4 листопада 2020 року Кабінет Міністрів призначив на посаду голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпотребслужба) Владиславу Магалецьку. У Мінекономіки чутки про її призначення циркулювали давно. Кандидатуру Магалецької запропонував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. Журналісти видання вирішили розібратися, хто така Владислава Магалецька, яка очолила Держпотребслужбу — структуру, що в умовах пандемії коронавірусу та падіння економіки є однією з ключових посад у державі. Владислава Магалецька (Рутицька) — публічна особа, часто цитована в ЗМІ. Спираючись на власні джерела в міністерстві та проаналізувавши декларацію, подану 9 жовтня Магалецькою як претенденткою на посаду, видання отримало інформацію, якої немає в ЗМІ, але, на думку авторів, вона заслуговує на особливу увагу.
Серйозно про Владиславу Магалецьку, тоді ще Рутицьку, почали говорити у 2010 році, після того як вона стала заступницею генерального директора в «Мрія Агрохолдинг» тернопільського бізнесмена Івана Гути, де працювала загалом 4 роки аж до оголошення компанією технічного дефолту у 2014 році.
Проблеми в «Мрія Агрохолдинг» були пов'язані з залученням грошових коштів іноземних кредиторів у загальній сумі понад одного мільярда доларів США з їхнім подальшим невиповненням, у зв'язку з чим проти власників та топ-менеджерів «Мрії» були порушені кримінальні справи, а деякі фігуранти були оголошені в розшук Інтерполом. Але це не завадило Рутицькій, розпалу міжнародного скандалу, пов'язаного з намаганням банкрутства «Мрії» та претензіями з боку міжнародних кредиторів, зайняти посаду заступниці міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції в команді «свободівця» Ігора Швайки. Багато хто були здивовані вибором міністра Ігора Швайки, адже людина, яка входила до складу керівництва скандальної компанії «Мрія», яка, м'яко кажучи, некрасиво поступилася з міжнародними кредиторами, очолила євроінтеграційний напрямок в одному з ключових міністерств держави. Всього на посаду «євро-заму» було подано 19 заяв від претендентів, але Ігор Швайка наполягав на кандидатурі Рутицької та відмовився навіть розглядати програми інших претендентів, повідомивши, що «його кандидата там немає».
Формально пані Рутицька покинула «Мрію» ще навесні 2014 року, однак продовжувала коментувати в пресі питання, пов'язані з бізнесом агрохолдингу. У самій же «Мрії» повідомляли, що Владислава Рутицька «працює з засновниками компанії над іншими проектами». Фактично Іван Гута зумів вигідно розмістити свою акцію під прізвищем «Рутицька» в міністерстві АПК. Можливостей впровадити своєї людини в сільськогосподарське відомство у Івана Гути було достатньо. Хоча офіційно він не пов'язаний зі «Свободою», представником якої був Ігор Швайка, але, за інформацією джерел видання, довгий час був одним зі спонсорів цієї партії. Наприклад, проведеними податківцями обшуками в офісах «Мрії» найбільше обурювався депутат від «Свободи» Михайло Головко, громадська приймальня якого знаходилася в одному з приміщень компанії. Владиславі Рутицькій вдалося попрацювати й при наступному міністрові — Олексії Павленку. За інформацією з близького оточення міністра, першу половину дня пані Рутицька приділяла увагу своїй зовнішності, зокрема щоранку в її кабінеті з нею працював особистий перукар та стиліст.
Про професійні досягнення Рутицької на посаді історія мовчить. Наступний етап кар'єри Владислави Рутицької пов'язаний з американським бізнесменом українського походження Майклом Блейзером. З 2016 року Рутицька займає посади в структурах Блейзера, будучи віцепрезидентом у компаніях SigmaBleyzer та AgroGeneration. Не будемо заглиблюватися в деталі професійної діяльності пані Рутицької в структурах Майкла Блейзера, скажемо лише, що у Блейзера є свої інтереси в аграрному секторі України. З жовтня 2013 року Майкл Блейзер є головою ради директорів компанії AgroGeneration, одного з учасників аграрного ринку країни. За інформацією джерел видання з Офісу президента, Майкл Блейзер зумів пролобіювати через виконавчого директора Фонду Блейзера та радника президента Олега Устенка кандидатуру Рутицької на посаду голови Держпотребслужби. При цьому сама Владислава Рутицька була настільки впевнена в тому, що займе посаду, що почала буквально загрожувати звільненням працівникам Держпотребслужби ще до призначення, мабуть вважаючи, що її компетенцій вистачить управляти цією структурою самостійно.
