← Назад

Вибори 2020: як «Слуга народа» втрачає довіру виборців і хто від цього виграє

2020-09-30 15:06 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Земля та забудова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Народний депутат із «Слуги народа» Іван Юнаков скаржився в інтерв'ю на провал місцевих виборів — мажоритарникам не дають квот у списках і змушують агітувати за чужих людей. Щодо торгівлі партійними квотами вже був скандал у зв'язку з перепискою, яку журналісти «Цензор.нет» виявили у ВР. «А де наша гарантована квота? Вона вже продана», — так депутати з монобільшості обговорювали у чаті формування списків на місцевих виборах. Потім колишня депутатка з «СН» Анна Скороход заявила, що у її чоловіка позичали 20 тисяч доларів для потрапляння до партійного списку в одному з міст Київської області. А народний депутат Микола Галушко заявив про продаж місць і вихід з партії, хоча його критики з Бровар вважають, що сам Галушко купив собі «квиток» у ВР у 2019 році. Представляючи кандидатів Зеленського на місцеві вибори, голова правлячої партії А. Корніенко сказав, що регіональні клани чіпляються за корупційні схеми, а «Слуга народа» йде на вибори 2020, щоб це змінити. Однак поверхневий погляд на місцевих лідерів «Слуги» та склад списків змушує в цьому засумніватися. Реальність більше схожа на прагнення розділити «плюшки» з «босами мафії» на місцях.

Херсон: «позеленіли» птахи Порошенка

Чутки про продаж «партійних прапорів» підживлюються незрозумінням принципу, за яким куратори підбирають претендентів у місцеві органи влади. Наприклад, Херсон, де жителі максимально невдоволені міською владою, а В. Зеленському все ще симпатизують, міг би серйозно перезавантажитися за рахунок «слуг». Але — на жаль. Вересневий замір соціологічної групи «Громадська думка» показує, що партія Президента є лідером симпатій, але отримує лише 21%, ОПЗЖ — 17,6, «Батьківщині» — 8, «Нам тут жити» (проект народного депутата Колихаєва, який хоче стати мером) — 7,5, ЄС — 5,7. Але «Слуга» вибрала на посаду градоначальника титульного порошенківця Юрія Кирилова — діючого депутата та найбільшого прогульщика сесій. Кирилов не проявив себе як захисник інтересів громади, натомість є кумом екс-губернатора та фігуранта у «справі Катерини Гандзюк» Андрія Гордєєва, він — ректор Херсонського аграрного університету.

Головні конкуренти у боротьбі за мерське крісло у Херсоні, як і раніше, — «регіонал» В. Сальдо та латифундист І. Колихаєв. У списку «Слуги» половина — юристи-«вирішувачі» з земельних питань, інша половина — місцеві депутати з БПП, які були при владі 5 років і не мають підтримки. Всіх їх протягнув у список «слуг» народний депутат від партії Зеленського П. Павліш, про якого ходить припущення, що й він потрапив у ВР не «за красиві очі». Павліш був юрисконсультом у місцевого магната Путилова, обслуговував його сім'ю, і раптом з'явився у «слузі народа». Не виключено, що його потрапляння у парламент саме Путилов і спонсорував, але на хвилі «зеленої» ейфорії 2019 року на це не звертали уваги. Від «СН» нині балотується у міськраду людина, яка у порошенківського губернатора Гордєєва працювала начальником департаменту екології. Боротися з мафією ці люди точно не будуть, оскільки не робили цього раніше. Обираючи Зеленського, місцеві голосували проти Порошенка не в останню чергу через таких його представників на місцях. Тепер багато хто в шоці — як можна перефарбувати херсонських порошенківців у зелений колір і сподіватися, що це спрацює?

