Протягом десяти років у судових залах по всьому світу — від США до Індії — точилися судові баталії щодо судноплавного спадщини сім'ї українських бізнесменів Баранських. Афінська судноплавна компанія Industrial Carriers Inc. (ICI), заснована Сергієм Баранським у 1999 році, у 2008 році оголосила про банкрутство. Фрахтувальники втратили десятки мільйонів доларів. Однак самі Баранські вийшли сухими з води. Більше того, вони змогли уникнути виплат компенсацій замовникам за допомогою простих корупційних схем. Редакція 368.media проаналізувала судові позови кредиторів та розбірки справ сім'ї Баранських з 2008 року. Акціонерами ICI були Сергій Баранський, його син Віктор, фінансовий директор Віталій Черепанов, Володимир Тарасов та чартерний керівник Андрій Козьминих. Син Баранського Віктор — нині депутат Одеської обласної ради та член партії «ОПЗЖ» — одразу після краху ICI заснував судноплавну фірму Vista Shipping, зареєстровану на Британських Віргінських островах. Одеський депутат потрапив у досьє Panama Papers: офшори оформляли юристи з Mossack Fonseca. За версією бізнесмена, стартовим капіталом став чемодан з одним мільйоном доларів, взятих у матері.
Vista одразу придбала флот з 10 балкерів capesize, двох танкерів та семи прибережних суден, а також кількох буксирів, барж, перевантажувальних суден та зафрахтованих одиниць. Віктор під час допиту в суді США також стверджував, що він придбав усі судна компанії готівкою, без іпотеки, завдяки прибутку від фрахтування Vista та без допомоги батька. Насправді ж перші судна були куплені іншими компаніями, контрольованими сім'єю Баранських, і немає ніяких документальних підтверджень того, що Vista платила їм якісь гроші. Кредиторам ICI вдалося з'ясувати, що гроші вивели з компанії батька через латвійський Reģionālā investīciju banka. Кошти, відправлені на рахунок у банку, потім стали доступні Vista та низці судновласників, у яких були рахунки в тому ж банку. Наприклад, платежі від фрахтувальника Fayette International Holdings почали надходити в афільовану компанію ICI, відому як Weaver Investments, а потім Auster Marine, раніше, через кілька днів після подання заяви про банкрутство. У жовтні 2008 року Fayette перевела Vista 2,77 млн доларів. Офшор Milestone Shipping, який частково належить Сергію Баранському разом з іншим акціонером ICI Володимиром Тарасовим, позичив Vista не менше 17,2 млн доларів.
При цьому офіційно фірма Баранського-молодшого почала купувати судна у 2010 році. За три роки вони купили ще десять суден — усі готівкою. Сам Віктор Баранський стверджував, що протягом двох з половиною років перетворив 1 млн доларів інвестицій на 100 млн! Однак лише з ICI за різними даними вивели 57 млн доларів для організації закупівельного фонду Vista. Vista у 2011 році увійшла до групи Palmira, яка контролює 60 компаній. Загальнодоступної інформації про групу в цілому мало, але в скарзі як відповідач фігурує компанія Palmira Enterprises, власник з Одеси, на веб-сайті якої зазначений флот, що складається з семи суден для генеральних вантажів, чотирьох буксирів та 15 барж для генеральних вантажів.
Зв'язок між банкротом та новою фірмою очевидна кожному бізнесмену. Vista, яка з тих пір увійшла до складу групи компаній Баранського-молодшого Palmira Group, взяла на себе роботу з клієнтами ICI — Fayette International, яка є фрахтувальником українського Метинвесту, та Xiamen ITG з Китаю. Milestone взяла на себе чартерний бізнес ICI з компанією Ferrous Metals Co, контрольованою російським мільярдером Алішером Усмановим.
Схема бізнесу Баранських надзвичайно цікава не лише для кредиторів, але й для закордонних та вітчизняних правоохоронців. Вищезгадана Milestone розташована за однією адресою в Одесі з компанією Chaika. Обидві працюють на ринку фрахтування залізної руди. Головою відділу фрахтування Milestone був екс-працівник з фрахтування ICI та Vista Костянтин Войнаровський. Серед акціонерів-засновників Milestone був Володимир Тарасов, який контролював 14% ICI. Згідно з видаленим профілем компанії в LinkedIn, Milestone почала діяльність лише з двома працівниками у 2008 році та перетворилася на «сильного оператора середнього розміру». Записи в корпоративному реєстрі Панами показують, що Milestone була створена менше ніж через місяць після того, як ICI подала заяву про банкрутство в Пірею. Володимир Юдаєв, колишній менеджер з фрахтування ICI, виконує ту ж роль у Vista, працюючи прямим працівником «дочки» Columbus Maritime. У Vista також працюють Михайло Іванов, колишній керівник відділу фрахтування в ICI та його колега Володимир Іванов. Даніель Су, який представляв ICI в Шанхаї, також працює від імені Vista.
