СБУ офіційно заявила про підозру проти полковника Дмитра Нескоромного у замовленні замаху на бригадного генерала Андрія Наумова та опублікувала розмову Нескоромного з організатором замаху полковником Юрієм Расюком. Ця сенсаційна історія розкриває боротьбу двох груп впливу за контроль над тіньовою фінансово-економічною діяльністю в Службі безпеки України. Расюк відмовився від публічного захисту в цій справі та від послуг відомих адвокатів, що свідчить про його співпрацю зі слідством. Єдиною умовою такої співпраці можуть бути показання проти Нескоромного. СБУ поки не змогла виявити самого Нескоромного, однак анонімний телеграм-канал анонсував його прес-конференцію в Брюсселі. Водночас джерела повідомляють, що Нескоромний зник одразу після відвідування Офісу президента 20 січня.
Причина конфлікту та безпрецедентний масштаб дискредитації СБУ стають зрозумілі з особистостей учасників подій. Андрій Наумов походить з Дніпра. Він робив кар'єру в прокуратурі, але дослужився лише до посади заступника начальника господарського управління ГПУ, яке займається не розслідуваннями, а забезпеченням та закупівлями. Він звільнився у 2017 році та влаштувався директором державного підприємства в Чорнобильській зоні. Показово, що Наумов не мав стосунку до питань державної безпеки та не був учасником АТО. Однак голова СБУ Іван Баканов призначив його начальником управління у своєму апараті.
Лише через рік військової служби президент В. Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала. СБУ також стала єдиною силовою структурою країни, де управління внутрішньої безпеки отримало статус найвищого Головного управління – і все це завдяки необмеженому впливу самого Наумова. Його називають «правою рукою» та «гаманцем» Баканова, однак фактично він впливає на будь-яке призначення за допомогою позитивної чи негативної характеристики, втручається та впливає на будь-яке розслідування набагато сильніше, ніж впливав одіозний Демчина. Комерційні інтереси Наумова призвели до численних конфліктів з іншими бізнесменами в погонах у СБУ та завдають величезної шкоди Службі.
Дмитро Нескоромний походить з Луганська. Він майстер спорту з дзюдо та кадровий сбушник. Його дружина Нателла, за даними джерел, громадянка Росії з численними родичами в РФ. Нескоромний зробив кар'єру в Головному управлінні з боротьби з корупцією (Головк «К») завдяки підтримці свого близького друга Юрія Артюхова та екс-голови Василя Грицака. У 2014 році Нескоромний відмовився від командирування в зону АТО, поширював проросійські погляди на війну, однак особисті зв'язки з Артюховим, який очолив Головк «К», дозволили йому зберегти посаду попри ганебну для офіцера СБУ поведінку.
Нескоромний став широко відомий як один з основних учасників операції з затримання «бріллліантових прокурорів» з найближчого оточення генпрокурора Віктора Шокіна. Унаслідок скандалу був звільнений начальник Головка «К» Віктор Трепак. У 2016 році після призначення в «К» Павла Демчини був знятий з посади й Нескоромний – але не через прокурорів, а через контакти з опозиційними політиками, включаючи Андрія Богдана. За вимогою голови ОП Богдана Нескоромний був призначений заступником голови СБУ у липні 2019 року, а потім у листопаді 2019 року Богдан просував його на посаду першого заступника голови – начальника Головка «К» – це по суті друга посада в СБУ за своїм статусом. Богдан сподівався повалити Баканова та замінити його своєю людиною. Характерно, що навіть ставши заступником голови СБУ, Нескоромний уникав виїзду на фронт. Нескоромний був дуже зайнятий – він почав вибудовувати таку саму систему «обілічування» тіньового бізнесу, яка раніше працювала за Демчини. Однак після звільнення Богдана Нескоромний 13 березня був знятий з посади. За цей час він знайшов можливість встановити близькі контакти з іншими впливовими людьми в оточенні Баканова – з впливовим радником голови СБУ Миколою Банчуком та бізнесменом Денисом Кірєєвим.
Кірєєв контактує зі свояком Баканова та офіційним радником голови СБУ Олександром Беляєвим. Баканов до «Кварталу» працював клерком у компанії Беляєва. Через Беляєва та Кірєєва Нескоромний шукав підходи до Баканова, щоб повернутися на керівну посаду в СБУ. Одночасно Нескоромний вибудував міцні контакти з керівництвом Офісу президента. У нього та його друга Расюка могло скластися враження, що лише Наумов є перешкодою на шляху до мети. Баканова самостійним керівником у Службі ніхто не вважає. Показово, що найвпливовішими людьми в СБУ, які заради боротьби за владу готові вбивати та «топити» один одного під час війни при президентові Зеленському, стали люди, які до війни не мали жодного стосунку та не мають, і навпаки – тісно пов'язані зі співпрацею з тіньовим бізнесом та «крівуванням» тіньової економіки. Обидва суперники мали тісні контакти з Офісом президента. Цікаво, що одразу після затримання Расюка численні матеріали справи були «злиті» в інтернет.
Хронологія подій розгортається так: 27 червня Наумов подав рапорт про те, що за ним здійснюється спостереження. Хто саме стежив – невідомо, програма «Схеми» розпочала спостереження пізніше, наприкінці серпня. Вірогідно, що Наумов діяв на випередження, щоб отримати повноваження в межах оперативної справи перевіряти підозрілих осіб поблизу свого дому та маршрутів пересування. 7 липня за незаконним спостереженням за Наумовим було відкрито досудове розслідування. Справа була фактична, довгий час жодних підозрюваних за цією справою не було.
