У НАК «Нафтогаз України» під керівництвом Коболєва А.В. сформована вертикаль влади, яка займається освоюванням коштів та розподіленням значних закупівель переважно з підприємствами Російської Федерації або за їх участю. Спочатку на посаду директора з формування методології закупівель групи «Нафтогаз» було призначено Білягу Р.В., який раніше формував та проводив закупівлі в російській компанії ВАТ «Роснефть», зокрема в «ТНК-ВР». Використовуючи цей досвід, Біляга швидко сформував «свою команду» в ПАТ «Укргазвидобування». За його участю на посаду радника Голови правління ПАТ «Укргазвидобування» було призначено Хоменка Андрія Олександровича, його колегу по роботі в «ТНК-ВР». Хоменко особисто займався формуванням «чорного списку» підприємств, що дозволяло його контрольованим компаніям стабільно входити до кола елітних закупівель УГВ.
Фактично Хоменко, виконуючи замовлення НАК «Нафтогаз України» на чолі з Коболєвим А.В., очистив закупівлі «Укргазвидобування» для своїх підконтрольних компаній, забезпечуючи їх перемогу. Крім надання переваги обладнанню російського виробництва, поставленому через «фірми-прокладки», Хоменко впровадив схему проведення закупівель без відображення їх у системі «Prozorro», що дозволяло уникнути обґрунтування та конкурентної політики закупівель і фактично являло собою неконтрольований процес закупок за довільними цінами. Після звільнення Біляги Р.В. саме Андрій Хоменко став «смотрящим» за діяльністю ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укртрансгаз». У червні 2017 року, отримавши 100% контроль над УГВ, керівництво звернуло увагу на «Укртрансгаз». Хоменко був призначений НАКом одним з віце-президентів «Укртрансгазу», відповідаючи за закупівлі та матеріально-технічне забезпечення.
Це стало відправною точкою, коли фінансові потоки держкомпанії перейшли до рук «коболєвців». 3 травня 2018 року Андрій Хоменко був призначений керівником Укртрансгазу «за видатні заслуги» в освоюванні державних коштів підконтрольними підприємствами. З березня 2019 року він очолює новостворений Дивізіон технічного забезпечення НАК «Нафтогаз України» та запропонований до оновленого складу Правління НАКу. Таким чином, Хоменко Андрій Іванович, якому підконтрольний фактично весь менеджмент ПАТ «Укргазвидобування» та АТ «Укртрансгазу», став «ідейним наставником» та винахідником схем освоювання державних коштів, формуючи «свою команду» постачальників переважно російської продукції та організуючи зворотні поставки до РФ, використовуючи посадові та особисті зв'язки з минулої та теперішньої роботи.
Хоменко Андрій Іванович (екс-президент ПАТ «Укртрансгаз», керівник дивізіону «Технічного забезпечення» НАК «Нафтогаз України») з громадянином РФ Шапордою Віктором Павловичем організовує прихований канал постачання в Україну російських запасних частин для газотурбінних двигунів (ГТД) газоперекачувальних агрегатів (ГПА) російського виробництва, що використовуються на об'єктах АТ «Укртрансгаз», та зустрічних поставок вітчизняних запасних частин, креслень, спеціалізованих інструментів до Росії для ремонту ГТД як цивільного, так і військового призначення виробництва ПАТ «Заря-Машпроект» (м. Миколаїв), що експлуатуються на території РФ. Ділові та особисті зв'язки між Шапордою В.П. та Хоменком А.І. склалися у період 2002—2003 років, коли ПАТ «Заря-Машпроект», яке тривалий час очолювалося останнім, надавало сприяння та технічну допомогу ПАО «Тюменські моторобудівники» (РФ) щодо освоєння російськими спеціалістами технології ремонту та обслуговування ГТД (ДГ-90, ДН-80, ДР-59Л, ДЖ-59Л) виробництва ПАТ «Заря-Машпроект» та ПАТ «Констар» (м. Кривий Ріг), які є також промисловими аналогами військових корабельних двигунів.
