Редакція «Наших грошей» проаналізувала поточну ситуацію з корупцією в державі.
Кількість. Відразу після призначення Шмигаля крива корупції різко піднялася вгору. Протягом трьох-чотирьох тижнів редакція ще встигала відслідковувати нові та старі схеми розкрадання. Нині ж втратили лік. Деякі галузі залишаються «неохопленими» лише тому, що чекають призначення нового керівника-«професіонала». Однак прізвища цих людей уже всім відомі.
Диверсифікація корупції. Відсутність чіткої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику почувати себе автономним сатрапом на ввіреній території. Кожен сам придумував схему та сам її реалізував. Ефект роботи правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі. Адже правоохоронні органи – це теж своя сатрапія. Подібна ситуація була за часів раннього Ющенка, але цього разу це набагато крутіша махновщина.
Якість корупції. З нових схем зафіксовано лише три-чотири. Усе решта – банальне ламання сейфа. Немає потреби паритися з ідеями, якщо працює звичайний лом.
Учасники схеми. По-перше, президент – редакція вважає, що з ним діляться дуже мало. Навіщо ділитись грішми, якщо можна вварити на вуха вермішель. По-друге, «друзі президента» – це близько восьми-десяти потвор, які є основними бенефіціарами. Між собою не сваряться, оскільки, будучи розумнішими від свого друга, поділили між собою сфери впливу. По-третє, «партизани» – від районного судді до приватного нотаріуса. Для них золотий час. Можна заробляти свою десятку за кожен кейс, відкочувати від трьох до п'яти контролюючим органам – і цього ніхто не помітить. Адже друзів у президента не так багато, і ще лишається купа лакун, де можна отримати свій ґешефт.
Висновок. Усе сиплеться з невимовною силою, але поки що економічно пересічний люд це не до кінця помітив. За півроку стане яскравіше.
Прогноз. Цих людей знесуть достроково. І не за продаж України Росії, що є беззаперечним фактом, а за несправедливість. Тобто за те саме, за що знесли дві попередні влади.