16 грудня в Днепропетровській обласній раді та Дніпровській міській раді мають бути синхронно створені коаліції партій «Слуга народу» та «Пропозиція». На посаду голови Днепропетровської обласної державної адміністрації повертається Валентин Резниченко, який уже займав цю посаду понад чотири роки — з березня 2015-го по червень 2019-го. За результатами засідання уряду 9 грудня стало відомо, що Кабмін узгодив Резниченка на цю посаду. Залишилося лише дочекатися видання президентського указу.
Усі нинішні розклади в Дніпрі залежать від боротьби між трьома центрами впливу. Це президент Володимир Зеленський, олігарх Ігор Коломойський та мер Дніпра Борис Філатов. Під час недавної виборчої кампанії Філатов запально критикував як Зеленського, так і Коломойського. Після всього того, що він говорив про них обох, було важко уявити, щоб хтось із них міг вступити з ним у політичний союз. Проте буває справжня війна — і передвиборча війна. У Філатова війна з Зеленським, як виявилося, була лише передвиборчою, тоді як війна з Коломойським у нього йде по-справжньому.
Після виборів вона не лише не закінчилася, а розгорілася ще більше. Про це сам Філатов і заявив. «Прізвище будь-якого кандидата проти мене у другому турі було лише одне. І це прізвище — Коломойський. Ворог держави та абсолютно аморальна людина», — розповів Філатов у Facebook 27 листопада, одразу після того як він був офіційно визнаний переможцем гонки за посаду міського голови. Він також звернувся до Зеленського: «Я сподіваюся, що до нинішньої влади, нарешті, прийде розуміння запиту суспільства і влада почне боротися зі Злом, а не намагатися з ним договорюватися…» Про те, наскільки Зеленський злопам'ятний, ходять легенди. Проте колективний розум Банкової здатен керуватися не лише емоціями та жаждою помсти, а й зважаними розрахунками. У цьому випадку на Банковій зважили, що нині для них Філатов — менше зло, ніж Коломойський. І розрахували, що нині вигідніше послабити олігарха, а помститися мерові можна буде якось потім, при нагоді. Результат цих розрахунків очевидний — підготовлений указ Зеленського, уже узгоджений Кабмінем, про призначення на посаду голови ОДА Резниченка.
Розуміється, на Банковій вирішили довірити цю посаду Резниченку не тому, що він був ефективним керівником під час президентства Петра Порошенка. А тому, що за Резниченка попросив Філатов. Нагадаємо, що Філатов є одним із лідерів партії «Пропозиція», яка має у своєму активі мерів чотирьох обласних центрів: Дніпра, Миколаєва, Кропивницького та Житомира. За пропозицією Філатова Резниченко очолив список «Пропозиції» у Днепропетровську обласну раду. На обласних виборах «Пропозиція» посіла третє місце (після партій «Слуга народу» та ОПЗЖ) — це спільне досягнення Філатова як мера обласного центру та Резниченка як колишнього голови ОДА, який дійсно заробив собі в області за чотири роки позитивний імідж.
Після місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня, Зеленський уже звільнив голів ОДА у восьми областях — Івано-Франківській, Одеській, Сумській, Миколаївській, Хмельницькій, Харківській, Херсонській, Закарпатській. Зміна керівництва ОДА — це нині один із головних інструментів, за допомогою якого Банкова веде переговори та досягає домовленостей з місцевими елітами.
Суть обміну проста й зрозуміла: популярна місцева партія отримує свого голову ОДА, а на подяку за це забезпечує президентській партії посаду голови обласної ради. Тут, звичайно, виникають питання, а чи не продешевить Банкова при таких обмінах. Але Зеленський нині дуже потребує позитиву, яким він міг би хвалитися. І на Банковій придумали, що президент зможе похвалитися лідерством партії «Слуга народу» за кількістю своїх голів обласних рад. Мовляв, це буде доказом того, що президентська партія по-прежньому лідирує за популярністю у виборців. Саме така логіка планованої заміни керівництва Днепропетровської ОДА. І це означає, що Коломойський може втратити контроль не лише над ОДА, але й над обласною радою. Нагадаємо, що в останній рік на чолі обласної ради стояв людина Коломойського Святослав Олійник. Коли Коломойський очолював ОДА, Олійник був його заступником. Коли Порошенко звільнив Коломойського та призначив замість нього Резниченка, Олійник пішов услід за своїм шефом. У грудні 2015-го він був обраний першим заступником голови обласної ради, а у листопаді 2019-го — головою обласної ради.
