Автор матеріалу пише, що виконуючий обов'язки начальника ДФС Вадим Мельник поспішив дистанціюватися у своєму фейсбуці від призначення Сергія Лебедко на посаду керівника Офісу великих платників податків ДФС України. За словами автора, Мельник звалив всю відповідальність на Сергія Солодченко.
У своєму дописі Мельник заявив, що інформація про його особисту участь у призначенні Лебедко не відповідає дійсності. За його твердженням, Лебедко був призначений наказом колишнього в.о. голови ДФС України Сергія Солодченко у вересні 2020 року. Мельник зазначив, що через певні прорахунки в організації роботи, включаючи кадрову політику, Солодченко було звільнено з посади голови ДФС у листопаді 2020 року за рішенням КМУ. Щодо Лебедко, Мельник повідомив, що за його наказом того звільнено.
Мельник також зазначив, що одним з перших кроків після його призначення було доопрацювання та затвердження нового штатного розпису служби, який знаходиться на підписі у Міністерстві фінансів України. За його словами, затвердження цього документа дасть можливість оптимізувати структуру та роботу ДФС і провести якісне кадрове оновлення.
Однак автор матеріалу стверджує, що того ж дня Мельник призначив на місце Лебедко Артема Михненко. За версією автора, Михненко буде «воровати навіть більше за Лебедко» та активно шкодити українській фіскальній системі. Автор зазначає, що Михненко походить з СБУ, а його дружина — Татьяна Юріївна Рендель, яку він описує як багату жінку. За твердженням автора, батько Рендель — Юрій Рендель, колишній командир 10-ї окремої бригади спецназу, що базувалася у Феодосії, нині проживає в Криму та є власником фірми «Інтербригада» і планерного клубу.
Автор також повідомляє, що на слідство ДФС приходить Олександр Чепель, якого раніше, як і Лебедко, затримували за хабарництво. За словами автора, Чепель вимагав хабар у «Столичної ювелірної фабрики».
Автор робить висновок, що Мельник приходить до ДФС «просто воровати» і не сяде за це. Він зазначає, що так було у всіх його попередників — ніхто не був засуджений за «скрутки» та інші махінації. Автор критикує те, що президент Зеленський та його команда байдуже ставляться до проблем з бюджетом, порівнюючи це з тим, як Зеленський дивиться з кабінету на Банковій на каток. Автор називає це дивним, зазначаючи, що Зеленський не розуміє, куди йому доведеться швидко тікати.