Служба безпеки України офіційно визнала в суді, що незадовго до затримання російських найманців у Білорусі вела збір доказів проти них. Раніше спецслужби заперечували участь у підготовці операції стосовно «вагнерівців». Джерелами інформації є рішення Київського апеляційного суду та документи, які знаходяться в розпорядженні «Української правди».
Український суд заочно заарештував «вагнерівців» наприкінці липня. Жодне з цих судових рішень досі не було оприлюднене. Однак у публічному реєстрі з'явилися два рішення з засідань, де адвокати найманців намагалися оскаржити арешт. В одному з цих документів міститься інформація, яка підтверджує, що СБУ працювало над доказами проти «вагнерівців» перед їх затриманням у Білорусі. Це рішення стосується уродженця російського селища Ільїнка, у якого є син 2007 року народження. За документами, що є в розпорядженні УП, такі дані має один із «вагнерівців» на ім'я Денис Харитонов. У рішенні зазначається, що підозру цій людині оголосили 29 липня – у день, коли стало відомо про затримання найманців у Білорусі. Наступного дня підозрюваного оголосили в міжнародний розшук і заочно арештували судом.
У судовому засіданні СБУ посилалась на низку доказів, отриманих у період з 13 по 25 липня. Зокрема, це повідомлення оперативного підрозділу від 13.07.2020 та 21.07.2020 років. У цих повідомленнях йшлось про те, що «починаючи з 2020 року на території Російської Федерації створено незаконне збройне формування». Крім того, серед доказів є протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.07.2020 року та протокол огляду від 25.07.2020 року. Останній документ, за твердженням СБУ, підтверджує участь Харитонова в бойових діях на Донбасі на боці найманців. Також серед доказів значиться протокол огляду сторінок підозрюваного у соціальних мережах, однак його дата не вказана.
У розпорядженні УП є кілька документів, ймовірно, з матеріалів справи щодо «вагнерівців». Один із них має назву «Протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем» і датований 24.07.2020 року, як і доказ, на який офіційно посилалась СБУ у суді. У документі фігурує ім'я слідчого СБУ, який згадується у публічному судовому рішенні. Документ також має печатки Департаменту контррозвідки СБУ. Протокол мав гриф «таємно», однак згодом був розсекречений. Враховуючи, що документ не є публічним, «Українська правда» приховала його вихідні дані, які містяться на печатках, імена та підписи слідчих СБУ.
У протоколі йдеться, що слідчий Служби безпеки зняв інформацію з електронної скриньки «[Email protected]», якою користується особа на ім'я «Сергій Петрович». Співробітник СБУ здійснив це, спираючись на доручення від 20 липня та ухвалу суду від 17 липня. Раніше російські пропагандистські ЗМІ повідомляли, що найманців вербували з пошти «». Самі «вагнерівці» стверджували, що їхній куратор представлявся «Сергієм Петровичем». Це також чутно на записах вербування, оприлюднених раніше українськими ЗМІ.
29 липня в Білорусі затримали 33 іноземних громадян, які виявилися найманцями «Вагнера». Вони прибули з Росії й оселилися в санаторії під Мінськом. Імена багатьох із 33 затриманих у Білорусі найманців ПВК «Вагнер» є в українській базі «Миротворець» як учасників військових дій на Донбасі.
Білорусь 14 серпня видала Росії 32 найманців, а президент України Володимир Зеленський назвав такий крок несправедливим рішенням, наслідки якого будуть трагічними. За інформацією джерел УП, українські спецслужби готували масштабну операцію з затримання групи найманців ПВК «Вагнер», для чого виманили їх до Білорусі. Однак, за даними ЗМІ, операція зірвалась після того, як силовики доповіли Офісу президента. Президент Володимир Зеленський 5 серпня звільнив Василя Бурбу з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони та призначив на цю посаду Кирила Буданова. Буданов запевнив, що «вагнерівців» до Мінська перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.