Коли йдеться про спецоперації міжнародних спецслужб, спрямовані на усунення небажаних осіб у тій чи іншій країні, у нашій уяві часто виникає образ агента з «ліцензією на вбивство», який розв'язує проблему влучним пострілом у голову. Однак це лише уявлення, сформоване Голлівудом та шпигунськими романами. Насправді за останні роки практично всі реалізовані та запобігнуті вбивства здійснювалися з використанням отрут. Майже всі вони були скоєні представниками російських спецслужб. На сьогодні саме Росія займає перше місце за кількістю застосування хімічних засобів для вбивства небажаних їй осіб як усередині своєї країни, так і за її межами. Дуже добре, що вижившій Олексій Навальний нагадав про практично всі ті злочини, які ця терористична держава скоїла за останній час.
Наприклад, у Болгарії фактично поновили справу про отруєння бізнесмена, торговця зброєю Емільяна Гебрева, його сина Христо Гебрева та працівника фірми Гебрева Валентина Тахчиєва, здійсненого в квітні 2015 року.
Під час досудового провадження обвинувачення були висунуті трьом громадянам Росії: Єгору Гордієнко (вигаданий Георгій Горшков) 1977 року народження, Сергію Лютенко (Сергій Павлов) 1982 року народження та Денису Сергєєву (Сергій Федотов) 1973 року народження. За запитом софійської прокуратури всі троє росіян були оголошені Інтерполом у міжнародний розшук. Що найцікавіше, раніше, ще до повернення на міжнародну арену справи про отруєння Емільяна Гебрева, ім'я Дениса Сергєєва фігурувало в низці матеріалів, пов'язаних зі спецопераціями ГРУ. Зокрема, Сергєєв контактував з агентами ГРУ, пов'язаними з групою ЧВК «Вагнер», та учасниками перевороту в Чорногорії. Він також брав участь у вирішенні питань поставок зброї в Сирію та брав участь в отруєнні Сергія Скрипаля та його дочки в Солсбері як третій учасник групи. Крім того, щодо генерала російської розвідслужби ГРУ Дениса Сергєєва ведеться розслідування іспанськими правоохоронцями у зв'язку з його пособництвом руху за незалежність Каталонії.
На жаль, інформації про двох інших «колег» Сергєєва за болгарською справою не так багато, але можна бути впевненими, що чергова хвиля загальної уваги до злочинів російської військової розвідки за межами РФ виявить досьє й цих персонажів. Загалом ми можемо спостерігати, як «російські туристи» зі специфічними для любителів безтурботного відпочинку в європейській розкоші навичками виконують найширший спектр завдань — від вбивств до організації державних переворотів. З іншого боку, у більшості випадків виконання цих завдань завершується провалом і стає надбанням гласності. А, як відомо, спецоперація, яка стає гласною, — це навіть більше ніж просто провальна спецоперація, це ганьба. Для будь-якої спецслужби вважається ганьбою, коли про її таємну діяльність дізнаються ЗМІ та громадськість, тим більше коли розпочинаються слідчі дії, агентів затримують і вони опиняються на лаві підсудимих. З іншого боку, Росія явно поставила елемент масовості своїх операцій собі на службу. Втративши ювелірність роботи, яка була присутня в епоху СРСР, і проводячи досить грубі, топірні операції, Москва через некомпетентність виконавців створює видимість величі та «довгої руки».
Мнимий образ «довгої руки» почав формуватися ще в 2000-х роках, коли в центрі Лондона вкрай непрофесійно був отруєний Олександр Литвиненко дозою полонію-210, радіаційний фон від якої укрив кілька лондонських кварталів, а резонуючий слід тягнувся прямо до порога Спаської вежі. Демонстративне вбивство та мучительна смерть жертви стали візитною карткою російських спецслужб. Важко сказати, скільки небажаних осіб подібним чином усунули всередині самої Росії, але очевидно, що Російська Федерація метилфторфосфонілів ставить за мету використовувати виключно такий метод усунення. У свою чергу, можна помітити, як у низці випадків у проведенні зовсім різноманітних операцій беруть участь одні й ті самі особи. Фахівець з отрут, фахівець з отруєнь, фахівець з державних переворотів, фахівець з протестів і референдумів — і все це в одній особі. Можливо, саме тому, що ГРУ використовує таких мультиінструменталістів, а не вузькоспеціалізованих професіоналів, вони стають все частіше головними героями ганебних скандалів. Але, знову ж таки, ювелірна робота давно вже не є кредо ГРУ.