У списку у «СН» є й кримінальник — власник незаконних пунктів прийому металу, який не краще «регіоналів». Зе-команда у міськраді планує скласти коаліцію з людьми Сальдо. «Кирилов уже приходив до нього — просив стати секретарем міськради у разі перемоги Сальдо», — розповів «ОРД» один із учасників виборчого процесу. Сам народний депутат з «СН» Павліш також є колишнім членом команди БПП — як і його друзі, які балотуються від «Слуги» на місцевих виборах. Були серед кандидатів від «СН» й інші особи, які компрометували Президента. Але місцевим активістам вдалося вибити їх зі списків. Наприклад, нинішнього голову Лазурненської селищної ради Сергія Білика, який і не приховує, що є людиною голови обласної ради В. Мангера, а також — другом його помічника А. Левіна (обох звинувачують у організації нападу на жінку). Білик витрачав бюджетні гроші на фінансування адвокатського об'єднання, яке обслуговує Мангера. А одному з виконавців «замовлення» разом із лазурненськими депутатами виділив ділянку землі (уже після вчинення «кислотного замаху»). Жителі селища Олешки на Херсонщині, де група майбутніх убивць влаштовувала верхові пожежі, теж розчаровані у «СН». Принаймні та частина місцевого активу, яка чекала змін. Хороші шанси на перемогу в Олешках має ще один фігурант «справи Гандзюк» — екс-заступник голови ОДА Євген Рищук. Він балотується на голову ОТГ району і «домовився», щоб «зелені» висунули проти нього непроходящого кандидата.

Київщина: слуга народа чи слуга грошей?

У Київській області є свої «Олешки» — одне з найстрімкіше зростаючих у Україні маленьких міст Ірпінь. Там місцевий «цар» і колишній мер Володимир Карплюк після Майдану розстроїв місто з порушенням усіх норм містобудування. Карплюк взяв на озброєння метод «розкладання яєць у різні кошики» і не лише просуває свою кишенькову партію «Нові обличчя», але й розсадив людей зі своєї команди у списки всіх проходящих партій, щоб у новій раді зібрати підконтрольну більшість. У нинішньому складі всі депутати, крім чотирьох «свободівців», танцюють під його дудку — БПП, «Батьківщина», «Укроп», «Захисники Вітчизни» та «Солідарність жінок України» голосували за всі рішення, вигідні забудовникам, разом захоплювали землі за межами міста, підтримували фальшивий генплан і знищували зелені зони. І, схоже, «СН» вирішила не змінювати традиції. Головним опонентом діючої влади і місцевою «слугою» № 1 раптово виявився нотаріус, який супроводжував угоди В. Карплюка, — Максим Нельзин. «Зелений» кандидат у мери є членом виконкому і сам отримував земельні наділи від партії забудовника, з якою збирається конкурувати.

Нельзин довів вірність місцевому царику як підтримкою всіх розграбованих рішень, так і внеском у «спільну касу». На виборах у ВР 2019 року він був серед тих, хто оплачував спробу Карплюка стати народним депутатом. Нотаріус особисто пожертвував на найдорожчу (і невдалу) рекламну кампанію лідера партії «Нові обличчя» 1,1 млн грн.: https://vybory.pravda.com.ua/articles/2019/07/17/7150040/ У 2019 році з Київської області успішно заскочили у ВР усі «слуги», більшість яких миттєво забули про «свої» округи. Тим не менше, рейтинг «СН» все ще досить високий і президентська партія могла б дати бій, але крім Нельзина веде на вибори невідомих парашутистів. Ось як описав ситуацію один з ірпенських активістів: «У місті вже зараз інфраструктурний колапс (затори, нестача шкіл і садків) через 1,3 млн кв. метрів житла, збудованого за 5,5 років. Забудова заплави — подальше збільшення навантаження на інфраструктуру і загроза знищення річки. Гідний кандидат від «Слуги» точно переміг би пана Маркушина, висунутого Карплюком кандидата у мери. Гідний кандидат скасував би незаконний генплан, який знищує заплаву. Що робить партія «Слуга Народа»? Висуває кандидата, який сприяв розграбуванню землі і працював на Карплюка». «Тегнув» у публікації голову фракції «СН», він додав: «David Braun уже заявив, що партії вигідніше програти вибори. Мабуть, тому партія почала підтримувати негідників. Не може ж поважна партія торгувати місцями у списках»: https://www.facebook.com/dmytro.yablonovskyy/posts/4679160438761572 Про те, що «розбірливість» у формуванні списків визначається фінансами, заявив у Фейсбуці й запеклий противник ірпенського феодала, який веде на місцеві вибори «Удар». Інформації Олексія Зінєвича можна вірити, адже раніше цей місцевий підприємець і сам був членом Зе-команди, гарячо підтримував «слуг». А 16 вересня попросив вибачення у жителів, яких ввів в оману. «Це кінець партії, керівники розуміють, що проект вмирає, і реалізують франшизу», — написав він: https://www.facebook.com/zinevych.oleksii/posts/1008166069646813