За наявними оперативними даними, Шапорда В.П. відповідав за технічну співпрацю російського заводу з ПАТ «Заря-Машпроект». Для цього ПАТ «Заря-Машпроект» разом з ПАО «Тюменські моторобудівники» та ТОВ «Газпромтрансгаз» (РФ) засновано спільне підприємство — ТОВ «Газтурбосервіс» (РФ), яке отримало ліцензію на здійснення ремонтів ГТД українського виробництва. ПАО «Тюменські моторобудівники» (РФ, м. Тюмень, пл. Володимира Хуторянського, 1) — колишній військовий завод під керівництвом директора Гончарова Павла Володимировича, який виробляв двигуни для палубної авіації ВС СРСР, форсажні камери та камери згоряння двигунів МІГ-29, СУ-24, ракетні двигуни для комплексів та крилатих ракет. Зараз є основним партнером ВАТ «Газпром» з ремонту та сервісного обслуговування ГТД для ГПА та виробництва запасних частин до них. ТОВ «Газпромтрансгаз» (РФ, м. Москва, вул. Наметкіна, 16) під керівництвом директора Філіна Олександра Вячеславовича, акціонером якого є ВАТ «Газпром», займається транспортуванням природного газу. ТОВ «Газтурбосервіс» (РФ, м. Тюмень, площа Володимира Хуторянського, 1) під керівництвом директора Гончарова Павла Володимировича.
Використовуючи особисті та ділові зв'язки з Хоменко А.І., Шапордою В.П. організовано поставки запасних частин до газових турбін виробництва «Заря-Машпроект» різного призначення на територію РФ через групу підприємств з назвою «БАЗОВОЕ МАШИНОСТРОЕНИЕ». До цієї групи входять: ООО «Базовое машиностроение» (ООО «БМ», ОГРН 1067203220017, адреса: м. Москва, Науковий проїзд, д. 10, поверх 5, кім. 513, генеральний директор Шапорда Віктор Павлович, правонаступник — ТОВ «ПК «Базовое машиностроение»). Основні замовники (держзакупки): АО «Салехардзнерго» — 5 контрактів на 121 369 560 руб., ПАО «НК «Роснефть» — 1 контракт на 28 378 000 руб., ГУ «ПТО УДЯНАО» — 3 контракти на 5 082 630 руб., ГБУ ТО «Тюменська авіабаза» — 1 контракт на 398 750 руб.
ТОВ «Виробнича компанія «Базовое машиностроение» (ОГРН 1177746570836, адреса: м. Москва, Науковий проїзд, д. 10, офіс 513, генеральний директор Шапорда Віктор Павлович) не брала участь у держзакупівлях. ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Базовое машиностроение» (ТОВ «НПО «БМ», ОГРН 1147232024147, адреса: м. Тюмень, тракт Старий Тобольський 2 км, д. 8, офіс 201, генеральний директор Алексєєв Євгеній Григорович). Основні замовники (держзакупки): АО «Кронштадтський морський завод» — 8 контрактів на 20 589 453 руб., ПАО «НК «Роснефть» — 3 контракти на 337 116 108 руб., АО «Салехардзнерго» — 7 контрактів на 14 503 174 руб. ТОВ «Тюменьремстройінвест» (ОГРН 1087232017278, адреса: м. Москва, вул. Профспілкова, 26/44 II, 1, засновник ТОВ «Базовое машиностроение», генеральний директор Сидоров Олег Миколайович). ТОВ «Ленмашзавод» (ТОВ ЛМЗ, ОГРН 1164704055317, адреса: Ленінградська обл., смт. Назія, вул. Канавна, д. 1 літера і1, приміщення 17, генеральний директор Сидоров Олег Миколайович) не брала участь у держзакупівлях.
Відомо, що ТОВ «БМ», ТОВ НПО «БМ» та ТОВ «ЛМЗ» поставляють запасні частини до ГПА — ДЦ59Л, ДЖ59Л та до судових турбін (виробництва ДП НВКГТ «Заря-Машпроект») на АО «Кронштадтський морський завод» (РФ, м. Санкт-Петербург), який входить в АО «Об'єднана судобудівна корпорація» (РФ). Крім того, вони виступають субпідрядниками переможців за результатами тендерів підприємств системи ПАТ «Газпром» з надання послуг з ремонту та сервісного обслуговування ГТД, у тому числі українського виробництва. При цьому деякі номенклатури двигунів, що ремонтуються за угодами ТОВ «Базовое машиностроение», є військового призначення і раніше ремонтувалися виключно силами українського заводу — ПАТ «Заря-Машпроект».
