На що тільки не піде Артем Сітник, щоб уникнути звільнення. Весь нинішній конфлікт навколо Конституційного Суду — це наслідок наполегливого небажання Артема Сітника залишати посаду. І його можна в принципі зрозуміти. Як тільки його нарешті зніматимуть — розпочнеться потік кримінальних проваджень проти Сітника за результатами його дивної діяльності на посту керівника НАБУ. Нагадаємо, з чого все починалося. Конституційний Суд України 28 серпня цього року визнав неконституційним призначення Артема Сітника Директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Неконституційним визнали указ про його призначення. Конституційний суд дійшов висновку, що указ про призначення Сітника не відповідає Основному закону. Конституційний Суд — це єдина й найвища інстанція, яка може тлумачити закони та дії чиновників на предмет відповідності Конституції. Це рішення не підлягає оскарженню, але лише — негайному виконанню. У нас немає Апеляційного Конституційного суду. Сітник мав би зібрати речі й тихо піти. Але ні. Голова головного антикорупційного органу вирішив погіршити ситуацію й фактично розпочав дії, спрямовані на зміну конституційного ладу в Україні.
Сітник вирішив просто шантажувати суддів Конституційного Суду. КС, природно, заявив про це. Заява зборів суддів Конституційного Суду України адресована Президентові України Зеленському В. О., Голові Верховної Ради України Разумкову Д. О., Прем'єр-міністру України Шмигалю Д. А. Відповідно до частини 2 статті 149 Конституції України, статті 24 Закону України «Про Конституційний Суд України» вплив на суддю Конституційного Суду України будь-яким способом забороняється. Конституційний Суд України упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України та деяких політиків. Незаконний вплив чиниться як на окремих суддів Конституційного Суду України, так і на Суд у цілому з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри. Офіційно заявляємо, що всупереч спробам окремих високопосадовців та політиків дестабілізувати роботу органу конституційної юрисдикції Конституційний Суд України у своїй роботі керуватиметься Конституцією, Законом України «Про Конституційний Суд України» та діятиме виключно в інтересах Українського народу.
Попри всі обставини та умови, у яких тривалий час доводиться працювати Конституційному Суду України, незважаючи на звинувачення в упередженості та заангажованості, поширення компрометуючої інформації стосовно професійної діяльності суддів та погрози щодо їх кримінального переслідування, Конституційний Суд України й надалі забезпечуватиме верховенство Конституції України та захист прав людини і громадянина. Рішенням зборів суддів Конституційного Суду України Голові КСУ Тупицькому О. М. доручено повідомити особисто Президента України, Голову Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України про ситуацію, що склалася. Природно, Зеленський був у курсі цієї заяви. Так само як був у курсі й того, що КС підготував рішення про неконституційність усього українського антикорупційного законодавства. Яке писалося на швидку руку, у дикій поспіху, яку організувала колишня Посол США в Україні. Варто відзначити, що вся баснословно дорога й багаторічна діяльність НАБУ не привела до арештів високопоставлених корупціонерів або до викорінення корупції у вищих ешелонах влади.
Сітник просто використовував НАБУ для того, щоб якомога довше посидіти в кріслі керівника НАБУ й тільки. Ну й для шантажу та особистого збагачення, природно. А недосконалість антикорупційного законодавства приводила до того, що його використовували переважно в політичних цілях. Або в цілях шантажу, як це відбувалося з суддями. І з цим потрібно було нарешті щось робити. Що КС й зробив, фактично обнулив антикорупційне законодавство. З тим, щоб ВР нарешті спокійно й розумно його переформулювала. Однак після масового обурення «сороситів» Президент Зеленський просто злякався й намагається тепер зобразити власну неосвідомленість щодо дій КС. І навіть обурення. Виходить погано. Андрій Єрмак особисто разом з головою КС Тупицьким готував ці рішення. І Зеленський про це чудово осведомлений. Причому страх штовхає тепер Зеленського на ще більш тяжкі антиконституційні дії, ніж ті, які вчинив Сітник. Фактично, Зеленський збирається розформувати КС, на що у нього немає повноважень. І що може розглядатися як злочин, як спроба державного перевороту.
І як підстава для імпічменту в найближчому майбутньому. Дуже дивні метання. Тим більше, що рішення цієї кризи дуже просте. Сітника — у відставку й під суд. Антикорупційне законодавство переглянути у ВР і привести у відповідність з Конституцією України. Крапка. Дивно, що в оточенні Президента немає нікого, хто міг би донести до нього таку просту думку. На жаль. Але своєю нерішучістю Зеленський тепер копає собі могилу. І копає дуже швидко. Іван Савельєв, для «ОРД»