Одна з найбільших таможень України недоотримала з 1 по 18 листопада 2020 року близько 300 млн грн, повідомив журналіст Євген Плінський у своєму відеоблозі. За його оцінкою, до кінця цього місяця загальні недопоступлення можуть досягнути 500 млн грн. До цього часу ця таможня була досить результативною й регулярно збільшувала відрахування до державного бюджету. Однак тут стався такий провал. Цілком очевидно, що він викликаний не впливом коронавірусу (кордон не закривали) чи сезонністю: обсяги імпорту наприкінці року зростають навіть у кризовій економіці. Ключова проблема виявилася в кадрах. Точніше в призначенні 30 жовтня виконувача обов'язків начальника Галицької таможні Ярослава Скоромного. Саме за його керівництва різко впали бюджетні платежі.
«Ярослав — член команди, яку півтора року тому президент Зеленський вимагав вибросити з таможні й забути. І так їх вибросили під загальне схвалення. Ярослав Скоромний на таможні кров від крові й плоть від плоті — ставленик команди Гройсмана й особисто пов'язаний з ним», — зазначив Плінський. Він розповів про кар'єрну сходинку 31-річного таможенного керівника: з 2012 по 2017 рік працював у прокуратурі Вінницької області.
За освітою він юрист, а його батько Ігор Скоромний — депутат Вінницької міської ради. Входив до команди майбутнього прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, коли той ще був мером Вінниці. Скоромний-старший зумів влаштувати 23-річного сина в місцеву прокуратуру. У 2017 році сфера діяльності Ярослава Скоромного різко змінилася. Він перейшов із прокуратури в органи Державної фіскальної служби. З ДФС він згодом перейде в Державну таможенну службу.
«Чому так раптово з прокуратури, де ти фахівець, у таможню, де ти нуль? Та просто тому, що з березня 2017 головою ДФС став людина Гройсмана, також вінничанин — Мирослав Продан. Саме за цим ланцюжком: Ігор Скоромний/Гройсман/Продан. Так Ярослава Скоромного й влаштували на таможню. Та так влаштували, що за кілька місяців того ж 2017 року Ярослав, як колобок, перекотився через кілька тихих посад Тернопільської таможні. І звідти вже в жовтні закотився на найбільш прибуткову Львівську таможню одразу на крісло заступника начальника таможні й начальника управління з боротьби з контрабандою», — зазначив Євген Плінський. Скоромний-молодший за півроку здійснив такий кар'єрний стрибок, на який у багатьох досвідчених таможенників не вистачає всього життя. Звичайно, своєї людини ставили не просто так. За інформацією журналіста, з 2017 по 2019 рік він був головним збирачем «готівки» від команди Гройсмана. Причому без будь-яких неприємностей зі сторони правоохоронних органів. Адже дружив з Олегом Грицаком — сином тодішнього голови СБУ Василя Грицака.
Після обрання президентом Володимира Зеленського Ярослава Скоромного не перевели в Державну таможенну службу, його залишили в структурі ДФС. Там він перебував більше року. Поки змінювалися різні керівники таможні: Нефьодов, Муратов, Павловський, Єнтіс. Але вже Андрій Павловський, який очолив ДТС у серпні 2020 року й входив до команди одіозного Геннадія Романенка, повернув Ярослава Скоромного на таможню. Причому на його звичну посаду — заступника начальника Галицької таможні. А завершив історію Євген Єнтіс, який зробив зі Скоромного-молодшого виконувача обов'язків начальника таможні. Перше, що почав робити таможенник-повернулець — це розставляти своїх людей. Тих, кого вичистили з ДТС під час зміни керівництва — їх одного за одним повертав Скоромний.
«Наприклад, до початку реформи 2019 року головним куратором усіх схем на посту «Смільниця» (невеликий пост, де контрабанду ввозять мікроавтобусами) був такий собі Андрій Бессараб. Нефьодов його вигнав, а Скоромний одразу ж повернув на цей самий пост, найімовірніше, займатися тим же. За такою ж схемою на пост «Шегині» на робочу першу зміну Скоромний ставить Олега Будзю, який при ньому був головним з пропуску фур і входив до команди Ігоря Кривецького — «Пупса». Фактично Кривецькому Скоромний повернув шматок кордону, дав робочу зміну його людині.
Наступний кадр Скоромного — Володимир Качмарський: один із найбагатших таможенників Львова. За часів Гройсмана Качмарський був заступником у Скоромного з боротьби з контрабандою й за цією лінією контролював касу», — пояснив Євген Плінський. Львівські журналісти багато писали про майно Качмарського й його дружини. А також про схеми й контрабанду Галицької таможні.
За словами Плінського, схеми Скоромного прикриває Олег Баран — це старший і ключовий чоловік у схемі на таможенному посту «Краковець». Барана вважають близьким до місцевого авторитета Олега Гаталяка, за прізвиськом «Мажор», який спонсорує Олега Ярошевича й його «Автоєвросилу». Гаталяк — близький друг Скоромного. «На двох вони організували коридор на «Краковці», поставивши туди Барана. За перші дні роботи Скоромного, за оперативною інформацією, Баран пропустив 11 фур повних товарів під виглядом порожніх. Приблизна вартість вантажу, який міг пройти — мінімум 2,5 млн доларів США на шкоду бюджету. У кишеню нових керівників потрапило по 30–35 тисяч за кожну фуру. 11 листопада, коли «терпець урвався», 12-ту фуру на змені Барана затримали прикордонники з київськими таможенниками й задержали повну фуру речей, косметики, яка через пункт пропуску зайшла за талончиком, на якому написано «плитка».
Приблизна вартість фури не менше 300 тисяч доларів США», — уточнив Плінський. Цілком очевидно, що при такому підході ні про які збори до бюджету й мови бути не може. План відрахувань Галицька таможня не виконає. Принаймні поки там не буде повністю змінено кадровий склад.