Одеса: Філімонову навʼязали «котів у мішку»

Яскравого кандидата на посаду міського голови, який реально міг би змагатися з місцевим феодалом і вийти у другий тур виборів, «Слуга» висунула в Одесі. Від «зелених» на місце одеського градоначальника претендує популярний серед місцевих артист Олег Філімонов. І, як вважає «Центр громадського розвитку «Інтер-Акція», який презентував результати соцопитування у вересні, особистий рейтинг у Філімонова другий після Труханова (13 проти 37). Філімонов визнав, що балотуватися йому запропонував сам Володимир Зеленський. Однак, як стверджують джерела «ОРД», замість команди фронтмену підсунули «котів у мішку», яких той повинен завести у міськраду. Проаналізувавши якісний склад «списочників», місцева громадськість дійшла висновку, що «слуг» в Одесі контролює одіозний діючий мер Г. Труханов. Висловлюють версію, що проект Г. Труханова «Довіряй ділам» у новій міськраді складе зі «слугами» більшість, хоча може домовитися й з ідейно близькою ОПЗЖ. «Філімонов не мав впливу на формування списку «слуг». Кандидатів затверджували КВНщики з Одеси Сергій Альперсон і друг Президента Олександр Андросов. Мав вплив на формування списків і народний депутат від «СН» Сергій Колебошин… Надходила інформація про суперництво кримінальних кланів за можливість фінансувати партію Президента в Одесі. Одного з представників — скандального забудовника Олега Невзорова — вибрали зі списків, але його підручні там залишилися. Є у списках у «зелених» й люди з орбіти мера Труханова. Є Григорій Діденко, який на парламентських виборах займався формуванням списку мажоритарників. Нібито продавав місця. Тому що частина тих одеситів, яких ми бачимо у парламенті, — незрозуміло як там опинилися. Хто-небудь же «профінансував» скандальних депутатів, які не проявляли себе до парламентських виборів, але 2 травня ходили на Куликове поле класти квіти? Маю на увазі спортсменів-підприємців Олексія Леонова та Артема Дмитрука. У обох головою штабу на парламентських виборах був чиновник, який відправляв титушок на антимайдан. Дмитрук запам'ятався у ВР тим, що не знав прізвище прем'єр-міністра, за якого голосував. А Леонов виявився фігурантом першого корупційного скандалу у ВР — його звинувачили разом з іншими 10 народними депутатами у тому, що взяв 30 тисяч доларів за «схему Яценко».

«Слуги» могли б побороться з Трухановим, але за рік після парламентських виборів втратили довіру одеситів», — вважає один з кандидатів.

Від монобільшості — у кращому разі до 1/4

Попередня соціологія підказує, що, незважаючи на небувалий успіх на парламентських виборах 2019, партія влади набере у всіх регіонах менше, ніж набрала на місцевих виборах 2015 року партія екс-Президента (БПП). У середньому можна очікувати, що «Слуга народа» отримає в обласних радах приблизно 15%. А у найбільш «зелених» регіонах президентська партія може розраховувати на 25% — максимум. Дніпропетровська область — опора Президента, там досі підтримують Зеленського. Соціологічний центр «Громадська думка» повідомляє, що в обласній раді «СН» може отримати 23,2, ОПЗЖ — 14, «Пропозиція» діючого міського голови — 13,7, «Батьківщина» — 7,2, ЄС — 7, «Наш край» та Блок Вілкула — близько 5%. Але Дніпро «зелені» віддали порошенківцю Сергію Риженку — довіреній особі Петра Олексійовича (якого так клеймив Зеленський), депутату обласної ради від БПП, якого до того ж пов'язують з «авторитетом» Нариком.

А у Кривому Розі, на малій батьківщині Зеленського, головним «слугою» виявився ахметівський менеджер Дмитро Шевчик — мільйонер, який є депутатом обласної ради від «Опоблоку». Але у цьому разі питання «чому» вже навіть не стоїть — адже інші менеджери Ахметова працевлаштовані у країні прем'єр-міністром і міністром енергетики. Розглянемо інші ключові для «СН» міста. У Полтаві, Миколаєві, Сумах, Рівному, Чернівцях, Ужгороді — замери громадської думки все ще виводять партію влади на 1 місце. Хоча на фоні успіху 2019 року нинішній рейтинг виглядає блідо. І, схоже, ні в одному з міст України «Слуга» не отримає блокуючої кількості голосів. У Полтаві, за даними соціологічної групи «Smartpoll», «Слуга народа» має підтримку 16,7%. Опитування соціологічного центру «Громадська думка» намалювало «СН» — 18,4. І це більше, ніж у будь-якої іншої партії. Ще 5-6 партій долають проходящий бар'єр. Однак Полтава отримала у якості кандидата від Зе-команди забудовника і мільйонера з «Аграрної партії» Сергія Іващенка, щодо якого місцева громадськість побоюється, що він прагне до влади не заради розвитку міста, а для розвитку власного бізнесу.