Після введення заборони на поставку продукції ДП НВКГТ «Заря-Машпроект» до РФ група осіб на чолі з Хоменко А.І., Шапордою В.П. та Алексєєвим Є.Г. відновлює постачання запасних частин ДП НВКГТ «Заря-Машпроект» на територію РФ через наступну схему. На території ЄС було зареєстровано фірми-посередники, які займаються закупкою вищевказаної продукції, яка в подальшому поставляється на ПАО «Тюменські моторобудівники» (ПАТ «ТМ»). Після 2015 року саме це підприємство включено в список як російський виробник запасних частин замість ДП НВКГТ «Заря-Машпроект» (ТОВ «Газпром центрремонт»: імпортозаміщення при ТОІР, «Нафтогазова вертикаль», 23—24/2014). Таким чином, постачанням на ПАТ «ТМ» для «ремонтних» робіт легалізується продукція виробництва ДП НВКГТ «Заря-Машпроект», і вже у 2015—2018 роках з ПАТ «ТМ», вже як продукція цього виробника, починає поступати через групу підприємств «Базовое машиностроение» та «ЛМЗ» як для потреб підприємств системи ПАТ «Газпром», так і на АО «Кронштадтський морський завод» для ремонту суден ВМФ РФ.
По твердженню фахівців ДП НВКГТ «Заря-Машпроект», технічна та конструкторська документація нікому та ніколи не передавалась, тобто ПАТ «ТМ» не змогла налагодити виробництво запасних частин та обладнання до газових турбін ДП НВКГТ «Заря-Машпроект», а усі поставки мали єдину мету — обійти заборону та «легалізувати» поставлену продукцію тепер уже під маркою ПАО «Тюменські моторобудівники». Слід звернути увагу на те, що до складу продукції ПАО «Тюменські моторобудівники» крім заявленої раніше номенклатури запасних частин ГТД-ДР59, ДЖ59, ДГ90, ДЦ59, у 2017 р. додались ще запасні частини до ГТД — ДН-80 та ДУ80 (продукція тільки ДП НВКГТ «Заря-Машпроект»).
Слід зазначити, що жоден з перерахованих російських заводів офіційно не має повного циклу ремонту двигунів, оскільки для цього потрібні певні технічні креслення, документація, спеціальний інструмент, який є лише у українського виробника, а також відсутній весь спектр ліній виробництва необхідних запасних частин. Саме завдяки Хоменку А.І., у якого залишаються тісні зв'язки з нинішнім керівництвом ПАТ «Заря-Машпроект», Шапордою В.П. організовано «тіньовий» канал постачання до РФ необхідних запасних частин, технічного обладнання та документації для забезпечення ремонтів ГТД промислового та військового призначення, що експлуатуються на території Росії.
У той же час, протягом 2017—2018 років Хоменко А.І. активно співпрацював з Шапордою В.П. з метою організації негласного каналу поставок російських запасних частин для ГПА російського виробництва, що використовуються на компресорних станціях ПАТ «Укртрансгаз». Для цього, за вказівкою Хоменка А.І., заступник начальника управління капітального будівництва ПАТ «Укртрансгаз» Андрієнко Володимир Миколайович разом з Шапордою В.П. відвідували ряд виробників газотурбінного обладнання на території Росії, зокрема ПАТ «Уралтурбо» (м. Єкатеринбург, РФ, відсутній у санкційному списку України, оскільки не входить до складу ПАТ «Газпром»), для переговорів щодо можливостей придбання певних запасних частин через посередницькі компанії з метою їх поставки в Україну від імені третіх країн. Однак на той час домовитися щодо офіційного придбання запасних частин у ПАТ «Уралтурбо», навіть з залученням стороннього комерційного посередника, Хоменку А.І. не вдалося.