Таким чином, Владислава Рутицька (після заміжжя Магалецька) стала «золотою акцією» для Майкла Блейзера, відкривши йому доступ до контролю за українським виробником харчових продуктів та іншими «цікавими» напрямками. Хотілося б ще звернути увагу на те, що в умовах пандемії, коли Держпотребслужба є одним з ключових органів карантинного контролю, призначати людину, далеку від усього, що відбувається, як мінімум дивно. Також видання хотіло б звернути увагу на деякі деталі декларації, поданої 9 жовтня поточного року пані Магалецькою як кандидаткою на посаду. Зокрема, увагу привернули кілька автомобілів преміум-класу: Porsche Cayman та Infiniti QX60, зазначені в декларації за ціною, м'яко кажучи, значно нижче ринкової. Porsche Cayman 2016 року випуску, придбаний 19.06.2019 року. Ціна згідно декларації 556 484 гривні. На сайті AUTO.RIA ціна такого автомобіля коливається в середньому від 50 000$ до 60 000$. Infiniti QX60 2017 року випуску, придбаний 18.11.2019 року. Ціна згідно декларації 228 443 гривні. На сайті AUTO.RIA ціна такого автомобіля коливається в середньому від 20 000$ до 25 000$.
6 листопада 2020 року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко представив колективу Держпотребслужби нову голову Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Владиславу Магалецьку (Рутицьку). З приходом нового керівництва служби всі очікують на кадрові перестановки. І видання дуже зацікавилося кандидатурою на посаду голови Держпотребслужби в Одеській області. Лобіює це призначення, за даними видання, безпосередньо міністр Петрашко. І так, знайомтесь, претенденткою на посаду є Жуковська Ольга Борисівна. Про неї мало що відомо як про Жуковську. А якщо подивитися на Ольгу Борисівну до зміни прізвища з Демчук на Жуковська, то можна дізнатися деякі цікаві факти з її трудової біографії. 18 травня 2012 року тоді ще Ольга Демчук була призначена керівницею (прим. — до реформування) інспекції сільського господарства в Одеській області.
За свідченнями працівників, які працювали з Демчук, з її приходом та кадровою політикою почався повний хаос та відсутність професіоналізму. 7 серпня 2013 року працівниками УБОП Одеської області спільно з прокуратурою Одеської області були проведені обшуки в службовому автомобілі, офісі та квартирі керівниці Державної сільськогосподарської інспекції в Одеській області Ольги Демчук. У результаті обшуків були вилучені грошові кошти загальною сумою близько 1,7 млн гривень (157 тис. грн. в автомобілі та 1,49 млн грн. в квартирі) при курсі долара на той момент 8 грн. Походження яких обшукувана не змогла пояснити, у зв'язку з чим правоохоронці класифікували грошові кошти як незаконно отриману вигоду, тобто хабарі. Як писало в той час видання 368.media, керівниками Держсільгоспінспекції в Одеській області була створена схема оформлення сертифікатів за поданими клієнтами заявками з указанням кількості партій (автомашин, контейнерів) без очікування проведення навіть досліджень на показники якості (засміченість та вологість зерна), а показники наявності генетично модифікованих організмів (ГМО) та на безпеку не визначаються взагалі.
Замість протоколів дослідження на наявність ГМО з травня 2013 року підкладався підроблений протокол дослідження неіснуючої партії зерна обсягом у кілька сотень тисяч тонн, яка нібито була досліджена десь у місці віртуального зберігання на лінійному елеваторі. За створення таких сприятливих умов керівники Державної інспекції сільського господарства в Одеській області отримували від представників фірм-сертифікаторів з лютого 2013 року по 2 гривні за одну тонну зерна, на яку був виписаний сертифікат. Однак у травні керівники Держсільгоспінспекції в Одеській області підняли ставку до 8 гривень за одну тонну зерна. Це при курсі долара на той момент 8 грн. Але Ольга Борисівна, як кажуть, розібралася зі своїми кримінальними справами. Була звільнена за статтею 14 серпня 2014 року. Поновилася через суд, і відразу ж була звільнена за тією ж статтею. Але це було з Ольгою Борисівною Демчук, а Ольга Борисівна Жуковська — вона зовсім інша. З дуже скромною декларацією, але великою любов'ю, як і Демчук, до розкоші та гламуру. Та й щодо Демчук дуже ретельно очищено інтернет. А Жуковська ще не наследила. Ну а трейдери, з деякими з яких видання змогло поговорити, м'яко кажучи, в шоці від можливого призначення «нових» осіб, добре розуміючи, до чого це приведе.