У Миколаєві у «слуги» Тетяни Домбровської хороші шанси. Авторитетна група «Рейтинг» 16 вересня представила результати дослідження, за якими діючий мер А. Сенкевич має рівень підтримки 26,3%, а «слуга» Домбровська — 14% (2 місце). Домбровська — це та, яку голова партії якось порівняв з кораблевою сосною. У 2014 році у «Однокласниках» вона висловлювала симпатії до Путіна і писала, що Україна збила «Боїнг»… У Миколаївській міськраді «Слуга» може отримати 18,6%, і це майже нарівні з партією мерів «Пропозиція» (18,2%), від якої балотується Сенкевич, у ОПЗЖ — 14,7%, ще три партії можуть мати 5-6%. Після виборів тут очікується коаліція «слуг» з «клієнтами» кума Путіна. На третьому місці у мерській гонці соціологи бачать Владислава Чайку, який йде від ОПЗЖ і є членом династії колишнього мера-«регіонала» Володимира Чайки. А заразом і шурином… Номер один «СН» — спікер ВР Дмитро Разумков. У Сумській обласній раді, як вважає соціологічний центр «Громадська думка», «СН» має індекс підтримки 19,4%. У ОПЗЖ — 14%, у «Батьківщини» — 11,6%, «Нашого краю» — 9%, ЄС — 8,8.

А ось висунута на мерство народна депутатка з «Слуги народа» Тетяна Рябуха є непопулярною. Учителька молодших класів Рябуха у яких-небудь активностях до 2019 року помічена не була, але опинилася у числі ноунеймів, які зробили головокружну кар'єру за рахунок бренду «Зе». Але сьогодні депутатку критикують за те, що після виборів забула про Суми і ігнорує звернення виборців. За рахунок чого вона сподівається виграти вибори — незрозуміло. У Рівному у «СН», як вважає дослідницький центр «Імідж-Контроль», може бути 22,4%, але майже стільки ж і у «Рівне Разом» (22%). Це кишенькова проект підприємця Віктора Шакірзяна, депутата обласної ради і головного претендента на мерство. У «За майбутнє» — 10%, у ЄС — 7, у «Свободи» — 6%. Проти головного конкурента Шакірзяна «СН» висунула Віталія Коваля — голову ОДА, до якого мають претензії антикорупціонери. Коваль керує однією з тих компаній, які розділили між собою ринок будівництва доріг і отримують держзамовлення на десятки мільйонів (журналісти підозрюють, що в ОП хтось має «відкат»).

У Чернівцях «Слуга народа» теж лідер, хоча має лише 12,5%, за нею йде «Рідне місто» — проект екс-мера Віталія Михайлишина (10,7%), якому соціологи з групи «Рейтинг» прогнозують перемогу у боротьбі за мерське крісло. Діючий мер Олексій Каспрук, екс-мер Микола Федорук і підприємець Роман Кличук — кожен має свій кишенькову політичну проект, які відстають від «СН». Але вибір кандидата від правлячої партії народу незрозумілий — ресторатору Віталію Другановському пророчать лише 5 місце і називають його технічним кандидатом. Хоча так говорити можуть лише ті, хто не знає секрету Другановського. Його кумом є сам Ілля Павлюк, якого при Януковичі називали «митним вирішувачем».

У Ужгороді, можливо, у «СН» найудачніша ставка: майданівця і колишнього в.о. мера Віктора Щадея місцева громадськість вважає непоганим кандидатом. Соціологічне агентство «Соціологічна лабораторія» виводить Щадея на 2 місце з 16,5% проти Богдана Андрєєва — діючого мера (у нього 23,2%). «СН» у міськраді може отримати 23,5%. ОПЗЖ — 15, ЄС — 10, «Батьківщина» (від неї йде на вибори Андрєєв) — 8, «Рідне Закарпаття» — 8, «Голос» — 5,6.

