За результатами голосування на виборах депутатів Закарпатської обласної ради п'ятивідсотковий бар'єр подолали вісім політичних сил. Усього балотувалося десять партій, однак «Наш край» (1,58%) та «Сила і честь» (2,01%) не пройшли в обласну раду. Після голосування закарпатців 25 жовтня місця в новообраному органі розподілилися таким чином: партія «Рідне Закарпаття» отримала 12 мандатів, «Слуга народу» — 11, а «Батьківщина» та КМКС «Партія угорців України» — по 8 депутатів. Далі з 7 «штиками» йде «Команда Андрія Балоги», а по 6 крісел в обласній раді матимуть ще три політичні сили — «Європейська солідарність», «За майбутнє» та ОПЗЖ.
Результати виборів особливо порадували «Команду Андрія Балоги» (КАБ) та КМКС, які явно не розраховували на такі відсотки. Багато експертів прогнозували цим двом партіям невтішні цифри та говорили про ризик взагалі не потрапити до складу обласної ради. КАБ — через те, що партія, хоча й «народжена» з «Єдиного центру» Віктора Балоги, все ж нова та молода, а КМКС — через конфлікт з іншою угорською політичною силою та послаблення позицій лідерів.
Результат став несподіваним як для експертів, так і для виборців. Найбільше мандатів політологи та соціологи прогнозували локальному проекту «Рідне Закарпаття». Так воно, зрештою, й сталося, але лідери політичної сили, очевидно, розраховували на іншу кількість мандатів — хотілося «рідного» більшості в обласній раді. Ідейні натхненники створення партії — закарпатські народні депутати-мажоритарники, члени парламентської групи «Довіра» Роберт Горват, Василій Петевка, Валерій Лунченко, Владислав Поляк — формуючи команди кандидатів у ради всіх рівнів, зробили серйозну заявку стати однією з найпотужніших політичних сил на Закарпатті. Враховуючи те, що кожен народний депутат має свою велику територію впливу, зібрати навколо себе потрібних людей було не так уже й складно. Однак бренд «Рідне Закарпаття» потрібно було розкручувати «з нуля», тому на цю роботу було кинуто немало ресурсів — як людських, так і фінансових. На більше розраховувала й місцева «Слуга народу». Про це свідчить хоча б повідомлення в соцмережі народного депутата від «СН» Михайла Лаби за кілька днів до дня голосування.
Він опублікував результат незалежного опитування, яке нібито свідчило, що кандидати від закарпатської «ЗеКоманди» лідирують, набираючи близько 30% голосів виборців. Цього не сталося. Відповідальність за такі результати президентської партії на місцевих виборах важким тягарем впала на неместевого Алексія Петрова, який очолив список партії в обласну раду та доробляє останні дні на посаді голови Закарпатської ОДА. Принаймні уряд уже погодив його звільнення та призначення на посаду голови області директора винодільної компанії «Шато Чізай» Анатолія Полоскова.
Експерти млявко коментують майбутні угруповання в новій обласній раді, оскільки пристрасті навколо цього розгорілися майже мексиканські, а ситуація змінюється практично щодня. Тому до сьогодні, 7 грудня — дня першої сесії — могло статися багато чого. Але про деякі розклади можна вже говорити достовірно. Так, зрозуміло, що разом зберуться «Слуга народу» та «Рідне Закарпаття», які набирають близько 36% (23 місця з 64). Цього недостатньо для формування більшості, тому питання про братання з іншими фракціями постало досить серйозно.
Остроти додає той факт, що головою обласної ради в цих двох партіях бачать Петрова (він і сам бачить себе лише на цьому кріслі), але голосів для його обрання явно не вистачає. І ось закарпатці з цікавістю спостерігають за процесом «об'єднання заради». Уже зрозуміло, що не будуть у більшості представники ОПЗЖ та «Команди Андрія Балоги». Принаймні такий висновок можна зробити з коментарів представників цих політичних сил. Хоча нічого неможливого в Закарпатській обласній раді, як показує історія, немає. Більше того, несподівані рішення — така собі фішка представницького органу найзахідніше області. Варіант ширшої коаліції розглядається з участю «Батьківщини» та партії «За майбутнє», але це ще «вилами по воді». Стовідсотково сватають у більшість депутатів від «ЄС». Коментуючи ситуацію, перший номер команди, директор Агентства регіонального розвитку Закарпатської області Денис Ман, відзначив, що єдності між партіями немає досі, ніхто не здатен організувати навколо себе більшість. «Щодня змінюються історії про те, хто очолить обласну раду. Ми бачимо, що єдності між партіями немає досі, ніхто не здатен організувати навколо себе більшість. Якщо так трапиться, що не знайдеться того, хто зможе це зробити, «Європейська солідарність» готова залишити Михайла Рівіса як досвідченого голову обласної ради головою ще на 5 років», — написав Ман на своїй сторінці.
І ось «золоту акцію» знову тримає партія угорців КМКС. Їх бачили у більшості одразу, але щось пішло не так. На Закарпатті розгорівся політичний скандал, який уже набув статусу міжнародного: у лідера закарпатських угорців Василія Бренцовича СБУ провела обшуки. Його заподозрили у фіктивних угодах благодійного фонду «Еган Еде». У СБУ повідомили, що обшуки пройшли в рамках кримінального провадження щодо діяльності фонду, яка нібито спрямована на порушення державного суверенітету України. Варто відзначити, що кримінальне провадження проти фонду було відкрито більше двох років тому. Обшуки проводилися неодноразово, однак досі нічого протизаконного не знаходили.
Тому провадження «висіло» в повітрі й, за якимось дивним збігом обставин, зрушилося саме перед першою сесією Закарпатської обласної ради. Одним з перших, хто заподозрив політичний підтекст в обшуках, був депутат від «Батьківщини» Андрій Шекета. Він відзначив, що напередодні угорців запрошували на зустріч до голови ОДА, де обговорювався формат майбутної обласної коаліції. «У неділю представники «КМКС «Партії угорців України» не прийшли на переговори про створення більшості до голови ОДА, генерала СБУ Алексія Петрова. У понеділок представники СБУ прийшли з обшуками додому до лідера угорців — Василія Бренцовича», — сказав Шекета. Засудили ці обшуки в угорських громадах Закарпаття й інші лідери політичних сил, які представлені в новій обласній раді. Відповідні заяви зробили представники ОПЗЖ, «Команди Андрія Балоги», а також партії «За майбутнє». Усі вони бачать у таких діях політичний підтекст. Звичайно, відреагував на обшуки й сам Петров, назвавши образливим приписування йому ініціативи в цих слідчих діях та обшуках.
Голова області також стверджує, що «антиугорська істерія», яка поширюється на території Закарпаття, насправді вигідна лише тим силам, які не хотіли б бачити КМКС у коаліції з діючою владою. Як бачимо, коригування політичного балансу в Закарпатській обласній раді відбувається дуже цікаво й, на думку багатьох, неприпустимо. Кому це вигідно й чим це обернеться? Відповіді, очевидно, отримаємо вже сьогодні на першій сесії новообраної обласної ради.