За Славянськ, з якого розпочалася відкрита фаза окупації Донбасу, на нинішніх місцевих виборах змагаються три «голови дракона» — три продукти «російського світу», представники трьох модифікацій Партії регіонів. Це місцевий депутат Павло Придворов, який у 2014 році недовго виконував обов'язки міського голови і відомий тим, що на своєму Славянському механічному заводі ремонтував «ноні» та «БРДМи» бойовиків. Його висунула «ОПЗЖ» Медведчука-Бойка-Рабіновича. Діючий мер Вадим Ляхом, раніше також місцевий депутат-«регіонал», який у 2015 році переміг під девізом «Любити Славянськ, як Неля». Він висунутий від партії Колесникова-Ахметова-Вілкула «Опозиційний блок». І сама екс-мер Неля Штепа — досі обвинувачена в посяганні на територіальну цілісність, що спричинило смерть людей, і створенні терористичної організації. Вона балотується від партії «Миру та розвитку». До перейменування минулого року ця політична сила мала назву «Опозиційний блок — партія Миру і Розвитку» і її пов'язують з партнером Ахметова В. Новинським. Хоча П. Придворов та Ляхом могли б проходити за одною кримінальною справою зі Штепою, сидіти втрьох на одній лаві підсудних.
У квітні 2014 року вони були серед тих депутатів, які на двох закритих сесіях оперативно легалізували банду як «народну дружину», наділили повноваженнями її главаря В. Пономарева, передали озброєним захопленням будівлю місцевої ради та постановили провести «референдум про самовизначення». «Хто не хотів голосувати, той на сесію не прийшов, ніхто не примушував, але місцеві депутати-«регіонали» Ляхом з Придворовим за це голосували», — згадує Сергій Лілеєв, військовослужбовець і громадський діяч зі Славянська. На його думку, ТІК Славянська могла спокійно не реєструвати Штепу як кандидата. Але члени територіальної комісії одностайно виступили за її реєстрацію. Втім, у 2015 році ТІК кілька разів відмовляла її конкуренту Ляхому, але втрутилася Центральна виборча комісія зі своїм безпрецедентним постановленням на його користь. Нині громадянка Штепа, якій загрожує 15 років тюрми, опинилася першою на сайті ЦВК серед претендентів. «Захищала Славянськ разом з народними ополченцями, першою підтримала бійців самооборони», — так характеризували «ополченку» Штепу навесні 2014 року. Пізніше сама вона заявляла, що захоплювалася Путіним і хвалила анексію Криму під дулом автомата.
Багато хто вірить і співчуває, тому що вона сиділа не лише в українській тюрмі, але й у підвалі у Гіркіна (після того як зустріла «зелених чоловічків» хлібом-сіллю «щось пішло не так»). Але колишній співробітник спецслужб Фридон Векуа, який виступав свідком у її справі, закликає не вірити крокодильим сльозам. «Є ще одна кримінальна справа — про співучасть у вбивстві військовослужбовця — «альфовця» Геннадія Біличенка. Це було 13 квітня 2014 року в Семенівці (передмістя Славянська). Наші військові хотіли зайти до Славянська, де напередодні з'явився Гіркін. Прибула «Альфа», 82-га десантна бригада, група «Омега». Могли б уже тоді звільнити Славянськ, якби не перешкодила Штепа. Вона знаходилася поруч з українськими військовими. Блокувала рух. Говорила: «Я вам як мер забороняю сюди входити, не провокуйте». І поки вона спілкувалася з військовими (а там були й генерали, й полковники), несподівано підїжджає ДАІшна «десятка», звідти виходить майор у формі ДАІ. Помітили, що в нього куртка на два розміри більша. Походив, поспілкувався зі Штепою, сів у машину й уїхав. Слідом уїхала Штепа та її команда.
А через 10 хвилин із «зеленки» почали поливати наших хлопців. Після того як Гіркін засвітився, дізналися, що «майором ДАІ» був він. На той момент, коли розстріляли Біличенка, Штепа вже була знайома з Гіркіним, про що не повідомила військовим», — розповів «ОРД» Фридон Векуа. Він сподівається, що незабаром Штепа отримає другу підозру. Однак поки що колишня «ополченка» Неля Штепа цілком «відмазалася». Харківські служителі Феміди брали самовідводи, затягували та зривали процес. А у 2017 році й узагалі випустили обвинувачену. Оскільки протягом кількох років з моменту надходження обвинувального акта до суду люди в мантіях не соизволили навіть розпочати засідання, Європейський суд з прав людини покарав українських платників податків на 2600 євро. Це штраф за волокиту, і ніяк це рішення Страсбурга не ставить під сумнів справедливість та обґрунтованість обвинувачення. Просто Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод вимагає винесення вироку в розумний строк, а харківські судді займалися відвертим саботажем. Але Неля Штепа використовує рішення ЄСПЛ як «доказ» своєї невинуватості. У передвиборній боротьбі громадянка Штепа виглядає таким фриком-«тимурівцем»: то встановить на газоні потворне металеве серце, то на підборах попрацює граблями, то організує суботник на кладовищі.
Називає кандидатка цю діяльність «ні дня без добрих справ». Вона рекламує на своїй сторінці в соцмережі пошиття підробленої «PUMA», яка нібито є джерелом коштів на «добрі справи». І, звичайно, роздає коробки з подарунками. Зареєстрована в червні «громадська ініціатива Нелі Штепи» підкуповує виборців уже понад три місяці. Під час пандемії кандидатка обіймається з немовлятами та старенькими, відвідує акушерське відділення без маски й усім вручає передвиборчі набори. Через її гіперактивність багато хто вважає, що ця творець «ДНР» — найперспективніший кандидат на посаду мера Славянська. Але чи це насправді так — невідомо, адже вартісних досліджень немає. Деяке агентство «Соціомодус» презентувало опитування, за яким за Штепу 36% жителів Славянська, за Придворова — 32%, а за Ляхома — 17%. Подивившись на це, опонент Штепи, як видно, вирішив і собі замовити «Соціомодус». І вже через пару тижнів у «Соціомодуса» Придворов з'явився з 40%, Штепа впала до 28%, а Ляхом залишився при 15%.
«Хлопці в трусиках», які «вздовж доріг з косами стоять», 4 жовтня в Кременній (на Луганщині) поліція зафіксувала масштабний підкуп виборців. В одному з магазинів виявилися пакети з продуктами та списки громадян, яким вони призначалися. Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 4 ст. 160 КК України «Підкуп виборців» (від 5 до 7 років): https://www.facebook.com/csomvd/posts/3155096507931974 «Гречкосійцем» виявився кандидат Володимир Струк — власник місцевого пивзаводу, який, готуючись до виборів, уже кілька років будує бювети. На яблучний спас він роздавав виборцям мед — в обмін на персональні дані. Трохи раніше розмістив на обласній спортбазі «Олімп» сотні переселенців, яким, за чутками, обіцяно від 200 до 500 гривень за «правильне» голосування.
Але ще цікавіший Володимир Струк тим, що повністю уникнув відповідальності за організацію «референдуму», озброєння та фінансування бойовиків. 7 квітня 2014 року тогочасний народний депутат давав коментарі біля захопленої будівлі СБУ в Луганську разом з одним із «ветеранів гарячих точок» Олександром Беднівим — главарем банди «Бетмен» та майбутнім «міністром оборони ЛНР». 5 травня 2014 року на сепаратистському зібранні в міськраді, яким командували соратник Януковича Олег Царьов та самопроголошений губернатор Валерій Болотов, Струк був одним із найактивніших прихильників «референдуму» — вимагав «самовизначитися» якнайшвидше («фашисти наступають»). А «ополченцям» забезпечив польові кухні з написами «Від Струка — республіці»: «Не дай Боже, хто-небудь ступить на землю нашого Донбасу, вони негайно будуть знищені», — погрожував Києву на мітингу 9 травня в п. Ювілейному (передмістя Луганська). І члени незаконних збройних формувань хвалили Струка за допомогу. У 2019 році могильник миру на рідній Луганщині Струк йшов на вибори до ВР під гаслом «Стоп, війна!», але програв «члену команди Шахова» Олександру Лукашеву.
А точніше — програв потужнішій системі підкупу. Тож цього разу Струк вирішив не ризикувати й уже балотується не самовисуванцем, а в команді ОПЗЖ. «Йдемо наводити порядок», — лякає проукраїнську громадськість без п'яти хвилин мер Кременної В. Струк. Витонченим підкупом виборців займається на Луганщині й його колега з ОПЗЖ Ростислав Дубовой, який очолив список претендентів у депутати Північнодонецької районної ради Луганської області. Дубовой веде на вибори відвертий криміналітет (у тому числі відомого в Північнодонецьку «авторитета» за прізвиськом «Матрос»). І вдало конвертував у передвиборчий піар недавню масштабну пожежу, яка бушувала на Луганщині. Роздачу допомоги постраждалим від пожежі цей діяч проводить у партійній символіці. Широкому колу громадян Р. Дубовой відомий як автор фейків та «висхідна зірка» пропагандистських сюжетів у стилі «Life News».
Не якийсь там партійний функціонер, а цілий член політради ОПЗЖ нещодавно заявив, що зовсім не стихія — не найсильніший вітер з піщаною бурею й попередня йому посуха, і не «ЛНРівці» — які вели обстріл трасуючими кулями й підпалювали суху траву. Винна у страшній пожежі українська влада. Про це Ростислав Дубовой розповів глядачам телеканалу кума Путіна й закликав «нацистів і сороситів» з відрами й лопатами вирушити на його малу батьківщину. Послання від Дубового — це щось середнє між легендою про «розп'ятого хлопчика» та Савелієм Крамаровим із «Невловимих месників» (промова про «мертвих з косами вздовж доріг»). Ось яким жахом лякає громадянин українських виборців: «Порошенко нас бомбив з 2014 року, а «зелені» нас випалюють. Не просто випалюють наші ліси, наші дома, вони випалюють наші традиції, образ життя, віру, нашу рідну російську мову. І хто не боїться висловлювати свою точку зору, за ними починаються переслідування. А хто критикує? Сороситів, зелені отці шоумени малорозумні й проплачені порошенківські нацисти».
У тому, що це не випадкова дурість з уст недалекої людини, а робота в інтересах країни-агресора, не варто сумніватися. Адже чорнуха про підпал «в інтересах західних компаній, які мають великі апетити до цієї території» нині активно розповсюджується медіа, які симпатизують ОПЗЖ. Мовляв, для того українська влада й відкрила ринок землі, щоб задовольнити західні корпорації. Нагадаємо, що тему про нібито вигідну видобутку сланцевого газу на «особливо цінній» землі Донбасу до війни піднімав «Український вибір» Медведчука. Логічно, що тепер його представник Дубовой вимагає від законно обраного Президента «поступитися місцем сильному» (Медведчуку), який «єдиний може встановити мир».
Сітка й бабусі народного депутата Шахова — до послуг пушилінів. Здавалося б, у чистому вигляді «гречкосійство» вже мало б піти в минуле — посилилася відповідальність. Але не на Донбасі. У цьому регіоні час застиг на позначці 2010 року, коли Сергій Шахов вперше масово застосував свою Сітку на Луганщині. А у 2012 році він уже розповсюдив її й на Донецьку область, де членом його команди стала майбутня «велика шишка з БПП» Артур Герасимов. З тих пір у Шахова утворився ядерний електорат із бабусь на зарплаті (типу бабусь Черновецького). На сьогодні власник системи підкупу сам є народним депутатом, повністю контролює в регіоні політичний проект «Наш край». І, як показали попередні вибори до ВР, з задоволенням підставить плече будь-якій пророссійській силі. Приклад — вищезгаданий «член команди Шахова» А. Лукашев, який представляє ОПЗЖ.
