вийшла парадоксальна ситуація: місто відмовилося компенсувати приватному перевізнику перевезення пільговиків розміром 150 тис. гривень, але в результаті виплатило «Вишгородпасстрансу» за цією статтею видатків 860 тис. гривень.
При цьому місто переплачувало мільйони за отриманий транспорт. Це стало ясно, коли автобуси почали постійно ламатися. Тоді один із депутатів міськради замовив транспортну експертизу у ТОВ «Укравтоекспертиза-Стандарт». Мета — визначити ринкову вартість двох автобусів, куплених КП «Вишгородпасстранс» на момент їх передачі «Укргазбанком» у лізинг КП «Вишгородпасстранс». Висновок експертизи став справжнім вироком. Виявилося, що ринкова вартість КТС ЛАЗ А 292 DI на 26 лютого 2019 року становить 2,8 млн гривень, а КТС ЛАЗ А 183 N — 2,74 млн гривень. При тому, що купили транспорт набагато дорожче — за 5,35 млн гривень та 4,48 млн гривень відповідно. Різниця між закупівельною та реальною ціною становила 4,3 млн гривень. У сухому залишку маємо нероблячі автобуси, збиткове підприємство на 100% дотоване з міського бюджету. Цілком очевидно, для чого воно створювалося: для «відмивання» величезних сум з міського бюджету (у закупівлі за завищеними цінами мастильно-паливних матеріалів, запчастин тощо); для фальшивого піару про турботу про людей, насамперед про пенсіонерів; для підвищення рейтингу у майбутній виборчій кампанії; для взяття під особистий контроль Момота всіх нелегальних перевізників у місті.
Популіст та корупціонер Момот робив усе, щоб створити ілюзію турботи про мешканців Вишгорода. Проворачуючи при цьому свої схеми з розворовування міського бюджету, не соромлячись і не переживаючи за наслідки. Очевидно, що Алексей Момот має впливових покровителів. Однак хочеться вірити, що низка його злочинів перевищить його зв'язки. Зрештою, йдеться про людину, яка грабує городян, людину з більш ніж однією судимістю, яка вважає дурнями всіх крім себе. Правоохоронним органам давно пора провести об'єктивне розслідування його старих та нових схем і притягнути мера-казнокрада до кримінальної відповідальності.