У 2019 році Хоменком А.І. розглядалася можливість організації придбання необхідних запасних частин від імені «своєї» фірми, зареєстрованої на території РФ, з подальшим постачанням в Україну контрабандним шляхом. Поставка вказаних запасних частин в Україну мала відбутися наступним чином. Керівництво ПАТ «Заря-Машпроект» планувало заявити про початок освоєння випуску аналогічних запасних частин для російських ГПА на потужностях українського заводу. Для цього нібито залучені дві підконтрольні Хоменку А.І. комерційні структури з реєстрацією в Угорщині — ТОВ «Євротрансгаз Угорщина» та ТОВ «Турбохолдінг Угорщина». Ці фірми нібито мали поставляти на завод заготовки та оснастку для виробництва лопаток для турбін та інших комплектуючих через низку посередницьких структур на території Білорусі або країн Прибалтики, або це обладнання мало потрапляти на завод контрабандним шляхом.
Як наслідок, після продажу ПАТ «Заря-Машпроект» запасних частин на користь АТ «Укртрансгаз» або виконання ремонтних робіт для потреб останнього з використанням вищевказаних запасних частин, основна частина отриманих від АТ «Укртрансгаз» коштів була б виведена за кордон на рахунки ТОВ «Євротрансгаз Угорщина» та ТОВ «Турбохолдінг Угорщина» та привласнена організаторами вказаної операції. У квітні 2020 р. ПАТ «Укртрансгаз» за ініціативи Хоменка А.І. було оголошено ряд тендерів на придбання запасних частин до ГПА: «Запасні частини до ГТ-6-750» (UA-2020-04-17-003094-с), «Запасні частини до ГТ-750-6» (UA-2020-04-17-003102-с), «Запасні частини до ГТК-10» з кваліфікаційним критерієм — наявність документально підтвердженого досвіду у вигляді довідки про виконання аналогічного контракту та його скан-копії.
Переможцем конкурсу було визнано компанію «Enserv Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» (Німеччина), яка за даними є також підконтрольна Хоменку А.І. Вказаною компанією було надано скан-копію аналогічного договору (контракт № 1625 від 20.02.2019 р.) з «ІРЕС International s.r.o.» (Чехія), предметом якого була поставка партії запасних частин для ремонту газових турбін «SGT-400, SGT-300, SGT-100» виробництва компанії «Siemens». Вказані турбіни використовуються для виробництва електроенергії. Аналіз наданого «Enserv Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» контракту вказує на ряд сумнівних обставин: договір між іноземними контрагентами країн Німеччини «Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» та Чеської Республіки «ІРЕС International s.r.o.» складений на англійській та російській мові, а не на мові країн контрагентів.
Враховуючи, що згідно з текстом наданого «Enserv Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» контракту «технічний опис та інструкція з безпеки» виконано на російській мові, а кінцевий споживач вказано не «ІРЕС International s.r.o.», а — «для подальшого вивезення за межі ЄС», то ймовірним кінцевим споживачем може бути саме РФ (всупереч санкціям США за поставку енергетичної продукції «Siemens» для потреб РФ на території анексованої АР Крим). Слід враховувати, що незаконна поставка турбін «Siemens» в Крим здійснювалась шляхом поставки через офшорні зони або зони з низьким оподаткуванням, що унеможливлює контрольованість контрагентів та їх дій, у тому числі фінансових.
Незважаючи на величезні ризики, повну відсутність досвіду у поставках продукції предмету закупівель, ймовірність поставки контрафактної, низької якості або невідповідної продукції, ПАТ «Укртрансгаз» під тиском Хоменка А.І., шляхом численних відмін та переносів закупівель (з 2018 року), внесення неодноразових змін до тендерної документації під окремих «своїх» постачальників, просуває саме через «Enserv Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» продукцію російських виробників, зводячи на нівець весь той прогрес на шляху імпортозаміщення запасних частин та обладнання ГПА газотранспортної системи України. Як стало відомо з неофіційних джерел, у 2018 році мала місце зустріч представника російських виробників ГПА та домовленість з одним із керівних осіб ПАТ «Укртрансгаз» з найближчого оточення Хоменка А.І. про саме такий розвиток подій. Підтвердженням цьому є той факт, що на початку п.р. на керівника ПАТ «Уралтурбо» (м. Єкатеринбург, РФ) було здійснено тиск з боку одного з високопосадовців ВАТ «Газпром» (як основного замовника продукції ПАТ «Уралтурбо») про термінове надання ексклюзивного дилерства на території України.
