Пам'ятаєте, я говорив, що Зеленський — це Янукович на спідах? Так ось, у Національному банку вже завелася своя маленька копія Арбузова. Я походив по ринку й на 99% впевнений у тій інформації, яку мені розповіли експерти. Все почалося з моєї чіткої підозри, що молодий голова НБУ Кирило Шевченко веде досить дорогу чорну піар-кампанію проти останніх представників попередньої команди в НБУ — Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба. Спойлер: мої підозри не тільки виправдалися, а я ще багато нового цікавого дізнався.
Спочатку факт, який я дізнався від журналістів давно: у багатьох українських медіа Шевченко проводить політику взаємодії зі ЗМІ, яка не допускає появи про нього негативних новин. Це досягається обіцянками спецпроектів, маніпуляцією доступом до інформації, а місцями — відвертою та прямою покупкою блоків (зазвичай це продається за готівку). І це, загалом, звичайна практика українських корупціонерів для помийних українських ЗМІ. Але з іноземними ЗМІ так не виходить. Вони задають Кирилу незручні питання, а матеріали пишуть не на основі прес-релізів НБУ та заяв Шевченко, а з описанням реальної ситуації в НБУ.
Тим не менше, Кирилу Шевченку дуже хочеться, щоб у іноземних ЗМІ ругали тих, кого він назначив своїми ворогами, і звичайно, хвалили його самого. Для досягнення такого результату Кирило Шевченко почав розміщувати негативні статті про неугодних йому працівників НБУ на англомовних та інших іноземних майданчиках, які відвертим чином торгують розміщенням у себе. Тобто це сайти з платними розділами. Особливо це стало помітно тоді, коли Шевченко поїхав у США домовлятися з МВФ. Власне статті з цього періоду я й наведу. До речі, навіщо Шевченко розміщує ці статті, абсолютно незрозуміло. Я не уявляю, що Крісталіне Георгієвій або Люнгманну Йосте можна показати англомовну замітку на говносайті про Сологуба чи Рожкову, і вони такі — ну добре, Кирилле, керуй там у НБУ сам, сам за всім наглядай, ти хороший, вони погані. Ось тобі транш МВФ. Скоріше їхня реакція буде протилежною. І тим не менше, Кирило це робить.
Ось дивіться приклад. Кирило Шевченко поїхав у США 9 листопада. Уже 10 листопада на сайті Econotimes.com у розділі Business виходить стаття з назвою «In Ukraine, the old guard comes with skeletons in the closet». https://www.econotimes.com/In-Ukraine-the-old-guard-comes…
У статті розповідається, що кредит нам МВФ не дає через корупцію, а корупціонери в нашій країні — це Рожкова та Сологуб, а далі йде вільний переказ Дубинського та Шапрана про корупційний банкопад. Розміщують за гроші англійською те, що потрібно всяким мутним типам. Їм байдуже. Про НБУ від Шевченко — так про НБУ. Про Штайнмайєра від росіян (або Медведчука) — так про Штайнмайєра. Взагалі не паруються. Тобто ця конкретно розміщена за гроші стаття — сайт навіть цього не приховує, тому що з цього Econotimes і живе. Переклад цієї статті (у нікому не відомому до цього часу виданні) тут же 10-11 листопада веєром розходиться по відповідних ЗМІ в Україні. Ну як ЗМІ. Обоз, UBR, Апостроф та помійки поменше — ви зрозуміли, коротко. Явно ноги торчать з України, і синхронізація з поїздкою Шевченко дуже точна. Щоб випустити статтю в той же день, коли він прилетів, потрібно було почати підготовку дуже заздалегідь. Статтю спочатку треба було написати, перекласти, подати, оплатити, розмістити.
Почекайте, скажете ви, мало чи у старої команди Смолія ворогів? Коломойський же є. Чому ти, Антоне, вирішив, що це Шевченко? Згоден, ворогів вистачає. Але так як раки, що працюють на Шевченко, мають ручки з жопи, вони на тому самому сайті, спустя всього тиждень, розмістили хвалебну статтю про видатну особистість самого Кирила Шевченко. Ось ця стаття, тим, хто знає англійську, я дуже рекомендую прочитати https://www.econotimes.com/Kyrylo-Shevchenko-brings-a…
Для решти наведу найсочніші частини. «Mr. Shevchenko is a professional of the highest class, a self made person, for whom only something on the scale of the financial system of the entire country can be considered a professional challenge». Тут нам повідомляють, що Шевченко — професіонал найвищого класу. Що він людина, яка досягла успіху самостійно. І для нього професійним викликом може вважатися лише щось у масштабі фінансової системи всієї країни. Хоч би не всієї планети. Або ось ще, мені це особливо сподобалося — «Kharkiv National University of Economics, where Kyrylo studied, always had the superb foundation for grooming specialists in the area of economics». База для підготовки видатних фахівців — Харківський економічний. Практично Кембридж з Оксфордом, ага. Прямо вот вообще. Суперб. МБА тобі під хвіст. І там уся стаття така. «This was the first such event in the history» — вперше в історії України. «He another face of his character that always tries to reach the peak in everything» — характер, що допомагає досягати вершин у всьому. Халва, халва, селфмейд, патока, вершини, перший, успішний успіх.
