Британський суд відмовився розглядати позов Вадима Шульмана до Юрія Іванющенка та Івана Аврамова. Позивач вимагав майже $25 млн. У справі згадується й Ігор Коломойський.
Вадим Шульман — багаторічний бізнес-партнер Ігора Коломойського та один із головних його опонентів у іноземних судах. На цей раз у нього виявилися нові суперники. У Високому суді Англії та Уельсу бізнесмен судився з екс-співвласниками найбільшого в Україні оптового ринку «7 кілометр» в Одеській області — Юрієм Іванющенком та Іваном Аврамовим. Обидва бізнесмени здобули широку известність у роки президентства Віктора Януковича й входили до його найближчого оточення. За твердженням Шульмана, Іванющенко та Аврамов обманювали його протягом 12 років і привласнили інвестиції в $21,8 млн.
Шульман очолював наглядові ради кількох коксохімічних заводів, що належали групі «Приват» (у 2008 році вони були продані групі «Евраз» Романа Абрамовича). У 2006 році він став власником компанії «Телесистеми України», під егідою якої на ринок вийшов перший в Україні оператор 3G зв'язку — PEOPLEnet. Шульман — почесний президент Федерації тенісу України.
У лютому 2008 року в Монте-Карло в готелі Fairmont два українські бізнесмени обговорювали майбутні бізнес-плани. Тоді Юрій Іванющенко запропонував Вадиму Шульману купити ділянку землі поруч із відомим одеським ринком «7 кілометр» і побудувати там транспортно-логістичний хаб, як випливає з матеріалів судової справи. Через чотири місяці, у травні 2008 року, бізнесмени укладли усну угоду, стверджує Шульман. Згідно з його твердженням, він інвестував у проект $21,8 млн, а Іванющенко, у свою чергу, мав займатися розвитком проекту й залучити туди якогось голландського інвестора.
«У готелі Fairmont Hotel ми також обговорили питання, що стосуються судової системи в Україні. У нас не було довіри до українських судів. Тому ми одразу умовилися, що будь-які спори розв'язуватимуться лише в Лондоні, англійський суд — справедливий», — зазначав у судовому позові Шульман.
Договореність, за його словами, була усною. Через 11 років у Шульмана з'явилася можливість перевірити цей тезис на практиці.
У березні 2019 року Шульман та панамська компанія Dili Advisors Corporation, що належить йому, подали позов до Високого суду правосуддя Англії та Уельсу. Відповідачами були британські компанії Production Investment Management Limited (далі — PIML), Impool Limited та Addison Alliance Limited (далі — Addison). Компанії опосередковано належать колишній дружині Юрія Іванющенка Ірині та Івану Аврамову. Останній діяв за проектом як агент і «права рука» з боку Юрія Іванющенка, стверджує Шульман.
У позивача було кілька вимог.
Перша претензія стосувалася проекту транспортного хаба на промтоварному одеському ринку «7 км». У 2008 році компанія Шульмана Dili Advisors Corporation (далі — Dili) виділила $21,8 млн на покупку землі, прилеглої до 7 кілометру промислового одеського ринку, та на будівництво транспортно-логістичного хаба. Цю суму Шульман інвестував у обмін на первісну 40% частку в проекті. Іванющенко запропонував доручити управління та розробку проекту компанії Addison Alliance Limited, яка мала прямо або опосередковано володіти землею та іншими активами проекту.
У травні 2008 року компанія Шульмана Dili укладла договір з компанією Іванющенка Production Investment Management Limited (PIML) про покупку 40% акцій компанії Addison. Половину суми — $10,9 млн — Шульман передав Іванющенку у вигляді позики під 5% річних. Кредит Іванющенко погасив протягом 2012 року. За домовленістю партнерів, після залучення додаткових інвестицій від голландського інвестора, якого обіцяв залучити Іванющенко, частки Шульмана та Іванющенка в Addison становили б по 20%. Але проект так і не стартував, ділянка залишилася необробленою сільськогосподарською землею, а компанія Іванющенка повністю не повернула $21,8 млн, стверджують позивачі.
«На початку 2008 року Іванющенко був моїм другом, і я йому довіряв… Хоча, звичайно, тепер я про це жалкую», — заявив Шульман.
Перший сигнал прозвучав у 2011 році, коли Шульман виявив, що Іванющенко «встановив контроль» безпосередньо на ринку «7 кілометр», як випливає з матеріалів справи. За часів президентства Віктора Януковича структури Іванющенка-Аврамова приступили до захоплення промринку «7 км», розповідав одеському онлайн-виданню Думська колишній співзасновник промринку «7 кілометр» Денис Волошин.
У 2016 році губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі заявив, що ринком «7-й кілометр» досі володіє Юрій Іванющенко. Нині офіційно серед власників ринку Іванющенка та Аврамова немає. Але 28% у компанії належить Kittep Limited, яку ЗМІ раніше пов'язували з Іванющенком.
Друга претензія була особистим кредитним вимогою. Шульман стверджує, що дав Іванющенку позику в $6,3 млн відповідно до усної угоди, укладеної в грудні 2010 року. Погасити позику, за його словами, він вимагав у липні 2013 року.
Третя претензія стосувалася компенсації за обслуговування літака. У 2009 році бізнесмени домовилися: Іванющенко може користуватися двома літаками, що належать Шульману — Bombardier Challenger 605 (Challenger) та Bombardier Learjet 60XR (Learjet). Умови користування — оплата половини суми операційних витрат та половини амортизаційних видатків на літаки на момент продажу. Шульман стверджує: незважаючи на те, що Іванющенко нарівні користувався літаками, грошей за користування не сплатив. Сума претензій становила $9,75 млн. Іванющенко у відповідь заявив: він орендував літак за погодинною ставкою, яка була сплачена Шульману.
У кінці 2013 року Іванющенко відповів, що готовий повернути Шульману всі причитаючі гроші. Шульман одразу попросив підготувати проект договору, і його адвокат відправив цей чернетку адвокатам Іванющенка 8 січня 2014 року. Однак Іванющенко нічого не зробив з його підписанням.
Сума претензій Шульмана тоді була менша. За інформацією суду, у проекті мирової угоди йдеться про «невиконані зобов'язання» щодо виплати $10,9 млн відповідно до умов Угоди про продаж та $1,75 млн — «щодо літака». Вимога погасити «особисту позику» в «мировій угоді» не була.
Під час розгляду справи, за вимогою відповідачів, суддя Високого суду правосуддя Англії та Уельсу задався питанням: чи має право Великобританія розглядати позов за усною угодою, укладеною за межами Великобританії. Тому що безпосередньо Британію стосується лише інвестиція в покупку частки в місцевій компанії.
Чому Вадим Шульман не звернувся до українських судів? По-перше, він був переконаний, що Великобританія — належне місце для розв'язання спору, як випливає з матеріалів справи. Крім того, серед аргументів, які навів бізнесмен, — фактор Ігора Коломойського. На думку Шульмана, будучи впливовою фігурою в Україні, Коломойський зміг би втрутитися в судовий процес. «Пан Шульман наводив приклади вже висунутих йому звинувачень у відмиванні грошей в Україні через вплив пана Коломойського», — йдеться в матеріалі справи.
У 2017 році Шульман подав позови в Англії та США проти колишніх бізнес-партнерів Ігора Коломойського та Геннадія Боголюбова з вимогою відшкодувати $500 млн, які нібито були ними викрадені, починаючи з 2000 року. У серпні Національна поліція оголосила в розшук бізнесмена Вадима Шульмана. Його підозрюють у відмиванні грошей та іншого майна, отриманих злочинним шляхом.
Після детального вивчення позову Шульмана Високий суд правосуддя Англії та Уельсу відмовився його розглядати. «Я відхиляю твердження, що ця справа має «тісні зв'язки» з Англією… Позивачі не продемонстрували, що англійські суди — це належне місце для подання даного позову», — висновував суддя.
Одним із аргументів було те, що в інших процесах, включаючи американський та британський, — проти Ігора Коломойського та Геннадія Боголюбова Шульман не довів, що застосування британського права було закріпленою умовою для розв'язання спорів. Позови, які Шульман подав до Іванющенка та Аврамова, належать до юрисдикції України або Монако, зазначив суддя.