Кабінет міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля призначив главою Державної фіскальної служби Вадима Мельника. На засіданні Кабміну було прийнято рішення про його призначення. Мельник до 2013 року очолював управління з розслідування особливо важливих справ та працював у Міністерстві доходів і зборів — органі, який за часів правління Віктора Януковича був одним із найбільш корумпованих в Україні під керівництвом скандального голови Олександра Клименко, якого заочно арештувала у 2015 році. У 2014 році Мельник обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби, а згодом очолював це управління. З посади він звільнився у 2016 році.
З кінця листопада обов'язки голови ДФС виконував Дмитро Сосинович, який змінив Сергія Солодченка, що обіймав цю посаду з березня 2020 року. На кінець жовтня генеральна прокурорка Ірина Венедиктова висловила невдоволення роботою ДФС під керівництвом Сергія Солодченка.
Вадим Іванович Мельник — один із яскравих представників податкової мафії в Україні. За роки служби він накопив не менше 30 мільйонів доларів. Якби не звинувачення у замовному вбивстві, про Вадима Мельника знали б не багато. Нині він позиціонує себе як «фінансовий експерт» та «економічний аналітик». У 2015 році він готувався стати начальником податкової служби замість Білоуса або принаймні отримати посаду його заступника, але це не вдалося. Йому довелося піти з фіскальної служби та переквалітифікуватися на експертів.
Відразу після Майдану Мельник придбав квартиру площею 160 кв.м у Києві, його дружина — квартиру в Ірпені. Минулого року сім'я придбала паркомісце площею 22 кв.м (у сім'ї їх три), квартиру в Ірпені площею 75 кв.м та ще одну квартиру. В Ірпені у подружжя також є кілька земельних ділянок та торгова площа.
При розслідуванні ситуації виявилася фактично організована злочинна група, яка займається рекетом. До неї входять: Костянтин Бриль — в.о. голови ОДА Запорізької області, генерал-майор СБУ; Юрій Шеремет — начальник головного управління внутрішної безпеки ДФС, державний радник митної служби 2-го рангу, 20 років знайомий з Романом Насировим (вони разом навчалися в одній школі); Роман Насиров — за часів Януковича начальник відділу в ГПУ, який курував справи щодо організованих злочинних груп та здійснював нагляд за спецпідрозділами, перед призначенням у ДФС був прокурором Черкаської області; Вадим Мельник — начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС, полковник податкової міліції.
Перед своєю відставкою Віктор Шокін за замовленням низки народних депутатів України створив Департамент з розслідування та нагляду в кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності. Роботу Департаменту курує заступник Генерального прокурора Юрій Васильович Столярчук. Департамент є самостійною одиницею, розташованою в окремій будівлі в Києві за адресою: вулиця Симона Петлюри, 7/9. Доступ до будівлі обмежений — прохід у внутрішній двір житлового дому закритий воротами, щоб звичайні люди не бачили.
Руководителем Департаменту Віктор Шокін призначив Володимира Казимировича Гуцуляка (1982 року народження), «молоде дарування», яке багато років оттачувало мистецтво заробляння грошей для Генерального прокурора України у підрозділах ГП України, які здійснювали нагляд у кримінальних провадженнях силових органів.
На своїх посадах Гуцуляк завів тісні знайомства з керівництвом Головного слідчого управління ДФС України — Вадимом Іванович Мельником та Ігором Васильовичем Пахолком, а також з керівництвом ГСУ МВС України — Дмитром Сергійовичем Бутом та іншими співробітниками. Надалі всі питання щодо закриття кримінальних проваджень, повернення арештованого майна тощо проходили лише через Гуцуляка, який узгоджував їх зі своїм керівництвом у особі Володимира Миколайовича Рикуна, який передавав всю інформацію Віктору Шокіну. Через цю людину проводилися й усі грошові потоки. Найприбутковішими стали кримінальні провадження, в яких фігурували відомі мережа гіпермаркетів «Епіцентр», «Леруа Мерлен», «Дельта банк», «Фокстрот», які несподівано м'яко завершилися для підозрюваних. Судячи з матеріального стану Гуцуляка, який він грамотно приховує від оточення, частина грошових потоків перепадала й йому.
Несмотря на те, що Гуцуляк ходить на роботу пішки — його квартира розташована за 5 хвилин ходьби від ГПУ на вулиці Печерський спуск, 10 (зареєстрована на батька його дружини Володимира Андрійовича Репницького), у нього є спеціальний автомобіль для полювання Grand Cherokee. До недавнього часу в розпорядженні сім'ї Гуцуляка був Mercedes з номерним знаком АО2622АХ (зареєстрований на Талину Степанівну Хіля, батько якої був співробітником прокуратури Закарпатської області). Кілька разів Гуцуляка помічали його колеги з ГПУ на розкішному автомобілі представницького класу Porsche Cayenne, яким він користується виключно у вихідні дні. Крім того, Гуцуляк вирішив, що «слузі народу» не личить жити в квартирі на Печерську, і придбав земельні ділянки поблизу Києва для подальшого будівництва приватного будинку. Для будівництва він купив кілька ділянок загальною площею 80 соток у селі Дмитрівка Київсько-Святошинського району Київської області: 3222484400:09:004:5553 (0,1 га), 3222484400:09:004:5621 (0,12 га) та 3222484400:09:004:5622 (0,58 га).
Щоб не привертати до себе зайву увагу, передбачливий Гуцуляк оформив усі земельні ділянки на свою рідну сестру Галину Казимирівну Єдинак. Нині на ділянці площею 60 соток поблизу озера та лісопосадки розпочалося будівництво майбутнього особняка.
На посаду заступника Гуцуляка була призначена ще одна одіозна фігура — Дмитро Миколайович Сус (1984 року народження), який протягом останніх років служить з честю та правдою Генеральному прокурору України Віктору Шокіну та його заступнику Столярчуку. Цей до недавнього часу невідомий слідчий ГСУ Генеральної прокуратури розслідував резонансні справи та активно боровся з відомою компанією «Укргазвидобування». У 2014 році в рамках одного зі своїх кримінальних проваджень Сус кілька разів накладав арешт на майно «Укргазвидобування» (компанія входить до складу холдингу «ДТЕК», якому належить олігарху Ринату Ахметову).
Але чудесним чином, після досягнення домовленості між Ринатом Ахметовим, Віктором Шокіним та заступником Генерального прокурора Столярчуком, Сус отримав наказ не перешкоджати зняттю всіх раніше накладених арештів і особисто присутствував на засіданнях районних судів Києва, на яких арешти були успішно зняті. Сус також послухняно виконував ще один «замовлення» для Віктора Шокіна під керівництвом Столярчука — внесення до ЄРДР кримінального провадження та його розслідування щодо заступника Генерального прокурора України Давида Сакварелідзе та його команди, які наважилися вести справу «бріллієнтових прокурорів». За доблесну службу через два роки Сус виріс зі звичайного слідчого ГСУ ГПУ до заступника начальника Департаменту і їздить на Audi Q7 (номерний знак ВХ9125ВМ, 2010 року випуску, зареєстрований на Марію Іванівну Юрчик, 1930 року народження).
На даний момент Гуцуляк та Сус ретельно підбирають собі перевірених кадрів, з якими вони зможуть «заробляти». У багатьох співробітників ГП України виникає питання, чому при призначенні на нову посаду проводилася всебічна перевірка Управлінням внутрішної безпеки на чолі з Іваном Івановичем Дзюбою, а перевірка кадрів для нового Департаменту проводиться формально, і Дзюба блискавично підписує необхідні документи без проведення належної перевірки. Чому на посади приходять співробітники, які не відповідають кваліфікаційним нормам (не працювали в органах прокуратури 5 років, необхідних для призначення на посаду в ГПУ). За часів перебування Віктора Шокіна на посту Генерального прокурора нічого не змінилося. На посади продовжують призначатися лише ті люди, які вміють приносити дохід. Після своєї можливої відставки Віктор Шокін сподівається залишити своїм наступником Столярчука, який буде продовжувати контролювати всі грошові потоки, включаючи новостворений Департамент.
Ореховий гастролі запорізьких податківців розпочалися 11 квітня. Представники податкової міліції Запорізької області з дивними постановами запорізького суду в супроводі спецназу, озброєного автоматичною зброєю, тиждень їздили по Одеській та Черкаській областях і успішно крали горіхи зі складів підприємств.
Примітно, що в постановах суду не було жодного слова про вилучення товару, однак запобігливі податківці чомусь приїжджали на обшук з порожніми фурами, куди привезені ними ж «понятті» навантажували горіхи та вивозили в невідомому напрямку. Дві операції з привласнення чужого майна податківці провели «успішно», однак на третьому складі у них виникла затримка. Голова ОДА Одеської області в супроводі ЗМІ прибув на місце подій та зупинив крадіжку. ЗМІ оприлюднили вражаючу картину: озброєні обрізами титушки, запорізька податкова міліція, спецназ, фури з уже навантаженими горіхами збиралися покидати склад. Однак жодного документа, що дає право податковій міліції вилучати товар, не було надано.
Здавалося б, варто було на цьому зупинитися. Але наступного дня бравурні гастролери переїхали в Черкаську область, де за такою ж схемою спробували пограбувати ореховий завод, однак отримали серйозний відпір спочатку від місцевих жителів, а глибокої ночі на місце подій прибули ЗМІ, адвокати та активісти «Автомайдану Київ». Виявилося, що податківці проводили обшук та вилучали документи не лише за вказаною в постанові запорізького суду адресою, але й у сусідніх приміщеннях з іншими адресами.
Сама постанова суду викликає великі питання з точки зору законності, оскільки в ній не зазначено, документи яких підприємств мають право вилучати податківці, а лише адреса, чим представники податкової міліції й скористалися, спробувавши вилучити документи підприємства, про яке в постанові суду взагалі не було жодного слова. Слідчий, зазначений у постанові, на місці обшуку був відсутній. Ні наказів про командирування, ні яких-небудь інших документів, що підтверджують повноваження присутніх представників запорізької податкової, не було, замість цього гастролери адвокатам показали копію нібито постанови ДФС про створення слідчої групи за справою, зазначеною в Постанові суду, у складі кількох слідчих, які були присутні на обшуку. У документі немає оригіналу підпису, печатки та навіть номера документа. Окремий інтерес викликали понятті, які мали при собі зброю та координували навантаження горіхів. Зв'язавшись з одеситами, у яких вилучили горіхи, уманчани виявили, що понятті — одні й ті самі особи, і возить їх на автомобілі сам полковник податкової міліції.
Удостовірення, надане представником податкової міліції, мало явні ознаки підробки: печатка розташована не на фото, а права та ліва частини не збігаються, права частина удостовірення взагалі видана Міністерством доходів і зборів, якого вже не існує.
Але найголовніше в цьому ореховому торті — Леонід Юрушев. Мільярдер, що входить до групи Юрія Єнакієвського, вирішив повністю монополізувати ринок горіхів в Україні, а ємність цього ринку немала — експерти оцінюють його в 1,5–2 млрд дол. Поки Юрушев намагається підмяти під себе весь ринок, а податківці в агонії влаштовують терор підприємців, Україна втрачає партнерів та інвесторів, які відмовляються укладати контракти з українськими підприємцями та йдуть у сусідні держави, а українські горіхи гниють на дрібних складах або на городах у бабусь у селах.