Почекайте, скажете ви. Не можуть же вони бути такими дурнями, щоб так глупо себе хвалити. Може, це якась провокація Коломойського? Ось же, Дубинський ругав Шевченко чотири місяці тому (правда, одразу після призначення перестав). Гарне питання. Але після поста Мендель про шість ведмежат браун, я вже ні в які провокації та тонкі ігри не вірю. Справа в тому, що стаття в Econotimes — це практично скорочений переказ біографії Кирила Шевченко З ЙОГО ОФІЦІЙНОГО САЙТУ. Так! У нього є офіційний сайт. Уся біографія Шевченко на особистому сайті Шевченко написана в такому самому огидно приторному гордоновському стилі. Саме в такому стилі Шевченко любить про себе читати, мабуть. Почнемо з того, що біографія від третьої особи, і в ній Шевченко періодично називають Кирилом Євгенійовичем. Я не жартую. «Саме під час роботи Кирила Євгенійовича і за його ініціативою» або «Кирило Євгенійович стає головою Правління» або «Пізніше Кирило Євгенійович повернувся в спасений його командою «Укргазбанк». Іже єси, спаситель повернувся. Напрошується висновок, що просто на Кирила працюють рукожопи (зате вірні), які тупо скопіпастили його біо й тиснули на Econotimes.
З збереженням стилю, щоб начальнику сподобалося. Бажаючі можуть порівняти статті самі — https://kirillshevchenko.com/biografiya-kirilla…/
Так що треба визнати. Голова Національного банку України розміщує в іноземних wannabe-медіа замовлені матеріали з травлею Рожкової та Сологуба і похвалами себе улюбленого. Щиро сподіваюся, що він не показує їх офіційним чиновникам інших країн, тому що інакше це ганьба. Англомовними виданнями Шевченко, до речі, не обмежується. Ось якісь французи теж озабочені нашими проблемами й говорять, що від Рожкової нас не спасе навіть Байден. 11 листопада, поки Шевченко катається по США. Стаття — переказ статті на Econotimes, судячи з гуглтранслейту. На жаль, з'ясувати, що за сайт, я не зміг, французької не знаю взагалі. https://www.revue-internationale.com/…/lelection-de…/ Але й це не кінець. На сайті Кирила Шевченко скрупульозно зібрані статті про нього за багато років. Багато з них явно замовного змісту й у точно такому самому стилі.
Поки я все це гуглив, я виявив сліди явного використання інструменту, який називається SERM — Search Engine Reputation Management. Якщо коротко, то SERM — це як SEO, тільки для конкретних осіб і брендів. Не просто продавати мікрохвильовки, зайнявши місце на першій сторінці видачі, а саме репутацію будувати всякими різними статтями й матеріалами, які постійно просуваються у видачі Google та інших пошукових систем. Оскільки у мене є знайомі, які займаються SERM, я кількох опитав і отримав такі висновки. У Кирила в російськомовному та україномовному просторі гарна видача, яку формують знаючі люди. Тут уже профі. Приблизна вартість роботи, яку вкладають у репутацію Кирила Шевченко лише в напрямку SERM (без побиття Рожкової та Сологуба), це порядку 30 000 доларів на місяць. Дорого коштує робота фахівців. Не дуже дорого коштують посилання та всякі інші хитрощі, типу імітації поведінки користувачів, але дорого коштує саме контент, який потрібен, щоб був нормальний SERM. Усі SEO-фахівці знають, що текст добре просувається, тільки якщо він дуже правильно написаний. А журналісти, які просто від душі пишуть гарні слова про голову НБУ Кирила Шевченко (ну раптом) не будуть прописувати метатеги й правильно формулювати заголовки й насичувати статтю ключовими словосполученнями.
Тому тільки контент, тобто платні розміщення. Досьє, статті та інший цікавий хвалебний мотлох про Кирила спочатку правильно, по-SEO написаний і постійно розміщується щось нове. Звідси й оцінка бюджету. Питання, звідки ці гроші, звідки бюджети на чорний піар і звідки, припустимо, 58 000 доларів на Tricuro, я залишаю висіти в повітрі. Як гвинтівка на стіні в першому акті. Не забувайте про репости. Як ви розумієте, мало які ЗМІ вам про це напишуть, адже Кирило вже їхній клієнт.