Шарій підхоплює запит на оновлення і розчарування в «елітах»

Так званий «Зе-ліфт» зламався. Сьогодні від «Слуги» на вибори йдуть представники старої корупційної «гвардії», перебіжчики, які у діючому складі органу влади голосували за розграбування, і технічні кандидати. Останні повинні зобразити опозицію, а потім скласти коаліцію з представниками місцевих феодалів (тими самими, з якими голова Зе-штабу Корніенко збирався боротися). Яке відношення ці люди мають до перезавантаження влади, нового покоління політиків і нових часів, про які так багато говорив Володимир Зеленський?

Таке ж, видимо, як і до добрих намірів Президента, який здався щирим 73 відсоткам виборців… А над «зеленими» й без того сгущаються хмари: «справа вагнерівців», історія з «плюшками» для «людини Холодова» Олександра Юрченка, і те, як його намагалися відмазати, ступор судово-правоохоронної системи, очевидна безпорадність у питанні досягнення миру без переходу за так звані «червоні лінії», і Фокін з Кравчуком, яких Президент чомусь прямим текстом називає захисниками українських інтересів… Все це рейтингу Зеленському і його команді не додає. А в результаті результат «слуг» на місцевих виборах може похоронити бренд. Рік тому багатьох, які жадали швидких змін, вдалося обманути: виборці голосували за інерцією, що дало можливість провести під цим брендом і гідних, і негідних. Але на місцевих виборах люди голосують за тих, кого знають (або проти них). І цим знаючим уже не подобаються кандидати, яких висувають тіньові лялькодави.

Про імена лялькодавів можна сперечатися, але принцип уже зрозумілий: змінюється керівництво країни, змінюються «еліти», але політична корупція залишається незмінною, «слуги» ведуть себе як тимчасовики, які поспішають урвати «шматочок пирога».

Фонд «Демократичні ініціативи ім. Кучерива» презентував на днях опитування, проведене по всіх регіонах (крім окупованих), згідно з яким більшість респондентів орієнтована насамперед на чесність кандидатів і відсутність корупційних плям у біографії, а ось успішний досвід управління і навіть чітка програма мають менше значення: https://dif.org.ua/article/mistsevi-vibori-2020-elektoralni-nastroi-gromadyan А в цей самий час медіа заповнена «джинсою» про «міцних господарників» і «досвідчених управлінців», які «йдуть на зміну непрофесіоналам». Це можна трактувати як незрозуміння запиту на нову якість влади. Потреба в оновленні «еліт», виявляється, нікуди не делася, просто «зелена влада» задовольнити цей запит виявилася не в змозі.

Другий цікавий момент — уже 60% населення вважають, що країна рухається неправильним курсом. Крім серйозного падіння довіри до лідера, соціологи відзначають зниження рейтингу й у деяких ветеранів парламенту (наприклад, «Батьківщина» за рік втратила 2,5%). А якщо у кого-небудь й помічають зростання, то мізерне (ОПЗЖ і партія Порошенка за останній рік «подросли» на 2-3%).

Тоді хто ж цим, зростаючим, розчаруванням скористається? Сміємо припустити, що нові гібридні проекти, яким удається маскуватися під «несистемних і принципово інших». Саме розчаруванням можна пояснити такий феномен: як показують попередні замери громадської думки, у місцеві ради Одеси, Харкова, Херсона, Миколаєва та Запоріжжя потрапляє партія проросійського блогера А. Шарія. Як «свіже обличчя у політиці» сприймається виборцями навіть видавлений учасник виборів у РФ А. Пальчевський. Пальчевський має шанс потрапити у другий тур виборів у Києві і завести своїх людей у інші місцеві ради Київщини, але прицілюється до масштабів ширше, ніж один столичний регіон. «Багато розчарованих — і в партії Порошенка, і в ОПЗЖ, і в Зеленському, а Шарій стає тим посудиною, куди зливають голоси ці розчаровані. Партія Шарія веде посилену роботу, має ресурси, і залучає активних людей від 25 до 35», — пояснює ситуацію собесідник з Одеси.

#Вибори2020 #СлугаНародаУкраїни #МісцевіВибори #ПолітичнаКорупція #ЗеленськийПрезидент #УкраїнськаПолітика #РозчарованняВиборців #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування