Кулуарна боротьба в керівництві Офісу президента вирвалася назовні — підлеглий Андрія Ермака публічно заговорив про помилки його першого заступника Сергія Трофімова. Куратора регіональної політики, схоже, чекає відставка, а «права рука» президента концентрує все більше влади у своїх руках. В Офісі президента загострилася боротьба між топ-чиновниками — керівником Офісу Андрієм Ермаком, його першим заступником Сергієм Трофімовим та ще одним заступником Ермака Кирилом Тимошенком. З формату закулісної боротьби та інтриг протистояння між «вежами» ОП вилилося у публічну площину завдяки різкому коментарю радника керівника ОП Михайла Подоляка, який раскритикував роботу Трофімова. «Мені здається, що перший заступник, відповідальний за регіональну політику, повинен бути жорстким, чітко розуміти функціонал губернаторів. Тому що децентралізація зробила так, що на перший план вийшли регіональні громади, а губернатори опинилися на другому плані», — сказав він у інтерв'ю «Українській правді». Варто зазначити, що Подоляк, нині відповідальний за медійну політику в ОП — «голос» Андрія Ермака.
Тобто таке відверто ворожне щодо Трофімова публічне твердження свідчить про впевненість Подоляка та, видимо, його шефа в тому, що незабаром першого заступника звільнять з посади. Складається враження, що Ермак, чий вплив на Зеленського сьогодні складно переоцінити, майже досяг своєї мети. Буквально відразу після звільнення його попередника Андрія Богдана заступники керівника ОП Трофімов і Тимошенко посилили інтриги один проти одного і проти нової «правої руки» Зеленського. Але вже влітку з ОП перестали долітати значущі сигнали про внутрішні конфлікти. Тим часом Ермак продовжував посилювати вплив як на внутрішню, так і на зовнішню політику, намагаючись взяти під контроль зовнішньополітичний блок уряду та укріпивши себе в Офісі силовиком Олегом Татаровим, який за часів Януковича працював у системі МВС. Природно, «українським Рішельє», як його називають лояльні Telegram-канали, Ермак не став — зокрема, йому поки не вдалося налагодити роботу з монобільшістю, яке зі все більшою неохотою голосує за потрібні ОП ініціативи.
Не знайшовши ключика до фракції СН, Ермак замість цього знайшов слабке місце свого заступника. Йдеться про роботу Трофімова з регіонами, за яку він відповідає, розставивши в більшості областей своїх людей на посади голів облдержадміністрацій і контролюючи райдержадміністрації. Провал за провалом кадрів, підібраних Трофімовим, грає на руку Ермаку, який бажає контролювати вертикаль «центр — регіони» і постійно втручається у сферу своєї першого заступника. Прикладом послаблення впливу Трофімова є призначення чернігівським губернатором колишньої депутатки від СН і радниці трьох міністрів оборони Ганни Коваленко, яке відбулося 15 жовтня. У цьому кадровому рішенні президента заступник керівника ОП, судячи з усього, не брав ніякої участі — як, до речі, і в історії зі звільненням попереднього чернігівського губернатора Андрія Прокопенка. «Трофімов повинен був посилювати губернаторів. Тобто коли губернатор приїжджає і говорить, що «ось у мене така історія», то Трофімов повинен був бути на його боці. Як я бачу, Трофімов самоусунувся від цієї проблеми. Губернатори болтаються самі по собі, не зовсім розуміють свій функціонал», — так охарактеризував губернаторський провал Трофімова вищезгаданий Подоляк, і цю критику не назвеш безпідставною.
Відповідь Трофімова на критику від Подоляка не змусила себе чекати — буквально того ж дня він опублікував образлений пост у своєму Telegram-каналі. «Я так розумію, ми вступили в якусь нову політичну епоху, раз оцінки керівникам ОП та їхній роботі тепер роздає радник, який не так давно з'явився в Офісі. Так дійдемо до того, що радники президентської канцелярії і країною почнуть керувати», — написав він. Примітно, що ім'я свого образника Трофімов так і не назвав, як і не став міркувати про те, хто міг спонукати Подоляка до таких оцінок. Проте навіть у такій формі відповідь скоріше говорить про те, що той, хто відповідав, розуміє — всі мости спалені, відставка неминуча. Що стосується іншого заступника Ермака Кирила Тимошенка, то спочатку він курував медійну політику ОП, але був відсунутий наприкінці літа від цієї роботи Ермаком, який доручив її Подоляку.
Після того як позиції Тимошенка в Офісі сильно похитнулися через скандал з «гуманітарним» вантажем «Мрії», він зумів вибити собі кураторство над проектом «Велика будова» і намагався менше дратувати Ермака. Аж до останнього часу, коли спробував повернути собі вплив, запропонувавши Зеленському ідею опитування з п'ятьма питаннями. І тут же потрапив у нову апаратну інтригу. Йдеться про витік в інформпростір останніх трьох питань у день оприлюднення другого. Після чого довелося відмовитися від спектаклю оголошувати щодня по одному питанню, і вранці минулої п'ятниці оголосити відразу всі решту. Тут по суті не важливо, хто сприяв витікові — Ермак чи Трофімов — сама історія чудово ілюструє «високі стосунки» між топ-менеджерами ОП. Поки Зеленський вважає «Велику будову» успішним кейсом, якщо йому в кінцевому підсумку сподобається і те, у що вдасться перетворити опитування та його наслідки, Тимошенко, ймовірно, зможе ще якийсь час затриматися в Офісі. Що стосується Трофімова, то до останнього часу його рятувала близькість до одного з видних членів команди Рината Ахметова Вадима Новинського — чиновник і олігарх зійшлися на ниві підтримки філіалу РПЦ в Україні.
Проте результат «слуг» 25 жовтня може стати останнім аргументом для Зеленського підписати указ про звільнення. Другим кандидатом у козли відпущення за провалену кампанію, кажуть, може стати голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Відставки статусних чиновників і партфункціонерів з найближчого оточення Зеленського, ймовірно, остаточно розбалансують роботу Офісу і спровокують нову череду скандалів, яка перекинеться з ОП у Верховну Раду і Кабмін. Це створить для Ермака гарну можливість перетворитися на фігуру, якою був Віктор Медведчук для пізнього Леоніда Кучми (коли керував його адміністрацією у 2002–2005 роках).