Не виключено, що крім фінансової зацікавленості сторін у реалізації схеми поставок російського обладнання в Україну, мали місце певні домовленості з Хоменком А.І. та його зв'язками в ПАТ «Заря-Машпроект» щодо організації поставок необхідного російському ВПК обладнання та спеціалістів для ремонту та модернізації військових зразків газотурбінних двигунів українського виробництва, що використовуються на території РФ. У якості підтвердження цієї версії можна навести факт підписання у середині 2020 року ПАТ «Укртрансгаз» контракту з «Enserv Euroquip Energy Industry Equipment Sales and Service GmbH» на поставку запасних частин до «ГТ-6-750» на суму 4,3 млн. грн та восени 2020 р. на поставку запасних частин до «ГТК-10» на суму 43,7 млн. грн саме виробництва ПАТ «Уралтурбо». Очікується акцепт ряду інших тендерів за участю цієї компанії з поставки інших видів запасних частин російського виробництва. Слід зазначити, що ПАТ «Уралтурбо» не є виробником всього спектру обладнання, що заплановано до придбання ПАТ «Укртрансгаз». Ймовірним є варіант простої легалізації поставок інших російських виробників, у тому числі що перебувають під санкціями в Україні, через низку офшорних посередників під кресленнями та сертифікатами походження ПАТ «Уралтурбо».
Крім того, впровадження такої заплутаної схеми виробництва та поставок запасних частин для вітчизної газотранспортної системи збільшує ризик використання в ній заготовок та оснастки для турбінних лопаток ГТД, що виготовлялися або продовжують виготовлятися на колишній філії ПАТ «Мотор-Січ», що залишилася на окупованій частині «ДНР» в м. Сніжне, Донецької області. До 2014 року цією філією виготовлялися необхідні заготовки для запасних частин ГТД, що виробляються як ПАТ «Мотор-Січ», ПАТ «Заря-Машпроект», також заготовок і лопаток для ГПА ГТН-6, ГТК-10, ГТ-750-6. Слід звернути увагу, що визнане переможцем закупівлі запасних частин для ГТ-750-6 ТОВ «Техмаш» на суму 32,58 млн. грн. вказало виробником EKOL Energo s.r.o. (м. Брно), яке не здійснює виробництво лопаток (вказано в гарантійному листі виробника EKOL Energo s.r.o.), і крім підприємства РФ АТ «Уралтурбо» та вищезгаданої філії ПАТ «Мотор-Січ» такі субпідрядні роботи виконувати не має можливості, враховуючи відсутність дозволу на це розробника та виробника цієї продукції.
Проведення останніх закупівель УТГ (2020 р.) та визначення переможців серед «своїх» компаній, незважаючи на численні та значні порушення чинного законодавства України як у сфері публічних закупівель, так і в інших, що відображено в численних виявлених порушеннях АМКУ, Держаудітслужбою, скаргах, позовах до судів від учасників, показало, що Хоменком з схвалення та під безпосереднім керівництвом НАКу Коболєва досягнута і втілена в життя мета — остаточно сформовано команду «своїх» наближених до нього компаній спочатку в АТ «Укргазвидобуванні», а тепер і в АТ «Укртрансгазі» для «освоювання» державних коштів на умовах, вигідних команді Хоменка-Коболєва. Те, що в недалекому минулому здавалося неможливим, сьогодні стало жахливою реальністю. Тотальна корупція, безкарність і недалекоглядність керівництва НАК «Нафтогаз України» роблять свою чорну справу. При цьому величезні матеріально-технічні ресурси, нібито виділені на проведення ремонтно-профілактичних робіт, не дають позитивного результату, а осідають в кишенях казнокрадів. Зростає кількість аварій і перебоїв у роботі (останній випадок крупної аварії — вересень 2020 р., Київська обл.), а втрати газу при транспортуванні доходять до 24—26%.
У результаті проведення «липових» тендерів для «своїх» мільйони гривень йдуть комерційним структурам, близьким до керівництва НАК «Нафтогаз України» та його оточенню, компаніям-посередникам виробника країни-агресора (ВАТ «Уралтурбо» та інш.) на оплату послуг або придбання старого або взагалі списаного обладнання за багаторазово завищеними цінами. Все це свавілля в діяльності та сфері державних закупівель АТ «Укртрансгаз» веде до неминучого руйнування газотранспортної системи України та впроваджується під гаслами програми газової незалежності України від РФ, «20/20» та іншим обґрунтуванням.