28 серпня на сторінці у Фейсбуці у працівниці С. Шахова Юлії Погорельової з'явилося тривожне повідомлення: «Тисячі пенсіонерів, інвалідів, багатодітних і малозабезпечених сімей залишилися без засобів до існування». Погорельова звинуватила в цьому голову Луганської ОДА: «відібрав гуманітарну допомогу». За словами дами, «працівники поліції, не маючи законних підстав, вилучили фуру», хоча на наявність підстави вказувалося в самій публікації — «розслідуване поліцією кримінальне провадження про підготовку до підкупу виборців на предстоящих місцевих виборах»: https://www.facebook.com/pogorelova.krasa/posts/2725664684320106 На іншій сторінці у ФБ під назвою «Темна сторона Північнодонецька» того ж дня з'явилися фото й уточнення: під «засобами до існування» Погорельова мала на увазі весь той же цукор, яким Шахов багато років «засіває» Луганщину: «По області проводиться масштабна спецоперація, затримано кілька фур із цукром. Схоже, вирішили розібратися з Шаховською «сіткою підкупу»: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=197435038480216&id=108493030707751
Через ще 2 дні представники мережі «ОПОРА» в Луганській області підтвердили факт арешту однієї фури зі посиланням на заступника начальника відділу комунікації ГУНП в Луганській області. Виявляється, розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 160 КК України. Якби була на те політична воля, ця справа могла б стати однією з найрезонансніших, оскільки йдеться про фальсифікацію виборчого процесу, яка за своїм масштабом може становити загрозу національній безпеці. Але не схоже, щоб така воля була. Адже це провадження вже як мінімум друге за рік — про підкуп через шаховські «благодійні фонди». 18 липня 2019 року було розпочато провадження за ч. 4 ст. 160 КК України — про підкуп виборців у окрузі 112: https://youcontrol.com.ua/judgedoc/?documentId=86830740&cid=13540332 І Юлія Погорельова є керівником одного з фондів, який фігурує в матеріалах справи минулого року.
Так само в ньому фігурує Сергій Вельможний — народний депутат із «групи Шахова», член партії Шахова «Наш край», який до парламенту числився радником голови БО «Фонд Сергія Шахова»: Як ми тоді й писали, перемогти Вельможному допомогла не лише «цукрова благодійність», але й роздача 50–100 гривень готівкою — залежно від залученості до Сітки друзів і родичів одержувача цукру (таке політичне МММ). А як випливає з матеріалів кримінальної справи № 42019130000000070, «протягом травня — липня 2019 року, з проведенням агітаційних заходів на користь кандидата Вельможного проводилася роздача цукру (по 5 кг на людину) та «соціальних карт С. Вельможного», де було зазначено: «власник цієї карти має пріоритетне право на участь у соціальних програмах «Наш край» та «фонду Сергія Шахова». Тримачу карти гарантують соцзахист протягом 5 років». Як випливає з динаміки постанов, які можна знайти в откритих реєстрах, спочатку ця справа інтенсивно розслідувалася, але в червні цього року застигла. Тож Вельможний залишається народним депутатом, його патрон Шахов балотується на мера Києва, і жоден із них так і не став підозрюваним.
Що ж перешкодило «розібратися» зі «скупцями голосів»? Виявляється, в червні цього року команда Шахова технічно відсторонила старшого групи слідчих. 28 травня на каналі ТРК «Донбас» (Північнодонецьк) вийшла історія 13-річного хлопчика з Рубіжного, якому потрібні нові слухові апарати. Маму разом із сином запросили в студію телекомпанії й у присутності представників державної влади та дитячого омбудсмена України вручили подарунковий сертифікат на придбання одного з апаратів. Сім'я не знала, що дарувальником виявиться «Благодійний фонд Шахова», але це змусило батька дитини (слідчого) взяти самовідвід — щоб уникнути сумнівів у його неупередженості. Причому фігуранти кримінальної справи явно «пожлобилися»: витратилися лише на один із двох слухових апаратів — вартість кожного — 38 тисяч гривень, сім'я слідчого не може собі їх дозволити: https://youcontrol.com.ua/judgedoc/?documentId=89613671&cid=13540332
Перечислимо всі шаховські фонди. «БО «Благодійний фонд Сергія Шахова» (код 34986809) існує з 2007 року. Зареєстрований у Північнодонецьку за адресою: Гагаріна 54, офіс 1. Розмір статутного капіталу — нуль гривень. До 2015 року був зареєстрований на окупованій території (у Стаханові, «ЛНР»). «БО «Всеукраїнський благодійний фонд «Народна довіра» (код 38969442) зареєстрований у 2013 році й через рік з'явилася однойменна громадська організація. «БО «Фонд Сергія Шахова» (39368805). Ці фонди знаходяться за адресою в Києві: вулиця Олеся Гончара 35. У висотній будівлі розташовані сотні квартир та офісів. Але в адресі реєстрації фондів Шахова не зазначено ні офісне приміщення, ні квартиру, лише номер дому. Ця будівля відома й тим, що там знаходився офіс Артема Пшонки, куди вносили «відкати» для Януковичів. І там же у 2015 році був виявлений «обнальний» центр Сергія Шахова. Тоді майбутнього народного депутата підозрювали у фінансуванні тероризму, але справа знову закінчилася нічим.
Слідство встановило, що до підкупу в інтересах Вельможного має прямий стосунок й ще один благодійний фонд — БО «Луганський обласний благодійний фонд «Луганщина — Наш край» (код 40568189), записаний на жительку Північнодонецька Олену Серебренникову. А головне — про всі ці фонди правильніше пам'ятати з приставкою «псевдо». Жоден із них не має ні сайту, ні діючого номера телефону, ні реквізитів, ні звітів про джерела отримання пожертвувань і тим більше — про розподіл допомоги. Взагалі у публічному доступі немає нічого, крім інформації про підкуп виборців. Ми неодноразово писали про конвертаційний бізнес Шахова, про те, як він обслуговував Януковича, про його роль у створенні «ЛНР». Але стати диригентом виборів і довіреною особою Петра Порошенка на Луганщині це Шахову не перешкодило. Що може здатися дивним, якщо не знати, що «Наш край» — одне з втілень Партії регіонів, легка версія ОПЗЖ. Продукт спільної творчості постмайданівської влади в особі Порошенка й його партнерів із ПР Левочкіна-Фірташа. А придумав цей проект голова виборчої кампанії Порошенка з 2014 по 2019 рік він же — колишній перший заступник голови АП та сірий кардинал «УДАРу» з команди Левочкіна — Віталій Ковальчук.
Оскільки про законні способи поповнення фондів Шахова нічого невідомо, а в самого «благодійника» немає якогось бізнесу, відображеного в декларації: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_7c848241-4515-4844-8337-52344a4d7930 можна припустити: основним бізнесом Сергія Шахова є вже не обналічування кримінальних коштів, а… Вибори. Його «цукрова схема» раніше використовувалася в інтересах Порошенка, а сьогодні «здається в оренду» будь-яким власникам товстих гаманців. Завдяки Сітці, Шахов влітку 2019 року міг перемогти у всіх 6 округах, але один він програв братові Медведчука, а ще в одному програв чистою випадковістю. І, судячи з обурених коментарів під публікацією працівниці Шахова Погорельової, у малозабезпечених громадян «скупцям» вдалося виробити необхідні рефлекси. У кожному місті Луганської області у Шахова є вірні (прикормлені) бабусі, які не проти продати майбутнє внуків за пакет із цукром, і вважають це цілком моральним. Не знають, видно, що за нинішніми правилами відповідальність настає не лише для тих, хто підкуповує, але й для тих, хто продає голоси.
Для довідки: будь-яка «благодійна допомога» спричиняє кримінальну відповідальність, якщо на продуктових наборах зазначено ім'я політичної сили або конкретного «благодійника». За власною інформацією автора, сітка Сергія Шахова могла принести на нинішніх місцевих виборах до 30%. І абсолютно будь-який ворог України міг отримати владу в регіоні, вступивши в угоду з Шаховим. Для цього умовному Пушиліну або Пасічнику достатньо стати «членом команди Шахова» або «юрисконсультом фонду Шахова», а далі — справа техніки.
Окрилені безнаказаністю йдуть «відновлювати зв'язки з РФ». Ми можемо ще довго згадувати випадки державної зради «біло-голубих» і перелічувати кандидатів від ОПЗЖ, біографію яких найкраще вивчати за специфічним сайтом «Миротворець» (наприклад, ось один із кандидатів у Костянтинівці: https://myrotvorets.center/criminal/melnik-pavel-viktorovich/?fbclid=IwAR3Fvl1fNy7T7J-BjhYa8jugrUhEkubxNrH64h7B6pxr-Xa4nJoSi20XOIE). Можемо ще багато розповісти про підготовку фальсифікацій — наприклад, у тому ж прифронтовому місті більшість кандидатів у мери виявилися не просто технічними, а членами одного трудового колективу: https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm106pt001f01=695pid100=14rej=0pid102=397.html Можемо поговорити про спадкоємців зрадників і сімейні підряди («регіонали»-ОПЗЖисти Королевська та Солод тягнуть свого 19-річного сина в депутати по Краматорську). Але час переходити до висновків.