Андрій Козьминих, який володіє 13,2% акцій ICI, через свою компанію Phaethon International взяв на себе клієнтів обанкротленого оператора з виробництва зерна та сталі. Юристи Баранського зазначили, що Phaethon має у фрахтуванні близько 50 суден та, як правило, працює за тією ж моделлю тайм-чартера, що й ICI. Корпоративні звіти Панами показують, що Phaethon був зареєстрований у 2006 році. Спроби зв'язатися з Phaethon через юристів компанії в США та Панамі не увінчалися успіхом. Юридична команда Glory Wealth стверджує, наприклад, що ICI перевела 478 млн доларів в афільовану компанію Weaver Investments у період з січня по жовтень 2008 року, і все, крім 3 мільйонів доларів, не враховано в заяві про банкрутство ICI. Aquavita, Varamar, Europe Maritime та Prime Transport взяли на себе «велику кількість» колишніх працівників компанії-банкрота. Три додаткові підрозділи — Milestone, Phaeton International та Itiro Corp — були сформовані або основними акціонерами, або працівниками ICI в момент банкрутства або одразу після нього.
Ще одне підприємство, Palmira Holding, зареєстровано в Нідерландах. Колишній менеджер з фрахтування ICI Артем Машутин заперечує будь-які зв'язки між попереднім місцем роботи та Itiro Corp. Андрій Козьминих, володіючи 13,2% акцій ICI, нібито тепер контролює Phaethon International, оператора чартерних балкерів. Александр Сенченко: нібито він отримував відкати від ICI та Palmira від своїх консультантів Еделвейс, коли був працівником фрахтового підрозділу Метинвесту Fayette International. Лілія Дарій: мати Віктора Баранського та колишня дружина Сергія. Віктор стверджує, що вона позичила йому чемодан з 1,22 млн доларів готівкою для запуску Vista Shipping, яка пізніше стане частиною Palmira Group. Офіційно вона контролює деякі компанії під парасолькою Palmira Group після сплати 1 євро (1,27 доларів). Кредитори докладали чимало зусиль, щоб отримати від афільованих осіб ICI, виділяючи компанії, які включали Weaver Investments, Diamant Co Ltd та Itiro, а в деяких випадках навіть керівників ICI та директорів.
До 2016 року Vista вже включала в себе дві організації як акціонерів: Weber Foundation та Hachi Holding. Інформації про першу фірму мало. Panama Papers пов'язують її з адресою на вулиці Талькауано в Аргентині. Офіс розташований на першому поверсі невеликого багатоквартирного будинку через площу від Національного апеляційного суду країни та Єврейського музею Буенос-Айреса. Це адреса масової реєстрації компаній. Weber Foundation — часто використовувана назва для юридичних осіб, більше дюжини інших організацій, розташованих за різними адресами по всьому світу. Hachi Holdings зареєстрована на Маршаллових островах. Адреса Panama Papers зазначена на вулиці Sunnymede Crescent у Річмонді, передмісті Ванкувера. Це приватний будинок. Його адреса пов'язана з Markom Nominees, компанією з офісами в Лондоні та на Кіпрі, яка надає послуги трастового та корпоративного управління, включаючи номінальних директорів або акціонерів, які діють від імені бенефіціарного акціонера. У заяві для преси Markom говорить, що деякі з його клієнтів стали жертвами витоку документів з Mossack Fonseca, дії, яку фірма назвала «незаконною діяльністю». У Vista була пов'язана зі Швейцарією Trusban International як посередник або компанія, яка діяла від імені бенефіціарного власника.
Інформація про Trusban обмежена, але, як показує база даних, він виконує аналогічну роль для 211 інших організацій. У панамських документах Баранський зазначений як бенефіціар Vista, зареєстрованої на Британських Віргінських островах, але не як акціонер. Ключові працівники, проти яких порушені позови, за винятком Деніела Су, працюють у компанії, відомій як Columbus Maritime, створеній на Маршаллових островах у липні 2011 року. Ще одна фірма Freight Bulk є прямим бенефіціаром незаконно отриманих доходів, шахрайських перевезень та змішаних коштів або причитаються їм коштів. Фірма була створена в Сінгапурі для покупки суден Cape Viewer (1992) та Cape Climber (1991), іншого судна, яке раніше належало Frontline Джона Фредріксена. Ця компанія належить зареєстрованій на Маршаллових островах компанії Freight Bulk Ltd, створеній у квітні 2012 року. Вона, у свою чергу, належить Hachi Holding. Кошти на покупку Cape Viewer надійшли від контрольованої Баранським компанії під назвою Sea Traffic Shipping, яка, як показують записи Маршаллових островів, була створена у червні 2010 року. Контракт на покупку був гарантований Vista, стверджує Баранський.
Записи Маршаллових островів також показують, що корпоративна реєстрація ключових компаній ICI Selene Shipmanagement, Auster Marine, Treselle Navigation та Weaver Investments була анульована в період з квітня 2010 року по червень 2012 року. Таким чином, в Україні скривається міжнародний злочинний синдикат, діяльність якого не розслідує ні Інтерпол, ні місцеві правоохоронці.