9 листопада підполковник Євген Рибинський – заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки – написав рапорт про те, що на Наумова готується замах. На думку Рибинського, до злочину причетні полковник СБУ Юрій Расюк та громадський активіст з Харкова Ігор Кадькаленко. Забігаючи вперед, Кадькаленко в опублікованих матеріалах справи згадується лише один раз, далі слідство його не згадує.
3 грудня Расюк зустрівся з Олегом Поскотініним – так названо цю людину в матеріалах справи. Расюк показав йому програму «Схеми» про житло Наумова. Расюк озвучив ідею дати Наумову по голові. Того ж дня Расюк зустрівся з Нескоромним та інформував його про контакт з Поскотініним. На аудіозаписі СБУ очевидно, що Нескоромний як мінімум знав про підготовку нападу та ніяк не зупинив Расюка, а проявив дуже зацікавлену участь.
З матеріалів справи стає ясно, що Олег Поскотінін пов'язаний з ще однією фігурою, яка його познайомила з Расюком. Це Юрій Свиридов. Недавно я писав про Свиридова як учасника бандитського нападу. 16 жовтня в Києві Свиридов підрізав машину учасника АТО Івана Деєва, який перенісши звірські катування в російському полоні. Свиридов з ще однією людиною вискочили з машини та побили Деєва на вулиці серед білого дня, завдали йому серйозних тілесних ушкоджень. Виявилося, що Свиридов мав судимість раніше та веде багатий спосіб життя при відсутності будь-яких публічних даних про нього. Від відповідальності перед Деєвим Свиридов ухиляється, ховається від суду та слідства, завдану шкоду здоров'ю Деєва не відшкодовує, вибачень не приносить, поводиться нахабно. За матеріалами справи, Свиридов був знайомий з полковником Расюком з 2015 року. Можна припустити, що саме він спочатку розмовляв з Расюком, озвучив суму в 50 тисяч доларів за напад на Наумова та познайомив Расюка з Поскотініним.
Вірогідно, пов'язаний з СБУ Свиридов міг «злити» інформацію про контакти з Расюком людям Наумова. Поскотінін з самого початку виконував, можна припустити, завдання Свиридова, який співпрацював зі слідством.
19 грудня Расюк зустрівся з Поскотініним, який прийшов на зустріч зі скритою відеозаписом. Расюк передав фотографії спостереження за Наумовим поблизу його дому Поскотініну. Поскотінін обіцяв за 10 тисяч доларів привезти бандитів з Белгорода, РФ, щоб напасти на генерала Наумова поблизу магазину в його будинку. Расюк сказав: «Може я зараз гріховно скажу, мені чесно кажучи по***, що він здохне скотина, мені не шкода, але мені надо, щоб він півроку, блять, далі лікарні нікуди не виходив… З кастетом пускай там голову проломлять. Ми з Юрою (Свиридовим) ніяких справ не можемо зробити нормальних для колективу, в кінцевому рахунку, цей же пидарас мене нікуди не пропускає його і плюс мого там товариша він знає кого (мова йде про те, що Наумов не пропускає призначення Расюка та Нескоромного».
12 січня Свиридов передав Поскотініну 1000 доларів для організації спостереження за Наумовим. СБУ розпочала планування операції з імітації замаху на Наумова. Одночасно голова СБУ Баканов погодився на зустріч з Нескоромним, який, судячи з цієї зустрічі, нічого не підозрював.
20 січня, середа. Нескоромний відвідав Офіс президента України та одразу після цього сховався від зовнішнього спостереження, найімовірніше, він був попереджений про операцію проти нього саме в ОП. Це вже не перший випадок, коли Офіс президента зриває резонансні затримання та операції спецслужб, «сливаючи» дані. За даними джерела, Нескоромний зайшов в ОП о 14:25, вийшов о 16:10 20 січня, з того часу слідство не може встановити його місцезнаходження. Він вийшов та оторвався від спостереження, очевидно, отримавши сигнал. Найімовірніше, затримання з поличним Нескоромного зупинила саме утечка з ОП.
22 січня Расюк затриманий на зустрічі зі Свиридовим та Поскотініним. Расюк взагалі не хотів зустрічатися, оскільки його попередив Нескоромний про утечку інформації. Однак Расюк не міг одразу залягти на дно – йому потрібно було розраховуватися з найманими ним людьми та заплатити обіцяні 4 тисячі доларів за нібито проведену розвідку. Расюк привіз 4 тисячі, і його взяли з поличним на передачі. На фотографії з місця затримання стоять спиною Свиридов та Поскотінін. Нескоромного на зустрічі не було, він не був затриманий, всупереч чуткам. Він продовжує ховатися.
Полковник Расюк отримав підозру та пропозицію співпрацювати зі слідством. За даними джерел, Расюк на співпрацю погодився та дає показання. Тому він не робить ніяких заяв. 23 січня виписано підозру Нескоромному. Однак одразу після відвідування ОП Нескоромний залягнув на дно. За даними джерел, немає ознак того, що Нескоромний покинув Україну. Але виявити місцезнаходження полковника його колишні колеги поки не можуть. Телеграм-канал від імені Нескоромного обіцяє його прес-конференцію з Брюсселя 2 лютого. Хоча поки немає жодних фактів, які б підтверджували виїзд Нескоромного в Європу.