Слив Донецької та Луганської областей пророссійським силам і бандам, які їх підтримують, — одна з причин виникнення на тілі нашої країни потворного утворення «ОРДЛО». На Донбасі десятиліттями імітувався виборчий процес, опозиція служила «технічкою» Януковича. Однак навіть після того як частина України опинилася окупована, вбито тисячі українців, зруйновано сотні населених пунктів, мільйони людей перетворилися на бездомних, наша держава так і не навчилася захищати себе.
Що зробила держава на Луганщині для захисту своїх інтересів? Популярна у місцевих версія говорить: центральна влада, будучи безпорадною справитися з «цукровим беспределом», вважала за добре просто скасувати вибори. Замість того щоб раз і назавжди покінчити з ОПГ Шахова — порушила права виборців. А там, де вибори все-таки відбудуться, у керівництві знову опиняться товариші, які навесні 2014 року влаштовували «референдум». Вони не понесли за злочини проти української держави жодної відповідальності, включаючи політичну. А деякі не приховують, що у разі своєї перемоги мають намір перевищувати повноваження й нав'язувати центру повістку окупанта на Донбасі. Теоретично парафія місцевої влади — займатися вивезенням сміття й ремонтом каналізації, але ми ж пам'ятаємо парад дивовижних рішень у місцевих радах на Донбасі у 2014 році? До того ж після змін виборчого законодавства це перші вибори, тож ще не ясно — якими будуть повноваження нових районів. Далі — просто коментарі.
«У Північнодонецьку, Лисичанську, Попасній вибори скасовані. Північнодонецьк став центром району. А вибори в Північнодонецьку райраду відбудуться лише в Рубіжному й Кременній. Я вважаю це неправильним. Щодо Шахова — матеріали зібрані, вилучені документи щодо матеріальних ресурсів, є списки десятників, сотників, звіньових, але підозру не висунуто. Думаю, це тому, що Шахов вигідний усім», — Віталій Шведов, депутат Лисичанської міськради, ветеран АТО, екс-голова ВГА Лисичанська.
«Вибори скасовані незаконно. Порушена Конституція. Чому в Маріуполі, який ближче до лінії фронту, вибори відбудуться, а в Північнодонецьку ні? Ці питання задають активісти, політики, всі чесні люди. А Шахова просто припугнули. Залучати його до відповідальності ніхто не збирається», — Сергій Чуб, громадський діяч із Північнодонецька.
«Кандидат Р. Дубовой написав програму, в якій збирається «координувати органи державної влади»: зупиняти війну, відновлювати зв'язки з РФ, створювати вільну економічну зону на Донбасі — хоча такі питання далеко не компетенція місцевого депутата. На це правоохоронним органам слід звернути увагу», — Ігор Чудовський, екс-кандидат у народні депутати у 2019 році, якого сепаратисти поранили в Луганську навесні 2014 року.
«У нас ще не було таких місцевих виборів, у які б вкидалося таке багато грошей. Порівняти можна з виборами до ВР. У Славянську, найімовірніше, переможе Штепа. Тому що погляди більшості людей не сильно змінилися з 2014 року», — Сергій Лілеєв, ветеран АТО-ООС зі Славянська, військовослужбовець.
«Славянська міськрада, що складається з трьох пророссійських партій, цілком може прийняти антиукраїнські рішення, які дадуть аргументи Путіну. Безнаказаність Штепи — результат договірняка, який розпочався ще у 2015 році. Порошенко був впевнений, що пройде на 2-й термін. І для цього потрібні були такі договірняки. За Штепу голосували на тих виборах, коли вона перемогла — скільки жителів Славянська? 18 відсотків прийшли на вибори. І лише 28 відсотків із них голосували за неї. Ось що я відповів суду, коли мені задали питання: користується ли Штепа авторитетом у Славянську. На неї ще в 90-х було три кримінальні справи про розкрадання й врятували її від тюрми брати Клюєви. З тих пір безнаказаність тягнеться. І ця безнаказаність окрилює», — Фридон Векуа, екс-заступник голови Авдіївської ВГА, учасник бойових дій.
«ОПЗЖ хоче в Донецькій області понад 50%. Їм треба звітувати перед Москвою, щоб вона їх і далі підгодовувала — мовляв, ось які ми впливові. Але слити Україну у них не вийде. Україна відмовилася виконувати мирний план Порошенка, завдання Мінської переговорної групи полягає в тому, щоб змусити РФ вийти з мінських», — Олександр Меланченко, екс-голова департаменту Донецької ОДА.