Він же відповідав перед Коломойським за вирішення питань з новим головою ОДА Олександром Бондаренком, якого Зеленський призначив після звільнення Резниченка. «Губернатор — це не всемогутня людина, йому потрібно, щоб обласна рада надавала фінансування, коригувала бюджет. Тому йому необхідна взаємодія з нами, яку ми йому забезпечимо на благі справи», — пояснював Олійник у вересні минулого року, незабаром після призначення Бондаренка. Тому звільнення Бондаренка та повернення на посаду голови ОДА Резниченка автоматично означатиме послаблення позицій Олійника, тобто — Коломойського. З огляду на це стають сумнівними перспективи Олійника зберегти крісло голови обласної ради.
Саме Олійник очолював список партії «Слуга народу» на виборах у обласну раду. Проте результати вийшли не надто вражаючими. Президентська партія хоч і посіла перше місце, але отримала лише чверть мандатів — 30 із 120. Друге місце посіла ОПЗЖ (27 місць), третє — «Пропозиція» під проводом Резниченка (17 місць), четверте — Блок Вілкула «Українська перспектива» (16 місць). Крім того, 13 мандатів отримала «Європейська солідарність», 9 — партія «Громадська сила» та 8 — «Батьківщина».
Підтримка «Пропозицією» кандидатури Олійника на посаду голови обласної ради абсолютно виключена. Тому дуже переконливо звучали чутки про те, що Олійник, щоб зібрати під себе більшість, хоче створити коаліцію з ОПЗЖ та Блоком Вілкула. І що розмінною монетою в цій комбінації став Кривий Ріг — рідне місто Зеленського. Коли перед другим туром виборів у Кривому Розі мер Юрій Вілкул зняв свою кандидатуру за станом здоров'я, головними конкурентами стали Дмитро Шевчик від партії «Слуга народу» та Костянтин Павлов від ОПЗЖ. Криворізькі спостерігачі повідомляли, що адміністративний та медійний ресурс, якими розпоряджалися Олійник та ОДА, працював на користь висуванця ОПЗЖ, а не президентської партії. Примітно й те, що хоча вибори в обласну раду пройшли ще 25 жовтня, проте перша сесія новообраної ради була призначена лише на 8 грудня. Єдиним правдоподібним поясненням цієї затримки було саме те, що майбутні партнери по коаліції хотіли дочекатися результатів виборів мера Кривого Рогу, другий тур яких був призначений на 6 грудня.
Переможцем став Павлов від ОПЗЖ, і Олійник міг розраховувати, що партнери тепер виконають свою частину угоди. Ось тут і прийшов сюрприз від Банкової, яка потребувала зірвати обрання голови обласної ради. Привід був придуманий дуже смішний. Коли депутати зібралися 8 грудня на сесію, з президіуму їм повідомили, що голова ради обирається шляхом таємного голосування; згідно з регламентом обласної ради, для таємного голосування необхідно створити лічильну комісію з пропорційним представництвом депутатських фракцій; але за тим же регламентом фракції можуть бути утворені лише за письмовою заявою на ім'я голови обласної ради. Мовляв, виникла правова колізія, і тому потрібно перенести обрання голови обласної ради на 16 грудня, щоб президіум встиг розробити проект нового регламенту виборів голови обласної ради. Але Олійнику вряд чи було смішно. Бо тоді ж стало відомо, що цей сюрприз організував Філатов, який просуває Резниченка на посаду голови ОДА. І що в цьому змові беруть участь два дуже близькі до Зеленського нардепи — Юрій Кісель (його дружині Зеленський продав свою земельну ділянку та нерухомість в Іванковичах під Києвом) та Юрій Коряченков («Юзик» з «Кварталу 95»).
Кісель та Коряченков очолюють відповідно Днепропетровську обласну та Криворізьку міську організації партії «Слуга народу», і обидва вони мають своїх людей серед новообраних «слуг народу» в обласній раді. Так що 16 грудня обласна рада, скоріше за все, таки обере собі нового голову. Проте дуже ймовірно, що цю посаду отримає не Олійник або якась інша людина Коломойського, а хтось із «слуг народу», пов'язаних з Кіселем або Коряченковим. І тоді ядром правлячої коаліції в обласній раді можуть стати «Слуга народу» та «Пропозиція», без ОПЗЖ.
Сесія обласної ради 16 грудня почнеться о 11:00. У той же день о 10:00 має розпочатися друга сесія Дніпровської міської ради. Перша сесія відбулася ще 27 листопада, але портфелі тоді не були розподілені. Філатов передбачливо відклав цей хвилюючий момент на 16 грудня — і чудесним чином вгадав. Тепер у міській та обласній радах може бути проведено синхронне голосування за пакетні домовленості. У Дніпровській міській раді 64 місця. З них 22 отримала «Пропозиція», 13 — ОПЗЖ, 9 — «Слуга народу», 8 — «Громадська сила», 7 — «Європейська солідарність», 5 — Блок Вілкула «Українська перспектива». Ядром правлячої коаліції можуть стати «Пропозиція» та «Слуга народу» — знову ж таки, без ОПЗЖ. І без портфелів для людей Коломойського.